Тема 5. Арабська культура та мистецтво

Захід і Схід у світовій культурній традиції. Іслам як система духовно-ціннісних орієнтирів арабо-мусульманської культури. Морально-правові аспекти ісламської культури. Особливості художньої культури арабо-мусульманського світу. Специфіка арабо-мусульманського мистецтва. Вплив ісламу на Середньовічну Європу.

Тема 6. Середньовічна культура та мистецтво

Поняття «середньовічна культура» та фактори її становлення. Основні риси розвитку візантійської культури та мистецтва: теоцентризм і символізм. Формування канону в мистецтві Візантійської імперії. Своєрідність європейської християнської культури. Християнські основи західноєвропейської культури середньовіччя. Мистецтво доби західноєвропейського середньовіччя. Архітектура як провідний вид мистецтва. Художні стилі в західноєвропейській середньовічній культурі.

Тема 7. Культура та мистецтво доби Відродження

Формування та світоглядні засади Ренесансної культури. Рух гуманістів. Визначальні риси італійського Відродження, його етапи та основні стилі. Новації в мистецтві живопису доби Відродження. Ренесансна архітектура. Особливості Північного Відродження. Мистецтво Відродження та маньєризму країн Півночі.

Тема 8. Західноєвропейська культура та мистецтво XVII-XVIII ст.

Соціально-економічні основи західноєвропейської культури XVII-XVIII ст. Реформація в історії європейської культури; цінності протестантської культури. Просвітницька новоєвропейська модель культури XVII - XVIIІ ст. Стильові й жанрові особливості мистецтва XVII століття. Художні стилі в Європейській культурі XVIII ст. та їх смислова перспектива. Фламандське та голандське мистецтво XVII - XVIIІ ст. «Золоте століття» іспанського живопису: теми, герої, жанри. Поява пейзажу як самостійного жанру.

Тема 9. Західноєвропейська культура та мистецтво XIX ст.

Індустріальна цивілізація і культура. Становлення індивідуалістичної культури індустріального суспільства. Художня культура XIX ст. як віддзеркалення світоглядного розмаїття. Нові мистецькі течії: від романтизму до декаденса. Романтизм як світосприйняття та напрямок в мистецтві. Розвиток реалізму в західноєвропейському мистецтві. Мистецтво імпресіонізму.

Тема 10. Провідні тенденції розвитку культури та мистецтва XX – початку XXI століття. Модерн і постмодерн.

Наростання кризових явищ в культурі глобалізованого світу. Дегуманізація культури та її прояви в мистецтві XX ст. Художній світ техногенної цивілізації. Естетика модернізму. Характерні риси постмодерну та їх прояви в культурі. Постмодернізм як плюралізм стильових напрямків в мистецтві. Реалізація постмодерністської моделі світу в літературі, образотворчому мистецтві, театру, кіно. Експансія американської „маскультури”. Проблема культурного відчуження: поляризація відношень «елітарна культура - народна культура». Молодіжні субкультури.

III. Структура дисципліни та розподіл годин за темами (тематичний план)

КО – колективне обговорення проблем;

ПЕК – письмовий експрес-контроль;

О – опитування;

ПТ – письмові тести;

ТЗ – творче завдання;

КТ – комп’ютерне тестування

ККР – комплексна контрольна робота

IV. Тематика та зміст лекційних, семінарських занять, самостійної роботи студентів

V. Контроль та критерії оцінювання знань студентів з дисципліни „Світова культура і мистецтво”

Згідно з діючою в університеті системою комплексної діагностики знань студентів, з метою стимулювання планомірної та систематичної навчальної роботи, оцінка знань студентів здійснюється за 100-бальною системою.

Форми контролю знань студентів:

- поточний;

- модульний;

- підсумковий.

Поточний контроль знань студентів включає наступні основні види робіт, що оцінюються за 100-баловою шкалою.

Критерії оцінювання знань студентів

Виступи на семінарських заняттях:

5 балівотримують студенти, які вільно володіють навчальним матеріалом, на підставі вивченої основної та додаткової літератури, аргументовано висловлюють думки, проявляють творчий підхід до виконання завдань, використовують слайди, малюнки та ін. наочні матеріали.

4 балаотримують студенти, які вільно володіють навчальним матеріалом, на підставі вивченої основної та додаткової літератури, аргументовано висловлюють думки, проявляють творчий підхід до виконання завдань, допускають незначні помилки.

3 балаотримують студенти, які володіють матеріалом, але не мають достатніх знань для формулювання висновків та не можуть виділити основне у своєму виступі.

1-2 балівотримують студенти, які володіють матеріалом частково, на репродуктивному рівні, не можуть робити висновки, не використовують додаткову літературу, перекладають матеріал без осмислення..

0 балів отримує студент, що виявляє незнання сутності питань, які розглядаються на семінарському занятті.

Доповнення виступу:

3 бала –отримують студенти, які глибоко володіють матеріалом, чітко визначили його структуру, зробили ретельний аналіз змісту виступу, виявили слушні ідеї та аспекти, що не були розглянуті, але суттєво впливають на зміст доповіді, навели власні аргументи щодо основних положень даної теми

2 балаотримують студенти, які навели інформацію з обговорюваної теми, що суттєво доповнює зміст виступу, поглиблює знання з даної теми та висловили власну думку.

1 балотримують студенти, які у додатковій інформації лише розширюють знання з обговорюваної теми, але не мають власної позиції щодо даної проблеми.

Суттєві запитання до доповідачів

3 балиотримують студенти, які своїм запитанням до виступаючого кардинально і конструктивно можуть змінити хід обговорення теми, що розглядається.

