На чому ґрунтується створення рівнів управління в організації?
А. на вертикальному та горизонтальному поділі управлінської праці;
Б. на горизонтальному поділі управлінської праці;
В. на вертикальному поділі управлінської праці;
Г. на необхідності контролювати діяльність персоналу.
38. Система управління – це:
А. систематизований набір засобів впливу на підконтрольний об'єкт для досягнення цим об'єктом певної мети;
Б. сукупність взаємодіючих елементів;
В. цілісне утворення, що має властивості, відмінні від властивостей складових елементів;
Г. сукупність елементів організації.
39. Вид управлінського рішення, яке лише приблизно позначає схему дій підлеглих і дає їм широкий простір для вибору методів їх втілення – це:
А. контурне рішення;
Б. структуроване рішення;
В. алгоритмічне рішення;
Г. організаційне рішення.
40. Модель прийняття рішення, яка застосовується для визначення оптимального способу розподілу дефіцитних ресурсів за наявності конкуруючих потреб – це:
А. моделі теорії черг;
Б. моделі управління запасами;
В. модель лінійного програмування;
Г. імітаційне моделювання.
41. Графічну побудову різних варіантів дій, які можуть бути здійснені для вирішення існуючої проблем передбачає:
А. дерево рішень;
Б. платіжна матриця;
В. графік беззбитковості;
Г. модель лінійного програмування.
42. Суб`єктами управлінського рішення є:
А. керівники вищої ланки управління;
Б. керівники середньої ланки управління;
В. керівники нижчої ланки управління;
Г. всі відповіді вірні.
43. Визначте, яка з наведених характеристик відповідає директивному стилю прийняття рішень:
А. необхідність великого обсягу інформації для прийняття рішень, обережне прийняття рішень, здатність адаптуватися до неординарних ситуацій та вдало їх долати;
Б. здатність співпрацювати з іншими людьми, не конфліктність, потреба схвалення власних дій;
В. орієнтованість на тривалі програми, схильність до творчого розв’язання проблем;
Г. раціональний тип мислення, швидке прийняття рішень, несприйняття невизначеності.
44. Незапрограмовані рішення пов'язані з:
А. з унікальними ситуаціями;
Б. із стандартними ситуаціями;
В. використанням математичних моделей;
Г. використанням методу екстраполяції.
45. Визначення переваг та недоліків кожного з варіантів рішення - це:
А. визначення альтернатив;
Б. визначення критеріїв;
В. оцінка альтернатив;
Г. оцінка критеріїв.
46. Метод, що використовується для обґрунтування управлінських рішень в умовах невизначеності, коли необхідно розрахувати можливі дії інших сторін – це:
А. метод платіжної матриці;
Б. метод «дерева рішень»;
В. метод теорії статистичних рішень;
Г. метод теорії ігор.
47. Методи обґрунтування управлінських рішень, що використовуються в умовах, коли фактори, які визначають прийняття рішення не можна кількісно охарактеризувати – це:
А. метод платіжної матриці;
Б. метод «дерева рішень»;
В. якісні методи;
Г. кількісні методи.
48. Економічна модель – це:
А. ідеальний образ об’єкта дослідження;
Б. реальний об’єкт у мініатюрі;
В. зменшене відображення об’єкта;
Г. спрощене формалізоване (графічно, аналітично) відображення об’єкта, що висвітлює найбільш істотні його характеристики.
49. Кількісні методи можна використовувати, якщо:
А. інформації недостатньо для вивчення тенденції або немає систематичної достовірності залежності між змінними;
Б. є переконаність, що у майбутньому очікується така ж тенденція, що була у минулому;
В. результати одного рішення впливають на наступні рішення;
Г. керівник встановлює, яка стратегія найбільше сприятиме досягненню цілей.
50. За допомогою управлінських рішень здійснюється:
А. визначення цілей діяльності;
Б. закріплення людей за посадами і робочими місцями;
В. розподіл ресурсів;
Г. усі відповіді вірні.
51. За часом дії управлінські рішення поділяються на:
А. стратегічні, тактичні, оперативні;
Б. планові, організаційні, регулюючі, активізуючі, контрольні;
В. директивні, нормативні, методичні, рекомендаційні, дозвільні;
Г. оптимальні, раціональні.
52. За напрямом впливу управлінські рішення поділяються на:
А. стратегічні, тактичні, оперативні;
Б. внутрішнього спрямування, зовнішнього спрямування;
В. планові, організаційні, регулюючі, активізуючі, контрольні;
Г. директивні, нормативні, методичні, рекомендаційні, дозвільні.
53. Метод групового ухвалення рішень, який застосовується у випадку, коли члени групи фізично не можуть бути присутніми в одному місці – це:
А. колективне обговорення проблеми;
Б. номінальний груповий спосіб;
В. метод Дельфі;
Г. спілкування у неформальній групі.
54. Планування – це:
А. цілеспрямована діяльність з метою визначення цілей і завдань функціонування організації та забезпечення їх досягнення;
Б. використання адміністративних важелів на основі тактики, політики, процедури та правил;
В. загальне керівництво для дій та прийняття рішень;
Г. методи досягнення мети організації.
