Почнемо дякувать за
Почнемо дякувать за ранок, Богу,
Що саме мені і хочеться робити:
Говорити, радіти, прощати собі
За образи вчинені тобі,
Подякувать за твою вдачу,
Забувши про морози у душі,
Згадати у молитві наостачу.
Радіють Небеса не тільки м'якістю до світу,
А перш за все - кожному.
І наша слабкість, в ту хвилину,
Будує радісну годину,
Що нам призначена собою.
Ми знаєм, що хотіли б бачити, почути.
яких людей, бажання і слова.
Нехай Бог наші стезі направля.
13.01.12
Закоханість
Красиво.
Краще не буває,
Коли все бачиш 1-й раз.
Золотом червоним враз
У серце впаде образ.
Світлина нова ближчою стає
Й усе навколо вже не те:
Навколишнє – нове, живе.
Міф. Можна вірити у шанс;
Компліменти, зустрічі нові,
Колись чужі.
Живи чим можеш, тримай, що маєш кожен день,
Бо все, навколо – диво.
Люби себе!
Твоя віра – твоя сила.
Люби, кохай! Красиво.
02.02.12
Вода
Это чудо Божее,
то, что дарит радугу цветов,
что удивляет летом и зимою
снегом, льдом, водою,
для жизни, дар от Бога,
кажись она проста, трудна
иль совершенная –
вода.
Строит.
В продолжении жизни
Существования.
Что слёзы, тело,
океаны, тучи:
озаряют солнца лучи.
30.01.12
Стихия символа
Я помню дождь.
В рай закрыли окна и двери;
Асфальт, деревья грязью вспотели;
Птицам мира нанесли урон,
Обеспокоив криками галок и ворон.
Гром шепчет дьяволом в душу –
Мороз по коже.
Крестовая дама.
Крест на крыше.
Снизу дама тянет руку к дождю.
Я молчу.
Ноет свет машинных фар.
Дождь и дама. Удар
Брызг на меня:
Игра.
Каждый знак, момент, минута
Силой свыше нам даны,
Чтоб прочуствовав их силу,
Их упрятать в наши сны.
17.02.12
П р о д а н е належне
Війна ч и я
Покладені начала
Жести із сталі
Відкачують далі
Химери печалі
Діставши з глибин
Бісики
Обряди як руни
Забуті слова дії
Значення
В і д д а т и молодості
Начала чужі
Каббала
Революції.
09.03.12
Лук Одіссея
Епіграф:
«Вино и гашиш, и Стамбул и Париж,
Моряк, моряк, почему ты молчишь?
Давай, расскажи ей, ведь ночь коротка,
Как чёрту морскому свинтили рога!»
(Агата Кристи «Моряк»)
Замурую тугу за найкращим
дотиком ласкавих рук:
і для пісень збудуються причали,
і Одіссей натягне знов свій лук,
коли німфоманки,
під струни Орфея,
будуть цілувати Моряка
в білій лодії ночі,
десь над зірками Гермеси
все бачать разом з маяками.
Пливуть мов надії на людях
Мої тривалі 20 років.
20.04.11
Н а с т р о ї тепла
Р. → Літній сад ≈
П. → Проба або звичка
В. → Пам’ятність
Н. → Переживання, рух Життя
С. → Неповторність
——————————————
[→] – передача розуміння слова
[≈] – наближено, прирівнюється
Р. – Ранок;
П. – Полудень;
В. – Вечір;
Н. – Ніч;
С. – Світанок.
21.03.12