Про посвячення Богові людей і речей. 62 страница
10. Ось, Господь Бог іде при силі, і рамено Його з владою. Ось, нагорода Його з Ним і заплата Його перед лицем Його.
11. Як пастух, Він буде пасти череду Свою; ягнят братиме на руки і пастиме на грудях Своїх, і водитиме дійних.
12. Хто вичерпав воду жменею своєю, і п'яддю виміряв небеса, і вмістив третиною міри порох земний, і зважив на вагах гори, і на шальках вагів пагорби?
13. Хто збагнув Духа Господнього і був порадником у Нього і навчав Його?
14. З ким Він радиться і хто навчає Його, і наставляє Його на добрий розум, на шлях правди, і навчає Його пізнання, і підказує Йому шлях мудрости?
15. Ось народи, – мов крапля з відра, і вважаються, як пилинка на вагах. Ось, мов пилинку, острови піднімає Він.
16. І Ливана недостатньо для жертовного вогню, і тварин на ньому – для всеспалення.
17. Усі народи перед Ним, як ніщо; менше нікчемности і порожнечі вважаються у Нього.
18. Отож, до кого ви прирівняєте Бога? І чи знайдете подібного на Нього?
19. Ідола виливає художник, і золотильник визолочує його, і чіпляє срібні ланцюжки,
20. А хто бідний для такого приношення, вибирає не гниле дерево, знаходить собі удатного художника, щоб вчинити ідола, котрий мав би стояти твердо.
21. Хіба не знаєте? Хіба ви не чули? Хіба вам не казано було від початку? Хіба ви не зрозуміли від підвалин землі?
22. Він є Той, Котрий сидить над колом землі, і ті, що мешкають на ній, – мов сарана [перед Ним] ; Він розпросторив небеса, мов тоненьку тканину, і розкинув їх, як шатро для жител.
23. Він перетворює князів на ніщо, витворює чимось порожнім суддів землі.
24. Ледве посаджені вони, ледве засіяні, ледве вкорінився в землі стовбурець їхній, і тільки-но Він дихнув на них, вони висохли, і вихор забрав їх, як солому.
25. До кого ж ви уподібните Мене, з ким порівняєте – Говорить Святий.
26. Зведіть очі ваші на висоту [небес], і погляньте, хто витворив їх? Хто виводить військо їхнім ліком? Він усіх їх називає на ім'я: за потужної могутности і великої сили у Нього ніщо не щезає.
27. То нащо говориш ти, Якове, і виповідаєш, Ізраїлю: шлях мій прихований від Господа, і справа моя в забутку Бога мого?
28. Хіба ти не знаєш? Хіба ти не чув, що вічний Господь Бог, який витворив рубежі землі; не стомлюється, і не знемагає? Розум Його недослідний.
29. Він дає змореному силу, і знесиленому дарує міцність.
30. Навіть юнаки стомлюються, і знесилюються, і молоді люди падають.
31. А ті, що сподіваються на Господа, відновлять силу, піднесуть крила, мов орли, полинуть і не знесиляться, підуть і не стомляться.
Ісаїя 41
1. Замовкніть переді Мною, острови, і народи нехай оновлять свої сили; нехай вони наблизяться і скажуть: Станемо разом на суд.
2. Хто підняв зі сходу мужа правди, покликав його йти за собою, віддав йому народи і упокорив царів? Він обернув їх мечем на порох, луком його на солому, розвихрену вітром.
3. Він жене їх, йде спокійно дорогою, котрою ніколи не ходив ногами своїми.
4. Хто вчинив і звершив це? Той, хто від початку викликає роди; Я – Господь перший, і в останніх Я – такий самий.
5. Побачили острови і жахнулися, рубежі землі затремтіли. Вони наблизилися і зійшлися.
6. Кожний допомагає своєму приятелеві і каже своєму братові: Кріпись!
7. Коваль підбадьорює ливарника, той, що рівняє листи молотом, – того, що кує на ковадлі, кажучи про спояне: Гарно; і зміцнює цвяхами, щоб трималося надійно.
