Про посвячення Богові людей і речей. 83 страница
5. Господь праведний посеред нього, не чинить неправди, щоранку являє суд Свій неодмінно; проте лиходій не відає сорому.
6. Я винищив народи, зруйнував їхні фортеці; порожніми вчинив їхні вулиці, аж так, що вже ніхто не ходить ними; розорені міста їхні: немає жодної людини, немає мешканців.
7. Я казав: Бійся тільки Мене, приймай повчання Мої! І не буде винищене житло його, і не спіткає його зло, яке Я ухвалив для нього; а вони старанно прагнули псувати всі свої дії.
8. Отож, наджидайте Мене, говорить Господь, до того дня, коли Я постану для спустошення, бо Мною ухвалено зібрати народи, скликати царства, щоб вилити на них обурення Моє, всю лють гніву Мого; бо вогнем ревним Моїм поглинута буде вся земля.
9. Тоді знову Я дам народам уста чисті, щоб усі прикликали ймення Господнє і служили Йому однодушно.
10. Із зарічних країн Ефіопії прихильники Мої – діти розпорошених Моїх – принесуть Мені дари.
11. Того дня ти не будеш осоромлювати себе різними вчинками твоїми, якими ти грішив супроти Мене, бо тоді Я усуну з-поміж тебе тих, що чваняться твоєю шляхетністю, і вже не будеш удаватися до гордощів на святій горі Моїй.
12. Але залишу поміж тобою народ сумирний і простий, і вони будуть сподіватися на ймення Господнє.
13. Залишки Ізраїля не будуть чинити неправди, не будуть говорити неправди, і не знайдеться в устах їхніх язика підступного, бо самі будуть пастися і спочивати, і ніхто не потурбує їх.
14. Радій, доню Сіону! Святкуй, Ізраїлю! Звеселюйся і радій від усього серця, доню Єрусалиму!
15. Відмінив Господь вирок над тобою, прогнав ворога твого! Господь, цар Ізраїля, посеред тебе: уже ніколи не побачиш зла.
16. Того дня скажуть Єрусалимові: Не бійся! І Сіонові: – Нехай не слабшають руки твої!
17. Господь Бог твій, посеред тебе: Він спроможний врятувати тебе; звеселиться від тебе радістю, буде милостивий від любови до тебе, буде радіти тобою і захоплюватися.
18. Тих, що сумують за урочистими святами, Я зберу; твої вони, на них тяжіє обмова.
19. Ось, Я притисну в той час усіх гнобителів твоїх і порятую кульгаве, і зберу розпорошене, і приведу їх до почестей і шляхетности на всій оцій землі обмови їхньої.
20. Того часу приведу вас і тоді ж таки зберу вас; бо вчиню вас вельможними і почесними поміж усіма народами землі, коли поверну полон ваш перед очима вашими, говорить Господь.
Книга пророка Огія
Огія 1
1. Другого року царя Дарія, шостого місяця, першого дня місяця, було слово Господнє через Огія пророка до Зоровавеля, сина Шеалтіїлового, правителя Юдеї, і до Ісуса, сина Єгосадакавого, великого священика.
2. Так сказав Господь Саваот: Народ оцей каже: Не настав ще час, не час будувати дім Господній.
3. І було слово Господнє через Огія пророка:
4. А вам самим час жити в домах ваших оздоблених, а цей Дім – у занепаді?
5. Тому нині так говорить Господь Саваот: Оберніть серце ваше на шляхи ваші.
6. Ви сієте багато, а збираєте замало; їсте, але не досхочу; п'єте, але не напиваєтеся; одягаєтеся, але не тепло вам; а той, що заробляє, заробляє для дірявого гаманця.
7. Так говорить Господь Саваот: Оберніть серце ваше на шляхи ваші.
8. Зійдіть на гору і носіть деревину та споруджуйте храм; і Я буду прихильний до нього, і прославлюся, говорить Господь.
9. Наджидаєте багато, а виходить замало; і що принесете додому, те Я розвію. За що? – говорить Господь Саваот: За Мій дім, котрий у занепаді, а в цей час ви поспішаєте кожний до свого дому.
