Фрейдизм та неофрейдизм
Е. Шпрангера.
В Дільтей вважав, що психіку людини не можна вивчати експериментальними методами, а можна лише зрозуміти. Завдання психології полягає у розкритті смислового, душевного життя особистості, ціннісних орієнтацій людини.
Головне за Е. Шпрангером - це ціннісна орієнтація, яка є включенням суб’єкта у пізнання.
Він виділив «шість форм життя» , шість типів пізнання світу і відповідних їм типів людини:
1. Теоретична людина – це людина, яка тягнеться до пізнання закономірностей світу, відносин між людьми. Головна ціннісна орієнтація – це осмислення в теоретичному плані того, що відбувається навкруги.
2. Економічна людина – для такого типу людей цінність пізнання пов’язана з тим, що приносить користь їй самій, сімї, колективу, людству. Такі люди прагнуть створити щось нове та корисне на основі природничонаукових знань та техніки.
3. Естетична людина – сприймає довкілля, як щось гармонійне, намагається пізнати світ через естетичні враження у вигляді форми, кольору і ритму. Має потяг до самовираження в естетичній формі.
4. Соціальна людина – та, яка прагне знайти себе в іншій людині, жити за ради інших. Вона тягнеться до всеосяжної любові.
5. Політична людина тягнеться до такої влади, що відповідає вищим духовним вимогам, базується на істинних духовних цінностях і на цій основі детермінує мотиви та дії інших людей.
6. Релігійна людина – ціннісна орієнтація якої полягає у пошуку смислу життя, начала всіх начал життя, вищої духовної сили –Божества.
Фрейдизм та неофрейдизм.
З Фрейд (1856-1939) – відомий австрійський психоаналітик, який виділяв дві основні природжені інстинктивні потребі, які визначають психічну діяльність людини:
- лібідозну (інстинкт самозбереження, потяг до життя, любов, сексуальний потяг)
- агресивну (танатос – потяг до руйнування, смерті, війни).
Структуру особистості за З. Фрейдом утворюють :
«Воно» (ід) - у цій сфері домінують витіснені несвідомі інстинкти. Вона підкорюється принципу задоволення.
«Я» (его)підпорядковується з одного боку несвідомим інстинктам, а з іншого – нормам і вимогам дійсності.
«Над-Я» (супер его) це сукупність моральних нарм суспільства, які виконують роль «цензора».Отже, «Я» перебуває у постійному конфлікті, поскільки вимоги «Воно» і «Над –Я»несумісні.
К.Юнг (1875 – 1961) – швейцарський психолог, учень Фрейда, засновник аналітичної психології.
За Юнгом, психіка людини має три рівні :
- свідомість,
- особисте несвідоме,
- колективне несвідоме.
Колективне несвідоме утворюється зі слідів пам’яті, що залишається від усього минулого людства і впливає на особистість людини, визначає її поведінку з моменту народження. Виявляється у вигляді архетипів – домінант, першородних образів, що виявляються в образах творчості, у снобаченнях (образ матері – землі, демона, мудрого старця).
Особисте несвідоме складається з переживань, що були колись свідомими, але потім стали забутими або витісненими із свідомого. Структурні одиниці особистого несвідомого являють собою констеляцію почуттів, думок, спогадів.
А Адлер. (1870 – 1937) – заснував так звану індивідуальну психологію.
А Адлер підкреслював, що основне в людині – не її природні інстинкти, а «суспільне почуття» або «почуття спільності».
Це почуття є природженим, але має розвиватись впродовж життя.
К.Хорні (1885 -1952) –представниця неофрейдизму. Основу суті людини вона вбачала в природженому почутті неспокою. Почуття неспокою породжує бажання позбавитися цього, що лежить в основі мотивації вчинків людини. Все, що людина робить, породжується трансформацією цього почуття.
К Хорні вважала, що людиною керують дві головні тенденції:
- потяг до безпеки (корінна тривога)
- і потяг до задоволення своїх бажань.
Е.Еріксон – н. 1902 висунув положення про «ідентичність особистості». Він надавав великого значення вихованню людини в ранньому дитинстві. Розвиток особистості відбувається через різні кризи:
1. коли задовольняються оральні потреби, встановлюється довіра через матір.