8. А ти, Ізраїлю, служнику Мій, Якове, котрого Я вибрав, сім'я Авраамове, друга Мого,
9. Ти, котрого Я взяв від рубежів землі, і покликав від країв її, і сказав тобі: Ти – Мій слуга, Я вибрав тебе, і не віджену тебе;
10. Не бійся, бо Я – з тобою; не бентежся, бо Я – Бог твій; Я зміцню тебе і допоможу тобі, і підтримаю тебе правицею правди Моєї.
11. Ось, у соромі та в ганьбі залишаться всі, роздратовані супроти тебе, будуть, мов ніщо, і загинуть ті, що сперечаються з тобою.
12. Будеш їх шукати і не знайдеш їх, ворогуючих супроти тебе; а ті, що борються з тобою, стануть, як ніщо, зовсім – ніщо;
13. Бо Я – Господь Бог твій, тримаю тебе за правицю твою, говорю тобі: Не бійся, Я допомагаю тобі.
14. Не бійся, черв'яче Якове, малолюдний Ізраїлю, – Я помагаю тобі, говорить Господь і Визволитель твій, Святий Ізраїлів.
15. Ось, Я вчинив тебе гострим молотилом, новим, зубчастим; ти будеш молотити і розтиратимеш гори, і пагорби вчиниш, наче полову.
16. Ти віятимеш їх, і вітер порозкидає їх, і вихор розвіє їх; а ти радітимеш у Господі, будеш хвалитися Святим Ізраїлевим.
17. Бідні і вбогі шукають води, і немає [її] ; язик їхній висихає від спраги: Я, Господь, почую їх, Я, Бог Ізраїлів, не залишу їх.
18. Відкрию на горах ріки і поміж долин – джерела, пустелю вчиню озером і висхлу землю – джерелами води.
19. Посаджу у пустелі кедри, акацію, і мирта, й оливки; посаджу в степу кипариса, явора і бука разом;
20. Щоб побачили і пізнали, і роздивилися і зрозуміли, що рука Господня вчинила це, і Святий Ізраїлів утворив це.
21. Подавайте вашу справу, говорить Господь: наведіть ваші докази, говорить Цар Якова.
22. Нехай вони подадуть і скажуть нам, що станеться; нехай повідають про щось передніше, аніж воно сталося, і ми дослідимо умом своїм і дізнаємося, як воно скінчилося, або нехай провістять нам про прийдешнє.
23. Скажіть, що станеться в майбутньому, і ми будемо знати, що ви – боги, або ж учиніть що-небудь, добре чи лихе, щоб ми здивувалися і разом із вами побачили.
24. Але ви – ніщо, і справа ваша – нікчемна; мерзота той, хто вас вибирає.
25. Я підняв його від півночі, і він прийде; від сходу сонця буде прикликати ймення Моє і топтатиме ногами володарів, мов багно, і міситиме, як гончар глину.
26. Хто повідав про це спочатку, щоб нам знати, і задовго перед тим, щоб нам можна було сказати: Правда! Але ніхто не сказав, ніхто не звістив, ніхто не чув слів ваших.
27. Я перший сказав Сіонові: Ось воно! І дав Єрусалимові благовісника.
28. Отож, Я дивився, і не було нікого, і поміж ними не знайшлося порадника, щоб Я міг запитати їх, а вони дали відповідь.
29. Ось, усі вони – ніщо, нікчемні і справи їхні; вітер і порожнеча – ідоли їхні.
Ісаїя 42
1. Ось, Служник Мій, котрого Я тримаю за руку, Обранець Мій, Котрого вподобала душа Моя. Передам Духа Мого на Нього, і сповістить народам правду.
2. Не заволає, і не піднесе голосу Свого, і не дасть почути його на вулицях.
3. Тростини надламаної не доламає, і льону тліючого не загасить; буде звершувати суд за істиною.
4. Не ослабне і не знесиліє, доки на землі не утвердить суду, і на закон Його будуть сподіватися острови.
5. Так говорить Господь Бог, що утворив небеса і простір їхній, що розпросторив землю з усіма витворами її, що дає дихання народові на ній і духа тим, що ходять по ній.
6. Я, Господь, покликав Тебе у правду, і буду тримати Тебе за руку, і оберігати Тебе, і поставлю Тебе заповітом для народів, і світлом для поганів,
7. Щоб відкрити очі сліпим, щоб в'язнів визволити з ув'язнення, а тих, що сидять у пітьмі, – з дому темниці.
