Основні види виборок, що застосовуються в PR-дослідження, – випадкова і стратифікована (типова)

При випадковій (імовірнісній) вибірці з генеральної сукупності одиниці обстеження (спостереження) вибираються випадковим чином, так, що кожен елемент генеральної сукупності має рівну ймовірність потрапити в сукупність вибіркову.

При цьому випадковий відбір відбувається за будь-яким обраним принципом (жереб, обліковий склад групи, з якого береться кожен третій, п'ятий і т.д. за рахунком підряд).

При типовій (стратифікованій) вибірці відбір проводиться з урахуванням питомої ваги кожної групи опитуваних (в емпіричній соціології їх називають респондентами) у генеральній сукупності.

Розрізняють дві основні форми опитування: анкетування й інтерв’ювання.

При анкетуванні опитуваний самостійно сприймає текст анкети і сам його заповнює.

Анкета – це об'єднана єдиним дослідницьким задумом система питань, спрямованих на виявлення думок і оцінок респондентів та отримання від них інформації. Анкета має сувору структуру і складається з декількох частин. Перша – вступна – представляє собою безпосереднє звернення до респондента, в якому коротко повідомляється про цілі і завдання дослідження, про те, як будуть використані результати.

Тут же наводяться правила заповнення анкети і гарантується анонімність відповідей. Друга частина анкети - основна - містить питання (їх блоки), спрямовані на отримання необхідної інформації. У третій частині анкети – «паспортичці» – з'ясовуються соціально-демографічні характеристики опитуваних: їх стать, вік, сімейний стан, освіта, соціальне походження, професія, місце навчання або роботи. На завершення виражається подяка респонденту за участь в опитуванні.

За числом опитуваних розрізняють анкетування групове і індивідуальне. Прикладом групового анкетування можуть служити опитування учасників таких PR-заходів, як семінари, конференції тощо Перевага групового анкетування пов'язане з організаційною доступністю й оперативністю опитування.

Анкетер, що працює з групою опитуваних з 20 – 30 осіб, пояснює мету дослідження, правила заповнення анкети і у випадку неясностей при заповненні анкети індивідуально консультує респондентів. Анкети заповнюються в присутності анкетера і повертаються йому відразу ж після заповнення. Ця форма опитування забезпечує майже стовідсоткове повернення та стислі строки збирання даних. При використанні індивідуального анкетування за допомогою роздавальної анкети анкетер або вручає анкету респондентові, домовляючись про термін повернення при повторній зустрічі, або, пояснивши правила заповнення та мету опитування, очікує заповнення анкети. За місцем проведення виділяють анкетування за місцем проживання, роботи і в цільових аудиторіях (відвідувачі магазинів, виставок і т.п.).

За способом поширення анкети поділяються на роздаткову анкету (роздається респондентам самим анкетером), поштову (розсилається поштою, у тому числі e-mail), пресову (публікується в газеті або журналі).

Переваги і недоліки кожного з цих варіантів анкетування приведені в табл. 2.

Таблица 2