Перевірці підлягає встановлення правильності застосування ставок податку

Витрати, що не враховуються при визначенні оподатковуваного прибутку

Розд. III ПКУ містить перелік витрат, що не враховуються при визначенні об'єкта обкладення податком на прибуток. Це, зокрема, витрати, не пов'язані з господарською діяльністю (прийоми, презентації, свята, розваги), платежі за договорами комісії, агентськими договорами та іншими аналогічними договорами, погашення отриманих позик, кредитів, дивіденди, штрафи, неустойки чи пені.

Крім того, у ст. 138, 139, 140 ПК установлено обмеження щодо врахування певних витрат при визначенні об'єкта оподаткування. Зупинимось на деяких із них.

Так, ПКУ передбачається не визнавати в податковому обліку витрати, понесені у зв'язку із придбанням товарів (робіт, послуг) та інших матеріальних і нематеріальних активів у фізичної особи - підприємця, яка сплачує єдиний податок (крім витрат, понесених у зв'язку із придбанням робіт, послуг у фізичної особи - платника єдиного податку, яка здійснює діяльність у сфері інформатизації).

Також до витрат не включається сума фактичних втрат товарів, крім втрат у межах норм природного убутку чи технічних (виробничих) втрат.

Особливу увагу слід звернути на те, чи не порушені розміри, в межах яких дозволяється відносити відповідні витрати до декларації.

Назва статей витрат Інформація в бух.обліку Інформація в податковому обліку
Амортизація основних засобів невиробничого призначення Дт 92, 93, 94 Кт 131 Амортизація не відноситься до витрат
Визнані штрафи, пені, неустойки Дт 948 Кт 311 Не відносяться до витрат
Уцінка необоротних активів Дт 945 Кт 10, 11, 12 Не відносяться до витрат
Витрати на поліпшення основних засобів Дт 152 Кт 20, 66, 65 та ін Включаються до витрат в сумі, що не перевищує 10% сукупної балансової вартості всіх груп основних засобів на початок звітного періоду

Здійснення остаточної перевірки правильності ведення обліку розрахунків з бюджетом з податку на прибуток та відображення інформації у фінансовій звітності.

Необхідно впевнитись у правильності складання бухгалтерських проводок по нарахуванню та сплаті податку на прибуток, ведення аналітичного та синтетичного обліку по рахунку 64 "Розрахунки за податками і платежами", у кредит якого запи­сують суми, що підлягають внесенню в дохід бюджету, а в дебет — внесені платежі.

Слід уточнити правильність ви­ведення оборотів і сальдо на кінець звітного періоду, для чого дані аналітичного обліку треба порівняти із залишками в регістрах аналітичного обліку і Головній книзі за рахунком 64 "Розрахунки за податками і платежами" чи іншими рахунками.

Необхідно перевірити правильність ведення синтетичного обліку по рахунку 64 в журналі-ордері № 3Г. Якщо виявлено неточності у розрахунках, слід вжити заходів щодо їх усунення і з'ясувати, чи підприємство заплатило штрафи, пеню за неправильне визначення розміру платежу або його прострочення. Штрафи і пеню слід стягувати з посадової особи, винної у простроченні або у неправильному обчисленні платежу в бюджет.

Особливу увагу слід звернути на реальність сум дебету і кредиту рахунків 70 "Доходи від реалізації", 79 "Фінансові результати", 90 "Собівартість реалізації", а також на законність витрат, включених у собівартість. Необхідно також засвідчитися в обгрунтованості бухгалтерських записів по дебету і кредиту рахунків доходів та витрат: 71- 75, 91-97, оскільки саме вони в сукупності формують фінансовий результат. На основі показників про фінансові результати від звичайної діяльності розраховується величина податку на прибуток від цієї діяльності. Сума податку на прибуток, обчислена за діючою ставкою податкового законодавства, буде відображена за дебетом рахунка 79 “Фінансові результати” у кореспонденції з субрахунком 981 “Податок на прибуток від звичайної діяльності”. Після вирахування податку на прибуток від звичайної діяльності визначають фінансовий результат від звичайної діяльності – прибуток або збиток, тобто із раніше показаної суми прибутку вираховується сума податку на прибуток.