Проблеми менеджмент-консалтингу
Головні проблеми менеджмент-консалтингу в Україні наступні:
1. Відсутність практики подібного консультування і
психологічна неготовність менеджерів українських підприємств
використовувати досвід і знання консультантів.Авторові
неодноразово доводилося спостерігати реакцію керівників державних організацій і підприємств на пропозиції провести аналіз діяльності підприємства з метою розробки конкретних пропозицій для вирішення наявних проблем.
Запрошуючи фахівця, такі керівники чекають, що він прийде
до них з готовими рецептами за рішенням проблем реструктуризації
підприємства, трансформації форм власності, організації системи управління і іншими ефективними пропозиціями. Коли ж після попереднього ознайомлення консультанта з проблемами керівники дізнаються, що потрібні значні зусилля для
вирішення даних завдань, багатомісячні витрати часу, коштів на
оплату праці консультантів, необхідність ухвалення непопулярних
рішень для наведення елементарного ладу на підприємстві, їх
реформаторські настрої згасають і вони ухиляються від співробітництва з консультантами.
Рядові працівники державних підприємств, як правило, не вітають появу консультантів, побоюючись втратити навіть мало оплачувану роботу. Вони психологічно не готові в більшості випадків перейти до нових методів управління на економічних засадах.
2. Психологічна неготовність більшої частини працівників постсоціалістичних держав до підвищення ефективності праці і виробництва. За даними друку, працівники Східних земель Німеччини за довгі роки життя в соціалістичній країні виробили певні життєві стандарти відносно обов'язковості соціальних благ в області охорони здоров'я, освіти, відпочинку і інших областях; в той же час продуктивність праці що працюють в Східних землях в середньому на 30 % що нижче за продуктивність праці працюють в Західних землях. Після возз'єднання Німеччини в єдину державу виникли наступні характерні конфліктні ситуації і кризові явища:
- близько 90 % підприємств колишньої НДР перебували в кризі, оскільки не могли конкурувати з подібними підприємствами НРН;
- близько 5 млн. працездатних працівників цих підприємств виявилися безробітними.
Уряд Німеччини прийняв кардинальні заходи для вирішення даних проблем. Був встановлений податок "солідарності", згідно якому громадяни НРН відраховують 7 % доходів на реанімацію економіки Східних земель. Щорічно близько 50 млрд. німецьких марок вкладається в економіку колишньої НДР. Крім того, уряд призвав менеджерів Західних земель надати консультативну допомогу східнонімецьким підприємствам. Для цієї мети в Східні землі були направлені досвідчені менеджери-пенсіонери. Проте зусилля консультантів не принесли успіху, оскільки вони не отримали підтримки з боку працівників східнонімецьких підприємств. В даний час склалася така ситуація: близько 2 млн. працівників Східних земель зайнято на підприємствах в Західних землях. Причому продуктивність праці "східних німців" приблизно на третину нижча за продуктивність праці "західних німців". Виникають конфлікти із-за рівня заробітної плати: "східні німці" вимагають рівної оплати праці за якісно нижчу працю, з чим не згодні їх західні колеги.
Близько 1 млн. працездатних "східних німців" працюють на небагатьох підприємствах колишньої ГДР, що діють, а також охороняють і обслуговують недіючі підприємства. І нарешті, близько 2 млн. "східних німців" мають статус безробітних.
Внаслідок психологічної неготовності більшої частини кадрів східнонімецьких підприємств до інтенсифікації праці і виробництва, а також із-за їх економічної пасивності економіка Східних земель знаходиться в кризовому положенні, не дивлячись на величезні щорічні грошові вливання найрозвиненішої країни Західної Європи.
Психологічна неготовність обумовлена такими чинниками:
· несумірність соціальних запитів;
· низька інтенсивність праці;
· пасивність керівників державних підприємств і організацій у вирішенні виникаючих проблем;
· відсутність державної підтримки окремих підприємців і малих підприємств.
В Україні й інших країнах СНД відчувається гострий брак фахівців, що володіють сучасними методами і технологіями управління.
Для вирішення даної проблеми можуть бути прийняті наступні заходи:
A. Цільова підготовка і перепідготовка керівників підприємств і організацій всіх форм власності в спеціалізованих учбових закладах, де проводиться підготовка менеджерів. Рішення обох задач упирається в брак кадрів - викладачів і консультантів, а також в дефіцит коштів для оплати їх послуг.
Б.Організація менеджмент-консалтингу для керівників різних ланок підприємств, що діють.
B. Цілеспрямована робота засобів масової інформації на змінення менталітету менеджерів і працівників державних підприємств, їх перехід від пасивної позиції вичікування до активної, пов'язаної з освоєнням нових технологій, розвитком творчою ініціативи.
Слід зазначити, що кошти на оплату консалтингових послуг підприємства зможуть виділяти, якщо дозволити їм використовувати частину прибутку для оплати таких послуг і списувати ці витрати в рахунок відрахувань від прибутку до бюджету.