Найменші відстані від проводів повітряної лінії до землі, будівель і споруд 8 страница
- використання власного транспортного засобу в інтересах підприємства з дозволу або за дорученням роботодавця в установленому роботодавцем порядку;
- виконання дій в інтересах підприємства, на якому працює потерпілий, тобто дій, які не належать до трудових обов’язків працівника (подання необхідної допомоги іншому працівникові, дій щодо запобігання аваріям або рятування людей та майна підприємства, інших дій за розпорядженням або дорученням роботодавця);
- ліквідації аварії, наслідків надзвичайної ситуації техногенного і природного характеру на виробничих об’єктах і транспортних засобах, що використовуються підприємством;
- подання необхідної допомоги або рятування людей, виконання дій, пов’язаних із запобіганням нещасним випадкам з іншими особами у процесі виконання трудових обов’язків;
- надання підприємством шефської допомоги;
- перебування у транспортному засобі або на його стоянці, на території вахтового селища, у тому числі під час змінного відпочинку, якщо настання нещасного випадку пов’язане з виконанням потерпілим трудових обов’язків або з впливом на нього небезпечних чи шкідливих виробничих факторів або середовища;
- прямування працівника до об’єкта (між об’єктами) обслуговування за затвердженими маршрутами або до будь-якого об’єкта за дорученням роботодавця;
- прямування до/чи з місця відрядження згідно з установленим завданням.
Визнаються пов’язаними з виробництвом також випадки:
- раптового погіршення стану здоров’я працівника або його смерті внаслідок гострої серцево-судинної недостатності під час перебування на підземних роботах (видобування корисних копалин, будівництво, реконструкція, технічне переоснащення і капітальний ремонт шахт, рудників, копалень, метрополітенів, підземних каналів, тунелів та інших підземних споруд, геологорозвідувальні роботи, які проводяться під землею) чи після виведення працівника на поверхню з ознаками гострої серцево-судинної недостатності, що підтверджено медичним висновком;
- скоєння самогубства працівником плавскладу на суднах морського, річкового та рибопромислового флоту в разі перевищення обумовленого колективним договором строку перебування у рейсі або його смерті під час перебування у рейсі внаслідок впливу психофізіологічних, небезпечних чи шкідливих виробничих факторів.
Нещасні випадки, пов’язані із завданням тілесних ушкоджень іншою особою, або вбивство працівника під час виконання чи у зв’язку з виконанням ним трудових (посадових) обов’язків чи дій в інтересах підприємства незалежно від порушення кримінальної справи розслідуються відповідно до цього Порядку. Такі випадки визнаються пов’язаними з виробництвом (крім випадків, що сталися з особистих мотивів).
Нещасні випадки, що сталися внаслідок раптового погіршення стану здоров’я працівника під час виконання ним трудових (посадових) обов’язків визнаються пов’язаними з виробництвом за умови, що погіршення стану здоров’я працівника сталося внаслідок впливу небезпечних чи шкідливих виробничих факторів, що підтверджено медичним висновком, або якщо потерпілий не проходив медичного огляду, передбаченого законодавством, а робота, що виконувалася, протипоказана потерпілому відповідно до медичного висновку про стан його здоров’я.
Медичний висновок щодо зв’язку погіршення стану здоров’я працівника з впливом на нього небезпечних чи шкідливих виробничих факторів або щодо протипоказання за станом здоров’я працівника виконувати зазначену роботу видається лікувально-профілактичним закладом за місцем лікування потерпілого на запит роботодавця та/або голови комісії.
4. Порядок організації і проведення медичних оглядів закладом охорони здоров’я.
14.1. Заклади охорони здоров'я:
14.1.1. Укладають договір з роботодавцем про проведення попереднього (періодичних) медичного огляду працівників, зайнятих на важких роботах, роботах із шкідливими чи небезпечними умовами праці або таких, де є потреба у професійному доборі, щорічного обов'язкового медичного огляду осіб віком до 21 року.
