Богдан Сильвестрович Ступка
Український актор театру і кіно, лауреат Шевченківської премії (1993 р., за роль у виставі «Тев'є-Тевель» за Шолом-Алейхемом), Народний артист УРСР (1980 р.), Народний артист СРСР (1991 р.), Герой України (2011 р.).
Народився актор 27 серпня 1941 р в смт. Куликів на Львівщині, яке на той час перебувало під німецькою окупацією. До сцени його привчили родичі: батько співав у хорі Львівського оперного театру, мамин старший брат був там же солістом, а тітка — головним концертмейстером.
1961 р. – закінчив акторську студію при Львівському академічному драмтеатрі ім. М. Заньковецької і до 1978 р. працював у цьому театрі.
1984 р. – закінчив заочне відділення театрознавчого факультету Київського державного інституту театрального мистецтва ім. І. Карпенка-Карого.
Протягом 1999 - 2001 рр. був міністром культури і мистецтв України.
2001 р. після смерті Сергія Данченка Богдан Ступка очолив Національний академічний драматичний театр імені Івана Франка. Його син, Остап, грав провідні ролі в театрі під керівництвом батька.
Ролі Богдана Сильвестровича в театрі та в кіно — це вічний скарб світового мистецтва. Упродовж останнього десятиліття актор більше працював із кінорежисерами з інших країн.
Дебют у кіно - у фільмі Ю. Іллєнка «Білий птах з чорною ознакою» (1971 р.), роль Ореста Дзвонаря. У переліку кіноролей Б.Ступки — багато історичних постатей: гетьмани Іван Брюховецький («Чорна рада»), Іван Мазепа («Молитва за гетьмана Мазепу»), Богдан Хмельницький («Вогнем і мечем»), а також Чингісхан («Таємниця Чингісхана»), Олександр Керенський(«Червоні дзвони»), Борис Годунов («Кремлівські таємниці»), Остап Вишня («Із житія Остапа Вишні»), Тарас Бульба ( «Тарас Бульба»).
Глядачі із захопленням сприймали ролі Ступки, зіграні ним на сцені театрів у виставах: «Украдене щастя», «Дядя Ваня», «Тев’є Тевель», «Король Лір», «Сни за Кобзарем»,«Кар’єра Артура Уі», «Енеїда», «Записки божевільного», «Цар Едіп», «Лев і левиця», «Легенда про Фауста» та ін.
Загалом у Ступки — близько 100 ролей у кіно та понад 100 ролей на сцені.
22 липня 2012 р. Богдан Ступка після тривалої хвороби на сімдесят першому році життя помер у лікарні «Феофанія».
24 липня 2012 р. у театрі імені Івана Франка відбулась церемонія прощання з актором.
_________________________________________________________
35. Дмитренко Н. Ступка – не президент! / Н. Дмитренко // Україна молода. – 2010. – № 233(11.12). – С.4
36. Коломиец Р. Страсти по Богдану: жизнь и творческий путь Б.Ступки / Р. Коломиец. – К.: Факт, 2006. – 414 с.
37. Мельниченко В. Богдан Ступка: штрихи до портрета /
В. Мельниченко . – К.: Знання України, 2001. – 216 с.
38. Ступка Б. Франківські містифікації. Роздуми про театр, його історію, корифеїв, сьогодення та майбутнє" / Б. Ступка // День. – 2005. – № 51(24.03). – С.5
39. Рошівська Т. Хіміка з Богдана Ступки не вийшло. На щастя /
Т. Рошівська // Пенсійний кур'єр. – 2006. – № 39 (177)(29.09). – С.3