8. Я, Господь, це – ймення Моє, і не віддам слави Моєї іншому, і хвали Моєї ідолам.
9. Ось, [провіщене] передніше справдилося, і нове Я звіщу; раніше, аніж воно станеться, Я звіщу вам.
10. Співайте Господові нову пісню, хвалу Йому від рубежів землі, ви, що плаваєте морем, і всі, що виповнюєте його, острови і мешканці їхні.
11. Нехай піднесе голос пустеля; міста її, поселення, де живе Кедар! Нехай радіють ті, що мешкають на скелях, нехай проголошують з гірських верховин.
12. Нехай прославляють Господа і хвалу Його нехай повідають на островах.
13. Господь вийде, як велетень, як муж битви, спонукає ревність; викличе і піднесе військовий клич, і засвідчить Себе сильним супроти ворогів Своїх.
14. Довго мовчав Я, терпів, утримувався; тепер буду кричати, як породілля, буду руйнувати і поглинати все.
15. Спустошу гори і пагорби, і всю траву їхню висушу, і річки вчиню островами, і висушу озера.
16. І поведу сліпих дорогою, котрої вони не знають, невідомими стежками буду вести їх; морок учиню світлом перед ними, і криві стежки – рівними: ось що Я вчиню для них, і не залишу їх.
17. Тоді повернуть назад і великим соромом покриються ті, що сподіваються на ідолів, що говорять бовванам: Ви – наші боги.
18. Слухайте, глухі, і дивіться, сліпі, щоб бачити.
19. Хто аж такий сліпий, як служник Мій, і глухий, як вісник Мій, Мною посланий? Хто аж такий сліпий, як улюблений, хто такий сліпий, як служник Господа?
20. Ти бачив багато, але не завважував; вуха були відкриті, але не чули.
21. Господові бажано було заради правди Своєї звеличити і прославити Закон.
22. Але цей народ спустошений і пограбований; усі вони пов'язані в підземеллях і приховані у в'язницях; вчинилися здобиччю, і немає визволителя, пограбовані, і ніхто не каже: Віддай назад!
23. Хто з вас прихилив до цього вухо, завважив і вислухав це для майбутнього?
24. Хто віддав Якова на спустошення, а Ізраїля грабіжникам? Чи не Господь, супроти Котрого ми грішили? Не хотіли вони ходити шляхами Його і не підкорялися законові Його.
25. І Він вилив на них лють гніву Свого і несамовиття війни: вона оточила їх полум'ям зусібіч, але вони не помічали; і горіла в них, але вони не завважили цього серцем.
Ісаїя 43
1. А нині ось так говорить Господь, що утворив тебе, Якове, і упорядкував тебе, Ізраїлю: Не бійся, бо Я спокутував за тебе, назвав тебе за йменням твоїм; ти Мій.
2. Чи будеш переходити через води, – Я з тобою; через ріки – вони не втоплять тебе; чи підеш через вогонь, – не обпечешся, і полум'я не обпалить тебе.
3. Бо Я Господь, Бог твій, Святий Ізраїлів, Рятівник твій; у викуп за тебе віддав Єгипет, Ефіопію і Севу за тебе.
4. Оскільки ти дорогий в очах Моїх, вельми високої ціни, і Я полюбив тебе, то віддам [інших] людей за тебе, і народи за душу твою.
5. Не бійся, бо Я з тобою; від сходу приведу плем'я твоє, і від заходу зберу тебе.
6. Півночі скажу: Віддай, і півдню: Не утримуй; веди синів Моїх здалеку і дочок Моїх від рубежів землі.
7. Кожного, хто зветься Моїм йменням, кого Я витворив для слави Моєї, утворив і влаштував.
8. Виведи народ сліпий, хоч у нього є очі, і глухий, хоч у нього є вуха.
9. Нехай усі народи зберуться разом, і з'єднаються племена. Хто поміж ними провістив це? Нехай звістять, що було від початку: нехай покажуть свідків від себе і виправдаються, щоб можна було почути і сказати: Правда!
10. А Мої свідки, говорить Господь, ви і служник Мій, котрого Я вибрав, щоб ви знали і вірили Мені, і розуміли, що це Я: раніше від Мене не було Бога, і після Мене не буде.
11. Я, Я Господь, і немає Рятівника, окрім Мене.
