Перевірка працездатності котушки і свічок запалювання. Встановлення моменту запалювання на автомобілі та регулювання проміжку між контактами

 

Мета роботи: набути навиків у визначенні технічного стану котушки та свічок запалювання, навчитись виставляти момент запалювання на автомобілі.

 

Загальні відомості.

Для нормальної роботи системи запалювання необхідно підтримувати: номінальний момент запалювання горючої суміші; правильні зазори між контактами преривача і електродами свічок; чистоту приладів і надійні

контакти в місцях електричних з'єднань; надійність іскроутворення.

Зміна структурних параметрів елементів системи запалювання відбувається в процесі природного зносу рухомих деталей і підвищеного опору в колі низької і високої напруги, а також зниження надійності ізоляції проводів та електродів свічок запалювання.

Котушка запалювання слугує для перетворення струму низької напруги (надходить від акумуляторної батареї або генератора) на струм високої напруги. Це підвищувальний трансформатор, первинною обмоткою якого проходить переривчастий струм низької напруги, а такий самий струм високої напруги виробляється у вторинній обмотці.

Свічка запалювання слугує для створення іскрового проміжку в колі високої напруги з метою запалювання робочої суміші в циліндрі двигуна. Вона складається зі сталевого корпусу, всередині якого встановлюється керамічний ізолятор 7. Всередині ізолятора поміщається центральний електрод, верхня частина якого

сталева, а нижню виконано зі сплаву нікелю та марганцю. Бічний електрод виготовляють з такого самого сплаву.

Для виявлення несправності в колі низької напруги треба взяти контрольну лампу й приєднати один провід до корпусу автомобіля, а інший послідовно (при ввімкненому запалюванні та розімкнених контактах переривника) — до вмикача стартера, вхідного й вихідного затискачів замка запалювання, вхідного та вихідного затискачів котушки запалювання й нарешті до затискача низької напруги переривника. Порушення контакту або обрив буде на тій ділянці кола, на початку якої лампа світиться, а в кінці — не світиться. Відсутність розжарювання лампи, приєднаної до вихідного затискача котушки запалювання або до затискача переривника, крім обриву кола на цій ділянці, може вказувати також на несправність ізоляції рухомого контакту (замикання контакту на масу). Тягарець рухомого контакту з несправною ізоляцією потрібно замінити.

Аби перевірити справність кола високої напруги (за умови, що коло низької напруги справне), треба зняти кришку розподільника, повернувши колінчастий вал, поставити контакти переривника на повне змикання й вийняти провід високої напруги з центрального затискача розподільника. Потім увімкнути запалювання, тримати кінець проводу на відстані 4...5 мм від маси й пальцем розмикати кон-

такти переривника. Якщо іскри на кінці проводу немає, то це свідчить про несправність у колі високої напруги або несправність конденсатора. Для остаточного виявлення причини треба замінити конденсатор явно справним і повторити перевірку; якщо іскри немає, то слід замінити котушку запалювання.

Аби знайти несправну свічку, треба, запустивши двигун, на холостому ходу по черзі від'єднувати від свічок проводи високої напруги (знімати наконечники). Якщо при цьому перебої у двигуні збільшуються, то свічка, що перевіряється, справна, а якщо робота двигуна не змінюється, то свічка несправна. Крім того, несправна свічка буде трохи холоднішою, ніж решта. Перевірку свічки доцільно виконувати приладом Е- 203.П (рис.1 б)

Несправну свічку потрібно викрутити й після очищення електродів, нижньої частини ізолятора та корпусу промити бензином й обдути стисненим повітрям. Для очищення свічок краще використовувати спеціальний піскоструминний прилад

Е-203-О (рис.1а) . Зазор між електродами свічки перевіряють круглим щупом і в разі потреби регулюють, установлюючи його в межах 0,5...0,7 мм (для кожного двигуна встановлюється заводом-виготовлювачем) підгинанням бічного електрода (рис.2).

Рис.1 Прилад Е-203-О для очистки свічок запалювання (а),

прилад Е- 203.П для перевірки свічок запалювання (б)

 

Рис. 2 - Вимірювання и регулювання зазору між електродами свічки:

а - ­ замір зазору; б ­- регулювання зазору спеціальним ключем;

1 - ­ круглий щуп; 2 - ­ плоский щуп

 

 

Перевірка встановлення моменту запалювання виконується так:

зняти кришку розподільника, повернувши колінчастий вал, установити ротор розподільника у положення, коли його розносна пластина буде спрямована

на затискач першого циліндра, при цьому мітка положення першого циліндра на момент запалення (10º до ВМТ) повинна співпадати з установчим приливом (рис.3а). Приєднати контрольну лампу до клеми переривника, відпустити стопорну гайку й повільно повертати корпус переривника проти обертання бігунка (перед цим увімкнувши запалювання) до початку засвічування лампи — в цей момент потрібно зафіксувати положення корпуса переривача стопорною гайкою; в разі потреби встановлення запалювання повторити. Для більш точного визначання моменту запалення зручно користуватись стробоскопом.

