Державне статистичне спостереження
Предмет та завдання курсу
Маркетинг-статистика - галузь статистики, що вивчає стан і динаміку ринку і ринкових відносин на різних ієрархічних рівнях підприємницької діяльності; це вид професійної діяльності зі збору, обробки, і аналізу даних про стан і розвиток систем маркетингу; це сукупність даних та показників, що характеризують стан внутрішнього та зовнішнього середовища маркетингу.
Таким чином, предметом дослідження маркетинг-статистики є вивчення складу і руху інформаційних ресурсів, необхідних для проведення маркетингових досліджень, методології розрахунку і аналізу найважливіших показників, які використовуються у практичній роботі маркетингових служб, сучасних методів обробки та аналізу маркетингової інформації, а також системи організації вітчизняного та зарубіжного ринків інформаційних послуг.
Завданням маркетингового дослідження на мікрорівні є оцінка, аналіз та прогнозування можливостей підприємства (його потенціалу, конкурентоспроможності), стану та перспектив розвитку сегменту ринку, аналіз мікро- та макросередовища, контроль за виконанням маркетингових заходів, оцінка їх ефективності тощо. Основними напрямами маркетингових досліджень на мезорівні є дослідження локального, національного та світового ринку, а також їх суб’єктів, в якості яких виступають споживачі, конкуренти, посередники та постачальники.
Статистичне дослідження ринку (яке є одним зі способів проведення маркетингового дослідження) вирішує такі завдання:
- формулювання мети дослідження;
- проведення статистичного спостереження, тобто збирання даних шляхом реєстрації фактів та опитування респондентів;
- систематизація та групування зібраних даних за певними ознаками, тобто перехід від характеристик окремих елементів до узагальнюючих показників у формі абсолютних, відносних чи середніх величин;
- аналіз зібраної інформації за допомогою статистичних методів для характеристики варіації, динаміки та взаємозв'язків між показниками;
- прогнозування розвитку досліджуваних показників та ринкової ситуації.
1.2. Система статистичних величин у маркетингових дослідженнях
Для відображення стану і розвитку ринку, його стійкості нарізних рівнях і реалізації поставлених завдань його вивчення застосовують систему статистичних показників, в основі якої лежать такі економічні та соціальні категорії ринку:
товар,
пропозиція і попит,
ціна,
товарооборот і товарні запаси,
основні засоби,
витрати обігу,
прибуток від реалізації товарів.
| Стані і формування ринку та ринкової кон’юнктури |
| Стан і поведінка цін |
| Наявність і рух товарної маси (товарооборот, товарні запаси) |
| Інфраструк-тура |
| Соціально-економічна ефективність |
Рис. 1.1. Система показників маркетинг-статистики
1.3. Статистичні методи в маркетингу
Багато прийомів маркетингового аналізу засновані на методах загальної теорії статистики. Так, наприклад, теоретичною основою для роботи зі стратегічними матрицями слід вважати тлумачення, що матриці являють собою результат класифікації стратегій за двома ознаками. Класифікація дає весь набір стратегій, в основі яких знаходяться обрані класифікаційні ознаки. Позиціонування продукту засноване на статистичному групуванні.
Основні методи статистичного аналізу в практиці маркетингових дослідженні.
1. Побудова статистичних показників.
2. Аналіз структури.
3. Групування.
4. Класифікація.
5. Вибірка.
6. Аналіз взаємозв'язку
7. Методи багатовимірного аналізу і візуалізація багатовимірних даних.
8. Аналіз варіаційних рядів.
9. Аналіз динаміки і прогнозування.
Тема 2. Організаційно-методичні засади статистичного забезпечення маркетингових досліджень
План:
2.1. Зміст, види та складові інформаційної бази маркетингових досліджень
2.2. Статистичні реєстри та організація статистичного спостереження в маркетингових дослідженнях.
2.1. Зміст, види та складові інформаційної бази маркетингових досліджень
Основне завдання статистичного забезпечення полягає у виявленні за допомогою статистичних методів та моделей причинних зв’язків у масових суспільних явищах, опису та кількісному вимірюванні існуючих закономірностей, які проявляються в існуванні певних взаємозв’язків між явищами та тенденціями їх розвитку в конкретних умовах місця і часу, що виступатиме основою для розробки управлінських рішень.
Елементи статистичного забезпечення маркетингових досліджень можна представити у вигляді чотирьох взаємопов’язаних складових (табл. 2.1).
Таблиця 2.1 - Елементи статистичного забезпечення
маркетингових досліджень
| Елемент | Характеристика | Призначення |
| інфор-маційна база | єдина оперативна система зберігання та використання даних (накопичення інформації, її систематизація та передача користувачам) | дозволяє на основі попередньо зібраних даних здійснювати оцінку ситуації, що склалась, визначати напрями дій та підвищувати оперативність процесу прийняття рішень, оскільки велика кількість інформації, необхідної для проведення маркетингових досліджень, накопичується в процесі діяльності підприємства та поза його межами |
| інтерак-тивні проце-дури | набір методів збирання первинних даних з визначенням їх основних властивостей, видів та способів організації, а також напрямів використання | дозволяє на підставі вже існуючого досвіду обрати правильний метод збору первинних даних в залежності від досліджуваного об’єкту та завдань дослідження, а також організувати цей процес найбільш оптимальним чином для отримання максимально можливого ефекту |
| статис-тичні методи | сукупність статистичних методів зведення, групування, аналізу даних (дозволяють оцінювати ринкові процеси та виявляти причинно-наслідкові зв’язки) | використовуються для встановлення взаємозв’язку та взаємозалежності між факторами, що впливають на маркетинговий процес з метою підвищення його результативності |
| статис-тичні моделі | результати маркетингових досліджень у формі набору статистичних і специфічних маркетингових моделей, які дозволяють забезпечити вибір оптимальних рішень. Кожна з моделей складається з сукупності взаємопов’язаних змінних, що представляють певну, реально існуючу систему, процес чи результат | використовуються при опрацюванні даних та сприяють прийняттю обґрунтованих управлінських рішень на основі вже існуючого та, у більшості випадків, перевіреного досвіду (але не обов’язково на цьому ж самому підприємстві): прогнозні моделі попиту та місткості ринку, коефіцієнти еластичності попиту та пропозиції, моделі розрахунку цін, модель методики вибору місцезнаходження, криві "навчання і досвіду", матриці маркетингової стратегії, моделі демографічної сегментації ринку, ефективності рекламних заходів, поведінки споживачів, криві життєвого циклу товарів тощо |
Розробка статистичного забезпечення дозволяє розв’язати наступні завдання статистичного дослідження як способу проведення маркетингового:
1. Сформувати інформаційну базу для вирішення проблем маркетингового дослідження відповідно до напряму його проведення з одночасним контролем її якості, яка визначає придатність інформації для використання у конкретному проекті.