12. Я провістив, і врятував, і сповістив; а іншого немає у вас, і ви – свідки Мої, говорить Господь, що Я Бог;
13. Від [початку] днів Я той самий, і ніхто не врятує від руки Моєї; Я вчиню, і хто відмінить це?
14. Так говорить Господь, Визволитель ваш, Святий Ізраїлів: Заради вас Я послав до Вавилону, і зруйнував усі засуви і винищив халдеїв, що хизувалися кораблями.
15. Я Господь, Святий ваш, Творець Ізраїля, Цар ваш.
16. Так говорить Господь, що відкрив у морі торованку, у глибоких водах стежку,
17. Що вивів колісниці і коней, військо і силу; всі лягли разом, не підвелися; загасли, мов світильник, загасли.
18. Але ви не пригадуєте попереднього, і про старожитнє не задумуєтеся.
19. Ось, Я утворюю нове; і нині воно постане; невже ви й цього не хочете знати? Я прокладу дорогу в степу, і ріки в пустелі.
20. Польові звірі прославлять Мене, шакали і страуси, тому що Я в пустелях дам воду, ріки у безводному степу, щоб напувати вибраний народ Мій.
21. Цей народ Я утворив для Себе; він буде сповіщати славу Мою.
22. А ти, Якове, не благав Мене; ти, Ізраїлю, не трудився для Мене.
23. Ти не приносив Мені ягнят твоїх для всеспалення і пожертвами не шанував Мене. Я не примушував тебе служити Мені хлібним приношенням і не обтяжував тебе кадінням.
24. Ти не купляв Мені духмяної тростини за срібло, і лоєм пожертв не насичував Мене; але ти гріхами твоїми утруднював Мене; беззаконнями твоїми обтяжував Мене.
25. Я, Я Сам стираю злочини твої заради Себе Самого, і гріхів твоїх не згадаю.
26. Пригадай Мені і почнемо судитися; кажи ти, щоб виправдатися.
27. Прабатько твій згрішив, і прохачі твої відступили од Мене.
28. За те Я священиків святині позбавив священства, і Якова віддав на закляття, а Ізраїля на ганьбу.
Ісаїя 44
1. А нині, послухай, Якове, служнику Мій, та Ізраїлю, котрого Я вибрав.
2. Так говорить Господь, що витворив тебе і утворив тебе, що допомагає тобі від лона матері: Не бійся, служнику Мій, Якове, і улюблений [Ізраїлю], котрого Я вибрав.
3. Бо Я виллю воду на спрагле і потоки на висохле; виллю Духа Мого на плем'я твоє і благословення Моє на твоїх нащадків.
4. І будуть зростати поміж травою, як верби при потоках води.
5. Один скаже: Я Господній; інший назветься ім'ям Якова; а ще інший напише рукою своєю: Я – Господній, і назветься йменням Ізраїля.
6. Так говорить Господь, Цар Ізраїля, і Визволитель його, Господь Саваот: Я перший, і Я останній, і, окрім Мене, немає Бога.
7. Бо хто, як Я? Нехай він розкаже, звістить і почергово покаже Мені [все] з того часу, як Я утворив народ стародавній, або нехай сповістять те, що надходить, а також майбутнє.
8. Не бійтеся і не майте страху; чи не здавна Я сповістив тобі і провіщав? І ви Мої свідки. Чи є Бог, окрім Мене? Немає іншої скелі, жодної не знаю.
9. Ті, що вчиняють ідолів, усі нікчемні, і найпожадливіші їхні не приносять жодної користі, і вони самі собі свідки в цьому. Вони не бачать і не розуміють, і тому будуть посоромлені.
10. Хто утворив бога і вилив ідола, що не приносить найменшої користі?
11. Усі, хто бере участь у цьому, будуть осоромлені: бо ті ж таки художники самі з людей; нехай вони – всі – зберуться і зупиняться; вони злякаються і всі будуть осоромлені.
12. Коваль виготовляє із заліза сокиру і працює на вугіллі, молотками обробляє її, і працює над нею дужою рукою своєю аж до того, що стає голодний і безсилий, не п'є води і знемагає.
13. Тесля [вибирає дерево], креслить на ньому лінію, гострим штихом позначає на ньому обрис, потім обтесує його стругом, округляє його, витворюючи з нього образ людини, гарної на вигляд, аби поставити його в оселі.
