Запозичена лексика
У лексичному складі багатьох мов певне місце посідає лексика, запозичена з інших мов. В українській мові переважають запозичення з європейських мов: грецької, латинської, англійської, німецької, фран-цузької, італійської, польської, російської. Є запозичення з тюркських мов (турецької, татарської), з арабської мови. Засвоювання іншомовних слів сприяє збагаченню лексичного складу мови. Українська мова засвоює не тільки іншомовні слова (картридж, інтерфейс, джойстик, консалтинг, модем, сканер, принтер), а й словотвірні елементи інших мов (контрзахід, антиречовина, суперобкладинка).
Досить поширеним є калькування – створення слова або вислову за зразком будови відповідного слова чи вислову іншої мови. Слова діловодство, виконроб, криголам, місяцехід було скальковано з російських слів.
У науковому мовленні вживаються інтернаціоналізми – слова, які в різних мовах мають схоже звучання і тотожність значення: космос, клас, організація, конференція, університет, студент, ідея, електрон, молекула, синтез, автомобіль, телефон, проблема, процес та ін.
Переважна більшість запозичених слів належить до книжної мови. Назви багатьох документів є запозиченими або створеними на основі запозичених елементів: протокол, акт, контракт, декларація, автобіографія, резюме, анотація, універсал, інструкція, меморандум, рецензія, статут, реферат, патент.
У наукових та ділових текстах уживають запозичені власні назви. Імена осіб. Валерій, Віктор, Сергій, Наталя – запозичення з латинської мови. Микола, Катерина, Галина, Петро, Андрій – імена запозичені з грецької мови. Ілля, Іван, Марія, Ганна, Семен, Михайло – запозичення з давньоєврейської мови. Деякі запозичені імена стають назвами промислових виробів, підприємств, закладів (літаки “Антей” і “Руслан”, печиво “Марія”, тканина “Ніколь”).
Прізвища осіб. У наукових і публіцистичних текстах прізвища видатних осіб часто вживають без імен та по батькові (Павлов, Сахаров, Калашников, Дарвін, Пастер).
Географічні та адміністративні назви: Болонья, Гринвіч, Оксфорд, Кембридж, Гарвард, Г’юстон, Ла-Манш, Аю-Даг, Гольфстрім, Франція.
Астрономічні назви: Нептун, Венера, Альтаїр.
Назви підприємств, закладів, виробничих і наукових об’єднань, установ, агентств: Сорбонна, Байконур, Силіконова Долина, Франс Пресс, Лувр.
У ділових паперах уживають запозичені загальні назви, що означають звання, титули, чини й посади осіб: (професор, доцент, доктор, декан, секретар, міністр, ректор, президент, генерал, лауреат, принц, граф, барон, король, імператор), назви приміщень і будівель (вестибюль, хол, гардероб, конференц-зал, фойє), назви грошових одиниць, побутових предметів тощо.
Запозичені з інших мов загальні назви часто стають індивідуальними назвами закладів, підприємств, установ, найменуваннями промислових виробів (сортовими та фірмовими означеннями): мережа магазинів побутової техніки “Фокстрот”, завод “Кристал”, супермаркет “Фур-шет”, магазин “Варіант”, спорткомплекс “Авангард”, печиво “Пасьянс”, чай “Батик” та ін.
Запозичені слова властиві книжній мові. Не слід зловживати ними. Не варто використовувати слова іншомовного походження, якщо в українській мові є лексичні відповідники: лімітувати – обмежувати, превентивний – запобіжний, пролонгація – подовження, домінувати – переважати, амбасада – посольство. Запозичені слова слід правильно вимовляти й писати. Уживати їх потрібно в тому значенні, у якому вони зафіксовані в сучасних словниках іншомовних слів. Запозичення, якщо ними користуватися без перекручень і зловживань, є одним із джерел збагачення словникового запасу української мови.