55. Стратегічне планування здійснюється на такому рівні управління:
А. на вищому;
Б. на низовому;
В. на середньому;
Г. на всіх рівнях управління.
56. Функція планування полягає у:
А. прийнятті рішень, якими повинні бути цілі організації і що повинні робити члени організації, щоб досягнути цих цілей;
Б. встановленні цілей організації;
В. визначенні шляхів і засобів виконання завдань;
Г. визначенні способів досягнення цілей організації.
57. Тактика організації – це:
А. короткострокові плани, які конкретизують стратегію;
Б. завдання, які треба виконувати;
В. види робіт по досягненню цілей;
Г. заходи, які необхідно виконувати.
58. Процес формулювання місії та цілей організації – це:
А. оперативна діяльність підприємства;
Б. стратегічне планування діяльності підприємства;
В. оперативне планування діяльності підприємства;
Г. поточне планування діяльності підприємства.
59. Функція управління, за рахунок якої забезпечується визначення цілей діяльності підприємства та необхідних для їх досягнення ресурсів, – це:
А. функція організація;
Б. функція кооперація;
В. функція мотивація;
Г. функція планування.
60. Довгострокові та перспективні плани розробляються строком на:
А. півріччя, квартал, місяць, тиждень;
Б. один рік;
В. три п’ять років;
Г. п’ять і більше років;
61. Середньострокові плани розробляються на:
А. півріччя, квартал, місяць, тиждень;
Б. один рік;
В. два- три роки;
Г. п’ять і більше років;
62. Короткострокові плани розробляються строком на:
А. один рік;
Б. два - три роки;
В. чотири роки;
Г. п’ять років.
63. Організаційне планування здійснюється:
А. на всіх рівнях управління;
Б. тільки на вищому рівні управління;
В. на вищому та середньому рівні управління;
Г. тільки на середньому рівні управління.
64. Метод розподілу ресурсів, що має кількісну характеристику – це:
А. місія організації;
Б. рента;
В. відсоток;
Г. бюджет.
65. Визначте, яке з тверджень наведених нижче, відповідає стратегічній альтернативі обмеженого зростання:
А. здійснюється шляхом встановлення цілей від досягнутого рівня, скоригованих із урахуванням темпів інфляції, рівня насиченості ринку, платоспроможного попиту;
Б. здійснюється шляхом встановлення цілей на рівні, меншому за попередні періоди;
В. здійснюється щорічне суттєвого підвищення рівня цілей над рівнем показників минулого року;
Г. здійснюється шляхом комбінації стратегій зростання і скорочення.
66. За допомогою аналізу зовнішнього середовища організації її керівники повинні:
А. вивчати та оцінювати зміни, які можуть сприяти або перешкоджати досягненню цілей організації;
Б. вивчати стратегію і тактику своїх конкурентів;
В. оцінювати зміни, які перешкоджають досягненню цілей організації;
Г. вивчати зміни, які відбуваються.
67. Які технології застосовують організації невиробничої сфери:
А. індивідуально-мережеві;
Б. посередницькі;
В. інтенсивні;
Г. безперервні.
68. Діяльність органів державного управління належать до:
А. чинників зовнішнього середовища прямого впливу;
Б. чинників зовнішнього середовища опосередкованого впливу;
В. факторів внутрішньої сфери організації;
Г. факторів політичного середовища.
69. Визначте, які з наведених нижче чинників належать до внутрішнього середовища організації:
А. трудові ресурси;
Б. споживачі;
В. структура організації;
Г. глобальні технології.
70. Оберіть правильне визначення поняття “організаційна культура”:
А. це система загальних для членів організації внутрішніх цінностей, які значною мірою визначають їх спосіб дій;
Б. це правила етичної поведінки керівників стосовно підлеглих, а всіх членів організації стосовно її клієнтів;
В. це погляди та уявлення членів організації про процеси, які відбуваються у її внутрішньому та зовнішньому середовищі;
Г. це інструкції, штатний розклад та посадові обов’язки, якими визначається поведінка працівника організації в робочий час.
71. Економічний аналіз діючого стану організації є складовою функції:
А. планування;
Б. організації;
В. мотивації;
Г. контролю.
72. Під стратегією організації розуміють:
А. всебічний комплексний план, призначений для реалізації місії та досягнення цілей;
Б. комплексний план для отримання прибутків у перспективному періоді;
В. план реалізації цілей;
Г. поточні плани для досягнення цілей.
73. В процесі управлінського дослідження сильних і слабких сторін організації здійснюється:
А. проведення серії експериментів для отримання об’єктивних знань про розвиток організації;
Б. порівняння різних організацій для визначення їх конкурентних переваг на ринку;
В. методична оцінка функціональних зон організації для виявлення її стратегічно сильних і слабких сторін;
Г. перевірка стійкості організації до несприятливих змін зовнішнього середовища при реалізації довгострокових цілей.
74. Організаційна структура – це:
А. відокремлений орган, наділений функцією управління;
Б. сукупність ланок управління на певному щаблі ієрархії управління;
В. сукупність підрозділів та зв’язків між ними, які дають змогу управляти організацією;
Г. склад самостійних структурних підрозділів.