Аналіз існуючої мережі щодо можливості її розвитку 2 страница


год;

 

Приймаємо ТМ=5600 год.

Число годин максимальних втрат[2, 3]

 

t= (0,124 + ТМ / 10000)28760=(0,124 +5600 / 10000)28760=4098 год.

 

Приймаємо t=4100 год.

Коефіцієнт неравномірності графіка:

– удобовому розрізі aдоб = Рм.з / РМ ,

– урічному розрізі a = Рм.л / РМ .

Коефіцієнт заповнення графіка навантаження

 

b = ТМ / 8760=5600/8760=0,64.

 

Порівняння характеристик групових графиків навантаження наведено в табл.1.6

 

Таблиця 1.6 – Порівняння характеристик групових графиків навантаження до та після приєднання нових вузлів

Найменування характеристики До приєднання нових вузлів Після приєднання нових вузлів  
 
Сумісні максимальні навантаження: - активне, МВт; - реактивне, Мвар.     Рм=96,2 Q'м=36,1     Рм=124,9 Q'м=47,68  
Річне споживання активної електроенергії, МВт·год;   Wр= 515601   Wр= 695936,59  
Число годин використання максимумів активного навантаження, год. ТМ= 5400 ТМ= 5600  
Число годин максимальних втрат, год. t=3900 t=4100  
Коефіцієнти нерівномірності графіка: -у добовому розрізі; -у річному розрізі.     aдоб= 0,45 a= 0,27     aдоб= 0,5 a= 0,3  
Коефіцієнт заповнення графіка b= 0,61 b= 0,64  

 

З табл.1.6 бачимо, що характер електроспоживання не значно змінився. Графіки навантаження вузлів промисловості в сферах друкованої та оздоблювальних робіт, а також прядильно-ткацької фабрики незначно змінюються в часі, навантаження розподілене рівномірно.

 

 

2 проектУВАННЯ РОЗВИТКУ ЕЛЕКТРИЧНОЇ МЕРЕЖІ

 

 

2.1 Розробка варіантів схем приєднання нових вузлів навантаження

Нові вузли навантаження можна об’єднати в окрему групу (рис.2.1).

 

 

Наймен. ділянки lділ км
ВП-1 4,4
Ж-1 4,84
К -1 3,96
Разом 13,2
Наймен. ділянки lділ км
ВП-К 8,8
К-Ж 6,6
Ж-ВП 6,6

 

 

Наймен. ділянки lділ км
ВП-2 4,4
2-Ж 3,96
2-К 4,4
Разом 12,76

 

 

 

Рисунок 2.1 – Варіанти схем живлення для споживачів Ж і К: кільцева (а), магістральна з відгалуженням (б), найкоротша мережа (в).

 

Варіант а рис.2.1 являє собою побудову нової замкненої схеми. Даний варіант потребує великих капітальних вкладень. По-перше, велика протяжність ділянок. По-друге, на нових ПС знадобиться схема містка з додатковими вимикачами.

Варіанти б та в рис.2.1 ілюструє підключення нових вузлів Ж та К за допомогою побудови нової мережі, яка виконана магістраллю з відгалуженням і приєднана до ВП. Ці схеми характеризуються середніми капітальними затратами, тому що необхідно встановлення двох нових вимикачів на ВП, але мережа варіанта в рис.2.1 потребує менших капітальних затрат, так як протяжність ліній менша, ніж у варіанті б рис.2.1.

Також можливо приєднання вузлів Ж і К до існуючих груп споживачів (рис.2.2 та 2.3).

Наймен. ділянки lділ км
ВП-4 2,64
4-3 2,2
4-К 7,48
3-Б 5,5
3-Е 4,84
Наймен. ділянки lділ км
ВП-3 4,84
3-Б 5,5
3-Е 4,84
Е-К 3,96

Наймен. ділянки lділ км
ВП-3 4,84
3-Б 5,5
3-Е 4,84
ВП-К 6,16

Рисунок 2.2 – Варіант підключення споживчої ПС К до функціонуючої мережі: магістральна з відгалуженням (а,б), радіальна (в).

Наймен. ділянки lділ км
ВП-5 2,86
5-Ж 6,16
5-6 1,54
6-В 4,4
6-7 1,54
7-Г 2,2
7-Д 2,64

 

 

Наймен. ділянки lділ км
ВП-6 4,4
6-В 4,4
6-7 1,54
7-Г 2,2
7-Д 2,64
Г-Ж 5,5

 

Наймен. ділянки lділ км
ВП-6 4,4
6-В 4,4
6-7 1,54
7-Г 2,2
7-Д 2,64
ВП-Ж 6,16

 

 

 

Рисунок 2.3 – Варіант підключення споживчої ПС Ж до функціонуючої мережі: магістральна з відгалуженням (а,б), радіальна (в).