14.1.2. Видає наказ про створення комісії з проведення медоглядів з визначенням часу, місця їх проведення, переліку лікарів, обсягів лабораторних, функціональних та інших досліджень згідно з Переліком шкідливих та небезпечних факторів виробничого середовища і трудового процесу та Переліком робіт, для виконання яких є обов'язковим попередній (періодичні) медичні огляди працівників.
14.1.3. Залучає до проведення медоглядів лікарів, які мають підготовку з профпатології та обізнані з умовами праці працівників, особливостями виробництва та шкідливими факторами виробничого середовища, їх гігієнічною оцінкою й можливою професійною патологією на даній дільниці, у цеху, на виробництві.
14.1.4. Визначає оздоровчі заходи (рекомендації) як щодо кожного працівника, так і професійних груп, до яких входять: динамічне обстеження та лікування, реабілітація, диспансерний нагляд за станом здоров'я працівників груп ризику професійних захворювань, тимчасове переведення за станом здоров'я на іншу роботу, направлення на медико-соціально-експертну комісію (МСЕК), військово-лікарську комісію (ВЛК) тощо.
14.1.5. Приймає рішення про профпридатність працівника, про що робиться запис у Картці працівника.
5. Основні заходи безпеки при роботі з ручним електроінструментом.
3.1. Дозволяється працювати тільки тим електроінструментом по безпечній експлуатації якого робітник проінструктований.
3.2. Під час роботи електроінструментом класу І застосування засобів індивідуального захисту (діелектричних рукавичок, калош, килимів та ін.) обов'язкове, за такими винятками:
- якщо тільки один електроінструмент одержує живлення від розподільчого трансформатора безпеки.
- якщо електроінструмент одержує живлення від перетворювача частоти з окремими обмотками.
- якщо електроінструмент одержує живлення через захисно-вимикальний пристрій.
3.3. У приміщеннях без підвищеної небезпеки ураження працівників електричним струмом достатньо застосувати діелектричні рукавиці, а в приміщеннях зі струмовідними підлогами - також і діелектричні калоші або килими.
3.4. Перед видачею засобів індивідуального захисту необхідно перевірити чи не минув термін їх випробування.
3.5. Термін випробування заходів індивідуального захисту: діелектричні рукавички - 1 раз на 6 місяців; діелектричні калоші - 1 раз на 12 місяців; діелектричні боти - 1 раз на 36 місяців; діелектричні килимки - оглядаються 1 раз на 6 місяців.
3.6. Електроінструментом класів II і III дозволяється працювати без застосування індивідуальних засобів захисту в приміщеннях без підвищеної небезпеки ураження працівників електричним струмом.
3.7. У посудинах, апаратах та інших металевих спорудах в умовах обмеженої можливості переміщення і виходу з них дозволяється працювати електроінструментом класів І і II за умов, якщо тільки один електроінструмент одержує живлення від автономної двигун-генераторної установки, розподільчого трансформатора безпеки або перетворювача частоти із роздільними обмотками, а також електроінструментом класу III. В цьому разі джерело живлення (трансформатор, перетворювач тощо) слід розміщувати поза вказаними посудинами, а вторинне коло джерела не слід заземлювати.
Роботи в посудинах повинні виконувати два робітники; один з них наглядаючий, який тримає в руках мотузку, вільний кінець якої повинен бути не менше 2 м, а другий зав'язаний за кінець рятувального пояса робітника, який знаходиться в посудині.
3.8. Робітникові забороняється:
3.8.1. Підключати електроінструмент напругою до 12 В до електричної мережі загального користування через автотрансформатор, резистор або потенціометр.
3.8.2. Натягати, перекручувати та перегинати кабель, ставити на нього вантаж, а також допускати перетинання кабелю живлення електроінструменту з тросами, кабелями та рукавами газозварки.
3.8.3. Вставляти робочу частину електроінструмента в патрон і виймати її із патрона, а також регулювати інструмент без відключення його від електромережі штепсельною вилкою та повної зупинки обертальних частин.
3.8.4. Розбирати і ремонтувати інструмент, кабель, штепсельні з'єднання та інші частини самочинно, якщо ці роботи не входять до його службових обов'язків.
