Територіальний устрій та система органів державного управління Радянської україни у 1920-1930х роках
Територію УСРР визначено Ризьким миром 1921 р. між Росією та Польщею. 1922 р. республіка ввійшла до складу СРСР, a 1924 p. на її території утворено Молдавську АСРР. У 1917-1918 pp. радянська Україна називалася УНР, а з 1919 до 1937 pp. - Українська Соціалістична Радянська Республіка. У період 1917-1922 pp. зберігався старий дорадянський адміністративний поділ, щоправда у складі не 9, a 12 губерній - додалися новоутворені Кременчуцька, Одеська та Запорізька. У Криму створено автономію у складі РСФРР.
У 1922 р. розпочалася адмінреформа. Запорізьку і Кременчуцьку губернії розформували і знову їх стало 9. Наступного року ліквідували повіти і волості, замість них утворено 53 округи та 706 районів, які об'єднували сільські, міські та селищні ради. У 1925 р. уряд ліквідував губернії як адміністративну одиницю і ввів триступеневий адміністративний поділ на: округ (41) - район (680) - сільраду (10 314). У 1930 р. ліквідовано і округи івведено двоступеневу структуру: район (484) сільський і місто (18) - сільрада. Метою реформи було наближення провінції до центру. Але двоступенева структура не виправдала сподівань влади. Тому у 1932 р. уряд провів чергову адміністративну реформу, створивши поділ, який існує і нині. Найбільшою адміністративною одиницею стала область. Першими утворено 5 великих областей - Вінницьку, Дніпропетровську, Київську, Одеську і Харківську. До кінця 1932 р. сформовано Донецьку та Чернігівську. Області поділялися на райони (у 1939 р. - 583), а ті, у свою чергу, на місцеві ради - міські, сільські та селищні.
Система органів радянського державного управління будується на підставі Конституції СРСР, конституцій союзних і автономних республік. Вона включає в себе: а) найвищі виконавчі і розпорядчі органи державної влади СРСР, союзних і автономних республік; б) міністерства і спеціальні відомства; в) ради народного господарства; г) виконавчі і розпорядчі органи місцевих Рад депутатів трудящих; д) органи управління установами, підприємствами і організаціями.
15 травня 1929 року XІ Всеукраїнський з'їзд Рад затвердив нову Конституцію УСРР. Вона складалася з 82 статей і 5 розділів:
Ст. 18 підтвердила утворення у складі УСРР Молдавської АСРР. Без змін залишилася система вищих органів влади і управління.
Вперше було визначено компетенцію Президії ВУЦВК. Вона отримала право законодавчої ініціативи.
Місцевими органами влади Конституція УСРР 1929 року визначала Ради робітничих, селянських та червоноармійських депутатів, районні та окружні з'їзди Рад, а також їхні виконавчі комітети. Районні і окружні з'їзди скликалися один раз на рік. Виконкоми обиралися з'їздами Рад і в період між з'їздами були вищими органами влади на місцях.