Методичні рекомендації до семінарських занять з курсу
“Утворення незалежних держав на Балканах в 70-х рр. ХІХ ст.”
( № 1-6 )
СЕМІНАРСЬКЕ ЗАНЯТТЯ № 1
Тема: ФОРМУВАННЯ СЕРБСЬКОЇ НАЦІОНАЛЬНОЇ ДЕРЖАВИ НА ПОЧАТКУ ХІХ СТ. – 1839 рр.
Розглядаючи поступово питання для обговорення, доцільно зосередити увагу насамперед на висвітленні наступних:
· Національний склад Белградського пашалику.
· Спроби султана Селима Ш реформувати воєнну, адміністративну і фінансову системи держави.
· Участь австрійських сербів у Першому сербському повстанню.
· Політичний трактат карловацького митрополита С.Стратиміровича.
· Верховна влада на початковому етапі повстання. Проект Б.Груйовича.
· Утворення Урядовчої ради Сербської. Перші постанови Урядовчої ради Сербської.
· Боротьба навколо проблеми верховної влади у Сербії.
· Розширення функцій Ради. Адміністративно-представницькі зміни.
· Проголошення Карагеоргія спадкоємним і верховним ватажком та інші рішення Скупщини 1811 р.
· Умови Бухарестського мирного договору (1812 р.).
· У чому полягало значення повстання ?
· Умови усної домовленості М.Обреновича з турками (серпень 1815 р.).. Зростання влади М.Обреновича.
· Тенденції до скасування демократичних традицій.
· Дипломатичні заходи сербів за визнання султанським урядом прав князівства на внутрішню автономію.
· Варіанти створення органів і визначення принципів законодавчої і виконавчої влади.
· Положення «Окремого акту» Аккерманської конвенції 1826 р. відносно майбутнього державного устрою Сербії. Умови Адріанопільського трактату (1829 р.) щодо Сербії.
· Основні положення хатті-шеріфів 1829 і 1830 рр. з питань сербської автономії.
· Повстання у Східній Сербії (1833 р.) і розширення території Сербського князівства.
· Хатті-шеріф 1833 р. Скасування спахійських відносин у Сербії.
· Невдоволення деспотичним режимом М.Обреновича. Проблема підготовки законодавства.
· Створення органів управління і інші перетворення у першій половині 30-х рр.
· Прийняття і основні положення Сретенського уставу. Доповнення щодо Сретенського уставу.
· Зростання впливу опозиції. Указ о конституційних гарантіях (жовтень 1837 р.).
· Прийняття і основні положення Турецького уставу. Обмеження законодавчої і виконавчої влади князя.
СЕМІНАРСЬКЕ ЗАНЯТТЯ № 2
Тема: СЕРБСЬКЕ КНЯЗІВСТВО В 1840-1875 РР.
Розглядаючи поступово питання для обговорення, доцільно зосередити увагу насамперед на висвітленні наступних:
· Обрання князем О.Карагеоргія і його прагнення до абсолютної влади.
· Прийняття і основні положення Громадянського законнику.
· Прийняття і основні положення «Нацртати» І.Гарашаніна.
· Вимоги австрійських сербів на початковому періоді революції 1848 р.
· Вплив революційних подій 1848 р. в Австрії на плани національної незалежності.
· .Повернення Мілоша Обреновича і його наміри щодо перегляду Конституції 1838 рр.
· Прийняття законів про Державну Раду, народне військо, народну скупщину. Створення міністерств та Ради міністрів.
· Криза автократичного режиму Михайла Обреновича. Прихід до влади поміркованих лібералів.
· Прийняття, основні положення і значення Конституції 1869 р., виборчий та інші законі 1870 р.
· Пропозиції М.Гарашаніна відносно змін конституції 1869 р.
· Погляди і діяльність адвоката із Австрійської імперії С.Мілетича.
· Прийняття і основні положення програми сербської Національно-визвольної партії. Питання об’єднання Сербії і Болгарії.
· Позиція офіційної Сербії на початку Східної кризи.
СЕМІНАРСЬКЕ ЗАНЯТТЯ № 3
Тема: ФОРМУВАННЯ ЧОРНОГОРСЬКОЇ НАЦІОНАЛЬНОЇ ДЕРЖАВИ НА ПОЧАТКУ ХІХ СТ. – 1875 РР.
