Cо – концентрація шкідливої речовини у припливному повітрі (≤ 0,3 ГДК), мг/м3.
Діязагальнообмінної вентиляції ґрунтується на розбавленні шкідливих речовин, які виділяються, свіжим повітрям до граничнодопустимих концентрацій чи температур. Цю систему вентиляції застосовують найчастіше у тих випадках, коли шкідливі речовини виділяються рівномірно по всьому приміщенню. За такої вентиляції необхідні параметри повітряного середовища підтримуються у всьому його об’ємі.
Повітрообмін в приміщенні можна значно скоротити, якщо вловлювати шкідливі речовини в місцях їх виділення, не допускаючи поширення по всьому приміщенню. З цією метою технологічне обладнання, яке є джерелом виділення шкідливих речовин, обладнують спеціальними пристроями, які відсмоктують забруднене повітря. Така вентиляція називаєтьсямісцевою витяжноючилокалізуючою.
У виробничих приміщеннях, де можливе раптове потрапляння в повітря робочої зони великої кількості шкідливих парів та газів, влаштовуютьаварійнувентиляцію.
На виробництві часто комбінують системи вентиляції (загальнообмінну з місцевою, загальнообмінну з аварійною).
Найбільш досконалою системою механічної вентиляції є кондиціювання повітря, яке застосовується для штучного створення оптимальних параметрів мікроклімату у виробничих, адміністративних, громадських приміщеннях або на робочих місцях. Створення та підтримання постійних чи змінюваних параметрів повітряного середовища проводиться автоматично незалежно від зміни зовнішніх метеорологічних умов та всередині приміщення (при частковій рециркуляції повітря) і здійснюється в спеціальних установках – кондиціонерах.
Вибір системи кондиціювання здійснюється на основі розрахунків необхідного повітрообміну L, м3/г, для кожного періоду року. Розрахунок кількості повітря заданих параметрів, яке необхідно подати в приміщення, здійснюють за такими чинниками: шкідливі речовини, надлишки вологи, надлишки тепла, кількість працюючих. Якщо у приміщенні існують одночасно декілька шкідливих чинників, розрахунок ведуть за кожним із них і більше з отриманих значень приймають за розрахункове.
Нижче наведено методи розрахунку повітрообміну.
1. Розрахунок повітрообміну за шкідливими речовинами
Необхідний об’єм повітря для розбавлення шкідливих речовин до допустимих концентрацій розраховують за формулою, м3/год:
, де (1)
L – кількість припливного повітря за одиницю часу, яке необхідно ввести в приміщення для зменшення вмісту шкідливої речовини (парів, газів, пилу) до гранично допустимих концентрацій, м3/год;
G – кількість шкідливої речовини, що виділяється у приміщення за годину, мг/год (при розрахунку за СО2 кількість вуглекислого газу, яку видихає людина за одну годину, подано у таблиці 1);
C – концентрація шкідливої речовини у повітрі, яке видаляється (≤ ГДК), мг/м3 (значення ГДК деяких шкідливих речовин подано у таблицях 2, 3);
Cо – концентрація шкідливої речовини у припливному повітрі (≤ 0,3 ГДК), мг/м3.
Таблиця 1.
Кількість СО2, яка виділяється людиною