 

Варіанти а та б рис.2.2 ілюструє підключення нового вузла К за допомогою побудови мережі, яка виконана магістраллю з відгалуженням. Ці схеми характеризуються середніми капітальними затратами, але при цих варіантах збільшаться втрати потужності на ділянках ВП-3, 3-Е для варіанту а рис.2.2 та на ділянки ВП-4 для варіанту б рис.2.2. Варіант а рис.2.2 потребую менших капітальних затрат, так як протяжність лінії в цьому випадку менше ніж у варіанта б рис.2.2.

Варіант в рис.2.2 потребує значних капітальних затрат, тому що знадобиться установка двох вимикачів на ВП.

Варіанти а та б рис.2.3 ілюструє підключення нового вузла Ж за допомогою побудови мережі, яка виконана магістраллю з відгалуженням. Ці схеми характеризуються середніми капітальними затратами, але при цих варіантах збільшаться втрати потужності на ділянці ВП-5 для варіанту а рис.2.3 та на ділянках ВП-6, 6-7, 7-Г для варіанту б рис.2.3. Варіант б рис.2.3 потребую менших капітальних затрат, так як протяжність лінії в цьому випадку менше ніж у варіанта а рис.2.3.

Варіант в рис.2.3 потребує значних капітальних затрат, тому що знадобиться установка двох вимикачів на ВП, також протяжність лінії більша ніж у попередніх варіантів.

 

 

2.2 Вибір номінальної напруги, перетинів і марок проводів нових ліній

електропередачі


Для групи варіантів, що включають тільки нові вузли, слід вибрати номінальну напругу Uном. З цією метою для розглянутих варіантів спочатку знаходиться попередній потокорозподіл. У розімкнутих мережах потоки потужності на дільницях обчислюються від кінцевих точок у напрямку до вузлової підстанції на основі першого закону Кірхгофа. Замкнута мережа «розрізається» по ВП. Потім розраховується потужність на головній ділянці з урахуванням допущення про однорідність мережі.

 

 

де – потужність j-го вузла,

– відстань від j-го вузла до протилежного кінця лінії,

– сумарна довжина лінії від ВП до ВП¢.

На решті ділянок кільцевої мережі розрахунок виконується за першим законом Кірхгофа. Результати визначення потоків потужності на дільницях у всіх схемах нанесені на рис.2.4.

Номінальну напругу визначимо за формулою Стіла, яка справедлива при L£250 км і Р£ 60 МВт:

 

 

Вибір номінальної напруги представлений у табл.2.1.

 

 

Рисунок 2.4 – Попередній потокорозподіл для обраних варіантів які представлені на рис. 2.1

Для вузлів К та Ж за варіантом що представлений на рис.2.2 та рис.2.3 номінальна напруга приймається рівною номінальній напрузі існуючою мережі, тому Uном буде рівна 110 кВ.

Перетин проводів розраховується по економічній щільності струму jек, яка приймається по ПУЕ в залежності від числа годин максимумів навантаження ТМ, матеріал провода та його конструктивне виконання.

Економічний перетин складає:

де Ip – робочий струм мережі (А), який розраховується по наступному виразу:

 

Для варіантів підключення споживчих ПС К і Ж до функціонуючої мережі перетин проводів вибирається один і той же для всіх варіантів відповідної групи споживачів. Результати вибору перетинів представлені у табл. 2.2.

Таблиця 2.1 – Вибір номінальної напруги

Варіанти схем Найменування участка Pуч nк P L U Uном
МВт МВт км кВ кВ
а ВП-К 14,4 14,4 8,8 67,12
К-Ж 3,36 3,36 6,6 33,72
Ж – ВП` 15,6 15,6 6,6 69,47
б ВП-1 4,4 67,85
1 - К 3,96 52,79
1- Ж 4,84 43,58
в ВП-2 4,4 67,85
2 - К 4,4 52,87
2- Ж 3,96 43,39

 