 

 

Рис. 3. Положення установчих міток на шківі колінчастого валу у момент знаходження поршня першого циліндра у ВМТ: 1 - установчий прилив на нижній кришці розподільних зірочок; 2 - мітка, відповідна положенню першого і четвертого циліндрів у ВМТ; 3 - мітка для установки початкового моменту запалення

 

 

Рис.4 Перевірка преривача:

1 — провід; 2,4 — контакти;

3 — стрілка октан-коректора; 5 — пружина; 6 — шина

 

Регулювання проміжку між контактами преривачів автомобілів

 

Нормальний проміжок між максимально розімкненими контактами переривника повинен складати на автомобілях ВАЗ 0,40±0,03 мм, на інших легкових автомобілях 0,35-0,45 мм. Контакти при цьому мають бути чистими, сухими і щільно прилягати один до одного усією' поверхнею. При необхідності контакти слід зачистити. При дуже малому проміжку іскра на електродах свічки слабка або не виникає зовсім. При дуже великому проміжку, коли контакти повністю не стулюються, іскри також не буде. У таких випадках двигун не запускається.

 

 

Рис.5 Регулювання проміжку між контактами

а — «Волга», «Запорожець»; 6 — «Жигулі»; 1 —ексцентриковий гвинт;

2 — пластина; 3 — контактна стійка; 4 — стопорний гвинт

 

Проміжок між контактами переривника слід регулювати в такій послідовності. Зняти кришку розподільника ( і ротор) і, повільно провертаючи колінчастий вал двигуна пусковим руків'ям, встановити кулачок валика приводу розподільника в таке положення, при якому контакти переривника будуть максимально розімкнені. Потім перевірити проміжок між контактами плоским щупом.

Якщо проміжок між контактами не відповідає нормі, необхідно відпустити стопорний гвинт 4 і за допомогою ексцентрикового гвинта 1, зміщуючи пластину 2 стійки нерухомого контакту (у автомобілів "Москвич", "Запорожець") або зміщуючи викруткою контактну стійку 3 (на автомо­билях "Жигулі"), встановити необхідний проміжок. Після цього закріпити стопорний гвинт 4 і знову перевірити проміжок між контактами. Якщо проміжок між контактами переривника відрізняється від нормального менш ніж на 0,05 мм, регулювати його не слід.

 

Обладнання робочого місця: Двигун 412Е, з справним карбюратором ДААЗ, комплект ключів, ключ для свічок, плоскогубці, викрутки.

Пристрій для перевірки свічок. Пристосування для очистки свічок. Автоіндикатор з контрольною лампою 12В. Автотестер. Щупи для перевірки зазорів у свічках і між контактами переривника.

 

Порядок виконання роботи:

1. Викрутити свічки з двигуна, знявши попередньо наконечники високовольтних

проводів.

2. Візуально по їх зовнішньому вигляду оцінити стан свічок.

3. Очистити свічки від нагару за допомогою приспосіблення.

4. Заміряти зазор між електродами свічок, при необхідності відрегулювати.

5. Перевірити свічки за допомогою приспосіблення на іскроутворення і зробити

висновок про їх придатність.

6. Перевірити катушку запалювання автотестером і на іскроутворення.

7. Вкрутити свічки в двигун і надіти наконечники високовольтних проводів.

8. Запустити двигун і переконатись в роботі всіх свічок.

9. Заглушити двигун і зняти кришку розподільника.

10. Перевірити правильність встановлення моменту запалення і при необхідності

відрегулювати його.

11. Перевірити величину проміжку між контактами переривника і при необхідності

відрегулювати його.

12. Встановитии на місце кришку розподільника, запустити двигун і на слух

оцінити його роботу на різних обертах.

 

Результати роботи записати у звіт у табл.1

Таблиця 1 . Результати первірки сі

1. Візуальна оцінка стану свічок  
2. Зазор між електродами свічок  
3. Результати перевірки на іскроутворення  
4. Робота свічок у двигуні  
5. Момент встановлення запалення  
6. Проміжок вміж контактами переривача  
7. Результат перевірки катушки запалювання  

 

Висновок:

 

Контрольні запитання:

1. Яка методика обслуговування і перевірки свічок запалювання?

2. Який інструмент і які прилади використовуються при цьому?

3. Яка методика обслуговування і перевірки катушок запалювання?

4. Який інструмент і які прилади використовуються при цьому?

5. Як і чим перевіряється початковий кут випередження запалювання?

6. Яка методика встановлення кута випередження запалювання?

7. На що впливає величина проміжку між контактами переривника?

8. Як регулюється величина проміжку між контактами переривника?

 

Перелік посилань:

1. Котов О.В. Самойленко В.М. Технічне обслуговування автомобілів. Лабораторний практикум: Навчальний посібник. – Одеса:Астропринт,1999.- 136 с. С.70-75

 

2. 1. Практикум по будові, технічному обслуговуванню і ремонту автотранспорту/ В.М. Токаренко, В.І. Сирота, В.М. Колмаков та ін – К.:Урожай,1992 – 320с.

С.207-211