МОДУЛЬ 3

Тема 7. Мережі абонентського доступу на основі високошвидкісних ліній зв’язку.

Концепція модернізації АЛ. Концепція будівництва сучасних мереж доступу. Концепція використання оптичного кабелю на ділянці абонентського доступу. Відкритий інтерфейс V.5.Три составних частини мережі доступу. Варіанти підключення обладнання доступу. Інтерфейси і опорні точки V. Модель V.5, послуги та порти користувача.

Тема 8. Модернізація мережі на основі багатоапаратних систем доступу

Традиційна модернізація мережі на основі багатоапаратних систем доступу, модернізація системи доступу на основі універсальних платформ. Технологія PES HUB (ISBN). Технологія IP-Advantage. Обладнання цих технологій. Організація доступу в Internet за допомогою супутникової технології IP-Advantage. Супутникові корпоративні мережі передачі даних.

Тема 9. Мережі абонентського доступу для представлення широкосмугових послуг.

Варіанти та комбінації мереж абонентського доступу. Структурна схема міської широкосмугової мережі доступу (з варіантами технологічних рішень). Рекомендації по побудові мереж абонентського доступу.

IV. ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН

V. ІНДИВІДУАЛЬНІ ЗАВДАННЯ ТА КОНТРОЛЬНІ ЗАХОДИ

V.1. Індивідуальні завдання

V.2. Контрольні заходи

VI. ОРГАНІЗАЦІЙНО-МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

Навчальна дисципліна “Системи доступу” – це система знань теоретичних основ, основних характеристик та особливостей реалізаціїї платформ доступу, мережі систем доступу до послуг електрозв’язку, технічні, економічні, організаційні проблеми реалізації мереж доступу, яка складаеться з наступних основних блоків:

-основні характеристики та особливості реалізації платформи та мережі систем доступу;

-застосування цифрових методів передавання в системах абонентського доступу;

-основи технології побудови систем доступу;

-технології багатоапаратного доступу до послуг електрозв’язку;

-багатофункціональні системи доступу;

-модернізація та проектування ліній передачі систем доступу.

Навчальна дисципліна спирається на найновіші досягнення науки і техніки в ряді галузей, визначаючих сучасний рівень техніки зв’язку та шляхи її подальшого розвитку.

Науковою основою дисципліни є теорія побудови цифрових мереж, систем передачі та їх технічного обслуговування.

Математичною базою дисципліни є розділи математики: функції та графіки, гармонічний аналіз, основи теорії ймовірності та математичної статистики.

Навчальна дисципліна базується на знанні раніше вивчених дисциплін:

-систем передачі в електрозв’язку;

-теорії електрозв’язку;

-ліній передачі;

-телекомунікаційних та інформаційних мереж.

Методичною основою дисципліни є загальноприйнята та добре зарекомендована методика навчання з використанням всіх дидактичних принципів та прийомів, активних форм та методів навчання з врахуванням забезпечення високої професійної підготовки майбутнього інженера-зв’язківця.

Вивчення дисципліни проводиться на протязі 9-го семестру методом читання лекцій, проведення практичних занять, а також у процесі виконання комплексного завдання і самостійної роботи.

Інтенсифікація всіх видів занять забезпечується застосуванням технічних засобів навчання, дидактичного матеріалу, що роздається (альбомів схем, малюнків, журналів для практичних занять) та обчислювальної техніки.

Оптимальне співвідношення фундаментальної (теоретичної) і практичної підготовки при вивченні дисципліни досягається практичною спрямованістю ряду тем, що вивчаються , та впровадженням в тематичний план практичних занять.

Мета навчання досягається побудовою навчальної дисципліни на основі системного підходу, який передбачає багаторівневе вивчення дисципліни, а також запровадженням елементів проблемного навчання та інших форм активізації пізнавальної діяльності студента, підсилюванням ролі самостійної роботи на всіх видах занять.

Багаторівневе вивчення дисципліни реалізується як у межах кожної теми, так і при побудові всієї навчальної дисципліни взагалі. Початково в темі дається уявлення про принципи побудови апаратури, розглядаються узагальнені структурні схеми. Потім загальні принципи конкретизуються на питаннях, присвячених призначенню та основним характеристикам функціональних вузлів і, далі, розглядаються функціональні вузли конкретних зразків апаратури доступу.

Як правило, тема перемежається практичними заняттями, мета яких – не тільки закріплення та поглиблення теоретичних знань, отриманих на попередніх заняттях, а і контроль ступеню засвоєння ними матеріалу, формування цілісних знань по темі, формування навичок усного, аргументованого викладання матеріалу перед аудиторією.

Елементи проблемного навчання запроваджуються у всі види занять з метою активізації пізнавального процесу, розвитку самостійності студентів, здібності діяти в нестандартних ситуаціях. В цій програмі 55% учбового часу займають лекції, на яких викладається матеріал по фундаментальним, основоположним питанням. В лекціях методика проблемного навчання представлена найбільш ефективно. Лекції включають формування проблеми, яка вивчається в даній темі, розкриття її практичного значення. Розглядаються шляхи і методи рішення поставленої проблеми, приводяться і аналізуються результати, які узагальнюються і конкретизуються на наступних заняттях.