2. Створити організаційне забезпечення проведення суцільного та вибіркового статистичного спостереження за об’єктами маркетингового дослідження на безперервній або одноразовій основі.
3. Розробити методику статистичного аналізу досліджуваних показників на основі вибору статистичних методів з усієї сукупності існуючих з одночасним врахуванням особливостей та напрямів їх використання, в тому числі на основі існуючого досвіду.
4. Відобразити за допомогою моделей існуючі зв’язки між досліджуваними процесами та явищами, що дозволить визначити фактори, які на них впливають, вивчити їх структуру та спрогнозувати зміну.
2.2. Статистичні реєстри та організація статистичного спостереження в маркетингових дослідженнях.
Усю сукупність реєстрів, які використовують у статистиці, за правовим та організаційним статусом можна поділити та дві основні групи: адміністративні реєстри та статистичні реєстри (рис. 2.1).
| Реєстри у статистиці підприємств |
| Адміністративні реєстри |
| Статистичніреєстри: реєстр статистичних одиниць |
| Єдиний державний реєстр підприємств та організацій України |
| Єдиний державний реєстр юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців |
| Статистичний реєстр підприємств |
| Статистичний реєстр фізичних осіб - підприємців |
Рис. 2.1. Види реєстрів у статистиці підприємств
Pеєстр cтатистичних одиниць (РСО) – це автоматизована інформаційна система, призначена для збирання, накопичення, захисту, опрацювання, поширення, використання та зберігання даних щодо статистичних одиниць.
Мета і завдання запровадження РСО наведені на рис. 2.2.
| РСО |
| ЗАВДАННЯ |
| МЕТА |
| è Створення єдиної інформаційної бази для проведення статистичних спостережень è Забезпечення повноти охоплення статистичних одиниць статистичним спостереженням è Удосконалення видівстатистичних спостережень è Поліпшення якостістатистичної інформації |
| è Накопичення інформації про статистичні одиниці з усіма необхідними ознаками è Підтримання даних про статистичні одиниці в актуальному стані è Автоматизоване формування сукупності одиниць і гармонізованих довідників для проведення усіх статистичних спостережень è Аналіз історії підприємств è Обслуговування користувачів інформації |
Рис. 2.2. Мета та завдання Реєстрів статистичних одиниць
Взаємозв’язок та різновиди адміністративних та статистичних одиниць в РСО ілюструє рис. 2.3.
Рис. 2.3. Види та взаємозв’язок адміністративних і статистичних одиниць
Структуру реєстру статистичних одиниць формують дві основні складові:
– cтатистичний реєстр підприємств (СРП);
– статистичний реєстр фізичних осіб – підприємців (СРФОП).
Статистичний реєстр підприємств складається з адміністративної та статистичної частин (рис. 2.4)
| Статистичний реєстр підприємств |
| Адміністративні одиниці |
| Статистичні одиниці |
| Юридична особа |
| Відокремлений підрозділ юридичної особи |
| Підприємство |
| Місцева одиниця |
| Група підприємств |
Рис. 2.4. Структура статистичного реєстру підприємств
За типами одиниць
Згідно з Положенням про РСО Статистичний реєстр фізичних осіб-підприємців (СРФОП) містить інформацію щодо фізичних осіб – підприємців.
Тема 3. Організація маркетингових досліджень
План:
3.1. Види, джерела та способи отримання маркетингової інформації
3.2. Інформаційні послуги маркетингових агентств. Тенденції та прогнози маркетингових досліджень в Україні.
3.3. Контент-аналіз
3.4. Застосування інтернет-технологій для отримання маркетингової інформації
3.1. Види, джерела та способи отримання маркетингової інформації
У маркетингу є три основні способи збору (отримання) первинної інформації (рис. 3.1):
Спостереження - спосіб отримання інформації, коли маркетолог «грає роль пасивного спостерігача»;
Експеримент - активний спосіб отримання інформації, коли суб'єкт, який проводить експеримент, штучно змінює умови, в яких знаходиться об'єкт спостереження;
Опитування - спосіб отримання інформації в результаті взаємного спілкування дослідника і респондентів в усній чи письмовій формі.
Таблиця 3.1 – Види маркетингової інформації
| Класифікаційна ознака | Види інформації | |
| За призначення дослідження | первинна вторинна | |
| За призначенням | довідкова нормативна аналітична рекомендаційна сигнальна регулююча | |
| За регулярністю надходження | разова безперервна дискретна |
3.2. Інформаційні послуги маркетингових агентств
Можна виділити декілька найбільш поширених видів діяльності маркетингових агентств або консалтингових компаній, що спеціалізуються на маркетингу:
Ø створення репрезентативної вибірки (вибіркової сукупності) з генеральної сукупності;
Ø збір і продаж стандартної інформації про ринок за деякими конкретними напрямами, наприклад: товарні запаси, розподіл ринку, рейтинги теле і радіо передач, рейтинги політиків, характеристика споживачів, потоки товарів. Як правило, використовується панельний метод дослідження. Результати дослідження розповсюджуються переважно за передплатою;
Ø проведення опитувань, наприклад, телефонних або інтерактивних. Найчастіше цим займаються вузькоспеціалізовані компанії;
Ø комплексні дослідження на замовлення клієнтів. До послуг таких компаній підприємства звертаються при вирішенні конкретних проблем. Результати є власністю клієнта.