10. Ось чому небо замкнулося і не дає вам роси, а земля не дає плодів своїх.
11. І Я прикликав посуху на землю, на гори, на хліб, на виноградний сік, на єлей і на все, що родить земля, і на людину, і на худобу і на всіляку працю рук.
12. І підкорилися Зоровавель, син Шеалтіїн, та Ісус, син Єгосадаків, і увесь народ голосові Господа Бога свого і слову Огія пророка, як посланця Господа Бога, і народ злякався Господа.
13. Тоді Огій, вісник Господній, посланець від Господа, сказав до народу: Я з вами! – говорить Господь.
14. І збудив Господь духа Зоровавеля, сина Шеалтіїлового, намісника юдейського, і духа Ісуса, сина Єгосадака, великого священика, і духа всього останку народу, – і вони прийшли і почали здійснювати роботу в домі Господа Саваота, Бога свого,
15. Двадцять четвертого дня шостого місяця, другого року царя Дарія.
Огія 2
1. Сьомого місяця, двадцять першого дня місяця, було слово Господнє до Огія пророка.
2. Скажи тепер Зоровавелю, синові Шеалтіїловому, намісникові Юдеї, та Ісусові, синові Єгосадака, великому священикові і останкові народу.
3. Хто залишився поміж вами, котрий бачив цей Дім у колишній його славі, і яким ви бачите його тепер? Чи не є він у ваших очах, мовби ніщо?
4. Але підбадьорся нині, Зоровавелю, говорить Господь, підбадьорся Ісусе, сину Єгосадаків, великий священику! Підбадьорся, увесь народ краю, говорить Господь, здійснюйте роботи, бо Я з вами, говорить Господь Саваот.
5. Заповіт Мій, котрого Я склав з вами під час виходу вашого з Єгипту, і дух Мій є серед вас. Не бійтеся!
6. Бо так говорить Господь Саваот: Ще раз, – і це станеться невдовзі, – Я потрясу небо і землю, море і суходіл,
7. І потрясу всі народи, – і прийде Бажаний всіма народами, і виповню Дім цей славою, – говорить Господь Саваот.
8. Моє срібло і Моє золото, говорить Господь Саваот.
9. Слава цього останнього храму буде величнішою, аніж попереднього, говорить Господь Саваот; і на місці цьому Я дам мир, говорить Господь Саваот.
10. Двадцять четвертого дня дев'ятого місяця, другого року Дарія, було слово Господнє через Огія пророка:
11. Так говорить Господь Саваот: Запитай у священиків про закон і скажи:
12. Якби хтось ніс освячене м'ясо в полі своєї одежі і полою своєю торкнувся б хліба, або чогось вареного, чи вина або єлею, чи якоїсь їжі, – чи стане це освяченим? І відповідали священики і сказали: Ні!
13. Потім сказав Огій: А якщо торкнеться до всього цього хто-небудь, що осквернився від доторку до мертвого, – чи стане оце нечистим? І священики відповідали і сказали: Буде нечистим.
14. Тоді відповідав Огій і сказав: Такий це народ, таке оце плем'я переді Мною, говорить Господь, і такі ж усі справи рук їхніх! І що вони підносять там, – усе нечисте.
15. Тепер же наверніть серце ваше на час від оцього дня і назад, коли ще не був покладений камінь на камінь у храмі Господньому.
16. Приходили, бувало, до копиці, що могла принести двадцять мір, а виявлялося тільки десять; приходили до чавильні, щоб начерпати п'ятдесят мір із чавильні, а виявлялося тільки двадцять.
17. Уражав Я вас іржею і бляклістю хліба і градом всю працю рук ваших; але ви не наверталися до Мене, – говорить Господь.
18. Оберніть серце ваше на час від цього дня і назад, від двадцять четвертого дня дев'ятого місяця, до того дня, коли заснований був храм Господній, оберніть серце ваше:
19. Чи є ще в житницях насіння? Донині ні виноградна лоза, ні смоківниця, ні гранатове дерево, ні оливка не давали плоду; а від цього дня Я благословлю їх.