3.8.5. Вилучати стружку або тирсу під час роботи електроінструмента. Стружку слід видаляти спеціальними крючками або щітками після повної зупинки електроінструмента.
3.8.6. Працювати електроінструментом з приставних драбин.
3.8.7. Обробляти електроінструментом обмерзлі та мокрі деталі.
3.8.8. Працювати електроінструментами, які не захищені від дії крапель або бризок і не мають знаків відзнаки (крапля в трикутнику або дві краплі), в умовах дії крапель і бризок, а також на відкритих майданчиках під час снігопаду, дощу.
Працювати таким електроінструментом поза приміщеннями дозволяється лише за сухої погоди, а під час снігопаду чи дощу - під навісом на сухій землі або настилі.
3.8.9. Залишати без нагляду електроінструмент, приєднаний до електромережі, а також передавати його особам, що не мають права з ним працювати.
3.8.10. Торкатись різального інструменту, що обертається.
3.9. Під час роботи електродрилем предмети, що підлягають свердлінню, необхідно надійно закріплювати.
3.10. Забороняється продовження робіт електроінструментом в разі найменших ознак його несправності або якщо особа, що працює з ним, раптом відчує хоча б слабку дію електроструму: в обидвох випадках робота має бути негайно припинена, а несправний електроінструмент зданий для перевірки і ремонту.
3.11. Забороняється працювати електроінструментом, у якого закінчився термін періодичної перевірки, а також у разі виникнення хоча б однієї із таких несправностей:
3.11.1. Пошкодження штепсельного з'єднання, кабелю або його захисної трубки.
3.11.2. Пошкодження кришки вимикача.
3.11.3. Ненадійна робота вимикача.
3.1 1.4. Іскріння щіток на колекторі, що супроводжується круговим вогнем на його поверхні.
3.11.5. Витікання масла з редуктора або вентиляційних каналів.
3.11.6. Поява диму або специфічного запаху, характерного для ізоляції, що горить.
3.11.7. Поява підвищеного шуму, стукоту, вібрації.
3.11.8. Зіпсування або поява тріщин в корпусній деталі, рукоятці, захисному огородженні.
З.11.9. Пошкодження робочої частини інструмента.
3.11.10. Зникнення електричного зв'язку між металевими частинами корпусу та нульовим захисним штирем штепсельної вилки.
3.12. Підключення (відключення) допоміжного обладнання (трансформаторів, перетворювачів частоти, захисно-вимикальних пристроїв тощо) до мережі, його перевірку, а також усунення неполадок мають проводити спеціально підготовлені працівники, що мають ІІІ групу.
3.13. При включенні електроінструменту замкнення заземлення повинно передувати замкненню робочих контактів.
3.14. Для попередження пошкодження проводу чи кабелю ріжучим інструментом, а також для зручності при роботі їх слід перекидати через плече або кріпити до поясного ременя за допомогою карабінів.
3.15. Забороняється включати в електричну мережу електроінструмент при включеному електродвигуні, а також включати електроінструмент з навантаженням на робочому органі.
3.16. Забороняється приєднувати електроінструмент до мережі шляхом навішування зачищених кінців проводів або їх скручування.
3.17. В разі раптової зупинки електроінструменту (зникнення напруги, заклинювання рухомих частин тощо) він має бути вимкнений вимикачем. Під час перенесення електроінструменту з одного робочого місця на друге, а також під час перерви в роботі та її закінченні електроінструмент обов'язково має бути відімкнений від мережі штепсельною вилкою.
6. ОП при виконанні роботи на висоті. Вимоги безпеки під час монтажу стальних, залізобетонних та збірних конструкцій?
7.3.1.1. Монтаж чи демонтаж стальних, залізобетонних та збірних конструкцій (далі - конструкцій) виконується за нарядом та ПВР.
7.3.1.2. Піднімання працівників до робочої зони та спускання з неї виконується тільки встановленими драбинами, трапами, переходами, сходами. Піднімання та спускання змонтованими конструкціями, з'єднаннями, колонами тощо не дозволяється.