3.3. Контент-аналіз
При роботі з вторинною інформацією консалтингові підприємства широко застосовують контент-аналіз - метод якісно-кількісного аналізу змісту інформації як правило з численних різних джерел з метою виявлення або вимірювання процесів і явищ з певної теми. Іноді в зв'язку з контент-аналізом говорять про «бюро вирізок», оскільки збирається і аналізується великий обсяг вторинної інформації з різних джерел.
Умовно виділяють якісний і кількісний контент-аналіз:
Якісний контент-аналіз заснований на самому факті присутності або відсутності в тексті однієї чи декількох характеристик змісту. Для виявлення певних властивостей інформації на фоні загального текстового потоку потрібне залучення експерта. Процес якісного аналізу також складається з трьох етапів: 1) зведення великої кількості текстової інформації до конкретного числа одиниць змісту у вигляді категорій і тем, 2) реконструкція суб'єктивних складових частин текстового потоку - системи значень, думок, поглядів в об'єктивні властивості, 3) формулювання висновків і узагальнень.
Кількісний контент-аналіз заснований на розрахунку частоти появи інформації з певним змістом в різних першоджерелах. Метод включає три етапи: 1) перетворення одиниць аналізу в табличну, матричну форму (кодувальна матриця); 2) виявлення взаємозв'язків між одиницями аналізу із застосуванням статистичного апарату, наприклад, на основі матриці випадковостей, по якій аналізується «випадковість-невипадковість» спільної появи кожної класифікаційної одиниці з усіма іншими; 3) розрахунок спеціальних узагальнюючих показників і формулювання висновків. При цьому змістовні результати не можуть бути отримані без залучення штучного інтелекту, об'ємних семантичних формалізаторів, експертів і застосування математичних методів. Для оперативного аналізу текстових повідомлень існують спеціальні комп'ютерні програми;
3.4. Застосування інтернет-технологій для отримання маркетингової інформації
Мережа містить як архівну, так і оперативну інформацію, яка є оригінальною і може бути відсутньою в друкованих виданнях.
Сучасні Інтернет-технології також дозволяють отримувати первинну інформацію. Інтернет дозволяє створити нову технологію анкетування.
У порівнянні з традиційними каналами опитування - особисто, по телефону або поштою - застосування мережі Інтернет може дати більш високу якість отриманої інформації.
Тема 4. Вибіркові спостереження у маркетингових дослідженнях
План:
4.1. Особливості застосування вибіркового методу в маркетингових дослідженнях
4.2. Теоретичні основи вибіркового методу.
4.3. Кон’юнктурні обстеження підприємств у маркетингу
4.4. Методика розрахунку індикаторів ділових очікувань
4.1. Особливості застосування вибіркового методу в маркетингових дослідженнях
Вибірка в маркетингу застосовується при зборі та обробці як первинних, так і вторинних даних. В маркетингу теорія вибіркового методу використовується не стільки для розрахунку похибок, точності результатів і обсягу вибірки, скільки для обґрунтування вибору методів відбору одиниць спостереження, що забезпечують репрезентативність досліджуваної сукупності. Причина в тому, що теорія розрахунку похибок і довірчих інтервалів розроблена далеко не для всіх складних показників і методів відбору, які застосовуються на практиці. При цьому репрезентативність і точність результатів досягається і забезпечується на основі застосування науково-обґрунтованих методів формування вибіркової сукупності.
4.2. Теоретичні основи вибіркового методу
Таблиця 4.1 – Способи формування вибіркової сукупності
| Тип відбору | Характеристика способу формування вибірки | |
| Одноступеневий відбір | ||
| Випадковий | Відбір може бути повторним або безповторним. У маркетингу поширений безповторний відбір. | |
| Механічний або систематичний | Це завжди безповторний відбір, коли з заздалегідь складеного списку послідовно відбираються одиниці, що знаходяться один від одного через рівні проміжки в цьому списку. | |
| Багатоступеневий відбір, комбіновані способи | ||
| Випадковий багатоступеневий | На всіх етапах застосовується випадковий відбір. Наприклад, при трьохступеневому відборі сімей в місті спочатку випадковим чином відбираються райони, потім будинки, а в них - квартири. | |
| Серійний | На першому етапі здійснюється випадковий відбір груп з наступним суцільним спостереженням у відібраних групах. | |
| Типовий чи стратифікований | На першому етапі перераховуються типові групи за обраною якісною характеристикою , наприклад, за професією, доходом або віком. Фактично, на першому етапі застосовується суцільний відбір. На другому етапі всередині кожної групи проводиться випадковий відбір. Типовий відбір може бути пропорційним, коли випадковий відбір в групах пропорційний до обсягу, і непропорційним, коли, наприклад, в сім'ях відбираються тільки голови сімей. | |
| Цільовий | Різновид типової вибірки, коли на першому етапі відбирається одна типова група, наприклад, музиканти або любителі американських авто.. | |
| Невипадковий з неформальним відбором на першому етапі | Наприклад, при формуванні споживчої панелі на першому етапі відбираються регіони, які, на думку дослідників, здатні представити споживчий ринок всієї країни. В країні заздалегідь можуть бути виділені «репрезентативні регіони». Відбір також може здійснюватись на підставі певних умов, наприклад, мінімізації витрат на збір інформації. На наступних етапах відбір може бути випадковим, незважаючи на загальну назву способу. |
Таблица 7.2 – Обсяг вибірки при випадковому способі відбору
| Вид відбору | Показники-характеристики | |
| середня | частка | |
| Безповторний | 
| 
|
| Повторний | 
| 
|
4.3. Кон’юнктурні обстеження підприємств у маркетингу
Обстеження ділової активності підприємств (ОДАП) – це обстеження, в ході якого вивчаються думки керівників підприємств, а не збираються статистичні дані, тобто це інструмент дослідження економічних явищ з урахуванням суб’єктивних поглядів агентів ринку.
