Вимоги до процесів виконання вантажно-розвантажувальних робіт
8.3.1. Процеси навантаження, розвантаження і переміщення вантажів на підприємствах громадського харчування повинні виконуватися з максимальним використанням підйомно-транспортного обладнання і засобів малої механізації, згідно з ГОСТ 12.3.020-80.
8.3.2. Вантажно-розвантажувальні роботи виконуються згідно з затвердженою керівником (власником) підприємства технологією.
8.3.3. Визначення способу виконання вантажно-розвантажувальних робіт і схем укладки різноманітних вантажів при їх транспортуванні і складуванні, а також контроль за їх дотриманням здійснюється особою, на яку покладено функції безпосереднього керівництва роботами даного виду.
8.3.4. Перед початком роботи кожне місце вантажу повинне бути старанно оглянуте. При виявленні найменших пошкоджень тари (наявність виступаючих цвяхів, кінців окантовочного дроту і металевої оббивки ящиків, надломів, сколювань та інше) необхідно прийняти заходи, що виключають можливість травм і забезпечують безпеку робіт.
8.3.5. Способи укладки і кріплення вантажів повинні забезпечувати їх стійкість при транспортуванні і складуванні, розвантаженні транспортних засобів і розбиранні штабелів, а також можливість проведення механізованого навантаження і розвантаження.
8.3.6. При укладанні на піддони вантаж не повинен виступати за їх межі більше ніж на 20 мм з кожного боку.
8.3.7. Не допускається укладання на транспортні засоби і піддони вантажів у несправній тарі або таких, які мають неправильну форму, а також в упаковці, що не забезпечує їх рівновагу.
8.3.8. Переміщення бочок та інших вантажів у специфічній тарі необхідно проводити при допомозі спеціальних вантажних візків, конструкція яких повинна забезпечувати зручність і безпеку їх транспортування.
8.3.9. Розміщення і закріплення вантажів на транспортних засобах повинні забезпечувати:
стійкість вантажів, що транспортуються, виключення можливості їх зміщення і перевертання;
стійкість транспортних засобів при маневруванні з вантажем;
оглядовість фронту робіт і шляхів пересування;
безпеку роботи осіб, керуючих транспортними засобами і навколишніх людей;
рівномірність укладки по всій поверхні платформи візка.
8.3.10. Маневрування транспортних засобів з вантажами після зняття з них кріплень не допускається.
8.3.11. Пересування транспортних засобів у місцях виконання вантажно-розвантажувальних робіт повинно бути організоване по схемі, розробленій і затвердженій адміністрацією підприємства, з установленням відповідних орiєнтуючих знаків і покажчиків.
8.3.12. Маса вантажів, що переміщуються, не повинна перевищувати вантажопідйомність обладнання та інших пристосувань, зазначену в експлуатаційній документації.
8.3.13. Максимальна швидкість пересування транспортних засобів у межах підприємства повинна бути установлена залежно від стану транспортних шляхів, інтенсивності вантажних і людських потоків, специфіки транспортних засобів і вантажів.
8.3.14. При виконанні вантажно-розвантажувальних робіт підйомно-транспортні механізми повинні знаходитися у стані, що виключає їх самовільне переміщення, а також мати пристрої, що запобігають можливість їх експлуатації сторонніми особами.
8.3.15. Не допускається припинення робіт на вантажопідйомному обладнанні (ліфти, підіймачі та інше), що знаходиться під завантаженням у піднятому стані. Вантаж повинен бути опущений і зафіксований у нижньому положенні.
8.3.16. Забороняється при пересуванні підйомно-транспортного обладнання знаходження працюючих на вантажі і у зоні його можливого падіння.
8.3.17. Вантажно-розвантажувальні роботи при переміщенні вантажів вантажопідйомними механізмами (ліфтами, підіймачами) треба проводити тільки при відсутності людей у кабіні транспортного засобу, якщо це не передбачається технічною документацією.
8.3.18. Складування вантажів у місцях їх зберігання залежно від виду, упаковки і габаритних розмірів повинно проводитися у штабелi з використанням піддонів і підтоварників, а також на стелажах або горках.
8.3.19. Способи укладки при складуванні вантажів повинні забезпечувати: стійкість штабелів, пакетів; механізоване розбирання штабелів; безпеку працюючих на штабелі або біля нього; можливість застосування засобів захисту працюючих.
8.3.20. Не допускається укладка у штабелi вантажів у слабкому упакуванні, яке не витримує навантаження від верхніх рядів вантажу, або вантажів, що мають неправильну форму і не забезпечують стійкість штабеля (максимальна висота штабелів вказана в технологічній документації).
8.3.21. Висота штабеля при ручній укладці не повинна перевищувати 2 м.
8.3.22. Забороняється щільна укладка штабелів один до одного, щоб уникнути обвалів при розбиранні сусіднього штабеля.
8.3.23. Штабель з мішків треба складати у вигляді усіченої пiрамiди, перев’язавши їх трійкамi або п'ятірками. Між рядами вантажу у бавовняних мішках повинна бути прокладка з дощок. Розбирання верхніх рядів проводиться шляхом спуску мішків по лотках.
8.3.24. При розбиранні штабеля вантаж дозволяється брати тільки з верхнього ряду, переконавшись у стійкості вантажу, який лежить у штабелі поруч.
8.3.25. Висота складання бочок з соліннями у горизонтальному (лежачому) положенні повинна бути не більше 3-х рядів з обов'язковою укладкою прокладок між рядами і встановленням стовпців з підкосами для попередження розкочування крайніх бочок.
8.3.26. При складанні бочок у горизонтальному положенні між двома стінами складу впритул допускається висота укладки у 4 ряди.
8.3.27. Підйом та укладання дрібних штучних та сипучих вантажів необхідно проводити у жорсткій тарі, розміщуючи при цьому вантаж на 0,1 м нижче рівня бортів тари.