Приклад 1. На АЗС, розташованій у селітебній зоні, є 5 підземних резервуарів, кожний місткістю 25 м3 для різних видів палива: дизельного і бензинів марок А-76
На АЗС, розташованій у селітебній зоні, є 5 підземних резервуарів, кожний місткістю 25 м3 для різних видів палива: дизельного і бензинів марок А-76, А-80, А-92, А-95. Максимальна заповнюваність резервуарів не більше ніж 90%. Легко можна підрахувати, що кількість (М, тонн) небезпечних речовин 2 категорії (горючі рідини) з урахуванням густини видів палива, заповнюваності резервуарів, становитиме:
М = V · ρ · k, (1)
де V - об'єм місткості (25 мЗ), ρ - середня густина бензинів (0,78 т/мЗ) і дизельного палива (0,86 т/мЗ), k - коефіцієнт заповнення (0,9).
М = 1 ·(25 ·О,86 ·О,9) + 4 ·(25 ·0,78 ·0,9) = 89,55 т.
Норматив порогової маси небезпечних речовин 2 категорії (горючі рідини) згідно з додатком 2 для 1 класу небезпеки складає 50000 т, для 2 класу - 5000 т. На АЗС є всього 89,55 т, що значно менше від нормативу порогових мас відповідних класів і становить 0,18% (1 класу) і 1,8% (2 класу). Спочатку можна зробити висновок, що АЗС не належить до об'єктів підвищеної небезпеки (1 і 2 класів) за масою небезпечних речовин.
Згідно з п. 16 , у зв'язку з розташуванням АЗС у селітебній зоні і тим, що мінімальна відстань до місць великого скупчення людей становить усього 150 м, проводимо розрахунок за відстанню:
Q 1 або 2 класи = Q 2 кат · (Rmіn / Rmax)2, (2)
де Q 2 кат- норматив порогової маси (50000 і 5000 т);
Rmіn- 150 м;
Rmax-500 м для небезпечних речовин 1 і 2 груп («вибух» і «пожежа»).
Q 1 класу= 50000 • (150/500)2 = 4500 т,
Q 2 класу= 5000 • (150/500)2 = 450 т.
Робимо остаточний висновок: АЗС не належить до об'єктів підвищеної небезпеки ні за масою небезпечних речовин (89,5 т <5000 т < 50000 т), ні за відстанню, оскільки 89,55 т <450 т < 4500 т.
Для даної АЗС розробка декларації безпеки не потрібна.
Пункт 16 може негативно вплинути на господарську діяльність підприємства через недосконалість нормативно-правових актів, наприклад, у випадках, коли на потенційно небезпечному об'єкті знаходяться небезпечні речовини в кількостях, що не перевищують порогові значення відповідних класів, але об'єкт розташований на відстані менше ніж 500 м до місць великого скупчення людей, транспортних магістралей [2]. Розглянемо вже наведений приклад 1 по АЗС (побудованих в основному поблизу транспортних магістралей) і візьмемо мінімальну відстань до транспортної магістралі 20 м..
Приклад 2.
Використовуючи формулу (1) ми визначили, що АЗС не належить до об'єктів підвищеної небезпеки за масою небезпечних речовин. Застосовуємо формулу (2), але мінімальною буде відстань 20 м.
Q 1 класу= 50000 • (20/500)2 = 80 т,
Q 2 класу= 5000 • (20/500)2 = 8 т.
У даному випадку АЗС не належить до об'єктів підвищеної небезпеки за масою небезпечних речовин (89,55 т < 5000 т < 50000 т), але належить до об'єктів підвищеної небезпеки 1 класу за відстанню, оскільки 89,55 т > 80 т > 8 т.
Така АЗС, відповідно до законодавства, зобов'язана розробити декларацію безпеки 1 класу і сплатити страховий внесок у розмірі 51 тис. грн.