20. І було слово Господнє до Огія вдруге двадцять четвертого дня місяця, і сказано:
21. Скажи Зоровавелю, намісникові Юдеї; потрясу Я небо і землю;
22. І поскидаю престоли царств, і винищу силу царств поганських, перекину колісниці і тих, що сидять на них, і повалені будуть коні і вершники їхні, один мечем другого.
23. Того дня, говорить Господь Саваот, Я візьму тебе, Зоровавелю, сину Шеалтеїлів, служнику Мій, говорить Господь, і буду тримати тебе, мов печатку, бо Я вибрав тебе, говорить Господь Саваот.
Книга пророка Захарії
Захарії 1
1. Восьмого місяця, другого року Дарія, було слово Господнє до Захарії, сина Берехії, сина Іддового, пророка;
2. Прогнівався Господь на батьків ваших великим гнівом,
3. І ти скажи їм: Так говорить Господь Саваот: Наверніться до Мене, говорить Господь Саваот, і Я обернуся до вас, говорить Господь Саваот.
4. Не будьте такими, як батьки ваші, до котрих зверталися попередні пророки, кажучи: Так говорить Господь Саваот: Ухиліться від шляхів ваших і від недобрих справ ваших; але вони не слухали і не зважали на Мене, говорить Господь.
5. Батьки ваші – де вони? А пророки – чи будуть вони вічно жити?
6. Але слова Мої і ухвали Мої, котрі заповідав Я служникам Моїм пророкам, хіба не сягнули батьків ваших? І вони наверталися і казали: Як ухвалив Господь Саваот учинити з нами з огляду на шляхи наші і на справи наші, отак і вчинив з нами.
7. Двадцять четвертого дня одинадцятого місяця, – це місяць шеват, другого року Дарія, було слово Господнє до Захарії, сина Берехії, сина Іддового, пророка.
8. Бачив я вночі: Ось, муж на гнідому коні стоїть поміж миртами, котрі у заглибині, а позаду в нього коні гніді, рябі та білі.
9. І сказав я: Хто вони, володарю мій? І сказав мені Ангел, що розмовляв зі мною: Я покажу тобі, хто вони.
10. І відповідав муж, котрий стояв поміж миртами, і сказав: Це ті, котрих Господь послав обійти землю.
11. І вони відповідали Ангелові Господньому, що стояв поміж миртами, і сказали: Обійшли ми землю, і ось, уся земля заселена і спокійна.
12. І відповідав Ангел Господній і сказав: Господе Вседержителю! Доки Ти не змилосердишся над Єрусалимом і над містами юдейськими, на яких Ти гніваєшся ось уже сімдесят літ?
13. Тоді у відповідь Ангелові, що розмовляв зі мною, сказав Господь слова добрі, слова утішливі.
14. І сказав мені Ангел, що говорив зі мною: Проголоси і скажи: Так говорить Господь Саваот: Пробудилося в Мені співчуття до Єрусалиму і до Сіону – глибоке співчуття;
15. І великим обуренням обурююся на народи, що живуть у спокої, бо коли Я не вельми гнівався, вони посилили зло.
16. А тому так говорить Господь: Я звертаюся до Єрусалиму з милосердям; у ньому спорудиться дім Мій, говорить Господь Саваот і землемірна мотузка простягнеться через Єрусалим.
17. І ще проголоси і скажи: Так говорить Господь Саваот: Знову виповняться міста Мої добрами і втішить Господь Сіон, і знову вибере Єрусалим.
18. І звів я очі мої і побачив: Ось чотири роги.
19. І сказав я Ангелові, що розмовляв зі мною: Що це? І він відповідав мені: Це роги, котрі розкидали Юдею, Ізраїля та Єрусалим.
20. Потім показав мені Господь чотирьох робітників.
21. І сказав я: Що вони будуть чинити? Він сказав мені так: Оці роги розкидали Юдею аж так, що ніхто не може підвести голови своєї; а оці прийшли налякати їх, збити їх, збити роги народів, що підняли ріг свій супроти землі Юдиною, щоб розпорошити її.
Захарії 2
1. І знову я здійняв очі мої і побачив: Ось муж, у котрого в руках – землемірна мотузка.