14. Він зрубує собі кедри, бере сосну і дуба, котрі вибирає поміж деревами в лісі, саджає ясеня, а дощ вирощує його.
15. І все це слугує людині паливом, і [частину] з цього використовує вона для того, щоб їй стало тепло, і розпалює вогонь, і випікає хліб. І з цього ж дерева витворює бога, і поклоняється йому, виготовляє ідола, і падає перед ним ницьма.
16. Частину дерева спалює на вогні, а іншою частиною варить м'ясо на їжу, смажить смаженю і їсть досхочу, а також гріється і каже: Гарно, я зігрівся і відчув вогонь.
17. А вже з решти від того виготовляє бога, ідола свого, поклоняється йому, падає перед ним ницьма; і молиться до нього, і каже: Врятуй мене, бо ти бог мій.
18. Не відають і не розуміють вони; Він затулив їм очі, щоб не бачили, [і] серця їхні, щоб не розуміли.
19. І не візьме від цього до свого серця, немає в нього стільки знання і розуму, щоб сказати: Половину його я спалив у вогні, і на жарові від нього я спік хліб, засмажив м'ясо і з'їв; а вже з решти його чи витворю я мерзоту? Чи буду поклонятися втинкові дерева?
20. Він ганяє за пилом, обдурене серце його завело його в блуд, і він не може звільнити душі своєї і сказати: Чи не обман у правій руці моїй?
21. Пам'ятай це, Якове та Ізраїлю, бо ти служник Мій; Я утворив тебе, ти служник Мій, Ізраїлю, не забувай Мене.
22. Зітру беззаконня твої, мов туман, і гріхи твої, як хмару; навернися до Мене, бо Я визволив тебе.
23. Святкуйте, небеса, бо Господь витворив це. Вигукуйте, глибини землі; гомоніть від радости гори, ліс і всі дерева в ньому; бо визволив Господь Якова, і прославиться в Ізраїлі.
24. Так говорить Господь, що визволив тебе і витворив тебе ще в лоні матері: Я Господь, Котрий утворив усе, один розпросторив небеса і Своєю силою простелив землю,
25. Котрий вчиняє нікчемними ознаки віщунів; виявляє безум ворожбитів, мудраків проганяє назад і пізнання їхні вчиняє глупотою,
26. Котрий утверджує слово служника Свого, і звершує провіщене Своїми посланцями, Котрий каже Єрусалимові: Ти будеш заселений, і містам юдейським: ви будете споруджені, і руїни його Я відбудую,
27. Котрий безодні каже: Висохни! І ріки твої Я висушу,
28. Котрий говорить про Кіра: Це пастир Мій, і він виконає всю волю Мою і скаже Єрусалимові: Ти будеш збудований! І храмові: Ти будеш заснований!
Ісаїя 45
1. Так говорить Господь помазанцеві Своєму Кіру: Я тримаю тебе за праву руку, щоб підкорити тобі народи, і розв'яжу пояси з крижів царів, щоб відчинялися для тебе двері, і брами не зачинялися.
2. Я піду перед тобою, і гори зрівняю, мідні брами потрощу, і засуви залізні зламаю.
3. І віддам тобі збережені в пітьмі скарби і утаємничені багатства, щоб ти знав, що Я Господь, що називає тебе на ім'я, Бог Ізраїлів.
4. Заради Якова, служника Мого, та Ізраїля, вибраного Мого, Я назвав тебе на ймення, ушанував тебе, хоч ти не знав Мене.
5. Я Господь, і немає іншого; немає Бога, окрім Мене; Я підперезав тебе, хоч ти не знав Мене.
6. Щоб спізнали від сходу сонця і від заходу, що нема, окрім Мене; Я Господь, і немає іншого.
7. Я утворюю світло і витворюю пітьму, вчиняю мир і проваджу лихо; Я, Господь, звершую все це.
8. Кропіть, небеса, згори, і хмари нехай проливають правду; нехай земля відкривається і приносить порятунок, і нехай зростає разом правда. Я, Господь, утворюю це.
9. Горе тому, хто сперечається з Творцем своїм, черепок із черепків земних! Чи скаже глина гончареві: Що ти робиш? І [чи скаже] твоя справа [про тебе :] У нього немає рук?
