Б) 5хв. З такою ж вірою і тугою, як Марія, приймаємо Божу вістку та повто-рюємо: „Ангел сказав Діві Марії: Дух Святий зійде на Тебе і сила Всевишнього отінить Тебе”.
АПОСТОЛЯТ МОЛИТВИ
“МОЛИТОВНІ СТОРОЖІ”
№ 99 (2013 р. Б. )
“На твоїх мурах, о Єрусалиме, я сторожу поставлю. Ні вдень, ані вночі ніколи не замовкне. Ви, що пригадуєте все Господеві, нема для вас спочинку. Не давайте Йому спокою, аж поки не відновить Єрусалиму, поки не зробить його на землі славним!”
(Іс. 62, 6-7)
Благовіщення
Коли Марія молилася, від Бога був посланий ангел Гавриїл і сказав Їй: „Ось зачнеш і породиш Сина і даси Йому ім’я Ісус!” (Лк. 1,31). Марія повірила і відповіла: „Ось я раба Господня, нехай мені станеться по слову Твоєму ”(Лк. 1,38). „І слово стало тілом” (Ів. 1,14). Бог воплотився! Як це сталося? Марія повірила. Цю вістку, що Вона має стати Матір’ю Ісуса, Їй звістив ангел.
Потім, на Голготі, Її вмираючий Син звіщає, що Вона має стати Матір’ю багатьох братів, що має бути Матір’ю тих, які увірують в Ісуса. Вона має народжувати другороджених синів і доньок. Іван – перший з них: „Жінко, ось твій син, твоє потомство!” Марія не має жодних зауваг, ані не ставить запитань. Вона мовчить, погоджується, вірить. І тепер каже своє: „Нехай станеться”, так як це сказала при Воплоченні Первородженого. «Написано бо: „Звеселися, неплідна, що не родиш!... Бо у покинутої більше дітей, ніж у тієї, що має чоловіка”» (Гал. 4,27).
Як Марія зачала і породила свого Первородженого? Вірою! А як зачала і зро-джує тих, других (інших), які є з Її потомства? (Од. 12,17). Ті вже фізично народже-ні, але через віру стають Божими дітьми. Ісус дає їм свою Матір. У тих, „які вірою прийнявли Ісуса” (Ів. 1,12) вже є Боже життя, але слабеньке, виставлене багатьом випробуванням і атакам. Одночасно в них стара людина міцно загніздилася зі своєю підступністю і замаскованістю. Та стара людина в нас мусить маліти, а Ісус – рости (Ів. 3,30). Ці новонароджені мають добру волю, стараються, але часто бувають самі з себе неприємно здивовані, бо ще не пройшли очищенням своїх почуттів і свого духа.
Отже, яке завдання стоїть перед нами? Ми повинні бути перетворені у Христа. І Марії звірене це завдання. Через Неї ми маємо бути перетворені у Христа, через Неї і через Святого Духа. До Неї в повній мірі відносяться слова Св. Письма: „О мої дітоньки, яких я знову народжую в муках, доки не будете перетворені у Христа” (Гал. 4,19). „Ось твій син, твоє потомство!” „І розлютився дракон на Жінку і пішов воювати проти решток її нащадків, що зберігають заповіді Бога і мають свідчення Ісуса Христа” (Од. 12,17).
„Жінко, ось син твій!” Це останнє прохання, останнє бажання Ісуса! Марія приймає учня за свого сина. Ісус про кожне духовне немовля говорить своїй Матері: „Ось син твій!” А це, власне, і є те велике таїнство. Марія приймає кожного. Кожен, хто народився з води і Святого Духа, отримує свою нову Матір. Потім прийде година, коли Ісус звернеться і до Божої дитини, і відкриє їй таїнство – представить їй свою Матір і скаже: „Ось мати твоя!” І що далі? Дитина або прийме, як той учень, або згіршиться і відкине, і почне мудрувати, замість того, щоб прийняти вірою та виконати Ісусове прохання і останню волю.
Марія прийняла учня, приймає і тебе. Прийми і ти Пречисту Діву Марію. Вірою, на молитві разом з Нею можеш прожити таїнство Воплочення.
а) вступ –Прочитаємо про Воплочення (Лк.1,26-38).
Пречиста Діва Марія непорочно зачата − Вона не мала жодного гріха, ані первородного. Однак Вона дуже добре усвідомлювала, що гріх тримає в рабстві душі. І цей біль викликав в Її душі глибоку тугу за приходом Спасителя. Вона добре знала Святе Писання, знала, що Бог Його обіцяв. Марія за це молилася і з вірою очікувала, коли це станеться. Її серце прагнуло, щоб здійснилася Божа воля, щоб душі були спасенні.
Усвідомлюю перед Богом свій гріх і як він тримає мене та інших в рабстві. Через Пречисту Діву Марію, Її нове серце, і в мені є та туга, щоб прийшов Спаситель. Усвідомлюю, що зараз, коли молюся, діє Святий Дух. Я наче знаходжуся у Його силовому полі дії. Тепер і я особисто вірою проживаю це таїнство: і Слово стало тілом... Де? Не тільки в Марії, а в цю мить через Марію і Святого Духа і в мені!
б) 5хв. З такою ж вірою і тугою, як Марія, приймаємо Божу вістку та повто-рюємо: „Ангел сказав Діві Марії: Дух Святий зійде на Тебе і сила Всевишнього отінить Тебе”.