Характер випорожнень при захворюваннях

Огляд

- положення дитини (вимушене чи активне)

- стан шкіри (колір, сухість, розчухи, телеангіоектазії)

- стан язика і слизових ротової порожнини (колір, вологість; сосочки язика, відбитки зубів на бокових поверхнях, нашарування на язиці: колір і розповсюдженість)

- розмір, форма живота, його симетричність в горизонтальному та вертикальному положеннях

- розширення венозної сітки на передній черевній стінці

- участь м’язів передньої черевної стінки в акті дихання

- видима перистальтика

- розходження прямих м’язів живота (діастаз), грижі.

-анус і перианальна ділянка: зімкнутий чи зіяє, тріщини, мацерація, гіперемія, гемороїдальні вузли, відходження гельмінтів під час огляду.

3. Пальпація

- поверхнева (орієнтовна і порівняльна): напруження м’язів, болючість, зони гіперестезії, розходження прямих м’язів живота (діастаз), грижі і грижові ворота, значне збільшення внутрішніх органів

- глибока

а) пальпація сигмоподібної кишки*

б) пальпація сліпої кишки*

в) пальпація попереково-ободочної кишки*

г) пальпація висхідної і нисхідної кишки*

д) пальпація печінки (ковзна і діафрагмально-інспіраторна): чи пальпується, консистенція, болючість, характер поверхні і нижнього краю;

е) пальпація шлунка

4. Перкусія

- перкусія живота

- перкусія печінки

- перкуторне виявлення асциту

- визначення флюктуації в черевній порожнині.

5. Аускультація

- “кишкові шуми”,

- аускультативна перкусія (аускультофрикція): нижня межа та розміри шлунка.

 

*чи в типовому місці, болючість, форма, діаметр, консистенція, характер поверхні, рухливість, акустичні явища.

4.5.Матеріали для самоконтролю:

А.Тестові завдання:

 

1. Фізіологічна слинотеча відмічається у дітей у віці:

а) 1-2 тижні

б) 1-2 міс

в) 2-3 міс

г) 3-6 міс

д) 5-7 років

 

2. Довжина стравоходу у дітей порівняно з дорослими, відносно:

а) більша

б) менша

в) така сама

 

3. Разовий об’єм їжі дитини першого року життя визначається за формулою Філатова:

а) 10•n

б) 70•n

в) 30 + n

г) 30 (30 + n)

д) 30 + 30•n

 

4. Яка ферментативна активність у дітей першого року життя зростає швидше:

а) амілолітична

б) протеазна

в) однакові темпи

 

5. Дисфагія у дітей відмічається при:

а) перекормі

б) холецистіті

в) диспепсії

г) ураженні стравоходу

д) запаленні органів ротоглотки

 

6. Біль у животі у дитини перших років життя може бути запідозрений на основі:

а) дисфагії

б) аерофагії

в) відмови від їжі

г) неспокою

д) підгинання ніг до живота

 

7. Схильність дітей першого року життя до зригування пояснюється тим, що:

а) дно шлунку лежить нижче антрально-пілоричного відділу

б) шлунок розташований вертикально

в) добре розвинута запираюча функція нижнього стравоходного сфінктера

г) слабко розвинутий кардіальний відділ шлунку

д) добре розвинутий пілоричний відділ шлунку

 

 

8. У процесі засвоєння їжі у дітей перших тижнів життя важливу роль відіграють:

а) мембранне харчування

б) порожнинне харчування

в) аутоліз

г) піноцитоз

д) мікрофлора кишечнику

 

 

Б.Задачі для самоконтролю:

1. У дитини 2 тижнів мати помітила білі плями на слизовій оболонці щік та язика. Звернулася до лікаря. При огляді виявлено: білі плями на слизовій оболонці легко знімаються шпателем.

Вкажіть причину виявлених змін.

 

2. У дитини 1 міс періодично після годування відмічаються зригування невеликою кількістю їжі. Перебуває на природному вигодовуванні. Маса тіла дитини зросла на 700 г за 1-й місяць.

Вкажіть причину виявлених змін.

 

Література.

