Клінічна і лабораторна характеристика активності патологічного процесу при системному червоному вовчаку
| Показник | Ступінь активності | ||
| ІІІ | II | І | |
| Температура тіла | 38 °С і вище | Менше 38 °С | Нормальна |
| Похудання | Виражене | Помірне | Незначне |
| Порушення трофіки | Виражене | Помірне | Помірне/незначне |
| Ураження шкіри | "Метелик" і еритема вовчакового типу, капілярити | Неспецифічна еритема | Дискоїдні вогнища |
| Поліартрит | Гострий/підгострий | Підгострий | Деформуючий, артралгії |
| Перикардит | Випітний | Сухий | Адгезивний |
| Міокардит | Виражений | Помірний | Кардіосклероз |
| Плеврит | Випітний | Сухий | Адгезивний |
| Ендокардит Лібмана-Сакса | Виражений | - | Недостатність мітр. клапана |
| Дифузний гломерулонеф-рит | Нефротичний синдром | Змішаного типу | Сечовий синдром |
| Ураження нервової системи | Енцефалорадикуло-неврит | Енцефалонев-рит | Поліневрит |
| Гемоглобін, г/л | Менше 100 | 100-110 | 120 і вище |
| ШОЕ, мм/год | >45 | 30-40 | 16-20 |
| Фібриноген, г/л | >6 | ||
| LE-клітини на 1000 лейкоцитів | 1-2 | Поодинокі або відсутні | |
| АНФ, титри | > 128 | ||
| Гамма-глобуліни, % | 30-35 | 24-25 | 20-23 |
Діагностичні критерії, запропоновані АСК (1982), доповнені АСК (1997)
1. Еритема - "метелик" (рис. 3.16).
Фіксована еритема, плоска або випинаюча над поверхнею шкіри, на вилицях, з тенденцією до поширення на назолабіальні складки.
2. Дископодібний вовчак. Еритематозні, випинаючі плями з щільно
прилеглими роговими лусочками і закупореними волосяними фолікулами; з часом на місці висипань формується рубцева атрофія.
3. Фотосенсибілізація. Поява висипки після надмірної інсоляції
(дані анамнезу або спостереження лікаря).
4. Виразки порожнини рота. Ульцерація ротової, носової порожнини,
глотки.
5. Неерозивний артрит, що вражає два і більше
периферичних суглобів, характеризується болючістю, припухлістю і випотом.
6. Серозит.
а) Плеврит: достовірні дані анамнезу про плевритичний біль або шум тертя плеври, зафіксований лікарем, або наявність плеврального випоту
або
б) Перикардит: зафіксовані на ЕКГ ознаки перикардиту або шум тертя перикарда, або наявність перикардіального випоту.
7. Ураження нирок.
а) Персистуюча протеїнурія: більше 0,5 г/добу або більше, якщо підрахунок не проводиться.
б) Циліндрурія: можуть бути еритроцитарні, гемоглобінові, зернисті, воскоподібні, змішані циліндри.
8. Ураження нервової системи.
а) Судоми або
б) Психоз
за відсутності провокуючих ліків або метаболічних порушень, таких як уремія, кетоацидоз або електролітний дисбаланс.
9. Гематологічні зміни.
а) гемолітична анемія, з ретикулоцитозом або
б) Лейкопенія, менше 4000/мм2при двох і більше дослідженнях або
10. Імунологічні порушення.
а) Анти-ДНК: антитіла до нативної ДНК у високому титрі або
б) Анти-5т: присутність антитіл до 5т ядерного антигену або
в) Виявлення антифосфоліпідних антитіл на основі:
-високого рівня lg G або lg M антикардіоліпінових антитіл;
-виявлення вовчакового антикоагулянту з використанням стандартної
методики;
-хибно позитивна серологічна реакція на сифіліс протягом не менше 6 місяців, що підтверджена РІБТ або РІФ.
11. Антиядерні антитіла.
Високі титри антиядерних антитіл при РІФ або еквівалентних реакціях в будь-який момент часу, при відсутності ліків, які здатні викликати медикаментозний червоний вовчак.
При наявності 4 або більше з 11 вище перерахованих критеріїв можна встановити діагноз СЧВ.