2. Я запитав: Куди ти йдеш? І він сказав мені: Вимірювати Єрусалим, аби побачити, яка ширина його і яка довжина його.
3. І ось Ангел, що говорив зі мною, виходить, а другий Ангел іде йому назустріч,
4. І сказав він цьому: Іди скоріше, скажи цьому юнакові: Єрусалим буде заселений поза мурами через силу-силенну людей і худоби в ньому.
5. І Я буду для нього, говорить Господь, вогненним муром довкруж нього і прославлюся серед нього.
6. Гей, гей! Утікайте з північного краю, говорить Господь, бо на чотири вітри небесні Я розпорошив вас, говорить Господь.
7. Рятуйся, Сіоне, що замешкав у доньки Вавилону.
8. Бо так говорить Господь Саваот, Котрий для слави послав мене до народів, що грабували вас; бо той, хто торкається до вас, торкається зіниці ока Його.
9. І ось, Я піднесу руку Мою на них, і вони стануть здобиччю служників своїх, і тоді спізнаєте, що Господь Саваот послав Мене.
10. Радій і веселися, доню Сіону! Бо ось, Я прийду і житиму посеред тебе, говорить Господь.
11. І прибіжать до Господа численні народи того дня і будуть Моїм народом; і Я оселюся посеред тебе, і спізнаєш, що Господь Саваот послав Мене до тебе.
12. Тоді Господь посяде Юдею, Свій спадок на святій землі, і знову вибере Єрусалим.
13. Нехай же мовчить всіляка плоть перед Господом! Бо Він підводиться од святого житла Свого.
Захарії 3
1. І показав Він мені Ісуса – великого священика, який стояв перед Ангелом Господнім, і сатану, що стояв праворуч нього, щоби протидіяти йому.
2. І сказав Господь сатані: Господь нехай заборонить тобі, сатано, нехай заборонить тобі Господь, що вибрав Єрусалим! Чи не головешка він, вихоплена з вогню?
3. А одягнений був Ісус у заплямований одяг і стояв перед Ангелом,
4. Котрий відповідав і сказав тим, що стояли перед ним, так: Скиньте з нього заплямований одяг; а йому самому сказав: Дивись, Я скинув з тебе провину твою, і вдягаю в шати урочисті.
5. І сказав: Покладіть на голову його чистий кидар, – і поклали чистий кидар на голову його і одягнули його в шати; Ангел же Господній стояв.
6. І засвідчив Ангел Господній і сказав Ісусові:
7. Так говорить Господь Саваот: Якщо будеш ходити Моїми шляхами і якщо будеш на сторожі Моїй, то будеш судити дім Мій і наглядати за подвір'ями Моїми. Я дам тобі ходити поміж цими, що стоять тут.
8. Тож вислухай, Ісусе, великий священику, ти і побратими твої, які сидять перед тобою, мужі вельми відомі: Ось Я приводжу служника Мого, Паростка.
9. Бо ось той камінь, котрого Я кладу перед Ісусом; на цьому одному камені – семеро очей; ось, Я виріжу на ньому обрис його, говорить Господь Саваот, і зітру гріх землі цієї за один день.
10. Того дня, говорить Господь Саваот, будете один одного запрошувати під виноград і під смоковницю.
Захарії 4
1. І повернувся той Ангел, котрий говорив зі мною, і пробудив мене, як пробуджують людину від сну її.
2. І сказав він мені: Що ти бачиш? І відповідав я: Бачу, ось світильник увесь із золота і горнятко для єлею над ним, і семеро лампад на ньому, і по семеро руручок поруч з лампадами, котрі угорі над ним.
3. І дві оливки на ньому, одна праворуч від горнятка, а друга з лівого боку його.
4. І відповідав я і сказав Ангелові, що розмовляв зі мною: Що це, володарю мій?
5. І Ангел, що розмовляв зі мною, відповідав і сказав: Ти не знаєш, що це? І сказав я: Не знаю, володарю мій.
6. Тоді відповідав він і сказав мені: Так! Це слово Господа до Зоровавеля, яке оповідає: Не військом і не силою, але Духом Моїм, говорить Господь Саваот.
7. Хто ти є, велика горо перед Зоровавелем? Ти рівнина, і винесе він наріжного каменя при голосних вигуках: Благодать, благодать на ньому!
