Режим праці та відпочинку працівників ЕОМ
Режим праці та відпочинку прaцівників визначається державними са-
нітарними правилами і нормами роботи з візуальними дісплейними тер- міналами ЕОМ – ДсанП і Н 3.3.2-007-98. При цьому враховуються наси- ченість і напруженість праці, вид і категорія трудової діяльності.
Навантаження на організм в процесі праці, вимагаюче переважно фі- зичних зусиль і відповідного енергетичного забезпечення, пов’язане пе- реважно з інтенсивною роботою головного мозку, кваліфікують як на- пруженість праці.
Трудову діяльність з ЕОМ поділяють на 3 групи:
- група А – зчитування інформації (діалоговий режим роботи);
- група Б – введення інформації;
- група В – творча робота в режимі діалога з ЕОМ (перклад і редагу-
вання текстів і ін.).
Роботу з ВДТ в залежності від напруженості поділяють на три катего- рії: в групах A і Б, перша і друга категорії визначаються за сумариним числом знижуваної або введеної інформації; в групі В, категорія 3, за су- марним часом роботи за зміну.
Тривалість роботи на електронно-обчислювальних машинах без рег-
ламентованої перерви не повинна перевищувати 2 години. При 8- годинному робочому дні регламентовану перерву необхідно встановлю- вати:
- для 1 категорії робіт – через 2 години від початку зміни і після обід-
ньої перерви тривалістю по 10 хвилин.
- для 2 категорії робіт – через 2 години від початку зміни тривалістю
15 хвилин і через 1,5 і 2,5 години після обідньої перерви тривалістю
15 і 10 хвилин відповідно або тривалістю 5-10 хв. через кожну го-
дину роботи, в залежності від характеру технологічного процесу;
- для 3 категорії робіт – через 2 години від початку зміни і через 1,5 і
2,5 години після обідньої перерви тривалістю 20 хв. Кожна або три- валістю 5-15 хв. Через кожну годину роботи, в залежності від хара- ктеру технологічного процесу.
Навантаження за робочу зміну при роботі ЕВМ не повинна пере- вищувати для групи А – 60000 знаків, для групи Б – 45 000 знаків, для групи В – 6 годин.
При роботі на ЕОМ у нічну зміну, незалежно від групи і категорії робіт, тривалість регламентованих перерв збільшується на 60 хв.
Під час регламентовані перерви слід використовувати активний відпочинок – комплекс спеціальних профілактично-реабілітаційних вправ, перебування на свіжому повітрі..
Тривалість роботи викладачів ВУЗів, коледжів, ліцеїв, учителів шкіл, які працюють у дісплейних класах, не повинна перевищувати 4 години на день; максимальний час занять для студентів молодших ку- рсів – 2 години на день, а студентів старших курсів – 3 години.
Для школярів тривалість занять в дисплейних класах не повинна перевищувати у початкових класах – 10-15 хв., а для учнів 8-9 класів –
25 хв.
З метою профілактики і попередження захворювань при роботі з ВДТ необхідно дотриміватись режиму дня, розумно чередувати працю і відпочинок, уміло використовувати фізичні вправи, фактори природ- ного середовища для підвищення резистентності організму, розширен- ня норми реакції.
Питання до розділу 4
«Технічна безпека»
1. Поняття «технічна безпека» та предмет аналізу технічних безпек.
2. Ергономіка та її значення для охорони праці.
3. Безпечність виробничого устаткування.
4. Безпечність виробничих процесів.
5. Технічні засоби безпеки, їх класифікація та вимоги до них.
6. Сигнальні пристрої та знаки безпеки.
7. Загальна характеристика посудин, що працюють під тиском.
8. Експлуатація і зберігання посудин, що працюють під тиском.
9. Реєстрація та технічне посвідчення посудин, що працюють під тиском.
10. Заходи і засоби безпеки при роботі з посудинами, що працюють
під тиском.
11. Класифікація вантажів за їх фізичними властивостями та небез-
печністю.
12. Правила переміщення та складування вантажів.
13. Основні причини нещасних випадків при вантажно-
розвантажувальних роботах.
14. Безпека підйомно-транспортного обладнання.
15. Реєстрація вантажопідйомних машин.
16. Технічний огляд та випробування вантажопідйомних кранів.
17. Безпека щодо використання транспортних засобів на підприємс- тві: навантажувачів (авто- та електро-), штабелерів, електрокарів, конвеє- рів, елеваторів та ін.
18. Технічна безпека при використанні автотранспорту.
19. Поняття про електробезпеку. Основні причини небезпечних ви-
падків за впливу електроструму.
20. Електротравма. Класифікація електротравм, види опіків.
21. Електричний удар та його характеристика за ступенем дії.
22. Надання долікарської допомоги при електроударі.
23. Фактори, що впливають на дію електричного струму на людину.
24. Поняття про відчуттєвий, відпускаючий і невідпускаючий елект-
ричний струм.
25. Класифікація приміщень за рівнем електробезпеки.
26. Небезпечне ураження людини електричним струмом. Напруга
дотику, напруга кроку.
27. Засоби електробезпеки. Заземлення, занулення, захисне відклю-
чення, захисне розділення мереж.
28. Кольорова гама ізоляції проводів як спосіб сигналізації про мож-
ливу небезпеку дії електричного струму.
29. Ізолюючі, огороджувальні та запобіжні електрозахисні засоби.
30. Статична електрика та захист від неї.
31. Атмосферна електрика та захист від неї.
32. Гігієнічні вимоги до виробничих приміщень з ЕОМ.
33. Вимоги безпеки до ЕОМ та устаткування.
34. Організація робочого місця та вимоги до розміщення ЕОМ.
35. Вимоги безпеки під час експлуатації, обслуговування, ремонту та налагодження ЕОМ.
36. Вплив ЕОМ на стан здоров’я працівників та користувачів.
37. Режим праці і відпочинку працівників ЕОМ.