Післядія навантажень, різних за величиною і спрямованістю

Спрямованість занять значною мірою обумовлює особливості стомлення спортсменів і тривалість відновних процесів. Одні заняття чинять локальну дію на організм, пред'являючи високі функціональні вимоги до одних його систем, інші - досить широке, залучаючи до забезпечення роботи ряд функціональних систем.

Протікання процесів стомлення і відновлення після занять з великими навантаженнями різної спрямованості має багато спільного: в усіх випадках воно характеризується хвилеподібною зміною можливостей функціональних систем, що переважно визначають ефективність виконуваної роботи. Чітко простежуються фази зниження працездатності, її відновлення і суперкомпенсації. В той же час, тривалість відновних процесів багато в чому залежить від спрямованості окремих занять. Найшвидше відновлюються функціональні можливості спортсменів після занять швидкісної спрямованості, а також разом після занять, які сприяють підвищенню координаційних і швидкісно-силових якостей, вдосконаленню техніки. Заняття, які сприяють розвитку різних видів витривалості, характеризуються тривалішим протіканням відновних процесів.

Слід врахувати, що здібності людського організму до відновлення після напруженої роботи істотно змінюються під впливом тренування. Добре треновані спортсмени високої кваліфікації перевершують менш кваліфікованих і тренованих не лише за показниками працездатності і функціональних можливостей різних систем, але і по здатності швидко відновлювати функціональні ресурси. Наприклад, у легкоатлетів високого класу, що знаходяться в стані спортивної форми, відновні процеси протікають в 1,5-2 рази швидше, ніж у спортсменів II і I розрядів після ідентичних за відносною величиною навантажень. Особливо швидко відновлюють свої можливості спортсмени, в тренуванні яких велика увага приділяється вдосконаленню здатності до ефективного відновлення.

Слід також відмітити вплив індивідуальних особливостей спортсменів на інтенсивність і тривалість відновлення після тренувальних і змагальних навантажень. Наприклад, функціональні можливості легкоатлетів однаково високої кваліфікації, що знаходяться на одному етапі підготовки і спеціалізуються в одному і тому ж номері програми, можуть відновлюватися після заняття швидкісно-силової спрямованості в межах 24-72 годин, а після занять, спрямованих на розвиток аеробної витривалості, - 48-120 годин.

Післядія занять зі значними навантаженнями істотно відрізняється від впливу аналогічних занять з великими навантаженнями. Період відновлення після занять зі значним навантаженням коротше більш ніж удвічі і практично не перевищує доби. При цьому зменшується амплітуда зрушень, а фаза суперкомпенсації в більшості випадків відсутня. Таким чином, стомлення, що викликається заняттям зі значним навантаженням, набагато менше, ніж після аналогічного заняття з великим навантаженням, хоча об'єм роботи в занятті зі значним навантаженням, як правило, нижче на 20-30%.

Відновні процеси після занять з середніми навантаженнями зазвичай завершуються через 10-12 годин, а після малих навантажень - вимірюються хвилинами або декількома годинами.

Повернемося до занять виборчої спрямованості з великими навантаженнями. Вони чинять глибоку, але локальну дію на організм. Так, після швидкісних занять спостерігається значне пригноблення швидкісних можливостей. Що ж до витривалості при роботі аеробного характеру, то її рівень вже через декілька годин не відрізняється від початкового. Ця ж закономірність виявляється і при розгляді післядії занять, спрямованих на підвищення аеробної і анаеробної витривалості (див. таблицю. 14.5-14.7).

Таблиця 14.5

Найбільш типова динаміка відновних процесів у досить підготовлених спортсменів після великих навантажень швидкісного характеру

Таблиця 14.6

Найбільш типова динаміка відновних процесів у досить підготовлених спортсменів після великих навантажень, спрямованих на підвищення анаеробної витривалості

Таблиця 14.7

Найбільш типова динаміка відновних процесів у досить підготовлених спортсменів після великих навантажень аеробного характеру

Таблиця 14.8

Найбільш типова динаміка відновних процесів у досить підготовлених спортсменів після занять комплексної спрямованості при послідовному рішенні завдань (у разі використання об'єму засобів 30-35 % від доступного у відповідних заняттях виборчої спрямованості)

Комплексні заняття з послідовним рішенням завдань, об'єм роботи в кожній частині яких коливається в межах 30-35 % від доступного у відповідних заняттях виборчої спрямованості, чинять на організм спортсменів ширшу, але менш глибшу дію (таблиця. 14.8). Незначне стомлення при цьому закономірне; хоча в процесі занять і виконується великий сумарний об'єм роботи, у тому числі і високої інтенсивності, проте працездатність в різних частинах заняття забезпечується переважно різними функціональними системами організму

Тренувальне заняття, в кожній частині якого об'єм різноспрямованих засобів складає 40-45 % від доступного у відповідних заняттях виборчої спрямованості, призводить до загального і глибокого стомлення: спортсмен не в змозі виявити високу працездатність як у вправах швидкісного характеру, так і у вправах, що вимагають прояву витривалості (таблиця. 14.9).

Таблиця 14.9

Найбільш типова динаміка відновних процесів у досить підготовлених спортсменів після занять комплексної спрямованості при послідовному рішенні завдань ( у разі використання об'єму засобів 40-45 % від доступного у відповідних заняттях виборчої спрямованості)

Таблиця 14.10

Найбільш типова динаміка відновних процесів у досить підготовлених спортсменів після занять комплексної спрямованості при паралельному підвищенні швидкісних можливостей і анаеробної витривалості

Таблиця 14.11

Найбільш типова динаміка відновних процесів у досить підготовлених спортсменів після занять комплексної спрямованості при паралельному підвищенні анаеробної і аеробної витривалості

Комплексні заняття з паралельним рішенням завдань чинять на організм спортсменів широку і відповідну великому навантаженню дію. Заняття, що припускає паралельне підвищення швидкісних можливостей і витривалості при роботі анаеробного характеру (це поєднання, звичайно, не можна вважати сприятливим, і, як правило, від нього слід на практиці відмовлятися), призводить до різкого зниження можливостей функціональних систем організму, що забезпечують виконання роботи такого роду, але не позначається істотно на його можливостях відносно роботи аеробного характеру (таблиця. 14.10). Заняття, в якому паралельно розвивається витривалість при роботі аеробного і анаеробного характеру, призводить до зниження працездатності до такої діяльності на 2-3 діб; швидкісні можливості виявляються пригноблюваними тільки протягом декількох годин після заняття і повертаються до доробочого рівня зазвичай через добу (таблиця. 14.11).

Отже, стомлення, що настає в результаті тренувальних занять різної спрямованості, носить строго конкретний характер для кожного заняття. Заняття виборчої спрямованості з великими навантаженнями викликають різке пригноблення можливостей прояву тих якостей і здібностей, які забезпечують виконання тренувальних програм. При цьому спортсмени в змозі проявляти високу працездатність до діяльності, що забезпечується переважно іншими системами. Ця закономірність проявляється не лише стосовно занять, які вирішують завдання фізичної підготовки, але і до занять, пов'язаних переважно з рішенням завдань усіх інших сторін підготовки спортсменів.

• ⇐ Назад
• 1
• 2
• 345
• 6
• Далее ⇒