ОДАП має такі основні характеристики:
– за ступенем охоплення одиниць: несуцільне вибіркове;
–періодичність: квартальна;
– організаційна форма ОДАП: спеціально організоване статистичне спостереження (опитування);
– спосіб ОДАП: опитування (самореєстрація);
– одиниця ОДАП: підприємство;
– респондент ОДАП: юридична особа;
– органи, які здійснюють ОДАП: Державна служба статистики України, територіальні органи державної статистики (далі – ТОДС;
– місце проведення ОДАП: АР Крим, області, міста Київ та Севастополь;
– національні класифікації, що використовуються при проведенні ОДАП:КІСЕ, КОПФГ, КВЕД, КОАТУУ, КСПОВО[1].
4.4. Методика розрахунку індикаторів ділових очікувань
Основними індикаторами ділових очікувань, які розраховуються в країнах-членах ЄС відповідно до Гармонізованої програми ЄС [17], є:
- індикатори ділової впевненості у промисловості, будівництві, роздрібній торгівлі, сфері послуг, сфері фінансових послуг;
- індикатор ділового клімату;
- індикатор економічних настроїв.
Методика розрахунку індикаторів ділових очікувань згідно з вимогами розширеного Спеціального стандарту поширення даних Міжнародного валютного фонду (далі – Методика) розроблена на виконання стратегічних напрямів подальшого розвитку статистики ділової активності підприємств, передбачених Стратегією розвитку державної статистики на період до 2017 року.
Метою розроблення Методики є визначення порядку й алгоритму розрахунку індикаторів ділових очікувань на підставі даних обстежень ділової активності підприємств (далі – ОДАП) промисловості, будівництва, роздрібної торгівлі та сфери послуг, у тому числі фінансових послуг, на методологічних засадах, які застосовуються в країнах-членах ЄС.
Джерелом інформації для розрахунку індикаторів ділових очікувань є дані державного статистичного спостереження "Стан ділової активності підприємств".
Одним із етапів розрахунку індикаторів ділових очікувань є сезонне коригування, основні рекомендації щодо реалізації якого викладено згідно з Практичним посібником із сезонного коригування програмним забезпеченням Demetra+ .
Для здійснення сезонного коригування часовий ряд повинен складатися як мінімум із 3-х років (36 спостережень) для ряду з місячною періодичністю та із 4-х років (16 спостережень) для ряду з квартальною періодичністю.
Сезонне коригування часових рядів здійснюється у програмному забезпеченні Demetra+, яке розроблено Національним банком Бельгії у співпраці з Євростатом.
Приклад розрахунку індикатора ділової впевненості для промисловості:
Розрахунок індикатора ділової впевненості у промисловості (англ. – industrial confidence indicator) основується на таких запитаннях:
1. Як Ви оцінюєте поточний обсяг замовлень (за відсутності замовлень оцініть попит) на виробництво продукції? (запитання 2 ф.№ 2К-П):
+ більш ніж достатній (вище норми)
= достатній (нормальний для сезону)
– недостатній (нижче норми)
2. Як Ви оцінюєте поточний обсяг запасів готової продукції? (запитання 4 ф.№ 2К-П):
+ дуже великий (вище норми)
= достатній (нормальний для сезону)
– дуже малий (нижче норми)
3. Як, на Вашу думку, зміниться обсяг виробництва продукції у наступні три місяці? (запитання 5 ф.№ 2К-П):
+ збільшиться
= не зміниться
– зменшиться
Індикатор ділової впевненості у промисловості в момент часу t ( 
) обчислюється як:
де 
– сезонно скориговане значення балансу оцінки поточного обсягу замовлень (попиту) на виробництво продукції в момент часу t;
– сезонно скориговане значення балансу оцінки зміни обсягу виробництва продукції у наступні три місяці в момент часу t;
– сезонно скориговане значення балансу оцінки поточного обсягу запасів готової продукції в момент часу t.
| Ідентифікаційний код ЄДРПОУ |
Державне статистичне спостереження
Обстеження ділової активності підприємства
| Конфіденційність статистичної інформації забезпечується статтею 21 Закону України "Про державну статистику" |
| Порушення порядку подання або використання даних державних статистичних спостережень тягне за собою відповідальність, яка встановлена статтею 1863 Кодексу України про адміністративні правопорушення |
АНКЕТА ДЛЯ ПРОМИСЛОВОГО ПІДПРИЄМСТВА
___ квартал 20____ року
| Подають: | Термін подання | № 2К-П (квартальна) ЗАТВЕРДЖЕНО Наказ Держстату 29.10.2014 № 319 |
| юридичні особи за переліком, визначеним органами державної статистики – органу державної статистики за місцезнаходженням | не пізніше 10 числа першого місяця звітного кварталу |
| Респондент: Найменування: ____________________________________________________________________________________ Місцезнаходження (юридична адреса): __________________________________________________________________ _____________________________________________________________________________________ (поштовий індекс, область /АР Крим, район, населений пункт, вулиця /провулок, площа тощо, № будинку /корпусу, № квартири /офісу) |
Шановний керівнику підприємства!
Обстеження ділової активності підприємств проводяться на регулярній основі з метою з’ясування думок керівників підприємств щодо змін економічного стану підприємства та очікуваних перспектив його розвитку.
Запитання анкети відповідають Об'єднаній гармонізованій програмі Європейського союзу щодо обстежень тенденцій ділової активності бізнесу та споживання (http://ec.europa.eu/ economy_finance/db_indicators/ surveys/documents/bcs_user_guide_en.pdf).
Аналітичні матеріали за результатами обстежень розміщуються на веб-сайті Держстату: www.ukrstat.gov.ua у розділі "Економічна статистика", підрозділі "Тенденції ділової активності".