7.3.1.4. Не дозволяються переходи працівників встановленими конструкціями (елементами конструкцій), що не мають огородження. Перехід до верхніх поясів підкранових балок і до нижніх поясів стропильних і підстропильних ферм дозволяється тільки у разі використання запобіжного пояса, закріпленого карабіном стропа за страхувальний сталевий канат, натягнутий вздовж балок і ферм. Місця закріплення стропами запобіжних поясів до конструкцій визначаються керівником робіт.
7.3.1.5. До початку піднімання та монтажу несучих конструкцій на них встановлюються інвентарні підвісні драбини, колиски, помости, страхувальні сталеві канати, захисні огородження тощо, елементи для закріплення підвісних риштувань, запобіжних поясів та інших засобів захисту, необхідних для забезпечення безпеки працівників під час виконання робіт у наступних технологічних процесах.
7.3.1.6. Забороненоперебувати працівникам на конструкціях, які піднімаються, переміщуються і установлюються, до повного їх закріплення, а також в небезпечних зонах, над якими виконуються переміщення, установка і тимчасове закріплення конструкцій.
7.3.1.7. Необхідність використання інвентарних стропів, вантажезахоплювальних пристосувань при стропуванні конструкцій та безпечні методи зняття стропів, траверс тощо з установлених конструкцій зазначаються в ПВР.
7.3.1.8. До звільнення від вантажозахоплювальних пристосувань конструкція надійно закріплюється так, щоб її стійкість не була порушена під дією вітрових та монтажних навантажень. Розстропування довгомірних конструкцій проводиться з помостів.
7.3.1.9. Не дозволяється залишати конструкції у підвішеному стані під час перерв у роботі та після закінчення робіт.
7. Правила ОП на автомобільному транспорті. Вимоги безпеки до обладнання спеціалізованих транспортних засобів.
3.1. Усі спеціалізовані транспортні засоби повинні відповідати технічній документації на їх виготовлення та експлуатацію.
3.2. Усі драбини, поручні, перехідні містки та робочі площадки на транспортних засобах повинні утримуватися у справному стані. Опорні поверхні цих елементів повинні бути рифлені.
3.3. Робочі площадки, що знаходяться на висоті більше 0,7 м, повинні бути обладнані справним огородженням (поруччям).
3.4. Кожний панелевіз повинен бути укомплектований двома козелками для підставки під раму напівпричепа при вантажно-розвантажувальних роботах.
3.5. Для укріплення вантажів на панелевозах повинні бути справними лебідка, страхувальні ланцюги з крюками, а також троси з косинцями.
3.6. Автоцистерни для перевезення легкозаймистих та горючих рідин, а також бітуму повинні мати “дихальні” клапани, що забезпечують герметичність цистерн у заданих межах.
3.7. Зливна арматура автоцистерн повинна виключати можливість підтікання рідин під час транспортування.
3.8. Автоцистерни повинні мати справні пристрої для контролю рівня рідини.
3.9. Автоцистерни для перевезення рідин та сипучих вантажів повинні мати пристрої для заземлення.
3.10. Автоцистерни для перевезення сипучих матеріалів з пневматичним розвантаженням повинні бути обладнані справними манометрами, які добре видно з пульта керування. Пульти керування повинні мати освітлення.
3.11. На повітроводах автоцистерн, що заповнюються за допомогою вакууму, повинні бути справними запобіжний та зворотний клапани.
3.12. Кришки завантажувальних люків повинні мати справні швидкодіючі запори, що забезпечують герметичність цистерн.
3.13. Внутрішні стінки кузовів автомобілів або напівпричепів-рефрижераторів не повинні мати задирок та гострих кромок.
3.14. Напівпричепи з кузовом типу “фургон” повинні мати справне освітлення усередині кузова, що забезпечує освітленість не менше 5 лк.
3.15. Підйомні механізми, обладнання керування підійманням (опусканням) кузова, бортів тощо на спеціалізованих транспортних засобах повинні бути справними.
Рухомі деталі (шестерні, ланцюги, ремені тощо) повинні мати справне огородження.