8. І було до мене слово Господнє:
9. Руки Зоровавеля поклали підвалини Домові цьому; його руки й завершать його, і спізнаєш, що Господь Саваот послав Мене до вас.
10. Бо хто може вважати день цей не важливим, коли радісно дивляться на будівельний висок в руках Зоровавеля ті сім, – це очі Господа, котрі зором оглядають всеньку землю?
11. Тоді відповідав я і сказав йому: Що це за дві маслини і з правого боку світильника і з лівої сторони його?
12. Удруге почав я говорити і сказав йому: Що засвідчують дві гілочки оливки, котрі через дві золоті рурочки виливають із себе золото?
13. І сказав він мені: Ти не відаєш, що це? Я відповідав: Не знаю, володарю мій.
14. І сказав він: Це – двоє, помазані єлеєм, вони постануть перед Господом усієї землі
Захарії 5
1. І знову підвів я очі мої і побачив: Ось летить сувій.
2. І сказав він до мене: Що бачиш ти? Я відповідав: Бачу сувій, що летить; довжина його двадцять ліктів, а ширина його – десять ліктів.
3. Він сказав мені: Це прокляття, що сходить на поверхню всієї землі, бо всілякий, хто краде, буде винищений, як написано на одному боці, і всілякий, що присягається брехливо, винищений буде, як написано на другому боці.
4. Я навів його, говорить Господь Саваот, і воно увійде в дім злодія і в дім того, що присягається Моїм йменням неправдиво, і буде в домі його, і винищить його, і дерева його, і каміння його.
5. І вийшов Ангел, що говорив зі мною, і сказав мені: Піднеси ще очі твої і подивися, що це виходить?
6. А коли я сказав: Що це? Він відповідав: Це виходить ефа, і сказав: Це – образ їхній по всій землі.
7. І ось, брила свинцю підвелася, і там сиділа одна жінка посеред ефи.
8. І сказав він: Це [жінка] – саме нечестя, і кинув її до середини ефи, а на отвір її кинув свинцеву брилу.
9. І підвів я очі мої, і побачив: Ось, з'явилися дві жінки, і вітер був у крилах їхніх, і крила у них, як в лелеки; і підняли вони ефу і понесли її між землею і небом.
10. І сказав я Ангелові, що говорив зі мною: Куди несуть вони цю ефу?
11. Тоді сказав він мені: Щоб спорудити для неї дім на землі Шін'ар, і коли буде все приготовлене, то вона постане там на своїх підвалинах.
Захарії 6
1. І знову підвів я очі мої і бачу: Ось, чотири колісниці виходять з ущелини поміж двома горами; і гори ті [були] гори мідні.
2. У першій колісниці коні гніді, а в другій колісниці коні вороні;
3. У третій колісниці коні білі, а в четвертій колісниці коні рябі, міцні.
4. І почав я говорити, і я сказав Ангелові, що говорив зі мною: Що це, володарю мій?
5. І відповідав Ангел і сказав мені: Оце виходять чотири духи небесних, котрі стоять перед Господом усієї землі.
6. Вороні коні там виходять до країни північної, і білі йдуть за ними, а рябі йдуть до країни південної.
7. І сильні вийшли і прагнули йти, аби пройти землею, і він сказав: Рушайте, пройдіть землею і вони пройшли землею.
8. Тоді покликав він мене і сказав мені так: Дивися, ті, що вийшли в край північний, заспокоїли дух Мій на землі північній.
9. І було слово Господнє до мене:
10. Візьми у тих, що вернули з полону, в Хелдая, і від Товійї, і від Єдаї, і піди того самого дня, піди до дому Йошії, сина Цефанієвого, куди вони прийшли з Вавилону.
11. Візьми [у них] срібло і золото і виготуй вінці, і поклади на голову Ісуса, сина Єгосадакового, великого священика,
12. І скажи йому: Так говорить Господь Саваот: Ось муж – ймення Йому Паросток, Він виросте із свого коріння і витворить храм Господній.
13. Він утворить храм Господній і прийме славу, і сяде і буде володарювати на престолі своєму; буде й священиком на престолі своєму, і рада миру буде поміж тим і тим.
