Методики активізації процесу навчання
Для активізації навчально-пізнавальної діяльності студентів при вивченні дисципліни ”Культурологія” застосовуються:
§ проблемні лекції;
§ семінари-диспути;
§ мозкові атаки;
§ обговорення сучасних театральних постанов та інших творів мистецтва на практичних заняттях;
§ виконання тестових завдань;
§ виконання індивідуальних робіт по найбільш проблемним та дискусійним питанням соціокультурного життя в Україні з подальшим їх обговоренням на практичних заняттях.
Зразок підготовки та проведення семінару-диспуту:
Диспут може бути однією з найбільш цікавих форм активізації навчального процесу. Його роль полягає у самому широкому та вільному обміні думками, що сприяє у свою чергу формуванню певних переконань як результат осмислення самостійно опрацьованого матеріалу.
Диспут сприяє розвиткові активного, творчого ставлення до наукових проблем, підвищує культуру мови, допомагає розвиткові творчого, логічного мислення, виховує активність, ініціативу. Він вимагає від учасників не лише вміння відстояти свою думку, але й доведення неправоти опонента. В процесі активного, творчого обговорення тієї чи іншої проблеми колективно встановлюється істина.
Першим кроком до проведення диспуту є вибір теми, яка повинна бути актуальною з точки зору сьогодення, включати у себе певну проблему, яка могла б викликати неоднозначні думки. Однією з таких тем з курсу "Етика та естетика" ми вважаємо тему "Етичні категорії", семінарське заняття 2.
Тема диспуту та його проблематична спрямованість проголошується завчасно (за 2-4 тижні), як і основні запитання, на яких необхідно зосередити увагу. Це дозволить студентам поступово оволодівати матеріалом, з’ясовувати незрозумілі їм аспекти теми у викладача на консультаціях, які проводяться в рамках індивідуальної роботи зі студентами. Ці ж консультації повинні допомогти у підготовці основних виступаючих, яких слід готувати заздалегідь.
Роль викладача не обмежується попередніми консультаціями. Він виступає головним організатором диспуту. Спочатку у короткому вступному слові викладач повинен звернути увагу на те, що диспут - це вільний обмін думками, розмова, в якій може прийняти участь кожний з присутніх.. Для більш чіткого проведення диспуту одразу визначається регламент: виступ - 5-7 хв., виступи в процесі обговорення - до 3-х хв. Роль викладача в самому диспуті - втягування в обговорення проблеми як можна більше студентів, слідкування за тим, щоб їх виступи були взаємопов’язані, доповнювали один одного, висвітлювали саме поставлену тему, а запитання - коректними. Щодо студентів, які приймають участь у диспуті, то вони повинні дотримуватися наступних правил:
1) говори лише тоді, коли тобі самому є зрозумілим те, про що йде мова;
2) говори лише за темою, а тому уважно слухай виступаючих з того чи іншого питання;
3) Не повторюй того, що вже казали інші: бережи час як свій, так й інших;
4) У своєму виступі пам’ятай, що ти говориш не для себе, а для присутніх.
За дотриманням цих простих правил і повинен уважно слідкувати викладач-ведучий диспуту, а також не забувати "диригувати" обговорення. Серйозну увагу слід приділити й заключному слову ведучого. В ньому наводяться підсумки обговорення проблеми, робиться оцінка виступів, вказуються помилки та причини їх, дається обґрунтована відповідь на питання, що обговорювалися.
Питання до диспуту на тему "Етичні категорії"
1. Які основні концепції добра Ви можете назвати?
2. Про що свідчить неможливість остаточного визначення ідеї добра?
3. Які основні види морального зла виділяє сучасна етика?
4. Чи може зло виступати засобом здійснення добра?
5. Як Ви поясните наступні етичні настанови щодо вчинку: а) не зловживайте вчинком, б) готовність його здійснити?
6. Охарактеризуйте основні точки зору на співвідношення цілей та засобів діяльності.
7. Що, на Вашу думку, є важливішим для моральної оцінки вчинку – мотив чи результат? Чому?
8. Що зумовлює суб’єктивну неминучість звернення до проблеми сенсу життя людини?
9. Яке відоме з філософських тлумачень смерті уявляється Вам найприйнятнішим? Чому?
10. Чому людська мораль засуджує самогубство? Як співвідносяться совість, сором та провина?
11. В чому Ви вбачаєте зв’язок етичного змісту категорії справедливості з економічною, політичною, правовою проблематикою?
12. Які уявлення про щастя Ви можете описати?
13. Які чинники щастя уявляються Вам найважливішими? Чому?
14. Розкрийте зміст моральнісних компонентів любові.
15. В чому відмінності між егоїзмом та любов’ю до себе?