Таблиця 2.2 – Вибір перетинів проводів

Варіант Найменув. участка Pуч+jQуч nк Sуч Uном Iр Fэк Fст
МВ×А МВ×А кВ мм2
Для нової групи споживачів
а ВП-К 14,4+j5.7 15,49 81,29 101,61
К-Ж 3,36+j1.2 3,57 18,73 23,41
Ж – ВП` 15,6+j6.3 16,82 88,30 110,38
б ВП-1 30+j12 32,31 84,79 105,99
1 - К 18+j7 19,31 50,68 63,36
1- Ж 12+j5 34,12 42,65
в ВП-2 30+j12 32,31 84,79 105,99
2 - К 18+j7 19,31 50,68 63,36
  2- Ж 12+j5 34,12 42,65
  Для підключення споживчої ПС К до функціонуючої мережі
а, б, в К-ВП 18+j7 19,31 50,68 63,36
  Для підключення споживчої ПС Ж до функціонуючої мережі
а, б, в Ж-ВП 12+j5 34,12 42,65

 

2.3Вибір трансформаторів і компенсуючих установок споживчих

підстанцій

 

Для забезпечення мінімально необхідного рівня надійності електропостачання споживачів 2-ої категорії, установка двох однакових трансформаторів (nт=2) є найбільш доцільним рішенням. Якщо один трансформатор вийшов з ладу, то другий повинен нести все навантаження ПС. Необхідна потужність трансформатора Sнеобх вибирається так, щоб при відключенні одного трансформатора забезпечити живлення споживачів 2-ої категорії:

Sнеобх (0,6 – 0,75 )SМ,

 

де 0,6 – 0,75 – доля споживачів 2-ої категорії.

По Sнеобх вибирається найближче значення номінальної потужності трансформаторів Sтр.ном.

Для вибраних трансформаторів розраховуємо коефіцієнти завантаження:

– в нормальному режимі

 

kз =

 

– в післяаварійному режимі

kз.ав =

 

В нормальному режимі значення kз не повинно виходити за межі економічно доцільних величин:

 

0,5 kз 0,75,

 

а в аварійному режимі величина kз.ав не повинноперевищувати технічно-допустиме значення [8]. На стадії проектування можно прийняти, що

 

kз 1,5.

 

Результати вибору трансформатора приведені в табл.2.3.

 

Таблиця 2.3 – Вибір трансформаторів споживчих підстанцій

ПС Sм Sнеобх Sт.ном nтр kз kзав Тип  
 
Ж 8,7 0,65 1,3 ТДН–10000/110  
К 19,31 12,93 0,6 1,21 ТДН–16000/110  

Потужність і тип комплектних конденсаторних установок вибирається за наступною формулою:

 

Qку = Pф1(tgj1 – tgjэк), Мвар.

 

Результати розрахунку занесені у таблиці 2.4.

 

Таблиця 2.4 – Вибір компенсуючих пристроїв

ПС Pф1 tgφ1 U1ном tgφэ Qку Тип трансформатора U2ном Тип КУ Qку.ном
кВ Мвар кВ Мвар
       
Ж 0,42 0,25 2,04 ТДН–10000/110 2*УК – 900 2*УК - 150 2,1
К 0,39 0,25 2,52 ТДН–16000/110 2*УК – 1125 2*УК - 150 2,55

 

При установці КП трансформатори розвантажуються від протікання реактивної потужності, тому необхідно перевірити їх завантаження і виявити можливість установки трансформаторів меншої потужності. Коефіцієнти завантаження трансформаторів обчислюються по формулах (1.18) і (1.19) з урахуванням того, що після компенсації навантаження вузла складає:

 

 

Результати перевірки завантаження трансформаторів приводимо в таб. 2.5.

 

Таблиця 2.5 – Перевірка завантаження трансформаторів після установки КП

Найменування ПС РМ+jQM MBA Qку.ном Мвар Sном.тр   МВА kзк kз.ав.к
МВА
Ж 12+j5 2,1 12,35 0,61 1,23
К 18+ j7 2,55 18,54 0,58 1,16

 

Коефіцієнти завантаження трансформаторів вузлів Ж і К після компенсації знаходяться в допустимих межах. Тому після установки КП вибрані трансформатори залишаються.

 

 

2.4 Перевірка завантаження системи внутрішнього електропостачання

 

2.4.1 Перевірка по нагріву

Перевірка мережі по нагріву проводимо лише для тих груп споживчих ПС, в состав яких входять нові споживачі

 

Iдоп³Iр.max,

 

де Iр.max – струм ділянки у післяаварійному режимі.

 

Iав =

 

де Sділ.ав. – потоки потужності на ділянку в післяаварійному режимі.

В розімкнених мережах аварійна ситуація зв’язана з відключенням одного ланцюга. При цьому потокорозподіл не змінюється, але усе навантаження припадає на один ланцюг, що призводить до збільшення струму вдвічі (Iав = 2Iр).Для замкненої схеми аварійним режимом вважається ситуація, коли відключається одна з головних ділянок, як представлено на рисунку 2.5.

