Завдання та види статистичних групувань
Під групуванням у статистиці розуміють розподіл одиниць об'єкта спостереження на однорідні групи за суттєвими для них ознаками.
Групування дозволяють виявити характерні властивості тих чи інших типів явищ, знайти закономірності досліджуваних процесів.
Групувальні ознаки - це ознаки, на основі яких проводиться розподіл одиниць об'єкта на групи.
Групувальні ознаки можуть бути кількісними і атрибутивними (якісними).
Атрибутивною є така ознака, що характеризує властивість, якість даного явища і не має кількісного виразу, наприклад, розподіл населення за національністю. Окремим випадком атрибутивної ознаки є альтернативна ознака. Альтернативна - це ознака, при якій можуть бути тільки два варіанти атрибутивної ознаки і при цьому одна виключає іншу, наприклад, розподіл населення за статтю (чоловіки, жінки).
У статистиці групування використовується для вирішення різних завдань, наприклад:
- визначення і вивчення структури і структурних зрушень сукупності;
- виявлення соціально-економічних типів явищ і процесів;
- виявлення і характеристики зв'язків і залежностей між явищами та їх ознаками (таке дослідження має назву аналітичної функції групування).
Відповідно до цих трьох функцій розрізняють різні види групування: структурні, типологічні і аналітичні.
Структурне групування - це групування, при якому відбувається розподіл однорідної сукупності на групи, що характеризують її структуру за певною ознакою, що варіює (змінюється), наприклад, склад населення регіону за місцем проживання.
Типологічне групування - це поділ якісно неоднорідної сукупності на класи, соціально-економічні типи, однорідні групи згідно з правилами наукового групування (для прикладу див. табл. 2). При проведенні типологічного групування особлива увага приділяється ідентифікації типів соціально-економічних явищ; воно грунтується на всебічному аналізі суті явища, характерних рис та особливостей формування в конкретних умовах часу та простору.
Аналітичне - це групування, що дає змогу виявити наявність взаємозв'язку між явищами, що вивчаються, та їхніми ознаками.
Розподіл групувань на три види має, певною мірою, відносний характер, адже часто групування універсальні: одночасно виділяються типи, визначається склад сукупності й виявляється взаємозв'язок між ознаками.
Групування поділяються на прості і комбінаційні.
Просте групування - це об'єднання одиниць сукупності в групи за однією будь-якою ознакою. Наприклад, групування населення за місцем проживання на міське і сільське, групування підприємств за обсягом основних засобів.
Комбінаційне групування — це коли розподіл сукупності на групи проводиться за двома і більше ознаками, які беруться в сполученні (комбінації). Спочатку утворюються групи за однієї ознакою, а потім виділені групи підрозділяються на підгрупи за іншою ознакою.
Наприклад, якщо просте групування населення за місцем проживання - міське і сільське - доповнити групуванням за статтю, виділивши в кожній групі підгрупи, ми матимемо комбінаційне групування.