МЕТОДИ ТА ПРИЙОМИ МУЗИЧНОГО ВИХОВАННЯ
Методи музичного виховання визначаються як дії педагога, спрямовані на загальний музично-естетичний розвиток дитини. Вони будуються на основі активної взаємодії дорослого й малюка. В цьому складному педагогічному процесі провідна роль відводиться дорослому, який, враховуючи індивідуальні потреби, інтереси й досвід дитини, організовує її діяльність. Методи спрямовані на виховання естетичного відношення до музики, емоційного відгуку, музикальної чутливості, оцінного ставлення, виразного виконання. Все це різні моменти загальної музикальності дошкільника, які ще дуже скромні в своїх виявах і видозмінюються залежно від віку. Відповідно мають змінюватися і методи виховання.
Методи виховання різноманітні. Вони залежать від конкретних навчальних завдань, від характеру різних видів музичної діяльності, обстановки, джерела інформації і т. ін.
Серед практичних методів та приймів Ю.Алієв рекомендує ряд ефективних прийомів, особливо корисних для старших дошкільників: рухи, пластичне інтонування, вільне диригування, імітація гри на народних інструментах, гра в оркестрі, інсценування п’єс, пластична імпровізація, інструментальна імпровізація, мовні імпровізації, імпровізація мелодії, малювання.
Рухи:Шаг та біг ( спокійний, високий, тихий, обережний; шаг на носочках, приставний, легкий біг, танцювальний біг, стрімкий біг, широкий, високий); стрибки (з ноги на ногу; на двох ногах; галоп вперед; легкі підскоки;) елементи танців (притопи, боковий галоп; шаг польки; підскоки з виносом ноги вперед; елементи російського/українського народного танцю, простий хороводний шаг). Шикування: колона, колона парами, шеренга, ланцюжок, круг.
Пластичне інтонування – створення пластичного образу музичного твору. Приводів для пластичного інтонування музика дає дуже багато. Педагог має тільки визначити: 1) який образ за своїм емоційним відгуком доречний для пластичного втілення на даному занятті; 2) як точно та коротко сформулювати завдання для дітей щодо створення пластичної імпровізації; 3) яку форму імпровізації (індивідуальну або групову) обрати для конкретного твору.
Вільне диригування: Пропонуємо уявити себе в ролі диригента. Спочатку рекомендують диригувати власним співом, виділяючи логічні наголоси, передаючи характер пісні. В старшій групі вже можна використовувати п’єси типу «Камаринська», «Няніна казка», «Баба-яга», «Солодка мрія» П.І.Чайковського.
Інсценування п’єс. Музичний фольклор найбільше пов’язаний із рухом та танцем. Цікавою формою музичного виховання для дошкільників є «розігрування» пісні, що мають зображальну основу. Наприклад, «Вийди, вийди , Сонечко», «Іди, іди, дощику», «Танцювала риба з раком» тощо.
Гра в оркестрі. Цей методичний прийом створює в дітей враження участі у виконанні музики, що активізує сприйняття та дуже їм подобається. Для участі в грі використовують елементарні музичні інструменти: палички, дзвіночки, брязкальці, дерев’яні ложки, трикутничок, металофон, ксилофон, бубен. Під музику діти виконують задані ритми. Вихователь диригує, показує вступ інструментальних груп. грають в оркестрі відповідно до настрою музики: весело, таємно, тихо, бадьоро, голосно. Інструментальне музикування – це перш за все форма творчого самовираження.
Імпровізація мелодій. Історично найдавніший тип музикування, при якому процес створення музики найдавніший тип музикування, при якому створення музики відбувається під час її виконання.
Мовні імпровізації. Підготовчий етап до мовних імпровізацій – пошук емоційно-образних визначень характеру музики та передача їх у відповідному виражальному тоні: радісно, світло, схвильовано, похмуро. Наступним етапом є створення закінчення до поетичних рядків.
Малювання. Після декількох прослухувань можна запропонувати дітям намалювати картинку, що виникла в їхній уяві під час сприйняття.
ГРА «МУЗИЧНА ПРОГУЛЯНКА»
Мета: розвивати музичний слух, накопичувати слухові уявлення, ініціювати фантазування, Розвивати в дітей творче сприйняття музики, формувати в дітей повсякденну потребу в музиці, задовольняти бажання дітей грати ,виховувати любов до класичної музики, танцю, викликати бажання імпровізувати.
Обладнання: звукозапис музичного твору (С.Майкапар. «За метеликом») , програвач, фарби, альбом.
Методика проведення гри: Для того, щоб викликати інтерес до гри, доцільно створити образну ігрову ситуацію: «Одного літнього дня була сонячна, тепла, приємна погода. Уявімо діти, що ми прогулюємось лісочком, насолоджуємось літнім теплом, соковитою зеленню дерев та кущів, промінцями сонечка…як ось, до нас прилетів чарівний метелик та став кружляти, та ніби звати за собою у чарівну долину…» Вихователь пропонує прослухати музичний твір та намалювати нашу музичну пригоду. Музичний твір доцільно повторювати декілька разів, проаналізувати форму, динаміку, загальний настрій, темп, обговорити, які фарби для малюнка ми вибираємо.
ВПРАВА «ДИРИГЕНТ»
Дитина диригує під музику. Ця вправа допомагає включити в роботу всі м’язи, відпрацьовується плавність та пластичність руху. Важливо слідкувати за правильним диханням, тоді плечі не зажаті, не піднімаються. Грудні м’язи розправлені. Постава струнка, проте вільна. Вправа розвиває координацію слуху та руху, правильне дихання.