Очищення газів від сірководню і сіркоорганічних сполук
Очищення від сірководню. Відхідні гази промислових виробництв, що містять H2S, зазвичай характеризуються низькими, але такими, що перевищують вимоги санітарних норм, концентраціями цього забруднювача. Наприклад, у вентиляційних викидах виробництв віскози його концентрація коливається в межах 0,01-0,1%. Найглибше очищення газів від H2S забезпечують адсорбційні методи з використанням гідроксиду заліза, активного вугілля, цеолітів і інших поглиначів.
Процес очищення газів від H2S гідроксидом заліза використовується давно. При проходженні газу через шар гідроксиду заліза H2S поглинається:
2Fe(OH)3 + 3H2S → Fe2S3 + 6H2О. (4.3)
Одночасно утворюється деяка кількість FeS.
Кисень, присутній в газі, що очищається окиснює сульфідну сірку з утворенням гідроксиду заліза:
Fe2S3+3/2O2+3H2О → 2Fe(OH)3+3S. (4.4)
У сучасній промисловій практиці поглинальну масу готують з болотяної руди або відходів виробництва глинозему – бокситів – червоних шламів вологістю 50-55%, що містять 45-48% Fe2О3 (на суху речовину).
Червоні шлами використовують в процесі очищення без попередньої підготовки. Болотяну руду заздалегідь подрібнюють до розмірів зерен 6-8 мм, перемішують з деревною тирсою в об'ємній пропорції 1:1 і невеликою кількістю гашеного вапна для створення лужного середовища. Перед розміщенням в реакторі для очищення приготовану таким чином суміш змочують водою до вмісту вологи 30-50%.
Очищення проводять при тиску близькому до атмосферного і температурі 28-30°С (оптимальна температура) в ящичних (прямокутні ящики, в середині яких на дерев'яних знімних ґратах розмішають від 2 до 6 шарів поглинальної маси), ящично-баштових вежах і (найчастіше при великих об'ємах газів, що очищаються) в баштових реакторах (рис. 4.6), котрі включають 10-12 розміщених одна над іншою корзин (царг) багатогранної або круглої форми, на ґратах яких розміщують шар поглинача заввишки до 0,4 м.
Рисунок 4.6 – Башта сухого очищення гідроксидом заліза