10. Горе тому, хто каже батькові: Нащо ти виплодив [мене] на світ? А матері: Нащо ти народила [мене ?
] 11. Так говорить Господь, Святий Ізраїля і Творець його: Ви запитуєте Мене про майбуття синів Моїх і хочете Мені підказувати в справі рук Моїх?
12. Я витворив землю і утворив на ній людину; Я – Мої руки розпросторили небеса; і всьому війську їхньому Я дав закона.
13. Я утворив його в правді і вирівняю всі шляхи його. Він збудує місто Моє, і відпустить бранців Моїх, не за викуп і не за дарунки, говорить Господь Саваот.
14. Так говорить Господь: Праця єгиптян і торгівля ефіопів, і севаїтяни, люди високого зросту, до тебе перейдуть і будуть твоїми; вони підуть за тобою, в ланцюгах прийдуть і впадуть перед тобою, і будуть благати тебе, [кажучи] : У тебе лише Бог, і немає іншого Бога.
15. Справді Ти Бог утаємничений, Бог Ізраїлів, Рятівник.
16. Усі вони будуть осоромлені і зневажені; разом із ними у соромі підуть також усі, що виготовляли ідолів.
17. А Ізраїль буде врятований порятунком вічним в Господі; ви не будете зневажені і осоромлені по віки вічні.
18. Бо отак говорить Господь, що утворив небеса, Він – Бог, що витворив землю і утворив її; Він утворив її; не марно витворив її; Він утворив її для замешкання; Я – Господь, і немає іншого.
19. Не таємно Я говорив, не в темному місці землі; не говорив Я родоводові Якова: марно шукаєте Мене. Я Господь, що вирікає правду і відкриває істину.
20. Зберіться і прийдіть, наблизьтеся всі, що вціліли з народів. Невігласи ті, котрі носять дерев'яного свого ідола і моляться до бога, котрий не рятує.
21. Оголосіть і скажіть, порадившися між собою: Хто звістив це із старожитніх часів, наперед сказав це? Чи не Я, ваш Господь? І немає іншого Бога, окрім Мене, – Бога праведного, що рятує, немає, окрім Мене.
22. До мене зверніться, і будете врятовані, всі рубежі землі; бо Я Бог, і немає іншого.
23. Мною присягаюся: з уст Моїх виходить правда, слово непохитне, що переді Мною зігнеться всіляке коліно, [Мною] буде присягатися всілякий язик.
24. Тільки у Господа, будуть казати про Мене, правда і сила; до Нього прийдуть і застидаються всі, хто ворогував супроти Нього.
25. Господом буде виправдане і прославлене все племено Ізраїлеве.
Ісаїя 46
1. Упав Бел, звалився Нево; ідоли їхні – на скотині і на в'ючних тваринах; ваш тягар – зробився тягарем для знесилених тварин.
2. Звалилися, упали водночас, не могли захистити людей, що носили їх, і самі пішли в полон.
3. Послухайте мене, доме Якова і весь останок дому Ізраїлевого, прийняті [Мною] від лона, що носив Я від лона [матері].
4. І до старости вашої Я той самий буду і до сивини вашої Я так само носитиму [вас] ; Я утворив і буду носити, підтримувати і охороняти вас.
5. До кого Мене прирівняєте, і [з ким] порівняєте, і з ким ототожните, щоб ми були схожі?
6. Висипають золото із гаманців і зважують срібло на вагах, і наймають ливарника, щоб він виготовив з нього божка; кланяються йому і падають ницьма перед ним
7. Піднімають його на плечі, несуть його, і ставлять його на своє місце; він стоїть, з місця свого не зрушить; кричать до нього, він не відповідає, не рятує від лиха.
8. Пригадайте це і покажіть себе мужами; прийміть це, відступники, до серця.
9. Пригадайте спочатку те, що було од віку; бо Я – Бог, і немає іншого Бога, немає схожого на Мене.
10. Я звіщаю від початку, що буде наприкінці, і від старожитніх часів те, що не вчинилося ще, говорю: Мій замір справдиться, і все, що Мені бажане, Я вчиню.
11. Я покликав орла зі сходу, з далекої країни виконавця намірів Моїх. Я сказав і приведу його до завершення; накреслив і звершу.
