Електричний опір людини

Тіло людини є провідником електричного струму. Проте провідність живої тканини, на відміну від звичайних провідників, обумовлена не тільки її фізичними властивостями, але й дуже складними біологічними процесами, які властиві тільки живій матерії.

У результаті опір тіла людини є змінною величиною, який має нелінійну залежність від багатьох чинників: стану шкіри, параметрів електричного кола, фізіологічних чинників, стану навколишнього середовища.

Більшість тканин тіла людини містять значну кількість вологи (до 65% маси), тому живу тканину можна розглядати як електроліт, тобто розчин, який розкладається хімічно при проходженні по ньому електричного струму, тобто тканина має іонну провідність, перенесення електричних розрядів у якій здійснюється зарядженими атомами або групами атомів-іонів.

Електричний опір різних тканин тіла людини неоднаковий: шкіра, кістки, жирова тканина, сухожилля і хрящі мають відносно великий опір, м'язова тканина, кров, лімфа і особливо спинний і головний мозок - малий. Наприклад, при частоті 50 Гц найбільший питомий об'ємний опір має шкіра людини. Чиста, здорова суха шкіра людини без пошкоджень має 3-103- 2-104 Ом-м. Хвора, волога шкіра має питомий опір 50 Ом-м. Внутрішні м'язові тканини органів мають питомий опір 1-2 Ом-м. Найменший питомий опір має спинномозкова рідина 0,5-0,6-Ом-м.

Електричний опір тіла людини залежить від таких чинників:

стан шкіри: пошкодження рогового шару (порізи, подряпини) можуть зменшити електричний опір людини до значення опору його внутрішніх тканин - 500-700 Ом, що безумовно збільшує небезпеку ураження людини струмом; зволоження шкіри знижує її електричний опір навіть в тому випадку, коли волога має великий питомий опір; потовиділення також зменшує електричний опір людини; забруднення шкіри різними речовинами, а особливо тими, що добре проводять струм (металевий або вугільний пил, окалина) зменшує електричний опір людини;

параметри електричного кола: місце прикладання електродів і їх площа, тому що на різних ділянках тіла електричний опір шкіри неоднаковий і залежить від товщини верхнього шару. Найменший опір має шкіра обличчя, шиї, зап'ястків, особливо з внутрішнього боку, під пахвами, з верхнього боку кистей рук;

фізіологічний стан і стан навколишнього середовища: стать і вік: у жінок електричний опір тіла менший, ніж у чоловіків, у дітей менший, ніж у дорослих, у молодих людей менший, ніж у старших людей; фізичні подразники: звукові та світлові подразники зменшують електричний опір людини.