При заповненні анкети на запитання з три- та чотириваріантними відповідями позначають тільки одну клітинку. У відповідях на запитання щодо змін за минулі три місяці оцінюють місяці кварталу, який передував звітному кварталу; щодо змін у наступні три місяці оцінюють місяці звітного кварталу.
| 1. | Як змінився обсяг виробництва продукції за минулі три місяці? | збільшився | не змінився | зменшився | |||||||||
| 2. | Як Ви оцінюєте поточний обсяг замовлень (за відсутності замовлень оцініть попит) на виробництво продукції? | більш ніж достатній (вище норми) | достатній (нормальний для сезону) | недостатній (нижче норми) | |||||||||
| 3. | Як Ви оцінюєте поточний обсяг іноземних замовлень (за відсутності іноземних замовлень оцініть експортний попит) на виробництво продукції? | більш ніж достатній (вище норми) | достатній (нормальний для сезону) | недостатній (нижче норми) | немає експорту | ||||||||
| 4. | Як Ви оцінюєте поточний обсяг запасів готової продукції? | дуже великий (вище норми) | достатній (нормальний для сезону) | дуже малий (нижче норми) | немає запасів готової продукції | ||||||||
| 5. | Як, на Вашу думку, зміниться обсяг виробництва продукції у наступні три місяці? | збільшиться | не зміниться | зменшиться | ||||||||||||||||||
| 6. | Як, на Вашу думку, зміняться відпускні ціни на продукцію у наступні три місяці? | збільшаться | не зміняться | зменшаться | ||||||||||||||||||
| 7. | Як, на Вашу думку, зміниться кількість працівників у наступні три місяці? | збільшиться | не зміниться | зменшиться | ||||||||||||||||||
| 8. | Які основні фактори зараз стримують виробництво на підприємстві? (позначають одну або декілька клітинок) | 1 - недостатній попит | 4 - фінансові обмеження | |||||||||||||||||||
| 2 - нестача робочої сили | 5 - інші фактори | |||||||||||||||||||||
| 3 - нестача сировини, матеріалів та/або устатковання | 6 - нічого не стримує | |||||||||||||||||||||
| 9. | Як Ви оцінюєте виробничі потужності, враховуючи поточний обсяг замовлень на продукцію та очікувані зміни попиту в наступні три місяці? | більш ніж достатньо | достатньо | не достатньо | ||||||||||||||||||
| 10. | На скільки місяців роботи підприємство в цей час забезпечено замовленнями, враховуючи обсяг невиконаних (поточних) замовлень та нинішні темпи виробництва продукції? | приблизно на | ||||||||||||||||||||
| 11. | Як змінився обсяг замовлень (за відсутності замовлень оцініть зміни попиту) на виробництво продукції за минулі три місяці? | збільшився | не змінився | зменшився | ||||||||||||||||||
| 12. | Як, на Вашу думку, зміниться обсяг іноземних замовлень (за відсутності іноземних замовлень оцініть зміни експортного попиту) на виробництво продукції у наступні три місяці? | збільшиться | не зміниться | зменшиться | не буде експорту | |||||||||||||||||
| 13. | Яка зараз завантаженість виробничих потужностей на підприємстві? | приблизно | ||||||||||||||||||||
| 14. | Як змінилась конкурентна позиція підприємства на внутрішньому ринку за минулі три місяці? | поліпшилась | не змінилась | погіршилась | ||||||||||||||||||
| 15. | Як змінилась конкурентна позиція підприємства на зовнішніх ринках у межах ЄС за минулі три місяці? | поліпшилась | не змінилась | погіршилась | немає експорту | |||||||||||||||||
| 16. | Як змінилась конкурентна позиція підприємства на зовнішніх ринках за межами ЄС за минулі три місяці? | поліпшилась | не змінилась | погіршилась | немає експорту | |||||||||||||||||
| ПІБ і посада особи, яка надавала відповіді |
| Адреса електронної пошти підприємства | Телефон |
Дякуємо за співпрацю та участь у статистичному обстеженні!
Тема 5. Формування анкет маркетингових досліджень
План:
5.1. Техніка проведення анкетування
5.2. Запитання анкети
5.3. Методи анкетування
5.1. Техніка проведення анкетування
Анкетне опитування може бути здійснене двома способами:
Ø експедиційний спосіб, або усна форма;
Ø кореспондентський спосіб, або письмова форма
Анкета складається з трьох блоків:
1. Вступ або преамбула, де містяться: мета опитування, інформація про замовника опитування, місце і час заповнення анкети (маршрутний лист), інструкція щодо заповнення і повернення анкети, гарантія анонімності відповідей.
2. Основна частина, яка містить перелік запитань. Різновиди питань: питання по суті («риба»), детектор, фільтруючі питання. Детектор містить контрольні питання для перевірки уважності і відвертості респондентів, для чого застосовуються дублюючі питання та питання із заздалегідь відомими відповідями. Фільтруючі питання мають на меті виключити опитуваних, які не зможуть дати компетентної відповіді. Вони покликані встановити належність респондента до певної конкретної аудиторії. Так, наприклад, якщо на запитання про наявність у нього конкретного товару, респондент відповідає негативно, то питання про оцінку властивостей цього товару стають зайвими.
3. реквізитна частина, яка включає відомості про опитуваних, наприклад: ім'я, вік, стать, соціальна група, характер зайнятості, сімейний стан, адреса.
У процедурі анкетування можна виділити чотири фази:
І. Фаза конкретизації мети дослідження містить наступні етапи: 1) формулювання завдань, для вирішення яких потрібна інформація; 2) формулювання статистичних показників, які мають бути розраховані; 3) формулювання характеристик, які мають бути оцінені за результатами анкетування;
ІІ. Підготовча фаза містить наступні етапи: 1) розробка запитань, 2) складання анкет, 3) тестування питань і анкет в результаті пробного (пілотного) анкетування, коли опитується невелика частина респондентів - в обсязі близько 5% всієї їх кількості;
ІІІ. Фаза збору інформації - власне анкетування - містить наступні етапи: 1) поширення анкет по різних каналах - від традиційних до застосування Інтернет, 2) заповнення анкет, 3) збір анкет;
ІV. Фаза зведення отриманих даних складається з наступних етапів: 1) первинна обробка - виключаються непридатні анкети і відповіді, 2) узагальнення і попередній аналіз інформації проводяться - систематизація та групування отриманих даних, для чого розробляються і заповнюються таблиці.