3.16. Органи керування повинні виключати можливість їх самочинного включення або виключення.
3.17. Органи керування, дія на які одночасно або не в установленій черговості може призвести до аварії, повинні взаємно блокуватися.
8-газ. Виконання газонебезпечних робіт. Хто допускається до виконання цих робіт?
До виконання газонебезпечних робіт допускаються особи віком не молодше 18 років, які пройшли медичне обстеження, навчання і здали екзамени на знання Правил безпеки систем газопостачання України (далі - Правила), технології проведення газонебезпечних робіт, вміють користуватись засобами індивідуального захисту та надавати першу медичну допомогу потерпілим.
1.4. Навчання безпечним методам і прийомам робіт осіб, допущених до виконання газонебезпечних робіт, повинно проводитись в професійно-технічних училищах, в навчальних центрах, навчально-курсових комбінатах (пунктах), а також на курсах, спеціально створених підприємствами, що дістали дозвіл органів Держнаглядохоронпраці, згідно з Типовим положенням, затвердженим Держнаглядохоронпраці.
Практичні навички під час навчання газонебезпечним роботам повинні відпрацьовуватись на спеціально обладнаних навчальних полігонах і в класах.
1.5. Перевірка знань у осіб, які допускаються до виконання газонебезпечних робіт повинна проводитись після навчання, а потім не рідше одного разу на рік.
Про дату перевірки знань відповідальні особи повинні письмово повідомити місцевий орган Держнаглядохоронпраці не пізніше, ніж за 5 днів.
Перевірка знань виконання газонебезпечних робіт може бути проведена одночасно з перевіркою знань Правил. У цьому випадку оформляється загальний протокол, в якому, крім результатів перевірки знань Правил, зазначається висновок комісії про можливість допуску екзаменованих до виконання газонебезпечних робіт.
1.6. Результати перевірки знань оформляється протоколом. На підставі протоколу перевірки знань особі, яка склала екзамен, видається посвідчення за підписом голови комісії і інспектора Держнаглядохоронпраці.
1.7. Працівники, які виявили незадовільні знання, повинні протягом одного місяця пройти повторну перевірку знань. Особи, які і при повторній перевірці знань виявили незадовільні знання, до роботи не допускаються.
1.8. Позачергова перевірка знань Правил робітників проводиться:
- у разі введення в дію нових або переглянутих нормативних актів;
- у разі введення в експлуатацію нового обладнання, зміні або впровадженні нових технологічних процесів;
- у разі переведення працівника на іншу роботу або призначенні його на іншу посаду, яка потребує додаткових знань Правил;
- за вимогою інспектора Держнаглядохоронпраці, коли виявлено незнання працівником нормативних актів з питань охорони праці.
1.9. Працівник перед допуском до самостійного виконання газонебезпечних робіт повинен (після перевірки знань) пройти стажування під наглядом досвідченого працівника протягом не менше перших десяти робочих змін.
1.10. Допуск до стажування і самостійної роботи оформляється наказом по підприємству.
Кожний працівник у разі допуску до роботи повинен пройти у встановленому порядку інструктаж з питань охорони праці на робочому місці (під особистий розпис).
1.11. Працівникам перед допуском до роботи під розпис адміністрація повинна видати інструкції з безпечних методів робіт.
1.12. Повторний інструктаж на робочому місці проводиться не рідше одного разу на три місяці.
1.14. Газонебезпечні роботи повинні виконуватися бригадою в складі не менше двох працівників. Введення в експлуатацію індивідуальних ГБУ, технічне обслуговування газового обладнання житлових і громадських будинків (у тому числі і домових регуляторів тиску), а також окремих газових приладів і апаратів у житлових будинках можуть виконуватися одним працівником.
9-крани. Установлення вантажопідіймальних кранів, що пересуваються надземними рейковими коліями.