12. Послухайте Мене, жорстокі серцем, задалекі від правди.
13. Я наблизив правду Мою, вона недалеко, і порятунок Мій не забариться; і дам Сіонові спасіння, Ізраїлеві славу Мою.
Ісаїя 47
1. Зійди і присядь на порох, юнко, донько Вавилону; сиди на землі, престолу немає, дочко халдеїв, і вже не будуть називати тебе жінкою і розкішною.
2. Візьми жорна і мели борошно; скинь покривало твоє, підбери поділ, відкрий литки, переходь через ріки.
3. Відкриється нагота твоя, і навіть видно буде сороміцьке твоє. Звершу помсту і не помилую нікого.
4. Визволитель ваш – Господь Саваот ймення Йому, Святий Ізраїлів.
5. Сиди мовчки і відійди в темряву, дочко халдеїв: бо вже не будуть називати тебе володаркою царств.
6. Я прогнівався на народ Мій, принизив спадок Мій і віддав їх в руки твої; [а] ти не виявила їм милосердя, на старця накладала вельми тяжке ярмо.
7. І ти говорила: Вічно буду володаркою, а не уявляла того в умі своєму, не задумувалася, що станеться відтак.
8. Але нині вислухай це, випещена, що живеш безтурботно, запевняючи в серці своєму: Я, а іншої, схожої на мене, немає; не буду сидіти вдовою, і не знатиму горя від утрати дітей.
9. Але наразі, одного дня, прийде до тебе перше й друге – втрата дітей і вдовина доля; повною мірою прийдуть вони до тебе, не зважаючи на численних чаклунів твоїх і на велику силу чарів твоїх.
10. Бо ти сподівалася на злодійство твоє, казала: Ніхто не бачить мене. Мудрість твоя і пізнання твоє – вони звели тебе зі шляху, і ти казала в серці твоєму: Я, і ніхто, окрім мене.
11. І прийде до тебе лихо; ти не спізнаєш, звідки воно піднімається і нападає на тебе лихо, котрого ти не матимеш сили відвернути, і несподівано прийде на тебе згуба, про котру ти й не здогадуєшся.
12. То залишайся з твоїми чаклунствами і з численними чаруваннями, котрими ти займалася від юности твоєї; можливо, допоможеш собі; може, устоїш.
13. Ти знесиліла від численних порад твоїх; нехай же виступлять астрологи, спостерігачі зір, і віщуни за новомісяччями, і врятують тебе від того, що мусить статися з тобою.
14. Ось вони, мов солома: вогонь пожере їх; не захистили душі своєї від полум'я; не залишилося місцинки, щоб погрітися, ні вогню, щоб посидіти перед ним.
15. Такими стали для тебе ті, з котрими ти працювала, з котрими провадила торгівлю від юности твоєї. Кожний побрів своїм путівцем і ніхто тебе не рятує.
Ісаїя 48
1. Слухайте це, доме Якова, що називаєтеся йменням Ізраїля, і що вийшли із джерела юдейського, що клянетеся йменням Господнім і сповідуєте Бога Ізраїлевого, хоч не за істинного і не за правдою.
2. Бо вони називають себе [такими], що вродилися від святого міста, і спираються на Бога Ізраїлевого; Господь Саваот – ймення йому.
3. Найперше Я віддавна оголосив: із Моїх уст виходило воно, і Я повідав це, і несподівано вчиняв – і все справджувалося.
4. Я знав, що ти упертий, і що в шиї твоїй жили залізні, і лоб твій – мідний.
5. Тому й оголошував тобі віддавна, передніше ніж це приходило, і показував тобі, щоб ти не сказав: Ідол мій учинив це, і мій бовван і витворений мною, наказав, щоб те сталося.
6. Ти чув, подивися на все це; невже ви не визнаєте цього? А нині Я сповіщаю тобі нове й утаємничене, і ти не відав цього.
7. Воно сталося нині, а не давніше і не за день, і ти не чув про те, щоб ти сказав: Ось, Я знав це.
8. Ти не чув, і не відав про це, і вухо твоє не було дотепер відкрите; бо Я знав, що ти вчиниш підступно, і від самого лона [материнського] ти названий відступником.
9. Заради ймення Мого відкладав гнів Мій і заради слави Моєї утримував Себе від винищення тебе.