14. А вінці ті будуть Хелдаєві і Товійї, і Єдаї, і Хенові, синові Цефанії, на пам'ять у храмі Господньому.
15. І здалеку прийдуть і візьмуть участь в спорудженні храму Господнього, і ви спізнаєте, що Господь Саваот послав мене до вас, і це буде, якщо ви щиросердо будете дослухатися до голосу Господа Бога вашого.
Захарії 7
1. Четвертого року царя Дарія було слово Господнє до Захарії, четвертого дня дев'ятого місяця, кіслева,
2. Коли Бет-Ел послав Сар'ецера і Реґем-Мелеха і супутників його помолитися перед Господом,
3. І запитати у священиків, котрі в домі Господа Саваота, і в пророків, кажучи: Чи плакати мені п'ятого місяця і поститися, як я чинив це уже багато літ
4. І було до мене слово Господа Саваота:
5. Скажи всьому народові краю цього і священикам так: Коли ви постилися і плакали п'ятого і сьомого місяця, причому вже сімдесят літ, – чи для Мене ви постилися? Чи для Мене?
6. І коли ви їсте, і коли п'єте, чи не для себе ви їсте, чи не для себе ви п'єте?
7. Чи не ті ж слова виголошував Господь через попередніх пророків, ще коли Єрусалим був велелюдний і спокійний, і міста довкіл нього, південний бік і низина, були заселені?
8. І було слово Господнє до Захарії:
9. Так говорив тоді Господь Саваот: Звершіть суд справедливий і виявляйте милість і співчуття кожний до брата свого;
10. Вдови і сироти, зайшлого і вбогого не пригноблюйте і лихого один до одного не виношуйте в серці вашому.
11. Та вони не хотіли слухати і відвернули своє рамено від Мене, а вуха свої вчинили тяжкими, щоб не слухати.
12. І серце своє закаменіли, щоб не чути закону і слів, котрі посилав Господь Духом Своїм через попередніх пророків; за це й спіткав їх великий гнів Господа Саваота.
13. І сталося: Як Він кликав, а вони не дослухалися, так само й вони прикликали, але Я не дослухався, говорить Господь Саваот.
14. І розвіяв Я їх по всіх народах, котрих вони не знали, і земля ця спорожніла після них, так що ніхто не ходив по ній ні назад, ні вперед, і вони вчинили улюблену країну пустелею.
Захарії 8
1. І було слово Господа Саваота:
2. Так говорить Господь Саваот: Виповнився Я ревністю за Сіон – великою ревністю, і з гнівом була Моя ревність за нього.
3. Так говорить Господь: Повернуся Я до Сіону і буду жити в Єрусалимі, і буде називатися Єрусалим містом істини, і гора Господа Саваота – горою святині.
4. Так говорить Господь Саваот: Знову старці і стариці будуть сидіти на вулицях Єрусалиму, кожне з ціпком у руці, від багатьох днів.
5. І вулиці міста цього виповняться юнаками і юнками, котрі бавитимуться на вулицях його.
6. Так говорить Господь Саваот: Якщо це в очах народу, що залишився, видасться дивним, за днів цих, то невже воно дивне і в Моїх очах? – говорить Господь Саваот.
7. Так говорить Господь Саваот: Ось, Я врятую народ Мій з країни сходу і з країни, де заходить сонце.
8. І приведу їх, і будуть вони мешкати в Єрусалимі, і будуть Моїм народом, і Я буду їхнім Богом, в істині і правді.
9. Так говорить Господь Саваот: Зміцніть руки ваші ви, що чуєте нині слова оці з уст пророків, що були на забудові дому Господа Саваота, для утворення храму.
10. Бо перед тими днями не було відплати для людини, ні відплати за працю тварин; ні тому, що відходив, ні тому, що приходив, не було спокою від ворога; і попускав Я всілякому чоловікові ворогувати супроти іншого.
11. А нині для останку цього народу Я не такий, як у передніші дні, говорить Господь Саваот.
12. Бо посів буде в мирі; виноградна лоза дасть свій плід, і земля віддасть витвори свої, і небеса будуть давати росу свою: і все це Я віддам у володіння останкові народу цього.