4.17.5. У вантажопідіймальних кранів і машин, що пересуваються надземними рейковими коліями:
· відстань від верхньої точки крана до стелі споруди, нижнього поясу кроквяних ферм або прикріплених до них предметів, а також до нижньої точки іншого вантажопідіймального крана, що працює ярусом вище, має бути не менше 100 мм;
· відстань від настилу площадок і галерей опорного крана, за винятком настилу кінцевих балок і вантажних візків, до суцільного перекриття або підшивки покрівлі, до нижнього пояса кроквяних ферм і прикріплених до них предметів, а також до нижньої точки вантажопідіймального крана, що працює ярусом вище, має бути не менше 1800 мм;
· відстань від частин торців вантажопідіймального крана, що виступають, до колон і стін споруди, перил прохідних галерей має бути не менше 60 мм. Ця відстань установлюється в разі симетричного розташування коліс вантажопідіймального крана відносно рейок;
· відстань від нижньої точки вантажопідіймального крана або таля (не враховуючи вантажозахоплювального органа) до підлоги цеху або площадок, на яких під час їх роботи можуть перебувати люди (за винятком площадок, призначених для ремонту), має бути не менше 2 м. Відстань між нижньою точкою кабіни крана або однорейкового візка та підлогою цеху має бути не менше 2 м, а якщо цю відстань неможливо витримати, – у межах від 500 мм до 1000 мм;
· відстань від нижніх частин вантажопідіймального крана чи машини, що виступають (не враховуючи вантажозахоплювального органа), до розташованого в зоні їх дії обладнання має бути не менше 400 мм;
· відстань від частин, що виступають, кабіни керування та площадки для обслуговування тролеїв до стіни, обладнання, трубопроводів, частин споруди, що виступають, колон, покрівель підсобних приміщень та інших предметів, відносно яких вони переміщуються, має бути не менше 400 мм.
10-посудини.Обов’язки власника для забезпечення, утримання посудин у справному стані і безпечні умови їх роботи?
7.1.1*. Власник зобов’язаний забезпечити утримування посудин у справному стані і безпечні
умови їх роботи.
У цих цілях необхідно:
1) призначити наказом із числа інженерно-технічних працівників, які пройшли у встановленому порядку перевірку знань цих Правил, відповідальних за справний стан і безпечну дію посудин, а також відповідальних по нагляду за технічним станом та експлуатацією посудин;
2) призначити необхідну кількість осіб обслуговуючого персоналу, навчених і маючих посвід-
чення на право обслуговування посудин, а також установити такий порядок, щоб персонал, на який покладені обов’язки по обслуговуванню посудин, вів ретельне спостерігання за дорученим йому обладнанням шляхом його огляду, перевірки дії арматури, КВП, запобіжних і блокуючих пристроїв і підтримки посудин у справному стані.
Результати огляду і перевірки повинні записуватись в змінному журналі;
3) забезпечити проведення технічних опосвідчень, діагностування посудини в установлені терміни;
4) забезпечити порядок і періодичність перевірки знань Правил керівними та інженерно-
технічними працівниками;
5) організувати періодичну перевірку знань персоналом інструкцій з режиму роботи і безпечного обслуговування посудин;
6) забезпечити інженерно-технічних працівників Правилами і керівними вказівками з безпечної експлуатації посудин, а обслуговуючий персонал – інструкціями;
7) забезпечити виконання інженерно-технічними працівниками Правил, а обслуговуючим персоналом – інструкцій.
Для підприємств з невеликою (до 10) кількістю посудин обов’язки по нагляду за технічним станом і експлуатацією посудин можуть бути покладені на відповідального за справний стан і безпечну дію посудин
11-котли. Хто може бути допущений до обслуговування котлів? Первинна,
періодична і позачергова перевірка знань персоналу котельні?
12-трубопроводи. Прокладання трубопроводів, компенсація теплового розширення, опорно-підвісна система, дренажі, арматура і редукційні пристрої?
13-котли до 0.07 Мпа. Загальні вимоги до водного режиму котлів?
13.1. Водний режим повинен забезпечувати роботу парових і водогрійних котлів без ушкодження їх елементів внаслідок відкладання накипу і шламу або внаслідок корозії металу.
