Категоріальний лад людського мислення
Важлива роль в пізнанні людиною світу належить мисленню. Процес мислення визначається низкою логічних операцій. Такими операціями є: порівняння, пізнавальних об’єктів; аналіз і синтез даних; абстрагування істотних ознак об’єктів, від їхніх другорядних рис і від самих об’єктів; узагальнення, класифікація та ін. Всі ці мислитель ні операції здійснюються за допомогою категорій, які є формами і засобами мислення, за допомогою яких акумулюється, систематизується та транслюється інформація.
Завдяки категоріям уся інформація займає своє місце в кожній системі інтелектуальних координат, набуває відповідного сенсу. Від того, який категоріальний лад мислення, тобто які і в якій системі ми ставимо питання з приводу усього, з чим зустрічаємося у своєму досвіді, залежить те, як виглядатиме світ для нас і що саме набуватиме для нас значення. Тому категорії є структурними елементами думки. Оскільки людина думає вирішує теоретичні задачі не інакше як за допомогою категорій. Останні і постають як знаряддя мислення та ідеальні знаряддя людської діяльності.
Категорії функціонують, працюють у нашому мисленні хочемо ми цього чи ні, більш того, вони формують, організовують, упорядковують мислення. У самій природі мислення міститься певний категоріальний порядок, лад. Люди мислять в тій мірі, в якій вони користуються категоріями. Вперше про це зазначив І.Кант, який вважав, що люди не можуть помислити жодного предмета, інакше ніж за допомогою категорій. Гегель теж вказував на природну систему категоріальних визначень в мисленні людини. Він зазначав про те, що в повсякденній життєдіяльності людей категорії несвідомо використовуються для скорочення людського досвіду, для чіткого визначення і віднайдення предметних відношень. Однак категорії постають не лише формами мислення, а й самі складають зміст мислення. Кожна категорія – не лише структурний елемент нашої системи мислення, але і сама є системою часткових понять. І тому система категорій – це вершина піраміди всіх понять. Як за допомогою алфавіту виражається вся багатоманітність людської мови, так за допомогою категорій виражається все багатоманіття об’єктивного світу.
У сучасних наукових дослідженнях також вказується на те, що навіть архаїчне мислення людини вже мало категоріальний лад. Наприклад поєднання ознак і властивостей об’єктів навколишнього світу, зафіксоване у пам’яті людини, утворює відповідну понятійну структуру. Понятійні схеми являють собою основу когнітивної категоризації, оскільки окремі предмети певної множини об’єктів можуть бути розпізнані, тобто віднесені до відповідного поняття за допомогою співставлення чуттєво-досвідної інформації з сукупністю ознак, зафіксованих у пам’яті. За допомогою цього стає можливим із багатоманіття оточуючого світу відбирати лише істотне і необхідне, а за допомогою категорій його класифікувати і зберігати в пам’яті. Таким чином відбувається когнітивне освоєння людиною об’єктивної реальності.
Також, якою б не була примітивною діяльність первісної людини, вона теж була відповідним чином категоріально осмислена, спостерігаючи і фіксуючи у свідомості відповідний взаємозв’язок між предметами і людськими діями, для того щоб в майбутньому здійснювати подібні дії без зайвої витрати сили і з більшим ефектом. Таким чином безумовно, умовою прогресивного розвитку первісного суспільства було якраз раціонально-логічне, категоріальне усвідомлення природних явищ і зв’язків людини з об’єктами навколишнього світу.
Несвідомо люди давно вже мислять категоріально. Для цього вони виробили цілий комплекс питань: що? хто? чий? коли? де? куди? звідки? як? який? яким чином? якою мірою? скільки? чому? чому? навіщо? для чого? ради чого? як можливо? що робити? і так далі. У цих питаннях виразно проглядають категоріальні форми мислення.
Категоріальний лад мислення виражає його впорядкованість, відповідну впорядкованості реального світу. Тому мислення можна назвати категоріальною картиною світу. Отже, в самій природі мислення міститься певний категоріальний порядок.
Якщо ми несвідомо користуємося категоріальною логікою мислення, що стихійно склалася, то виникає питання, навіщо потрібно нам ще відкривати її, будувати адекватну систему філософських категорій? Річ у тому, що справжня функціональність категорій мислення як ідеальних знарядь діяльності можлива лише за умови усвідомлення їх в системі.Оскільки світ сам по собі певною мірою логічно впорядкований, це упорядкування виражається у відповідній історично сформованій системі категорій мислення, які виступають або у вигляді образів-символів, або в мові, або у вигляді понять, або в різних формах і методах діяльності.
