ЗАПОБІЖНИХ ЗАХОДІВ
Запобіжні заходи застосовуються:
− під час досудового розслідування слідчим суддею за клопотанням слідчого
погодженого з прокурором або за клопотанням прокурора;
− під час судового провадження – судом за клопотанням прокурора ( ч. 4
ст. 176 КПК).
Клопотання слідчого, прокурора про застосування запобіжного заходу
подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється
досудове розслідування, і повинно містити:
− короткий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, в
якому підозрюється або обвинувачується особа;
− правову кваліфікацію кримінального правопорушення із зазначенням статті
(частини статті) закону України про кримінальну відповідальність;
− виклад обставин, що дають підстави підозрювати, обвинувачувати особу у
вчиненні кримінального правопорушення, і посилання на матеріали, що
підтверджують ці обставини;
− посилання на один або кілька ризиків, зазначених у ст. 177 КПК;
− виклад обставин, на підставі яких слідчий, прокурор дійшов висновку про
наявність одного або кількох ризиків, зазначених у його клопотанні, і посилання на
матеріали, що підтверджують ці обставини;
− обґрунтування неможливості запобігання ризику або ризикам, зазначеним у
клопотанні, шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів;
− обґрунтування необхідності покладення на підозрюваного, обвинуваченого
конкретних обов'язків, передбачених ч.5 ст. 194 КПК.
Застосування запобіжного заходу до кожної особи потребує внесення
окремого клопотання.
До клопотання мають бути додані:
− копії матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання;
− перелік свідків, яких слідчий, прокурор вважає за необхідне допитати під
час судового розгляду щодо запобіжного заходу;
− підтвердження того, що підозрюваному, обвинуваченому надані копії
клопотання та матеріалів, якими обґрунтовується необхідність застосування
запобіжного заходу.
Згідно з вимогами ч.2 ст.184 КПК копія клопотання та матеріалів, якими
обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу має надаватися
підозрюваному, обвинуваченому не пізніше ніж за 3 години до початку розгляду
клопотання.
Якщо після подання клопотання про застосування запобіжного заходу стали
відомі обставини, що виключають обґрунтовану підозру у вчиненні особою
кримінального правопорушення, чи обставини, що можуть вплинути на вирішення
судом питання про застосування запобіжного заходу, воно може бути відкликаним,
зміненим або доповненим згідно з вимогами ст.185 КПК.
Порядок розгляду клопотання про застосування або зміну запобіжного
заходу.
Клопотання про застосування або зміну запобіжного заходу розглядається
слідчим суддею, судом невідкладно, але не пізніше 72 годин з моменту:
− фактичного затримання підозрюваного, обвинуваченого;
− надходження до суду клопотання, якщо підозрюваний, обвинувачений
перебуває на свободі;
− подання підозрюваним, обвинуваченим, його захисником до суду
відповідного клопотання (ст.186 КПК).
Слідчий суддя, суд після одержання клопотання про застосування запобіжного
заходу до підозрюваного, обвинуваченого, який перебуває на свободі, призначає
дату судового засідання і здійснює судовий виклик.
З метою забезпечення прибуття особи для розгляду клопотання про
застосування запобіжного заходу ст. 187 КПК передбачає можливість здійснення
наступних заходів:
− разом із клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді
тримання під вартою слідчий, прокурор може подавати і клопотання про дозвіл на
затримання підозрюваного, обвинуваченого з метою його приводу;
− у разі неприбуття підозрюваного, обвинуваченого за судовим викликом і
відсутності у слідчого судді, суду на початок судового засідання відомостей про
поважні причини, що перешкоджають його своєчасному прибуттю, слідчий суддя,
суд має право постановити ухвалу про привід підозрюваного, обвинуваченого, якщо
він не з'явився для розгляду клопотання щодо обрання запобіжного заходу у вигляді
застави, домашнього арешту чи тримання під вартою, або ухвалу про дозвіл на його
затримання з метою приводу, якщо ухвала про привід не була виконана.
Розгляд клопотання про застосування запобіжного заходу відбувається за
участю прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, його захисника (ч.1 ст. 193
КПК).