13.2. Вибір засобів обробки води для живлення котлів і підживлення системи опалення повинен здійснюватися спеціалізованою (проектною, наладочною) організацією.
Експлуатація котлів без докотлової обробки води забороняється.
13.3. Періодичність чищення парових і водогрійних котлів повинна бути такою, щоб товщина відкладень на найбільш теплонапружених ділянках поверхні нагріву котла на час його зупинки на чищення не перевищувала 0,5 мм.
13.4. Для відкритих систем теплопостачання живлення і підживлювальна вода додатково повинна відповідати вимогам ГОСТ 2874 "Вода питьевая".
13.5. Якість мережевої підживлювальної води водогрійних котлів нормується за показниками (табл. 1):
Таблиця 1
| NN п/п | ПОКАЗНИКИ | Температура води |
| до 75 | до 100 | до 115 |
13.6. Для стальних парових котлів якість живильної води повинна відповідати наступним вимогам (таб. 2)
Таблиця 2
| NN п/п | ПОКАЗНИКИ | Норми якості води |
Солевміст і лужність котлової води встановлюються на основі теплохімічних випробувань. Відносна лужність не нормується.
13.6. На резервних лініях сирої води, приєднаних до лінії зм'якшеної води чи конденсату, а також до живильних баків, установлюють два запірних органи і контрольний кран між ними. Запірні органи повинні знаходитися в закритому положенні і бути опломбовані контрольний кран - відкритий. Кожний випадок живлення котла сирою водою фіксується записом у журнал з водопідготовки.
13.5. У котельні ведеться журнал (відомість) водопідготовки для запису результатів аналізів води, даних щодо продування котлів та операцій по обслуговуванню устаткування водопідготовки. При кожній зупинці котла для чищення внутрішніх поверхонь його елементів у журналі з водопідготовки записується вид і товщина накипу і шламу.
14-ліфти.Хто може бути допущенний до управління ліфтами з відповідними системами керування.
15 – підйомники.Обов’язки працівника, відповідального за безпечне проведення робіт підйомниками.
6.4.7. Працівник, відповідальний за безпечне проведення робіт підйомниками, повинен:
· організувати ведення робіт підйомниками відповідно до вимог цих Правил, ПВР та технологічних регламентів;
· інструктувати машиністів підйомників, працівників, які виконують роботи з робочої платформи, і стропальників (за наявності) щодо безпечного виконання робіт, недопущення перевантаження підйомників, правильного їх установлення;
· не допускати до обслуговування підйомників працівників, які не пройшли попереднього спеціального навчання та перевірки знань або періодичної перевірки знань з питань охорони праці;
· визначати необхідність і призначати сигнальників під час роботи підйомника;
· не допускати використання немаркованих, несправних і невідповідних за вантажопідіймальністю та характером вантажу знімних вантажозахоплювальних пристроїв і тари;
· указувати машиністам місце встановлення підйомників для роботи поблизу відкритого розподільчого устаткування (далі - ВРУ), повітряних ліній електропередачі (далі - ПЛ) та повітряних ліній зв'язку (далі - ПЛЗ) і робити про це запис у вахтовому журналі;
· не допускати проведення робіт без наряду-допуску у випадку, передбаченому підпунктом 6.5.8 цих Правил;
· здійснювати контроль за забезпеченням працівників необхідними інвентарем і засобами для безпечного проведення робіт підйомниками;
· перевіряти виконання обслуговувальним персоналом вимог інструкцій, ПВР і технологічних регламентів.
6.4.8. Чисельність відповідальних працівників визначається суб'єктом господарювання або спеціалізованою організацією залежно від кількості підйомників та умов їх експлуатації. Дозволяється покладати обов'язки працівників, відповідальних за утримання підйомників у справному стані та безпечне проведення робіт, на одного працівника.
16 – навантажувачі.Вимоги до силових систем навантажувача з електроприводом.
4.13.1. Над виводами акумуляторної батареї, що перебуває під напругою, має бути передбачений повітряний зазор не менше 30 мм або кришка батареї повинна мати електроізолювальне покриття.