Запитання анкети
Таблиця 5.1 - Типи запитань анкети та їх характеристика
| Тип запитань | Характеристика |
| Відкриті | Передбачається будь-яка розгорнута відповідь, що не спланована заздалегідь. Частиною відкритих запитань є питання, що починаються з питання «чому». Метою такого формулювання є вивчення мотивів відповідей, наприклад на питання: Для чого потрібна піна при пранні білизни? |
| Закриті | Пропонується на вибір декілька відповідей. Респондент не може вийти за межі тематики і дає зрозумілі, однозначні відповіді. Ці питання все частіше витісняють відкриті. Аналогічним чином, тести все частіше замінюють усний іспит. Різновиди закритого питання: дихотомічні або прості альтернативні, альтернативні багатоваріантні або «з класифікацією». запитання-меню |
| Напівзакриті | Комплексні питання у формі поєднання закритого питання з відкритим. Якщо респондент не знаходить потрібної відповіді серед запропонованих, то йому пропонується дати свою розгорнуту відкриту відповідь замість того, аби відзначити варіант «інше». |
| Асоціації та закінчення речення | Приклад по асоціації, що викликана словами: Про які марки порошку ви думаєте, коли чуєте наступне «...»? Приклад запитання по завершенню речення: При покупці порошку основними причинами для мене є «............». Цей тип питань вирізняється оригінальним формулюванням і може бути як закритим, так і відкритим. |
| З вибором градації | Засновані на використанні порядкової шкали, наприклад: Вкажіть, як високо ви оцінюєте якість (ступінь привабливості) даного продукту? Варіанти відповідей (градацій) від «дуже низько» до «дуже високо». Можливе застосування і типових шкал, наприклад, семантичного диференціалу (див рис. 5.1) або шкали Лайкерта, коли градації тільки позначені, але ще не оцифровані. |
| З виставленням оцінки | Пропонується виставити оцінку (рейтинг) товару або його конкретній характеристиці, для чого використовується кількісна оцінка або результат оцифровки порядкової шкали. Самі шкали можуть бути різними і в тому числі - шкала Степела (для проведеня аналізу кожному твердженню присвюють певну кількість балів від —2 до +2, або від 1 до 5.) і шкала з постійною сумою (коли підсумок балів, присвоєних кожній характеристиці товару, дорівнює 100). |
| З ранжуванням | Пропонується провести ранжування запропонованих об'єктів, категорій, властивостей в порядку зростання або спадання. Приклад запитання: Розкажіть про причини, починаючи з найважливішої і до найменш важливої, за якими Ви надаєте перевагу товару «Х». Інше запитання: Розмістіть в порядку зменшення важливості наступні властивості товару. |
Рис. 5.1. Приклад семантичного диференціалу
Закриті питання досить різноманітні. Розглянемо наступні три різновиди закритих питань, зазначених у табл. 5.1:
Ø Дихотомічне або просте альтернативне питання, коли респонденту пропонується зробити вибір між відповідями «так» і «ні». Можливі й інші взаємовиключні відповіді, наприклад, сучасний або застарілий, часто або рідко. Недолік простого альтернативного питання в тому, що респонденту не завжди легко вибрати альтернативу;
Ø Альтернативне багатоваріантне або питання «з класифікацією». Пропонується набір варіантів відповіді. Потрібно вибрати одну відповідь. У найпростішому випадку це відповіді: «так», «важко відповісти» , «ні», як розвиток простого альтернативного питання. Інші приклади: 1) Як часто Ви купуєте товар «Х» ?, 2) Яка головна причина Вашого вступу у вуз? Примітка: такими є питання з вибором розряду або градації (див. Таблицю вище);
Ø Питання-меню, коли з декількох неальтернативних варіантів відповіді можна обрати декілька. Приклади: 1) які причини Вашого вступу до вузу ?; 2) які моделі телефонів Вам подобаються ?; 3) які з шести марок кави Вам знайомі ?; 4) виберіть властивості, які присутні в даному продукті (економічність, відповідність моді, привабливість і т.д.). Фактично подібні питання засновані на номінальній шкалі. Зауваження: звичайно, додатково до перелічених відповідей можливо додавати варіанти «інше» і «важко відповісти».
Правила побудови запитань анкети:
1. Точність питань: запитання має бути орієнтоване на уточнення деталей питальними словами: «Хто», «Що», «Де», «Коли», «Скільки», «Як», «Чому». Не обов’язково їх вживати у запитанні, але саме питання має передбачати відповідь на них. Наприклад, запитання «Який йогурт Ви їсте?», має недолік у відсутності відповіді на питання:
«Хто?»: опитуваний особисто, його родичі чи друзі?
«Що?»: одного виробника чи декілька, і якщо декілька, то які?
«Коли?»: зазвичай, завжди, останнім часом…?
Прийнятним буде формулювання «Який йогурт Ви купували для себе останній раз?»
2. Нейтральність питань: йдеться про дотримання важливого правила: нічого так не дратує респондента, як обмеження у можливостях відповіді на питання сформульоване у тенденційній формі для отримання бажаної відповіді. Наприклад, у питанні «Чи є у Вас айфон Apple?». Це запитання спричиняє більше недоговореності, ніж питання «Який у Вас телефон?»
3. Простота питань: дотримання цього правила полягає у виборі слів та виразів. Варто уникати не всім зрозумілих спеціальних та наукових термінів. Наприклад, зрозуміле формулювання для економістів «Яка Ваша номінальна заробітна плата?», може не дати точної відповіді від інших «респондентів-неекономістів», котрі можуть не розуміти змісту «номінальна».
4. Об’єктивне чи суб’єктивне формулювання питань: багато запитань можна формулювати або в суб’єктивній (особистісній) формі (напр., «Чи вважаєте Ви …?», «Що Ви думаєте про …», або в об’єктивній (безпосередній)формі (напр., «Чи можна сказати, що …?», «Чи є …?». Проведені дослідження впливу форм питань на відповіді показали, що відповіді дуже відрізнялися залежно від форми питання: відповіді на питання, поставлені в суб’єктивній формі, дали надійніші результати, аніж питання об’єктивної форми.
5. Позитивне чи негативне формулювання питань: вибір негативної чи позитивної форми питань має значення, про що свідчить такий приклад. У США було проведено експеримент з двома питаннями:
1) «Чи вважаєте Ви, що в США варто дозволити публічні заклики до ліквідації демократії?»
2) «Чи вважаєте Ви, що в США варто заборонити публічні заклики до ліквідації демократії?»