Слідчий суддя, суд, до якого прибув або доставлений підозрюваний,
обвинувачений для участі у розгляді клопотання про застосування запобіжного
заходу, зобов'язаний:
− роз'яснити його права (мати захисника; знати суть та підстави підозри або
обвинувачення; знати підстави його затримання; відмовитися давати пояснення,
показання з приводу підозри або обвинувачення; давати пояснення щодо будь-яких
обставин його затримання та тримання під вартою; досліджувати речові докази,
документи, показання, на які посилається прокурор, та надавати речі, документи,
показання інших осіб на спростування доводів прокурора; заявляти клопотання про
виклик і допит свідків, показання яких можуть мати значення для вирішення питань
цього розгляду).
− вжити необхідних заходів для забезпечення захисником підозрюваного,
обвинуваченого, якщо останній заявив клопотання про залучення захисника, якщо
участь захисника є обов'язковою або якщо слідчий суддя, суд вирішить, що
обставини кримінального провадження вимагають участі захисника.
За клопотанням сторін або за власною ініціативою слідчий суддя, суд має
право заслухати будь-якого свідка чи дослідити будь-які матеріали, що мають
значення для вирішення питання про застосування запобіжного заходу. Будь-які
твердження чи заяви підозрюваного, обвинуваченого зроблені під час розгляду
клопотання про застосування запобіжного заходу, не можуть бути використані на
доведення його винуватості у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він
підозрюється, обвинувачується, або у будь-якому іншому правопорушенні.
Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий
суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального
провадження докази обставини, які свідчать про:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим
кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків,
передбачених у ст. 177 КПК, і на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для
запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні (ч.1 ст. 194 КПК).
За результатами розгляду клопотання слідчий суддя, суд може прийняти одне
з таких чотирьох рішень:
− постановляє ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо
під час розгляду клопотання прокурор не доведе вищенаведених трьох обставин
( наявність обґрунтованої підозри у кримінального правопорушення; наявність
достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених у ст. 177
КПК, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких
запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні);
− може зобов'язати підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною
вимогою до суду або до іншого органу державної влади, визначеного слідчим суддею,
судом, якщо прокурор доведе, що наявна обґрунтована підозра у вчиненні
підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення, але не доведе
наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених
у ст. 177 КПК, і на які вказує слідчий, прокурор чи недостатність застосування
більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні;
− застосовує більш м'який запобіжний захід ніж той, який зазначений у
клопотанні, а також покладає на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки,
передбачені ч. 5 ст. 194 КПК, якщо при розгляді клопотання про обрання
запобіжного заходу прокурор доведе наявність обґрунтованої підозри у вчиненні
підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення та наявність
достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених у ст. 177
КПК, і на які вказує слідчий, прокурор, але не доведе недостатність застосування
більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у
клопотанні;
− постановляє ухвалу про застосовування запобіжного заходу відповідно до
поданого клопотання.
Кримінальний процесуальний кодекс визначає певні особливості щодо
обрання запобіжних заходів, не пов'язаних з триманням під вартою. Так, відповідно
до ч.5 ст. 194 КПК, якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного
заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, прокурор доведе обставини,
передбачені ч.1 ст. 194 КПК, слідчий суддя, суд, зобов'язує підозрюваного,
обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного
органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов'язків, необхідність
покладення яких була доведена прокурором, а саме:
1) прибувати до визначеної службової особи із встановленою періодичністю;
2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає
чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання
та/або місця роботи;
4) утримуватися від спілкування із будь-якою особою, визначеною слідчим
суддею, судом або спілкуватися з нею з дотриманням умов, визначених слідчим
суддею, судом;
5) не відвідувати місця, визначені слідчим суддею, судом;
6) пройти курс лікування від наркотичної або алкогольної залежності;
7) докласти зусиль до пошуку роботи або для навчання;
8) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт
(паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України
і в'їзд в Україну;
9) носити електронний засіб контролю.