3.2. Система філософських категорій як пізнавальний ідеал.
Оскільки філософські категорії являються структурними елементами взаємопов’язаної філософської системи і покликані відображати системність об’єктивного світу, то і самі мають розглядатися саме в системному вигляді.
Філософське знання по суті є теоретичною системою філософських категорій, які концептуально відображають універсальну систему світу, як цілого. Системність філософських категорій є їх об’єктивна властивість іманентно притаманна розвинутій філософській теорії, що вірно і на високому рівні філософської абстракції відображає свій предмет – взаємозв’язок і єдність найбільш загальних і суттєвих характеристик дійсного світу. Кожна категорія відображає ту чи іншу сторону, властивість або відношення оточуючого нас світу, а всі разом (система категорій) вони прагнуть відобразити сутність світу. Тобто категорії філософії мають системну природу у структурі філософського знання, вони сягають рівня рефлексії і набувають форми наріжних понять філософії, лише конституюючись у відповідну категоріальну систему. Означена система має розв’язувати завдання пізнання світу як цілісної і водночас внутрішньо диференційованої системи, лише постаючи як така ж система, але вже категорій філософії. Та чи інша категорія філософії характеризує світ як ціле, взяте в якомусь одному зрізі, з одного боку. Сама ж ця дійсність є живою багатогранною цілісністю, яка може дістати адекватне вираження лише в такій же динамічній системі категорій.
Вітчизняний філософ І.Бойченко (… -2007) пропонує розрізняти систему категорій та категоріальний апарат як два виміри загальної мережі філософських категорій.
Система категорій філософії, як і її теорія, в якості істинної, вірогідної постає для дослідника, який здійснює пошук нових знань про реальність, як мета, пізнавальний ідеал, який досягається в ході пізнавального руху, постаючи як своєрідна кінцева мета. Наявна ж на сучасному рівні розвитку філософії система категорій тлумачиться як недосконала, дедалі більше потребуюча заміни розвинутішими, досконалішими категоріальними системами відповідно до змін оточуючого людину світу. Таким чином здійснюється розвиток філософського мислення, а отже і самої філософії.
3.3. Категоріальний апарат як функціонуюча система філософських категорій.
Поряд із «системою категорій», категоріальний лад філософського мислення постає в іпостасі «категоріального апарату». У даному контексті доцільно знову навести позицію І. Бойченка, який пояснює відношення «системи категорій» і «категоріального апарату» наступним чином. Коли ми говоримо про ґенезу філософських категорій то увага акцентується на виокремленні, змістовному наповненні, констатуванні, структуруванні та розвитку системи категорій філософії як певної цілісності та пізнавального ідеалу. Якщо говорити про функціонування цієї системи чи окремих категорій, що її складають, а система категорій розглядається не як мета пізнавального процесу, а його основа і засіб, то в такому випадку коректніше говорити про категоріальний апарат філософії. Отже систему категорій філософії можна схарактеризувати як пізнавальний ідеал, мету дослідника, яка така, що потребує постійного перегляду, доповнення та зміни. Натомість категоріальний апарат - це знаряддя, основа подальшого пізнавального руху, функціональна і функціонуюча система категорій, яка використовується дослідником для розв’язання пізнавальних або практичних завдань на даний момент. Ці виміри категоріального ладу філософського мислення перебувають у взаємозумовленному зв’язку, система категорій спрямовує пізнавальний процес науковців від реальності через емпірію до теорії, категоріальний апарат філософії є однією з найістотніших передумов і складових зворотного пізнавального руху – від теорії до дійсності.
Отже категорії філософії як рефлексивні форми постають у двох основних вимірах: а) досконалої категоріальної системи як своєрідного ідеалу пізнавального процесу; б) категоріального апарату, тобто методологічного засобу, дієвого інструменту сучасного наукового пізнання.
Зробимо загальний висновок: категорії філософії (грец. Kategoria – вислів, вираз) – це форми абстрактного мислення, що відображають найбільш загальні, універсальні характеристики та відношення, взаємозв’язки предметів, речей, явищ, процесів дійсності, загальні закономірності розвитку матеріальних і духовних явищ, за допомогою яких здійснюється філософське мислення, і які слугують вихідними принципами пізнання й духовно-практичного перетворення світу.