 

 

Рисунок 2.5 - Потокорозділ у замкненій мережі, при відключенні «з права»(а) та при відключенні «зліва»(б)

 

Результати розрахунків наведені в таблиці 2.6.

Для варіантів підключення споживчої ПС К і Ж до функціональної мережі відповідно перевірку проводів по нагріву будемо проводити для тих ЛЄП, для яких збільшиться навантаження після приєднання нових споживачів зросте. Результати розрахунків наведені в таблиці 2.7.

Отже у всіх варіантах усі лінії електропередач задовольняють вимогам по нагріву проводів.

 

Таблиця 2.6 – Перевірка прийнятих марок проводів по нагріву тривалим струмом у післяаварійних режимах у варіантах схем живлення представлених на рис.2.1

Варіант Найм. ділянки Pділ+ jQділ   МВА Iав А Марка проводу Iдоп А Iав< Iдоп nц  
а Відключення «з права»
ВП-К 30+ j12 169,79 АС 150/34 так  
К - Ж 12+ j5 68,31 АС 150/34 так  
Відключення «зліва»
ВП`-Ж 30+ j12 169,79 АС 150/34 так  
Ж-К 18+ j7 101,49 АС 150/34 так  
в ВП-2 30+ j12 169,59 АС 120/27 так  
2-К 18+ j7 101,37 АС 120/27 так  
2-Ж 12+ j5 68,23 АС 120/27 так  

 

Таблиця 2.7 – Перевірка прийнятих марок проводів по нагріву тривалим струмом в післяаварійних режимах у варіантах схем живлення представлених на рис.2.2 та 2.3

б

Варіант Найм. Pділ+ jQділ Iав Марка Iдоп Iав< Iдоп nц
ділянки МВА А проводу А
Для перевірки підключення споживчої ПС К до функціонуючої мережі
а ВП-3 47+j18 264,47 АС 120/27 так
3-Е 32+j12 179,59 АС 120/27 так
Е-К 18+ j 7 101,49 АС 120/27 так
б ВП-4 47+j18 264,47 АС 120/27 так
4-К 18+ j 7 101,49 АС 120/27 так
в ВП-К 18+ j7 179,6 АС 120/27 так
Для перевірки підключення споживчої ПС Ж до функціонуючої мережі
а ВП-5 59+ j23 332,76 АС 150/34 так
5-Ж 12+ j5 68,31 АС 120/27 так
б ВП-6 59+ j23 332,76 АС 150/34 так
6-7 46+j18 259,57 АС 120/27 так
в 7-Г 30+ j12 169,79 АС 120/27 так
Г-Ж 12+ j5 68,31 АС 120/27 так
ВП-Ж 12+ j5 68,31 АС 120/27 так

 

 

2.4.2 Перевірка мережі по втратах напруги

По втраті напруги перевіряється не провід, а мережа від РП до кожної кінцевої крапки. Ця перевірка є оцінкою забезпечення якості електроенергії на затисках споживачів з точки зору ГОСТ 13109-97.

Вимоги стандарту виконуватимуться за умови:

 

DUSк£ [DUав].

 

Допустиме значення [DUав] залежить від можливості регулювання напруги в системі [2]. Для мережі 35–110 кВ [DUав] = 15%.

Втрата напруги на кожній ділянці мережі визначається як подовжня складова падіння напруги:

 

DUав = кB,

 

або в відсотках:

DU% =

 

де Pділ.ав іQділ.ав – активні і реактивні потужності на ділянках мережі, відомі з наближеного розрахунку потокорозподілу в післяаварійному режимі;

Rі X – активні і реактивні опори відповідних ділянок мережі.

Опори обчислюються по питомих величинахr0, x0 і довжині лінії l:

 

R= r0l; X= x0l.

 

Для всіх варіантів необхідно розрахувати втрати напруги до всіх кінцевих точок. Результати наведені у таблиці 2.8.

За результатами розрахунку видно що, обрані марки проводів задовольняють усім технічним вимогам, а втрата напруги до кожної кінцевої точки не перевищую допустиму (15%).

 

 

2.5 Розрахунок техніко-економічних показників порівнюваних
варіантів

 

Енергетика належить до соціальної галузі, тому у якості критерію вибору найкращого варіанту використаємо критерій найменших приведених витрат.

Розрахунок економічних показників ведеться в національній валюті. Відомості про вартість ЛЕП і устаткуванні приймаємо за, з умови, що 1 крб. відповідає 1 долару США. Перерахунок в гривні необхідно виконати по курсу (kгрн =8 грн. за у.о) Національного банку України.

 

Таблиця 2.8 – Розрахунок втрат напруги в післяаварійних режимах