Очевидно, що зміст питань зводиться до єдиного, а їх використання мало б привести до отримання близьких кількісних результатів. Однак отримані результати були такими: 21% опитаних хотіли «дозволити» публічні заклики, а 39% (а це майже в 2 рази більше) були «проти їхньої заборони». Очевидно, аби отримати справжнє відображення позиції опитуваних варто сформулювати запитання так: «Як Ви вважаєте, варто дозволити чи заборонити в США публічні заклики до ліквідації демократії?»
| дозволити | |
| заборонити |
Щоразу, коли виникає проблема вибору між двома можливими формулюваннями одного запитання, варто використовувати методичний прийом під назвою «split-ballot», який полягає у розташуванні питання певного формулювання в першій половині анкети, а в його другій половині – в іншому можливому формулюванні. Порівняння отриманих відповідей допоможе якнайкраще інтерпретувати результати.
Методи анкетування
Панельний метод обстеження являє собою анкетування вибіркової сукупності респондентів (панелі), що проводиться систематично або періодично на платній основі по одному і тому ж переліку питань. Термін «панель» запозичений з практики американської юриспруденції і означає список присяжних. Деякі типи панелей охарактеризовані в таблиці 5.1:
Таблиця 5.1 – Типи панелей
| Тип панелі | Характеристика панелі | |
| одиниці сукупності | предмет дослідження | |
| Споживча | особи, сім’ї, домогосподарства | поведінка, думки і вподобання споживачів; обсяг і структура споживання; доходи і витрати; покупки |
| Торгова | продавці та підприємства сфери торгівлі | ринкова кон’юнктура |
| Виробнича | виробничі підприємства | асортимент, товарна політика, конкуренція, дистрибуція, витрати |
| Сфери послуг | підприємства сфери послуг | асортимент, товарна політика, конкуренція, дистрибуція, витрати |
| Фахівців | експерти | будь-яка проблема чи економічна категорія |
Тема 6. Статистичні класифікації у забезпеченні маркетингових досліджень
План:
6.1. Поняття та види групувань у маркетингових дослідженнях
6.2. Класифікація видів економічної діяльності
6.3. Статистичний класифікатор організаційних форм суб'єктів економіки
6.4. Класифікація індивідуального споживання за цілями
6.5. Статистична класифікація продукції
6.1. Поняття та роль групувань у маркетингових дослідженнях
Класифікація – це систематизований за ієрархічним принципом розподіл явищ та об'єктів між групами, класами, розрядами на підставі їх збігу або різниці. Однією з основних характерних ознак класифікації є те, що один і той самий код мають багато об'єктів, які піддаються класифікації. Наприклад, вид діяльності за кодом C.10.82 у Класифікації видів економічної діяльності мають усі підприємства країни, які виробляють какао, шоколад і цукрові кондитерські вироби.
Класифікатор –це систематизований, наприклад, за алфавітною ознакою, перелік об'єктів (держав світу, валют, адміністративно-територіальних одиниць тощо), кожен з яких має свій код. Наприклад, Україна у Класифікаторі держав світу має код 804.
Номенклатура – це перелік систематизованих певним чином об'єктів. Іноді термін „номенклатура” вживається як синонім терміна „класифікація”.
Таблиця 6.1 – Групування та класифікації підприємств
| Ознака групування/класифікації | Групи/класи підприємств |
| Мета і характер діяльності | · Комерційні · Некомерційні |
| Організаційно-правова форма господарювання (згідно з Класифікатором організаційно-правових форм господарювання) | · Підприємства: фермерське господарство, приватне, державне, казенне, комунальне, дочірнє, іноземне підприємство, підприємство споживчої кооперації · Господарські товариства: товариства з обмеженою відповідальністю, публічні акціонерні товариства, приватні акціонерні товариства, інші види товариств · Кооперативи · Об’єднання підприємств (асоціація, корпорація, консорціум, концерн, холдинг) · Відокремлені підрозділи без статусу юридичної особи · Інші організаційно-правові форми (підприємець - фізична особа, товарні, фондові біржі, кредитні спілки тощо) |
| Національна належність капіталу | · Національні · Підприємства з іноземними інвестиціями · Іноземні |
| Спосіб утворення та формування статутного капіталу | · Унітарні · Корпоративні |
| Вид економічної діяльності | · Підприємства добувних видів економічної діяльності · Підприємства переробних видів економічної діяльності · Підприємства сфери послуг |
| Кількість працівників та розмір валового доходу | · Великі · Середні · Малі |
| Порядок створення (ліквідації) | · Створені як окремі підприємства · Створені в результаті злиття · Створені в результаті поділу · Ліквідовані в результаті злиття |
| Технологічна (територіальна) цілісність і ступінь підпорядкування | · Головні (материнські) · Дочірні · Асоційовані · Філії |
| Стан ділової активності | · Активні · Сплячі · Мертві |
| Контактність | · Доступні · Недоступні |
6.2. Класифікація видів економічної діяльності
Базовим інструментом статистичного аналізу структури національної економіки слугує Класифікація видів економічної діяльності (КВЕД).
Таблиця 6.2 – Витяг з Класифікації видів економічної діяльності
(ДК 009:2010)
| Секція КВЕД 2010 | Назва |
| A | Сільське господарство, лісове господарство та рибне господарство |
| B | Добувна промисловість і розроблення кар’єрів |
| C | Переробна промисловість |
| D | Постачання електроенергії, газу, пари та кондиційованого повітря |
| E | Водопостачання, каналізація, поводження з відходами |
| F | Будівництво |
| G | Оптова і роздрібна торгівля, ремонт автотранспортних засобів і мотоциклів |
| H | Транспорт і складське господарство, поштова та кур’єрська діяльність |
| I | Тимчасове розміщування й організація харчування |
| J | Інформація та телекомунікації |
| K | Фінансова та страхова діяльність |
| L | Операції з нерухомим майном |
| M | Професійна, наукова та технічна діяльність |
| N | Діяльність у сфері адміністративного та допоміжного обслуговування |
| O | Державне управління й оборона, обов’язкове соціальне страхування |
| P | Освіта |
| Q | Охорона здоров'я та надання соціальної допомоги |
| R | Мистецтво, спорт, розваги та відпочинок |
| S | Надання інших видів послуг |
| T | Діяльність домашніх господарств |
| U | Діяльність екстериторіальних органів |
КВЕД має ієрархічну систему кодування із застосуванням літерно-цифрового коду. Загальне кодове позначення об’єктів КВЕД має такий вигляд:
| Y | ХХ. ХХ, | |
| де | Y | - секція (літери латинської абетки від А до U) |
| ХХ | - розділ | |
| ХХ.Х | - група | |
| ХХ.ХХ | - клас |
6.3. Статистичний класифікатор організаційних форм суб'єктів економіки
Статистичний класифікатор організаційних форм суб’єктів економіки (СКОФ) за своїм статусом є нормативно-технічним документом, який призначений і використовується для систематизації і впорядкування статистичної та адміністративної інформації органами державної статистики, органами державного управління та іншими користувачами в процесі обліку, збирання, систематизації та структурування інформації щодо організаційної та правової форми, в якій діє суб’єкт господарського права (юридична особа).
