Особливості проведення анкетування за способом поширення
| Параметр | Поштове опитування | Опитування пресою | Роздаткове анкетування |
| Складність організації | середня | низька | середня |
| Можливість репрезентативності вибірки | середня | середня | висока |
| Собівартість опитування | низька | середня | середня |
| Оперативність опитування | низька | середня | висока |
| Припустима складність анкети | середня | середня | висока |
| Можливість контакта з усіма елементами вибірки | середня | середня | висока |
| Трудомісткість роботи анкетера | низька | низька | середня |
| Можливість контроля за роботою анкетера | середня | низька | висока |
| Представлення візуальних стимулів, матеріалів | є | є | є |
| Ризик для анкетера | немає | немає | є |
Ітерв’юрування– метод отримання первинної соціальної інформації шляхом безпосередньої цілеспрямованої бесіди інтерв'юера та респондента. У випадку інтерв'ювання в ролі посередника між текстом опитувальника і респондентом виступає інтерв'юер, який представляє авторів дослідження і реалізує цілі дослідження в ситуації опитування. Інтерв'юєр ставить питання, вислуховує відповіді респондента і фіксує їх зміст відповідно до процедури, передбаченої інструкціями. На відміну від анкетування, структурною одиницею питальника виступає не питання, а тема.
Переваги метода інтерв’ю перед анкетуванням полягає в наступному:
– при інтерв’юруванні з'являється можливість врахувати рівень культури, освіти, ступінь компетентності респондента;
– цей метод дає можливість стежити за реакцією інтерв'юйованого, його ставленням до проблеми і поставлених питань, а в разі необхідності інтерв'юер має можливість змінювати формулювання, ставити додаткові, уточнюючі питання;
- досвідчений фахівець може бачити, щиро чи ні відповідає респондент, в силу цього інтерв'ю вважається найбільш точним методом збору інформації.
Інтерв'ю може проводитися за місцем роботи або за місцем проживання - в залежності від характеру проблем та поставленої мети. За способом взаємодії інтерв'юера з респондентом виділяються особисте (face-to-face), телефонне, он-лайн-інтерв'ю.
Формалізоване інтерв’ю передбачає легальну розробку всієї процедури на основі заздалегідь сформульованих запитань і варіантів відповідей. Але формулювання питань повинні бути розраховані радше на бесіду, ніж на читання. Структура процесу інтерв'ювання багато в Чому нагадує структуру анкети. Інтерв'юер представляється, говорить про цілі і завдання дослідження, гарантує повну анонімність. Потім слід встановлення контакту з респондентом, створення сприятливої атмосфери для інтерв'ю. Задаються перші питання за змістом досліджуваних проблем. Коли інтерв'юер відчув, що респондент повністю «увійшов» у розмову, він може надати їй більш складний характер.
Експертні опитування при розробці та оцінці ефективності PR-кампаній використовуються для оцінки складних ситуацій на попередньому етапі, для PR-аналізу проблем та можливостей, для прогнозування розвитку ситуації для базисного суб'єкта PR в умовах невизначеності та ризику і т.п.
У цілому експертні методи застосовуються для оцінки динаміки складних процесів, що залежать від великої кількості різнохарактерних чинників.
За характером комунікаціїметоди опитування експертів діляться на очні і заочні, за критерієм типу процедури узгодження думок експертів - на точкові та ітеративні (багаторазові), за складом експертних груп - на індивідуальні (експертів 1-3), гомогенні (експерти представляють одну область діяльності або знання) та гетерогенні (експерти представляють різні області).
За способом виробітки інформації ці методи діляться на дві великі групи - інтуїтивні та аналітичні. У першому випадку експерти безпосередньо на основі інтуїції формулюють судження про стан і динаміку аналізованого об'єкта. Методи другої групи спираються на більш-менш формалізовану схему дослідження задачі.
На відміну від масового вибіркового опитування, опитування експертів не є анонімним, експерти поінформовані про мету дослідження і про його плановане результаті. Для групової роботи в рамках експертного опитування застосовуються методи групових дискусій («круглі столи») і метод Дельфі, коли кожен експерт працює індивідуально, заповнюючи свій лист експертного опитування, а потім, отримавши інформацію про позиції інших експертів, уточнює або розвиває свою позицію.