2. дозрівання мязово – рухового апарату, що дає почуття впевненості, самостійності.
3. становлення юнацтва, знаходження цілей, вміння планувати.
4.формування рефлексії, виникають сумніви, щодо свого місця у житті.
Гуманістичні теорії особистості.
Центральною ланкою особистості. За К. Роджерсом, є самооцінка, уявлення людини про себе, «Я - концепція», що породжується у взаємодії з іншими людьми. Формування самооцінки призводить до виникнення конфліктів особистості та виникнення неврозів.
А.Маслоу (1907 -1970) – головною характеристикою особистості вважав потяг до само актуалізації, самовираження, розкриття потенціалу до творчості та любові. В основі яких лежить гуманістична потреба приносити людям добро.
Створив ієрархію потреб:
1. фізіологічні потреби,
2. потреби в безпеці,
3. потреби в любові й прихильності,
4. потреби у визнанні та оцінці,
5. потреби в само актуалізації, реалізації здібностей.
Особистість у логотерапії В.Франкла.
Австрійський психолог і психіатр вважав, що рушійною силою людської поведінкиі розвитку особистості є пошук Логосу, смислу життя, що має здійснюватись конкретною людиною за її власною потребою. Головний принцип йоготерапії – в тому, що сутність людини – не в отриманні задоволення або уникнення болю, а в розумінні й реалізації сенсу життя.
Людині потрібен не стан рівноваги, а боротьба за певну мету.
Особистість у теорії С.Л. Рубінштейна.
Особистість виявляється і формується у взаємодії з навколишнім середовищем, тому таке велике значення має діяльність. Усі психічні процеси і явища органічно вплітаються у цілісне життя особистості, оскільки їх основна функція полягає у регуляції діяльності людей.
Ключові поняття теми :
Особистість, структура особистості, потреби, самооцінка, рівень домагань,
переконання, ідеал, інтерес, мотив, спрямованість, активність, гуманізм.
Студент повинен знати :
1. Поняття особистості.
2. Структура особистості.
3. Спрямованість особистості.
4. Основні теорії особистості.
5. Поняття потреб та їх види.
6. Інтереси та їх значення що до розвитку особистості.
Студент повинен вміти :
1. Визначити рівень домагань особистості.
2. Визначити самооцінку особистості.
3. Правильно продіагностувати потреби особистості.
Запитання для самоконтролю :
1. Що таке особистість?
2. Назвіть основні компоненти особистості .
3. Що таке самооцінка?
4. Яке значення має самооцінка для розвитку особистості?
5. Назвіть ієрархію потреб за Маслоу.
6. Що таке спрямованість особистості?
7. У чому суть теорії активності З. Фрейда ?
8. Що є фундаментальним рушієм людської активності?
9. які чинники зумовлюють психічний розвиток особистості ?
10. Що таке мотив ?
Завдання та проблемні ситуації :
1. Чи згодні ви з думкою, що кожну людину можна назвати особистістю ?
2. Чи достатньо, характеризуючи особистість, вказати такі ознаки : «свідомий індивід», «включений в суспільно – корисну діяльність» ?
3. Чи достатньо, характеризуючи інтерес, вказати, що це «стійке», вибіркове ставлення людини до до явищ та об’єктів дійсності ?
4. Чи можна стверджувати, що велика і віддалена життєва мета особистості найповніше характеризує її сутність ?
5. Чи може у людини з адекватною самооцінкою виникнути стан фрустрації ?
6. Як, аналізуючи потреби особистості, можна зробити висновок про рівень її індивідуальної та суспільної свідомості ?
Рекомендована література :
1. І.С. Вітенко І .С., Т.І Вітенко Основи психології Видавництво «Нова книга» 2001р.
2. Ю.Л. Трофімов Психологія Київ «Либідь» 2000 р.
3. І.С. Вітенко, О. С Чабана Основи загальної та медичної психології, Тернопіль «Укрмедкнига» 2003 р.
Додаткова література :
1. С.Д. Максименко Загальна психологія Київ 2001р.
2. П.А. М’ясоїд Загальна Психологія Київ «Вища школа» 2001 р.
3. О.О. Лазаренко Основи психології Київ 2002р.