Узагальнення результатів у висновку наради, визначення, що випливають з завдань, вказівку осіб, відповідальних за їх виконання, подяку співробітникам за участь у роботі наради

Ділові наради класифікуються за наступними підставами:

· приналежність до сфери суспільного життя: ділові адміністративні, наукові або науково-технічні (семінари, симпозіуми, конференції, з’їзди), збори і засідання політичних, профспілкових та інших громадських організацій, об’єднані наради;

· масштаб залучення учасників – міжнародні, республіканські, галузеві, регіональні, обласні, міські, районні, внутрішні (в масштабі однієї організації або її підрозділів);

· місце проведення – місцеві, виїзні;

· періодичність проведення – регулярні, постійно діючі (збираються періодично, але без стійкої регулярності);

· кількість учасників – у вузькому складі – до 5 осіб, у розширеному складі – до 20 чоловік, представницькі – понад 20 людей;

· по цілям: ознайомчі (видача завдань, підвищення кваліфікації); інформаційні (узагальнення даних, вивчення точок зору); роз’яснювальні (переконання співробітників в чомусь); проблемні (колективний пошук вирішення питання); інструктивні (доведення до відома необхідної інформації та пояснення способу дій); оперативні (отримання поточних відомостей про стан справ і визначення вузьких місць); координаційні (забезпечення взаємодії підрозділів).

Ділові наради за основною метою та завданнями поділяються на:

1) оперативні – з метою отримання керівництвом інформації про поточний стан справ в організації, вироблення рішень оперативного характеру і постановки відповідних завдань перед виконавцями;

2) інформаційні – з метою узагальнення певних відомостей і вивчення керівництвом різних точок зору на проблеми, що виникають;

3) роз’яснювальні – з метою роз’яснення і переконання працівників у правильності нових стратегічних завдань і(або) зміною пріоритетів;

4) навчально-інструктивні – для пропаганди певних знань, інноваційних технологій та підвищення кваліфікації учасників;

Проблемні – вироблення колегіальних рішень по виникаючим загальним гострим і складним проблемам, наприклад, в залежності від форми і стилю їх проведення (вільні, дискусійні; автократичні та ін.), від важливості та змісту вирішуваних завдань (конференції, семінари), від тематики тощо.

За способом проведення ділові наради поділяються на:

диктаторські. Диктаторська нарада характеризується такими ознаками: право голосу має тільки керівник; він сам викладає свої погляди, видає наказ або вказівку; кількість учасників не регламентують. Особливості таких нарад – збереження ієрархії працівників, однозначність у постановці завдань, швидке здійснення рішень;

автократичні. Автократична нарада є різновидом диктаторської. її хід передбачає запитання керівника і відповіді учасників наради. На вимогу або за дозволом керівника допускаються виступи. Кількість учасників подібної наради обмежена. Такі наради, як правило, являють собою своєрідний звіт учасників перед керівником, під час якого кожен має можливість більшою або меншою мірою викласти свій погляд;

сегрегативні. Сегрегативна нарада передбачає порядок, при якому керівник сам визначає тих, хто має виступити, тобто тих, кого він бажає вислухати;

дискусійні наради являють собою найбільш демократичний спосіб вирішення проблем, що виносять на нараду. Такі наради організовують у разі потреби координації дій співробітників або підрозділів, їх може проводити як керівник, так і обраний учасниками голова. Кількість учасників обмежена, звичайно не більше 15 чол. Кожен учасник дискусійної наради має можливість вільно викласти свою думку, що сприяє підвищенню відповідальності за виконання прийнятих рішень, дає змогу відкрито обговорювати будь-які погляди, у тому числі керівника, сприяє згуртованості членів колективу;

Довільні. Довільна нарада, як правило, має місце тоді, коли обмінюються думками працівники, професійні обов’язки яких тісно взаємопов’язані. Вона відбувається без порядку денного, без голови, на ній не приймають ніяких рішень. Прикладом такої наради є обговорення керівником, його заступниками, помічниками, провідними спеціалістами загального стану справ або важливої проблеми.

За ступенем підготовленості: а) заплановані До запланованих нарад належать: наради, які регулярно проводять керівники, – щотижневі наради, наприклад, з якості, та ін. їх проводять, як правило, з встановленою періодичністю, у той самий час, з відносно стабільним складом учасників, часто з практично постійним порядком денним, наприклад, підведення підсумків тижня (місяця), визначення завдання на наступний тиждень, розподіл робіт і ресурсів (робочої сили, часу), узгодження взаємодії та ін.; наради з найважливіших проблем діяльності підприємства, що потребують, як правило, спеціальної підготовки, присутності представників інших установ тощо; б) позапланові: проводять у разі виникнення непередбачених, надзвичайних ситуацій (наприклад, при надходженні нормативного документа, що змінює порядок роботи та ін.)