10. Ось, Я розплавив тебе, та не як срібло; випробував Я тебе в горні страждання.
11. Заради Себе, заради Себе Самого вчиняю це, – інакше, яке було б ремство [на ймення Моє !] Слави Моєї не дам нікому.
12. Послухай Мене, Якове та Ізраїлю, покликаний Мій: Я той самий, Я перший і Я останній.
13. Моя рука заснувала землю, і Моя правиця розпросторила небеса; покличу їх, і вони постануть водночас.
14. Зберіться всі і слухайте: Хто поміж вами провістив це? Господь полюбив його, і він виконає волю Його над Вавилоном і явить рамено Його над халдеями.
15. Я, Я сказав, і покликав його; Я привів його, і шлях його буде щасливим.
16. Підійдіть до Мене, вислухайте це: Я спочатку говорив не втаємничено; з того часу, як усе це відбувається, Я був там; і нині послав Мене Господь Бог і Дух Його.
17. Так говорить Господь, Визволитель твій, Святий Ізраїлів: Я Господь, Бог твій, що навчає тебе корисному, і веде тебе тим шляхом, котрим ти маєш ходити.
18. О, якби ти зважав на заповіді Мої! Тоді мир твій був би, як ріка, і правда твоя – як хвилі морські.
19. І насіння твого було б, як піску, і того, що походить з твого лона, – як піщинок; не затерлося б, не винищилося б ім'я його переді Мною.
20. Виходьте з Вавилону, втікайте від халдеїв, з вигуками радости звіщайте і проповідуйте це, розповсюджуйте цю вістку до рубежів землі; кажіть: Господь спокутував за служника Свого Якова.
21. І не спраглі вони в пустелях, через котрі Він їх веде. Він виджерелює воду їм з каменя; розтинає скелю, і ллється вода.
22. А нечестивим немає миру, говорить Господь.
Ісаїя 49
1. Послухайте Мене, острови, і зважайте, народи далекі: Господь покликав Мене від лона, від нутра матері моєї назвав ймення Моє.
2. І витворив уста Мої, як гострий меч; затінком руки Своєї прикрив Мене і вчинив Мене стрілою гострою, і в сагайдаку Своєму охороняв Мене.
3. І сказав Мені: Ти служник Мій, Ізраїлю, в Тобі Я прославлюся.
4. А Я сказав: Марно Я працював, на порожнечу й марноту виснажив силу Свою. Але Моє право у Господа, і нагорода Моя у Бога Мого.
5. І нині говорить Господь, той, що витворив Мене від лона в служника Собі, щоб навернути до Нього Якова, і щоб Ізраїль зібрався до Нього. Я пошанований в очах Господніх, і Бог мій – сила Моя.
6. І Він сказав: Мало того, що Ти будеш Служником Моїм для відновлення колін Якова і для повернення останків Ізраїля; але Я вчиню Тебе світлом народів, щоб спасіння Моє розпросторилося до рубежів усієї землі.
7. Так говорить Господь, Визволитель Ізраїля, Святий Його, до зневаженого людьми, до спаплюженого в народі, до служника володарів: Царі побачать і підведуться, князі кланятимуться заради Господа, Котрий незрадливий, заради Святого Ізраїлевого, Котрий вибрав Тебе.
8. Так говорить Господь: Я почув Тебе в годину сприятливу, і в день порятунку допоміг Тобі; і Я буду охороняти Тебе, і вчиню Тебе заповітом народу, щоб поновити землю, щоб повернути спадкоємцям спадщину спустошену,
9. Сказати в'язням: виходьте, і тим, котрі в пітьмі: Покажіться! Вони біля доріг будуть пасти, і по всіх пагорбах будуть пасовища їхні
10. Не знатимуть голоду і спраги, і не уразить їх спека і сонце; бо Той, що милує їх, буде їх вести, і приведе їх до джерела води.
11. І всі гори Мої вчиню торованкою, і шляхи Мої будуть підняті.
12. Ось, одні прийдуть здалека, і ось, одні від півночі й заходу, а інші з краю Сінім.
13. Радійте, небеса! І звеселюйся земле, і вигукуйте гори, від радости: бо потішив Господь народ Свій і помилував страдників Своїх.
14. А Сіон говорив: Залишив мене Господь, і Бог мій забув мене!