13. І станеться: Як ви, дім Юдин, і дім Ізраїля, були прокляттям у народів, так Я врятую вас, і ви будете благословенням; не бійтеся, нехай зміцніють руки ваші.
14. Бо так говорить Господь Бог Саваот: Як Я ухвалив покарати вас, коли батьки ваші гнівили Мене, говорить Господь Саваот, то й не відмінив,
15. І знову ухвалив за цих днів учинити добре Єрусалимові і домові Юдиному; не бійтеся!
16. Ось справи, котрі ви маєте чинити: Кажіть істину один одному, за істиною і миролюбно судіть біля воріт ваших.
17. Ніхто з вас нехай не мислить у серці своєму зла супроти ближнього свого, і ложної присяги не любіть; бо все це Я ненавиджу, говорить Господь.
18. І було до мене слово Господа Саваота:
19. Так говорить Господь Саваот: Піст четвертого місяця і піст п'ятого, і піст сьомого, і піст десятого учиниться для дому Юдиного радістю і веселощами урочистими; тільки любіть істину і мир.
20. Так говорить Господь Саваот: Ще будуть приходити народи і мешканці багатьох міст;
21. І підуть мешканці одного міста до мешканців іншого міста і скажуть: Ходімо молитися Господові і шукати Господа Саваота; [і кожне скаже:] Я також піду.
22. І будуть проходити багато племен і потужні народи, щоб знайти Господа Саваота в Єрусалимі і помолитися Господові.
23. Так говорить Господь Саваот: Станеться за тих днів, візьмуться десятеро чоловіків із усіх різномовних народів, візьмуться за полу юдея і будуть казати: Ми підемо з тобою, бо ми чули, що з вами – Бог.
Захарії 9
1. Пророче слово Господа на землю Хадрах, і на Дамаску воно зупиниться; бо око Господа на всіх людей, а також на всі коліна Ізраїлеві, –
2. І на Гамат, що межує з ним, на Тир і Сидон, бо він вельми став мудрим.
3. І спорудив собі Тир фортецю, накопичив срібла, мов пороху, і золота, наче вуличної твані.
4. Ось Господь учинить його вбогим, і уразить силу його в морі, і сам він буде винищений вогнем.
5. І побачить це Ашкелон і жахнеться, і Газа, затремтить вельми, і Екрон також, бо осоромиться надія його; не стане царя в Газі, і Ашкелон буде безлюдним.
6. Чуже плем'я буде жити в Ашдоді, і Я винищу зарозумілість филистимлян.
7. І позбавлю крови уста його і мерзоти витягну з його зубів, і він дістанеться Богові нашому і буде, мов тисячник в Юдеї, і Екрон буде, як Євусей.
8. І стану Я табором біля дому Мого супроти війська, супроти перехожих, що рухаються вперед і назад, і не буде вже проходити гнобитель, бо нині Моїми очима Я буду споглядати на це.
9. Радій вельми, доню Сіону, веселися, доню Єрусалиму: це твій Цар іде до тебе, праведний і рятуючий, сумирний, що сидить на віслюкові; на молодому віслюкові, синові уярмленої.
10. Тоді винищу колісниці у Єфрема і коней в Єрусалимі, і поламаний буде бойовий лук; і Він сповістить мир народам, і володарювання Його буде від моря й до моря і від річки до рубежів землі.
11. А що до тебе, заради крови заповіту твого Я визволю в'язнів твоїх з рову, в котрому немає води.
12. Повертайтеся до фортеці, ви, бранці, що сподіваєтеся! Я сьогодні сповідаю, що поверну тобі удвічі.
13. Бо, як лук, Я натягну Собі Юду і наповню лук Єфремом, і висуну синів твоїх, Сіоне, супроти синів твоїх, Яване, і вчиню тебе мечем лицаря.
14. І з'явиться над ними Господь, і, як блискавка, вилетить стріла Його, і загремить Господь Бог рогом і рухатися буде в бурях полудневих.