Організаційна форма юридичної особи – це сукупність установлених нормами законодавства організаційних елементів, які визначають спосіб та порядок створення юридичної особи, виражають особливості сфери її діяльності та правовідносин (майнових, господарських, управлінських, земельних, трудових тощо), які виникають у процесі діяльності юридичної особи.
Вибір форми господарювання визначає певний набір факторів, головними з яких є такі елементи організаційної структури:
- мета юридичної особи;
- склад учасників;
- спосіб формування капіталу;
- мінімальна вартість майна;
- майнова відповідальність по зобов'язаннях;
- організація управління;
- права та обов’язки учасників;
- умови відповідальності юридичної особи та її учасників;
- взаємовідносини з учасниками та учасників один з одним.
6.4. Класифікація індивідуального споживання за цілями
Класифікація індивідуального споживання за цілями (КІСЦ) призначена для застосування в обстеженні умов життя домогосподарств, розрахунку індексу споживчих цін, розрахунку кінцевих споживчих витрат інституційного сектору домашніх господарств згідно з методологією системи національних рахунків (СНР), зокрема, міжнародних зіставлень валового внутрішнього продукту (ВВП) за категоріями витрат.
Об’єктами КІСЦ є витрати населення на товари та послуги з метою задоволення споживчих потреб.
Таблиця 6.4 – Структура КІСЦ
| № розді-лу | Назва розділу | Кількість | ||
| груп ХХ.Х | класів ХХ.Х.Х | категорій ХХ.Х.Х.Х | ||
| Продукти харчування та безалкогольні напої | ||||
| Алкогольні напої, тютюнові вироби та наркотики | ||||
| Одяг і взуття | ||||
| Житло, вода, електроенергія, газ та інші види палива | ||||
| Предмети домашнього вжитку, побутова техніка та поточне утримання житла | ||||
| Охорона здоров’я | ||||
| Транспорт | ||||
| Зв’язок | ||||
| Відпочинок і культура | ||||
| Освіта | ||||
| Ресторани та готелі | ||||
| Різні товари та послуги | ||||
| Усього |
Кодове позначення об’єктів КІСЦ має таку структуру:
| ХХ | – розділ |
| ХХ.Х | – група |
| ХХ.Х.Х | – клас |
| ХХ.Х.Х.Х | – категорія |
6.5. Статистична класифікація продукції
Результатом певних видів економічної діяльності є продукція – загальний термін, який вживається у міжнародній статистичній практиці для позначення як товарів, так і послуг. Саме тому КВЕД тісно взаємопов’язаний зі Статистичною класифікацією продукції (СКП) і формує з нею Центральну статистичну класифікацію продукції за видами економічної діяльності. КВЕД і СКП складають основний блок системи національних класифікацій.
В основі побудови КВЕД та СКП покладена відповідність "діяльність - продукція", коли кожному виду економічної діяльності відповідає лише та продукція (товари та послуги), яка може бути її результатом.
Тема 7. Статистична методологія аналізу та прогнозування маркетингових досліджень
План:
7.1. Статистичні методи утворення та опрацювання маркетингової інформації
7.2. Методи прогнозування в маркетинговій діяльності
7.3. Бенчмаркінг як функція маркетингових досліджень
7.4. Статистичні методи сегментаціі ринку та діагностика конкурентного середовища
7.1. Статистичні методи утворення та опрацювання маркетингової інформації
Сучасне маркетингове дослідження - це процес пошуку, збору, обробки даних і підготовки інформації для прийняття оперативних і стратегічних рішень у системі підприємництва. Класичне визначення маркетингового дослідження доповнюється тепер необхідністю використання зовнішніх факторів, що впливають або можуть вплинути на поведінку фірми і її продукції на ринку, на її взаємодія з партнерами і конкурентами.
Головне призначення (результат) маркетингових досліджень - це генерування маркетингової інформації для прийняття рішень в області взаємодії (комунікацій) суб'єктів маркетингової системи, таких рішень, які забезпечували б необхідну для вивчення ринку ринку кількість і якість товарних і сервісних угод, дотримуючись вимог основних факторів зовнішнього середовища і споживача.
Головна мета маркетингових досліджень полягає в розробці концепції загального уявлення про структуру і закономірності динаміки ринку та обгрунтуванні необхідності і можливостей конкретної фірми для більш ефективної адаптації її виробництва, технологій і структури, а також продукції або послуг, що виводяться на ринок відповідно до попиту і вимог кінцевого споживача.
Загальна функція маркетингових досліджень полягає у виключенні в маркетинговій діяльності неточних оцінок, ризику і непродуктивних витрат праці і часу.
Основні завдання маркетингового дослідження формуються відповідно до загальної функції:
1) забезпечувати роботу керівництва підприємства;
2) завчасно оцінювати шанси і ризик;
3) сприяти на кожній фазі пошуку рішень об'єктивності і показності ділової ситуації;
4) сприяти розумінню при виробленні цілей і процесу навчання на підприємстві.
Класифікація напрямів проведення маркетингових досліджень наведена в загальному вигляді у табл. 7.1:
Таблиця 7.1 – Класифікація напрямів проведення маркетингових досліджень