2 балиотримують студенти, які у своєму запитанні до виступаючого вимагають інформації, щодо поглиблення знань з ключових проблем обговорюваної теми.

1 балотримують студенти, які у своєму запитанні до виступаючого вимагають уточнення інформації, щодо ключових проблем обговорюваної теми.

Складання словника основних понять і термінів з дисципліни „Світова культура та мистецтво”, що визначені програмою курсу (за темами).

Програмою курсу визначений перелік ключових понять, що розкривають зміст кожної теми, які студент має знати. Отже, студентам пропонується скласти словник основних понять і термінів на останніх сторінках зошита.

3 балинараховуються студентам, які не лише склали повний перелік визначених понять з кожної теми, а й запам’ятали їх і можуть пояснити їх зміст.

2 балинараховуються студентам, які склали повний перелік визначених понять з кожної теми і 60% з них можуть пояснити.

1 балнараховується за написаний повний перелік визначених понять з кожної теми.

Ведення опорного конспекту лекції:

Опорний конспект лекції (ОКЛ) – вид навчально-методичного посібника, в якому у стислому і системному вигляді викладений основний теоретичний матеріал у формі основних положень, що структурно пов’язані між собою. Дані положення є лише опорними сигналами, вони вимагають пояснень і визначень, що мають записати студенти під час лекції. Його ведення сприяє повному і глибокому засвоєнню навчального матеріалу, дозволяє простежити системні зв’язки між різними темами курсу.

Кожний студент має придбати ОКЛ і вести в ньому записи власноруч. Під час аудиторної роботи з ОКЛ студенти фіксують розширені пояснення викладача і занотовують матеріал у визначеному в конспекті полі. При самостійній роботі рекомендується доповнити записи та завершити виконання завдань логічного характеру, що були сформульовані на лекції й зазначені в ОКЛ.

3 баланараховуються студентам, які у повному обсязі заповнили вільні поля для запису, додали нової інформації за результатами самостійної підготовки й вільно володіють записаною інформацією.

2 баланараховуються студентам, які формально заповнили вільні поля для запису, але нової інформації за результатами самостійної підготовки не додали.

1 балнараховуються студентам, які лише формально заповнили вільні поля для запису.

Інтерпретація твору мистецтва за наданою схемою:

Схема інтерпретації твору мистецтва включає:

- довідку (хто автор картини, назва твору, дата створення, місце знаходження, жанр);

- опис картини (мається на увазі те, як, наприклад, розміщенні фігури або предмети на картині, яким є композиційне вирішення твору);

- змістовний аналіз сюжету картини (звідки сюжет – він може бути, наприклад, з міфології або з біблійних переказів, або з реального життя і т. і. – і що він означає);

- які виражальні засоби використав художник.

3 бали отримують студенти, які для інтерпретації твору мистецтва використовують усі чотири складові схеми та повністю розкривають їх.

2 бали отримують студенти, які для інтерпретації твору мистецтва не використовують усі чотири складові схеми (обмежуючись, наприклад, трьома), або не повністю їх розкривають, але в основному справляються з завданням.

1 бал нараховується студентам, які можуть лише назвати автора картини, дату її створення, місце знаходження та жанр.

Відвідування художніх музеїв:

Відвідування музеїв м. Києва та інших міст, в яких демонструються найкращі твори образотворчого мистецтва (живопису, графіки, скульптури), розширюють не тільки кругозір, а змістовно доповнюють теоретичні положення курсу, сприяють емоційному розвитку та залучають до розуміння прекрасного. Студент має звітувати про відвідування у формі усної розповіді або письмової оповіді з обов’язковим детальним описом одного твору мистецтва, який йому найбільше сподобався, на індивідуальній консультації з пред’явленням білету білетів.

3 бали отримують студенти, які вільно орієнтуються в тому, що побачили та логічно і впорядковано можуть розповісти про відвідування музею, висловити своє враження та оцінку;

2 бали отримують студенти, які відвідали дані заклади культури і можуть висловити своє враження щодо побаченого;

1 бал отримують студенти, які відвідали дані заклади культури і можуть назвати лише їх адресу.

Модульний контроль знань студентів

Модульний контроль знань студентів здійснюється через проведення аудиторних письмових контрольних робіт або комп’ютерного тестування з тем, що включені до модуля, І контрольна (або тестування) – 10 балів;

ІІ контрольна (або тестування) – 10 балів.

Максимальна сума балів, яку студент може отримати у разі успішного виконання письмових контрольних робіт або тестування складає 20 балів.

Отже, і за перший, за другий модуль студент може отримати по 50 балів, що в сумі становить 100 балів.

Критерії модульної оцінки знань студентів

Підсумковий контроль знань студентів.

Підсумковий контроль знань студентів включає зведення результатів роботи студентів по першому і другому модулях та отримання відповідної кількості балів.

Залежно від кількості балів, отриманих за кожний модуль, студент одержує сукупну суму балів, яка переводиться в оцінку за такою шкалою:

Відповідно до затверджених Вченою радою університету „Положення про систему комплексної діагностики знань студентів”, „Положення про наскрізний контроль знань студентів” у разі незадоволення підсумковим балом студент має право підвищити кількість балів шляхом додаткової підготовки та складання заліку на підставі письмової заяви.

Якщо протягом триместру студент отримав менш, ніж 60 балів, він повинен самостійно вивчити передбачені програмою теми, навчально-методичну літературу та скласти залік шляхом комп’ютерного тестування.

• Назад
• 1
• 2
• 3
• 4
• 5
• 678
• Далее