МОЖЛИВОСТІ ЗРОСТАННЯ УЧАСТІ ПРИВАТНОГО СЕКТОРА
Існують різноманітні форми часткової приватизації або збільшення ролі приватного сектора в портах, не дохоящіе до повної приватизації, приклади якої ми розглядали раніше. Безліч послуг порту надають широкі можливості гя розширення приватного сектора:
Ø Експлуатація терміналів
Ø Вантажно - розвантажувальні роботи
Ø Будь які логістичні та складські операції
Ø Лоцманська проводка на вході і виході з порту, в каналах
Ø Лоцманські послуги
Ø Допоміжні послуги судам (бункерування, агентські послуги і т.д.).
Ця збільшиюча участь може приймати кілька форм,що широко зустрічаються в усьому світі:
· Створення спільного підприємства між портом і приватним підприємством М.Я одного або кількох конкретних видів діяльності з чітко встановленими компетенціями та обов'язками кожного партнера. Ця, форма має широке поширення.
· Підписання Контракту на управління між портовими владою та приватним підприємством ('management contract ") для експлуатації всього порту або його частини (одного терміналу, наприклад). Всі капіталовкладення здійснюються портом, який залишається, таким чином, власником усіх інфраструктур та сугiерструктур. Приватна фірма i тільки управляє й експлуатує технічні засоби порту і платить портовій владі.
Ця форма збільшення участі приватного сектора залишається маловживане, тому що при всьому поліпшенні повсякденного управління весь ризик, пов'язаний з інвестуванням, продовжує брати на себе державний сектор, оскільки участь приватного сектора обмежена.
· Передача в концесію частини портових споруд або терміналу.
Ця практика набула найбільшого поширення та розвивається в даний час найшвидшими темпами.
Портова Влада, як правило, будують інфраструктури і передають потім у концесію використання цих інфраструктур (наприклад, термінал) на певний строк приватній фірмі, яка фінансує суперструктурьг і техніку і забезпечує експлуатацію відповідно до певних правил (контрактні зобов'язання).
Портова Влада або Держава залишається власником відповідної території. Є різноманітні юридичні форми (лізинг, концесія тощо) залежно від законодавчого режиму і деяку кількість нюансів (повернення або неповернення віддає в концесію після закінчення дії контракту споруд, побудованих концесіонерами і т.д.). У деяких випадках Портова Влада може взяти на себе, крім інфраструктур будівництво всіх суперструктури або їх частини.
• BОТ (Build, Operate and Transfer)
Йдеться про одну з форм концесії, коли контракт підписується між власником і приватним вкладником капіталу, який фінансує, будує, експлуатує протягом встановленого періоду конкретне портове повноцінне споруда, наприклад, портовий термінал, тобто інфраструктури та суперструктури. Земля залишається у власності портової влади або Держави, яким після закінчення терміну контракту передаються всі споруди. І тут також форми контролю залежать від конкретного контракту. Це відносно просунута стадія справжньої участі приватного сектора, який бере на себе основний фінансовий ризик.
Існують, в залежності від країн і застосовуваних законодавчих режимів, і інші різноманітні форми участі приватного сектора.
ПРИНЦИПИ ВІДНОСИНИ МІЖ ДЕРЖАВОЮ І
Портовою владою
При будь якій розмові про організаційні та структурних питаннях абсолютно необхідно мати чітке уявлення про розмежування ролей і влади між Державою, органами місцевого самоврядування (місто, район) і портовими владою.
Будь-яке інституціональне зміна, або розширення участі приватного сектора в роботі портів, а також будь-яка оптимізація ефективності державного сектора вимагає визначення чіткої національної політики в портовій галузі, з зазначенням інституційної та фінансової ролі кожної сторони.
Швидкі зміни в ролі і потребах портів посилюють потребу в нових організаційних структурах які дозволяють уникнути нескінченних конфліктів.
Яка б не була організація роботи всередині кожного порту (велика чи менша роль приватного сектора), абсолютно необхідно, щоб уряди утримувалися від прямого втручання в управління портами.
Це не означає неможливості контролю або створення запобіжних гарантій я дотримання громадських інтересів.
Необхідно відзначити, що в усьому світі відносини між Державою та портовими владою набувають більш договірний характер, на основі спільних цілей, а не статутний як це переважало раніше.