Особлива увага приділяється формуванню у студентів інженерно-технічного кругозору, вміння ставити та вирішувати складні інженерні задачі, проводити аналіз, аргументовано робити висновки.

Активізація самостійної роботистудентів досягається:

-раціональним плануванням самостійної роботи студентів: винесенням на самостійну роботу не тільки задач повторення питань, розглянутих раніш, а й питань повторення матеріалу інших дисциплін, сприяючих більш глибокому засвоєнню матеріалу, що вивчається, і деяких додаткових матеріалів, які пропонуються до самостійного вивчення. При цьому обов’язково точно вказуються джерела отримання інформації та контрольні запитання;

-усвідомленням мети в задачах навчання, практичного значення одержуваних на заняттях знань;

-активною розумовою діяльністю студентів в процесі занять, виробленям потреби та умінь самостійно “здобувати” знання;

-вихованням у студентів критичного відношення до оцінки результатів свого навчання, постійним прагненням до удосконалення;

-творчим застосуванням студентами своїх знань на практичних заняттях та при курсовому проектуванню.

І н ш і методичні питання та форми роботи.

Під контролем знань, умінь та навичок розуміється сукупність заходів, спрямованих на виявлення знань т умінь студентів, здатності застосовувати ці знання в практичній діяльності.

Поточний контроль по навчальній дисципліні “Системи доступу” здійснюється з метою визначення на протязі семестру ступеня засвоєння навчального матеріалу, своєчасного виявлення недоліків в підготовці студентів та прийняття необхідних заходів по удосконаленню методики навчання, вивчення студентів та надання їм індивідуальної допомоги, а також спонукання їх до самостійної, планомірної роботи над навчальним матеріалом на протязі семестру.

До поточного контролю відносяться:

-перевірка знань, умінь та навичок на групових та практичних заняттях;

-проведення колоквіумів та літучок;

-перевірка ведення конспектів на практичних заняттях.

Основними формами контролю є модульний контроль, перевірка письмових робіт, спостереження за діями та оцінка результатів роботи на практичних заняттях та залік.

Внутрішньосеместрове атестування студентів здійснюється по можливості на протязі семестру з виставленням оцінок кожному студенту. Атестуванням досягається виховна та організаційна функції контролю знань, умінь та навичок студентів. При атестації, як і при кожному іншому контролю, викладач повинен додержуватись двох неодмінних умов – об’єктивності та дієвості. Остання умова виконується тільки тоді, коли викладач робить глибокий аналіз результатів атестування у кожній навчальній групі. При цьому, підкресливши позитивні боки, необхідно викрити недоліки в освоєнні програми як навчальною групою, так і кожним студентом.

Підсумковий контроль здійснюється у вигляді модульного контролю та диф. заліку, який має метою перевірку якості виконання навчального плану за семестр.

Самостійна робота студентапо підготовці до поточних занять, екзамену, написанню та захисту курсового проекту, в межах відведеного часу, планується особисто кожним студентом. Як правило, підготовка до занять по дисципліні проводиться в аудиторіях кафедри. При відробленні практичних питань використовується відповідна апаратура та обладнання.

VII. ІНФОРМАЦІЙНО-МЕТОДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

1. В.К. Стеклов, Л.Н. Беркман. Телекомунікаційні мережі. Київ, Техніка, 2001р – 526 c.

2. Э.А.Якубайтис. Открытые информационные сети. - М.: Радио и связь, 1991. - 208 с.

3.С.И. Самойленко Сети ЭВМ – М.: Наука, 1986. – 160 с.

4. Я.П.Выставкин Сети обмена информацией между ЭВМ – М.: Наука , 1985 – 216 с.

5. П.Боккер. ISDN. Цифровая сеть с интеграцией служб. Понятие, методы, системы.–М.: Мир, 1991. - 304 с.

6.О.М.Денисьева, Д.Г.Мирошников Средства связи для «последней мили». – М.: Радио и связь, 1998 – 125 с.

7.И. Сунчелей Сети FDDI – принцип действия, применяемое оборудование, варианты использования . //Открытые системы, №3, 1994, с.20-33.

8.О.И.Лагутенко Модемы. Справочник пользователя – Спб.: «Лань», 1997. – 368 с.

9. Голдштейн Протоколы сетей доступа Т2

10.Краткое описание технологий и крупнейших реалиизованных проектов – Киев: УкрСат, 1999 г.- 16 с.

11. И.М. Котиков Пространство технологий абонентского доступа для операторов связи. //Технологии и средства связи, №1, 2003, с. 38-43.

12. В.К.Тарасов, В.А. Спирин Сети абонентского доступа для предоставления услуг. // Икс, №9, 2003, с. 50-52.

13. Б.Ю. Жураковський Технологія FRAME RELAY для передачі різнорідної інформації. Методичні вказівки . – Київ, 2002. – 23 с.

VIII. СТРУКТУРНО-ЛОГІЧНА СХЕМА ВИВЧЕННЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

		Системи передачі в електрозв’язку Модуль 3 Тема 5

Розробник робочої навчальної програми: доцент Жураковський Б.Ю.

• 123