Протитуберкульозні засоби

 

Існує 2 класифікації протитуберкульозних препаратів: за показаннями до їх призначення (І і ІІ ряду) та за антимікобактеріальною активністю.

Протитуберкульозні препарати І ряду (головні): ізоніазид, рифампіцин, стрептоміцин, етамбутол, піразинамід.

Протитуберкульозні препарати IIряду(резервні): канаміцин, амікацин, етіонамід, протіонамід, натрієва сіль пара-аміносаліцилової кислоти (ПАСК), циклосерин, капреоміцин, тіоацетазон та фторхінолони (офлоксацин, ципрофлоксацин, левофлоксацин, ломефлоксацин, гатіфлоксацин, спарфлоксацин). Їх призначають для лікування хворих, які виділяють МБТ із стійкістю до препаратів I ряду.

За ефективністю протитуберкульозні препарати поділяють на 3 групи :

I. Найефективніші препарати: ізоніазид, рифампіцин.

II. Препарати помірної ефективності: стрептоміцин, канаміцин, амікацин, етамбутол, піразинамід, фторхінолони, етіонамід, протіонамід, циклосерин, капреоміцин.

III. Найменш ефективні препарати: ПАСК, тіоацетазон.

 

Режими хіміотерапії

Режим лікування – оптимальна кількість і поєднання протитуберкульозних препаратів, їх доз, кратності прийому, шляхів введення (усередину, в/м’язево, в/венно, ендобронхіально, у вигляді інгаляцій тощо), а також тривалості лікування.

Усі нові випадки туберкульозу (до отримання результатів чутливості МБТ до хіміопрепаратів) лікують тільки препаратами І ряду.

Категорії та схеми лікування

Лікування хворих на туберкульоз проводиться в залежності від їх категорії, розподіл по яких залежить від типу туберкульозного процесу, поширеності і тяжкості клінічної форми туберкульозу, наявності бактеріовиділення, порушення режиму хіміотерапії, ефективності лікування.

Поширені форми туберкульозу –туберкульозний процес займає 2 і більше сегментів легені.

Тяжкі форми туберкульозу (при відсутності бактеріовиділення) – це процеси з вираженою туберкульозною інтоксикацією, фебрильною температурою тіла, деструкціями в легенях, а також хворі з міліарним, дисемінованим туберкульозом, менінгітом, казеозною пневмонією, плевритом (з тяжким перебігом).

Всі хворі умовно поділені на чотири категорії в залежності від наявності МБТ в мокротинні, морфологічних змін в легенях (є деструкція чи ні), поширеності процесу, випадку (вперше виявлений хворий або з хронічним процесом, рецидив, загострення чи перерване лікування).

Для запису схем лікування використовують абревіатури, утворені початковими літерами латинських назв конкретних препаратів. Перед ними ставлять цифру, яка означає тривалість лікування у місяцях. Цифра після назви препарату у вигляді індексу вказує на інтермітуючий спосіб їх введення. Наприклад, 2HRZS/4H3R3 означає 2-х місячний курс щоденного введення ізоніазиду, рифампіцину, піразинаміду, стрептоміцину, після чого впродовж 4-х місяців проводять лікування ізоніазидом і рифампіцином, які хворий отримує тричі на тиждень.

 

Всі протитуберкульозні препарати призначаються одноразово!

Категорія лікування Характеристика Інтенсивна фаза Підтримуюча фаза
Хворі з ВДТБ з МБТ+, а також ВДТБ МБТ(-): міліарний, дисемінований, деструктивний ТБ (поодинокі каверни понад 3 см в діаметрі, або при наявності більш ніж 3-х порожнин незалежно від розміру), менінгіт, казеозна пневмонія, перикардит, перитоніт, ТБ кишківника, ТБ хребта з неврологічною симптоматикою, урогенітальний ТБ, ТБ внутрішньогрудних лімфатичних вузлів з ураженям більше 2-х груп лімфатичних вузлів, ускладнений перебіг ТБ у дітей 2 HRZE   4 HR або 4 H3R3  
РТБ, НЛТБ, ЛПП з підтвердженим бактеріовиділенням, а також ІТБ з бактеріовиділенням або без 2 HRZE   4 HR або 4 H3R3  
ВДТБ без бактеріовиділення (МБТ-), що не віднесені до 1 категорії 2 HRZE   4 HR або 4 H3R3
МР ТБ, РРТБ, ХР ТБ підтверджені ТМЧ Не менше 8 місяців не менше 5-6 препаратів до яких збережена чутливість або паліативне лікування Не менше 12 місяців не менше 4-5 протитуберкульозних препаратів до яких збережена чутливість або паліативне лікування

Інтенсивна фаза триває не менше 2-х місяців. За цей час хворий повинен прийняти 60 добових доз протитуберкульозних препаратів. Якщо хворий не прийняв якусь кількість доз, то лікування в інтенсивній фазі продовжують до тих пір, доки пацієнт не отримає усі 60 доз (лікування за 1, 2. 3 категоріями може бути продовжене в інтенсивній фазі лікування до 90 доз, максимум 120 доз).