Передбачається, що 1 клас небезпеки надаватиметься об'єкту тільки у випадку, якщо сумарна кількість небезпечних речовин досягне або перевищить порогову масу 1 класу небезпеки . Тому цілком зрозуміла різниця з обов'язкового страхування цивільної відповідальності суб'єктів господарської діяльності за шкоду, яка може бути завдана третім особам об'єктами підвищеної небезпеки 1 і 2 класів . Відповідно до п. 7 «Порядку і правил проведення обов'язкового страхування...», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.11.02 р. № 1788, щорічний внесок страховки за класами небезпеки складає для:
1 класу - 51 тис. грн. при сумі страховки 3 млн. 400 тис. грн;
2 класу - 7 тис. 140 грн. при сумі страховки 1 млн. 190 тис. грн.
Згідно п. 11 «Порядку ідентифікації...» у розрахунках сумарної маси небезпечних речовин може не враховуватися маса небезпечних речовин, які знаходяться на об'єкті в об'ємах не більше ніж 2% порогової маси, але, на жаль, для речовин однієї групи, а не категорії.
Згідно з п. 8 (абзац 2) «Порядку декларування...» об'єкти підвищеної небезпеки протягом року після державної реєстрації об'єкту підвищеної небезпеки, що експлуатується, зобов'язані розробити і разом з позитивним висновком експертизи надати декларацію безпеки .
Враховуючи великий обсяг роботи, що можна порівняти з кандидатськими і докторськими дисертаціями, і реальні терміни розробки декларації, виконання їх самостійно суб'єктами господарської діяльності маловірогідне. Для цієї роботи необхідно залучати висококваліфікованих фахівців або спеціалізовані організації (ті, що професійно займаються розробкою декларацій на високому рівні). Зміст декларації складається з декількох розділів:
1. Загальні відомості про об'єкт підвищеної небезпеки.
2. Заходи щодо забезпечення безпеки об'єкту підвищеної небезпеки і локалізації наслідків аварій.
3. Результати аналізу ступеня небезпеки і оцінки рівня ризику.
4. Дані про розробника декларації безпеки.
5. Розрахунково-пояснювальна частина.
6. Список використаних джерел.
7. Висновок.
Розділ декларації «Розрахунково-пояснювальна частина» містить:
- дані про технологію (включаючи характеристики небезпечних речовин, описи принципових технологічних схем, плани розміщення устаткування, перелік основного устаткування, дані про розподіл небезпечних речовин і т.д.);
- аналіз рівня ризику виникнення аварій (включаючи відомості про аварії, аналіз основних причин і чинників виникнення аварій, оцінку можливих негативних наслідків для певних об'єктів «турботи» суспільства тощо).
Аналіз рівня ризику виникнення аварій - найважливіший і, як вже показали результати, найважчий для розробки. На жаль, у більшій частині розроблених декларацій у цей розділ вписується зміст ГОСТів, методик, технологічних регламентів, інструкцій без конкретного застосування до декларованих об'єктів. Для розробки декларації об'єкта підвищеної небезпеки 1 класу потрібне виконання «Методики визначення ризиків і їх прийнятних рівнів для декларування безпеки об'єктів підвищеної небезпеки» в повному обсязі, для 2 класу небезпеки вимоги обмежуються виконанням пункту 17 (визначення масштабів наслідків аварій, включаючи аналіз можливих впливів на людей, майно і навколишнє середовище) . Висока якість декларацій, що розробляються, підвищує готовність до дій у надзвичайних ситуаціях на промислових об'єктах.
Таким чином, при розробці декларації основну увагу слід приділяти якісному аналізу можливих сценаріїв виникнення і розвитку аварій. Необхідно навести детальний опис можливих наслідків аварій для персоналу, населення, матеріальних об'єктів, навколишнього середовища, розрахувавши вірогідність розвитку даного сценарію.
Аналіз якості декларацій виявив проблему участі в декларуванні безпеки некваліфікованих фахівців і організацій. Таке положення призвело до формалізму при проведенні декларування.
При оцінці якості декларації важливо знати не тільки, якими методами оцінені ризики, але і яка кваліфікація експерта, що їх оцінював.