15. Господь Саваот буде захищати їх, і вони будуть винищувати і зневажатимуть каміння для праці, і будуть пити і гомоніти, неначе від вина, і виповняться, мов жертовні чаші, як наріжжя жертовника.
16. І врятує їх Господь Бог їхній того дня, мов овець, народ Свій; бо, неначе каміння у вінці, вони засяють на землі Його.
17. О, яка велика благодать його і яка краса Його! Хліб одухотворить язика юнаків, і вино у юнок.
Захарії 10
1. Просіть у Господа дощу в часи доброзичливі; Господь зблисне блискавицею, і дасть вам щедрий дощ, кожному злак на полі.
2. Бо терафіми говорили пусте, і віщуни бачили лжу і виповідають сни облудні; вони втішають марнотою; тому вони блукають, наче вівці, бідують, бо немає пастиря.
3. На пастирів спалахнув гнів Мій, і козлів Я покараю; бо навідає Господь Саваот череду Свою, дім Юдин, і поставить їх, мов гарного коня Свого на битву.
4. Із нього буде наріжний камінь, із нього – цвях, із нього – лук для битви, із нього вийдуть всі старшини народу.
5. І вони будуть, мов герої, що топчуть [ворогів] на війні, як твань на вулиці, і воюватимуть, тому що Господь з ними, і посоромлять вершників на конях.
6. І зміцню дім Юдин і врятую дім Йосипів, і поверну їх, тому що Я змилосердився над ними, і вони будуть такими, наче Я не покидав їх; бо Я – Господь Бог їхній і почую їх.
7. Немов герой буде Єфрем; звеселиться серце їхнє, як од вина; і побачать те сини їхні і зрадіють; у захопленні будуть серця їхні в Господі.
8. Я дам їм ознаку і зберу їх, тому що Я визволив їх; вони будуть такими ж численними, як перше.
9. І розселю їх поміж народами, і в віддалених країнах вони будуть згадувати про Мене і будуть жити з дітьми своїми, і повернуться.
10. І поверну їх з єгипетського краю, а також з Асирії зберу їх, і приведу на землю Ґілеадську і на Ливан, і не вистачатиме [місцини] для них.
11. І пройде лихоліття морем, і вразить хвилі морські, і повисихають всі глибини Ріки, і упокориться пиха Ашшура, і берло відбереться в Єгипту.
12. Зміцню їх у Господі, і вони будуть ходити в ім'я Його, говорить Господь.
Захарії 11
1. Відчиняй, Ливане, брами твої, і нехай поглине вогонь кедри твої.
2. Ридай, кипарисе; бо упав кедр, бо й звеличені спустошені; ридайте, дуби башанські, бо повалений непролазний ліс.
3. Чутно голос ридання пастухів, тому що спустошена вільготність їхня, чутно рик молодих левів, тому що спустошена краса Йордану.
4. Так говорить Господь Бог мій: Паси овець, зрокованих на заклання,
5. Котрих купці їхні убивають безкарно, а продавці їхні говорять: Благословенний Господь: я розбагатів! І пастухи не мають жалю до них.
6. Бо Я не буду вже милувати мешканців цієї землі, говорить Господь; і ось, Я віддам людей, кожного в руки ближнього його і в руки царя його, і вони будуть уражати землю, і Я не визволю від рук їхніх.
7. І буду пасти овець, зрокованих на заклання, овець воістину вбогих. І візьму Собі два берла, і назву одного Добра Воля, а другого – Пов'язь, і ними буду пасти овець.
8. І знищу трьох із пастирів за один місяць; і відвернеться душа Моя від них, як і їхня душа відвертається од Мене.
9. Тоді скажу: Не буду пасти вас; те, що помирає, нехай умирає, і та, що гине, нехай загине, і ті, що залишаються, нехай пожирають плоть одна одної.
10. І візьму берло Моє – Добру Волю, і переламаю його, щоб знищити заповіта, котрого ухвалив Я з усіма народами.
11. І воно знищене буде того дня, і тоді спізнають убогі з овець, що наджидають Мене, що це – слово Господнє.
12. І скажу їм: Якщо бажано вам, то віддайте Мені заплату Мою; а якщо ні, – не давайте; і вони відважать заплату Мені тридцять срібняків.