Метод Мора

Титрантом методу є розчин AgNO3, с=0,05моль/дм3 або с=0,1моль/дм3. Індикатором є розчин K2CrO4. Його застосування засно­вано на тому, що при титруванні хлорид-іонів у присутності в першу чергу осаджуються йони Cl–. ДР(AgCl)=1,78·10–10. S(AgCl)=1,2·10–5моль/дм3. Після повного осадження хлорид-іонів над­лиш­кова крапля розчину AgNO3 викликає утворення цегляно-червоного осаду Ag2CrO4. ДР(Ag2CrO4)=2,1·10–12; S(Ag2CrO4)=8,1·10–5моль/дм3.

Метод Мора має ряд суттєвих недоліків:

1. Цей метод можна застосувати тільки для визначення хлоридів і бромідів і непридатний для визначення йодидів і роданідів, титрування яких супроводжується утворенням колоїдних систем і адсорбцією, що унеможливлює встановлення кінцевої точки титрування.

2. Метод не можна застосовувати в кислих і сильнолужних середовищах. У кислому середовищі хромат переходить в дихромат, який утворює з Ag+ червоний осад, що розчиняється в кислоті. У сильнолужному розчині утворюється Ag2O і AgOH. Тому pH середовища при титруванні повинен бути не менше 6,5 і не більше 10. У присутності солей амонію pH розчину повинен бути 6,5-7,2.

3. Йони Hg2+, Pb2+, Ba2+ і інші, які утворюють з хромат-іонами осади хроматів, заважають визначенню за методом Мора.

4. За методом Мора не можна титрувати забарвлені розчини, що маскують забарвлення аргентум хромату в точці еквівалентності.

5. Титруванню за методом Мора заважають аніони (S2–, PO43–, CO32–,

6. C2O42– та ін.), які утворюють з аргентум-іонами малорозчинні сполуки.

7. За цим методом суттєвою є індикаторна помилка, тому що розчин свідомо перетитровують.