Основні параметри іонізуючого випромінювання та його нормування

 

До основних параметрів іонізуючого випромінювання відносять:

експозиційну, поглинальну, еквівалентну дози та рівень радіації.

Експозиційна доза – кількісна оцінка дії іонізуючого випромінювання на атмосферне повітря. Ця величина являє собою відношення повного за- ряду іонів одного знака до маси повітря у визначеному об’ємі. Системна одиниця експозиційної дози – кулон-на-килограм (Кл/кг). Застосовується і несистемна одиниця – рентген (Р).

Поглинальна доза – фізична величина, яка дорівнює відношенню се- редньої енергії, переданої випромінюванням, що поглинається одиницею маси опроміненої речовини. Вона вимірюється в греях (Гр). 1 Гр = 1

Дж/кг. Застосовується і позасистемна одиниця – рад (1 рад = 0,01 Гр =

0,01 Дж/кг).

При опроміненні людини дозою 0,25-0,5 Гр можливі зміни в крові, понад 1 Гр – розвивається враження всього організму, при 2-4 Гр – без лі- кування можлива смерть, вище 6-10 Гр – летальність 100%.

Еквівалентна доза – оцінна характеристика радіаційної небезпеки хронічної дії, що визначається як добуток поглиненої дози на коефіцієнт якості випромінювання. За одиницю випромінювання еквівалентної дози прийнятий зіверт (Зв). Зв = 1 Дж/кг. Використовують також позасистем- ну одиницю – бер (біологічний еквівалент рентгена), 1 бер = 0,01 Зв.

Рівень радіації – оцінка дії іонізуючого випромінювання на атмосфе- рне повітря за одиницю часу. Одиниця виміру – Р/год. Фоновим допус- тимим рівнем радіації є 50 мкР/год.

Нормами радіаційної безпеки в Україні (НРБУ - 97) встановлені три категорії (А, Б, В) опромінення людей:

А - професійні працівники, що мають безпосередній зв’язок з джере- лами іонізуючого випромінювання. Загальна доза опромінення на рік – 5 бер (50 мЗв);

Б - люди, які за умов проживання або розміщення можуть піддава-

тися опроміненню. Для них гранична доза опромінення – 0,5 бер/рік;


В - решта населення держави. Доза не нормується, але не повинна перевищувати природний фон – від 40 до 200 мбер/рік.

Різні тканини тіла неоднаково радіочутливі. Всього виділено три групи критичних органів, опромінення яких є дуже небезпечним:

I група - все тіло, гонади і червоний кістковий мозок. Опромінен- ня допускається для професійних працівників не більше як 30 мДж/кг на квартал і не більше як 50 мДж/кг на рік, а для інших осіб – 5 мДж/кг на рік;

II група - м’язи, щитовидна залоза, жирова тканина, печінка, нир- ки, шлунково-кишковий тракт, легені, селезінка. Допустима доза опромі- нення персоналу – 80 мДж/кг на квартал і 150 мДж/кг на рік. Для інших осіб – 15 мДж/кг на рік;

III група - шкіра, кісткова тканина, кисті рук, передпліччя, гомілка, ступня. Допустима доза для обслуговуючого персоналу – 150 мДж/кг на квартал і 300 мДж/кг на рік, для інших осіб – 30 мДж/кг на рік.

Допустима доза опромінення наведена у табл. 11.

 

 

Таблиця 11