Новим для кримінального процесу є можливість застосування електронних
засобів контролю. Так, відповідно до вимог ст. 195 КПК застосування електронних
засобів контролю полягає у закріпленні на тілі підозрюваного, обвинуваченого
пристрою, який дає змогу відслідковувати та фіксувати його місцезнаходження.
Такий пристрій має бути захищений від самостійного знімання, пошкодження або
іншого втручання в його роботу з метою ухилення від контролю та сигналізувати
про спроби особи здійснити такі дії. При цьому не допускається застосування
електронних засобів контролю, які суттєво порушують нормальний уклад життя
особи, спричиняють значні незручності у їх носінні або можуть становити небезпеку
для життя та здоров'я особи, яка його використовує.
Ухвала суду, слідчого судді щодо застосування запобіжного заходу підлягає
негайному виконанню після її оголошення. Втім, ухвала слідчого судді, суду про
застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, тримання під
вартою або відмову в їх застосуванні може бути оскаржена в апеляційному порядку.
Запобіжний захід діє, доки в ньому не відпаде необхідність. Втім,
законодавець в певних нормах визначає строк дії запобіжного заходу.
Так, строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або
продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів (
ч.1 ст.197 КПК), а в разі його продовження − не більше 6 місяців (у кримінальному
провадженні щодо злочинів невеликої або середньої тяжкості) чи 12 місяців (у
кримінальному провадженні щодо тяжких або особливо тяжких злочинів).
Строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не
може перевищувати 2 місяців, у разі необхідності може бути продовжений в межах
строку досудового розслідування, але не більше 6 місяців.
Строк дії покладених на підозрюваного, обвинуваченого обов’язків,
визначених ч. 5 ст. 194 КПК, − не більше 2 місяців. По закінченні цього строку
ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині зобов’язань припиняє
свою дію і обов'язки скасовуються. Даний строк може бути продовжений за
клопотанням прокурора (ч.6 ст. 194 КПК).
Зміна чи скасування запобіжного заходу.
Якщо в ході кримінального провадження змінюються підстави застосування
запобіжного заходу, а також обставини, які враховуються при його обранні, він
може бути скасований або замінений на інший запобіжний захід − більш або менш
суворий.
Запобіжний захід може бути змінено, якщо:
– його обрано необґрунтовано чи незаконно, але є підстави для обрання
іншого заходу;
– суттєво змінилися обставини, що їх було взято до уваги при обранні
запобіжного заходу (наприклад, змінилася кваліфікація кримінального
правопорушення, стан здоров’я обвинуваченого).
При чому, такі обставини можуть виникнути як після прийняття попереднього
рішення про застосування запобіжного заходу, так і могли існувати під час
прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу, але про які
слідчий, прокурор на той час не знав і не міг знати.
Зміна запобіжного заходу здійснюється за результатами розгляду клопотання,
з яким до слідчого судді, суду можуть звернутися:
− прокурор, слідчий за погодженням з прокурором − щодо зміни запобіжного
заходу, в тому числі щодо скасування, зміни або покладення додаткових обов'язків,
передбачених ч.5 ст. 194 КПК, чи про зміну способу їх виконання (ст. 200 КПК);
− підозрюваний, обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його
захисник − щодо зміни запобіжного заходу, в тому числі щодо скасування чи зміни
додаткових обов'язків, передбачених ч.5 ст. 194 КПК та покладених на нього
слідчим суддею, судом, чи про зміну способу їх виконання (ст.201 КПК).
Дане клопотання має бути розглянуте слідчим суддею, судом протягом 3 днів
з моменту його одержання. Слідчий суддя, суд має право залишити без розгляду
клопотання про зміну запобіжного заходу, яке подане раніше 30 днів з дня
постановлення попередньої ухвали про застосування, зміну або відмову у зміні
запобіжного заходу, якщо у ньому не зазначені нові обставини, які не розглядалися
слідчим суддею, судом.
Запобіжний захід негайно припиняє свою дію (вважається скасованим) після:
− закінчення строку дії ухвали про обрання запобіжного заходу;
− ухвалення виправдувального вироку;
− закриття кримінального провадження (ст.203 КПК).