Методика 2. Дослідження особливостей розподілу та стійкості уваги за таблицею Шульте
Мета: методика спрямована на визначення розподілу та стійкості уваги.
Необхідний матеріал: секундомір або годинник із секундною стрілкою, таблиці чисел.
Досліджуваному почергово пропонують п’ять різних таблиць, на яких у довільному порядку розташовані числа. Пояснюються особливості роботи з першою таблицею, друга, третя та наступні таблиці пред’являються без усяких інструкцій.
Інструкція: "Відшукайте та покажіть числа від 1 до 25 в порядку їх зростання. Швидкість виконання завдання фіксуватиметься секундоміром, тому намагайтеся виконувати його якомога швидше".
Обробка результатів. Результати дослідження заносяться до таблиці:
| № таблиці | |||||
| Час виконання, с | |||||
| Помилки | |||||
| Особливості виконання |
Враховується основний показник – швидкість виконання завдання, тобто час (t), витрачений на пошук всіх чисел в кожній таблиці. Це дозволяє визначити середній показник (`t ) роботи з однією таблицею, який є числовим індексом розподілу уваги особистості:
| `t = | t1+ | t2+ | t3+ | t4+ | t5 |
Середній показник відшукування чисел по кожній із п’яти таблиць становить 40-50 с.
При цьому пошук чисел може йти рівномірно, але в більшості випадків спостерігається нерівномірність виконання завдання. Так, якщо числа за таблицями Шульте називаються “пачками”, то це пов’язано з необхідністю досліджуваного переключати увагу на неусвідомлений відпочинок, що зумовлено монотонністю виконання завдання. Якщо ж збільшується час виконання кожного наступного завдання, то це є ознакою підвищеної втомлюваності, виснажливості активної уваги. Тому за результатами дослідження будується “ крива виснажливості”, яка відображає стійкість уваги та працездатність у динаміці.
| t, с | Крива виснажливості | |||||
  60
|
| 
| ||||
| ||||||
| № таблиці |
“Крива виснажливості” найчастіше буває представлена двома видами:
а) гіперстенічнийваріант - високий початковий рівень, далі йде спад, а потім – тенденція повернення до вихідного рівня;
б) гіпостенічний варіант – невисокий вихідний рівень, далі – поступове зниження показників без помітних їх коливань до покращення.