У категоріях сконцентровані досвід і предметно-практична діяльність людства.
Словник термінів
Поняття – форма мислення, в якій відображаються загальні та специфічні ознаки об’єктів, їхні закономірні відношення та властивості.
Категорії філософії – це форми абстрактного мислення, що відображають найбільш загальні, універсальні характеристики та відношення, взаємозв’язки предметів, речей, явищ, процесів дійсності, загальні закономірності розвитку матеріальних і духовних явищ, за допомогою яких здійснюється філософське мислення, і які слугують вихідними принципами пізнання й духовно-практичного перетворення світу.
Можливість – філософська категорія, що відображав об’єктивні, необхідні умови і тенденції виникнення й розвитку предметів, явищ та процесів.
Дійсність – філософська категорія, що характеризує актуальну даність буття, ступінь і форму реалізації можливого.
Сутність – філософська категорія, що відображає внутрішнє, важливе і визначальне в предметі, явищі чи процесі й осягається розумом.
Явище – філософська категорія, що відображає зовнішні, видимі і змінювані характеристики предметів, які даються органам чуття.
Зміст – філософська категорія, що відображає сукупність усіх елементів об’єкта, єдність його властивостей, внутрішніх процесів, зв’язків, суперечностей і тенденцій розвитку.
Форма – філософська категорія, що позначає спосіб організації і зовнішнього прояву відповідного змісту.
Якість – філософська категорія, що виражає внутрішню визначеність предметів та явищ, сукупність їх суттєвих властивостей.
Кількість – філософська категорія, що відображає зовнішню характеристику об’єктів, характеризує їх чисельну визначеність.
Міра – філософська категорія, що відображає єдність кількісних і кісних визначеностей речей, явищ та процесів.
Література:
1. Філософія: Навч. посіб./ Л.В. Губерський, І.Ф. Надольний, В.П. Андрущенко та ін.; За ред. І.Ф. Надольного. − 6-те вид., випр. і доп. − К.: Вікар, 2006. − Тема 7. − С 163-166.
2. Щерба С.П. Філософія. – Підручник. – К.: Кондор, 2007. – С. 275-300.
3. Подольська Є.А. Філософія. Підручник – К.: Центр навчальної літератури, 2006. – С. 521-557.
4. Джахая Л.Г. Системность философских категорий // Философские науки. № 7. – 2006. – С. 24-44.
5. Гусєв В.І. Вступ до метафізики: навч. посібник. – К.: Либідь, 2004. – С. 90-98.
6. Шинкарук В.І. Вибрані твори: у 3-х т. – К.: Український Центр духовної культури, 2004. – Т. 3. Ч.1. – С. 173-199.
7. Бойченко І.В. Філософія історії: Підруч. − К.: Т-во “Знання”, КОО, 2000. − Розділ 6. − С. 350-410.
8. Абеляр і спір про універсалії // Татаркевич В. Історія філософії: Антична і середньовічна філософія / Пер. з пол. А. Шкарб’юка. − Львів: Свічадо, 1997. − Т.1. − С. 283-290.
9. Категорії // Філософський енциклопедичний словник. − К.: Абрис, 2002. − С. 272-273.
10. Категорії діалектики // Там же. − С. 273-274.
11. Категории // Новая философская энциклопедия: в 4-х т. / Ин-т философии РАН; Научно-ред. совет: предс. В.С. Степин, заместители предс.: А.А. Гусейнов, Г.Ю. Семигин, уч. секр. А.П. Огурцов. − М.: Мысль, 2001. − Т.ІІ. − С. 229-234.
Завдання для самостійної роботи:
а) питання для самоконтролю:
1. Визначте відмінність між термінами “поняття” і “категорія”.
2. Чому категорії є основоположними поняттями філософії?
3. Проблема систематизації філософських категорій.
4. Назвіть і дайте характеристику основним категоріям діалектики.
5. Визначте специфіку категорій “можливість” − “дійсність”, “сутність” − “явище”, “зміст” − “форма”.
6. Проаналізуйте співвідношення категорій “загальне”, “одиничне”, “особливе”.
б)тексти для читання:
1. Категории // Аристотель. Сочинения: в 4 т. − М.: Мисль, 1978. − Т. 2.
2. Гегель Г.В.Ф. Наука логики. − СПб.: Наука, 1997. − С. 17-39.
3. Основные понятия метафизики // Хайдеггер М. Время и бытие. − М.: Республика, 1993. − С. 324-327.