Розглядаючи поступово питання для обговорення, доцільно зосередити увагу насамперед на висвітленні наступних:
· Боротьба владики чорногорського Петра І Негоша проти сепаратизму
· Прийняття, основні положення і значення «Законника чорногорського та бродського» (Законника Петра І
· Створення нових державних органів влади і гвардії за допомогою Росії.
· Проекти державного устрою Чорногорії.
· Пропозиції Петра І Негоша відносно утворення об’єднаної південнослов’янської держави з центром у Чорногорії..
· Меморандум І.Вукотича.
· Суспільно-економічні перешкоди створенню чорногорського уряду.
· Скасування Петром ІІ Негошем інституту гувернадурства (губернаторства).
· Заснування Урядового Сенату і скасування племінного представництва.
· Відокремлення функцій Сенату від функцій митрополита як голови держави.
· Створення регулярних військово-поліцейських загонів.
· Проект І.Вукотича «Закони Батьківщини».
· Проголошення Данила верховним правителем Чорногорії. Проголошення Чорногорії князівством.
· Прийняття і основні положення Загального державного законника (Законник Данила І).
· Реорганізація чорногорського війська. Перетворення в системі місцевого управління.
· Меморандум князя Данила учасникам Паризького конгресу (1856 р.).
· Переговори князя Данило з султанським урядом відносно незалежності.
· Конвенція про встановлення кордонів з Османською імперією.
· Боротьба з сепаратизмом Миколи Негоша (1860-1918 рр.).
· Проведення фінансової реформи.
· Антитурецька спрямованість національно-визвольного руху Чорногорії в середині 60-х рр.
· Проект військової конвенції між Сербією і Чорногорією.
СЕМІНАРСЬКЕ ЗАНЯТТЯ № 4
Тема: ФОРМУВАННЯ ТА ПРОГОЛОШЕННЯ РУМУНСЬКОЇ НАЦІОНАЛЬНОЇ ДЕРЖАВИ НА ПОЧАТКУ ХІХ СТ. – 1875 РР.
Розглядаючи поступово питання для обговорення, доцільно зосередити увагу насамперед на висвітленні наступних:
· Особливості історичного розвитку і становища Дунайських князівств в ХУШ ст.
· Поширення автономних прав і надання низки пільг умовами Кучук-Кайнарджийського трактату 1774 р.
· Специфіка інституту господарів.
· Еволюція вищої законодавчої (Загальне зібрання), верховної судової і фінансової влади в ХІХ ст.
· Повстання в Валахії і Молдові 1821 р.
· Органічний регламент Молдови. Праці Д.Філіппіде “Історія Румунії ” і “Історія Географії “.
· Вплив умов Аккерманської конвенції (1826 р.) і Адріанопільського мирного договору (1829 р.) на політичне і економічне життя князівств Молдова і Валахія.
· Основні положення перших конституцій князівств.
· Революція 1848 р. у Валахії. Створення Тимчасового революційного уряду.
· Проекти молдавських емігрантів відносно майбутнього державного устрою.
· Становище романськомовного населення Австрії.
· Ліберальна, консервативна і революційно-демократична течії політичного розвитку.
· Умови Балто-Ліманської конвенції (1849 р.) щодо автономних прав Дунайських князівств.
· Положення Паризького мирного трактату (1856 р.) відносно Молдавського і Валашського князівств і їх вирішення.
· Порушення умов Паризької конвенції (1858 р.).
· Створення загальних органів влади Об’єднаних князівств. Міжнародне визнання обрання О. Іона Кузу.
· Рішення Виборчого зібрання Валашського князівства (березень 1860 р.)
· Державний переворот. Плебісцит 1864 р. і його підсумки.
· Прийняття і основні положення Статусу до Конвенції 1858 р. (1864 р.).
· Прихід до влади Карла Гогенцоллерна.
· Повстання граничар.
· Боротьба за владу між консерваторами і лібералами.
· Прийняття і основні положення Конституції 1866 р.
· Розпуск сенату. Повстання проти Карла Гогенцоллерна 1870 р. і його результати.
· Посилення позицій консерваторів і зміни у політичному режимі Румунії (1871-1876 рр.).
СЕМІНАРСЬКЕ ЗАНЯТТЯ № 5
Тема: ФОРМУВАННЯ ТА УТВОРЕННЯ БОЛГАРСЬКОЇ