Основна:

1. Чеботарьова В.Д., Майданник В.Г. Пропедевтична педіатрія. - К., 1999. - С. 189-192; 387-400.

2. Мазурин А. В., Воронцов И. М. Пропедевтика детских болезней. – СПб.: «Фолиант», 2001. - С. 482-514.

3. Детские болезни // Под ред. Л. А. Исаевой. - М.: Медицина, 1986. - С. 369-412.

4. Усов И.Н. Здоровий ребенок. – Минск: «Бєларусь», 1984.- с.37.

Додаткова:

1. Клиническое исследование ребёнка / В. А.Еренков - К.: Здоров’я, 1984. - С. 148-223.

2. Сміян І.С., Лобода В.Ф. Особливості перебігу хронічного гастродуоденіту у дітей (лекція). – Тернопіль, 1996.– 27с.

3. Сміян І.С. Захворювання гепатобіліарної системи у дітей (лекція). – Тернопіль, 1995.– 51 с.


Змістовий модуль №8. Система травлення у дітей.

Тема заняття №12.Загальна семіотика уражень органів травлення, семіотика основних захворювань у дітей. Абдомінальний синдром.

 

1. Актуальність теми.Захворювання і функціональні розлади системи травлення широко поширені серед дитячого населення. Дослідження травної системи, в тому числі збір анамнезу, є важливим і для диференціальної діагностики з гострою хірургічною патологією, патологією центральної нервової системи, інфекційними захворюваннями.

 

2. Конкретні цілі:

· Збирати анамнез у хворого з патологією травної системи.

· Проводити об’єктивне обстеження органів травлення у дитини.

· Інтерпретувати отримані дані.

· Аналізувати основні синдроми ураження травної системи у дітей.

· Призначати лабораторно-інструментальні методи дослідження травної системи у дітей.

· Фіксувати отримані результати в медичній карті стаціонарного хворого, історії розвитку дитини (ф.№003/о і .№112/о).

3.Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція)

Назви попередніх дисциплін Отримані навики
1. Нормальна анатомія   2. Гістологія та ембріологія людини 3. Нормальна фізіологія   Описувати будову травної системи організму людини. Знати та визначати особливості будови органів травлення у дітей різного віку. Визначити особливості функціонування травної системи у дітей.

4.Завдання для самостійної праці під час підготовки до заняття.

4.1. Перелік основних термінів, параметрів, характеристик, які повинен засвоїти студент при підготовці до заняття:

Термін Визначення Клінічне значення
1.Анорексія    
2. Поліфагія    
3. Зага (печія)    
4. Блювання і відригування
5. «Мозкове блювання»  

4.2. Теоретичні питання до заняття:

1. Основні причини порушення апетиту у дітей.

2. При яких захворюваннях може спостерігатись печія, відрижка, блювання.

3. Пальпаторно-перкуторні симптоми гастродуоденіту, холециститу, панкреатиту, апендициту. Назва за авторами.

4.Семіотика гастриту.

5.Семіотика виразкової хвороби.

6.Семіотика хронічного холециститу, дискинезії жовчних шляхів.

7. Додаткові методи обстеження органів травленні: фракційне зондування шлункового соку, дуоденальне зондування, ультразвукове дослідження органів черевної порожнини.

 

4.3. Практичні роботи (завдання), які виконуються на занятті:

1. Методика (алгоритм) виявлення пальпаторно-перкуторних симптомів гастродуоденіту, їх оцінка.

2. Методика (алгоритм) виявлення пальпаторно-перкуторних симптомів холециститу.

3. Методика (алгоритм) виявлення пальпаторно-перкуторних симптомів панкреатиту, їх оцінка.

4. Методика (алгоритм) виявлення пальпаторно-перкуторних симптомів апендициту, їх оцінка.

Зміст теми:

Пальпаторно-перкуторні симптоми, зони, точки

 

Симптом за автором При якому захворюванні + Опис симптому, зони, точки
Георгієвського-Мюссі
Дежардена точка
Єгорова
Кача
Кера точка
Керте
Лепіне
Мак-Бурнея точка
Симптом Мейо-Робсона
Точка Мейо-Робсона
Менделя
Мерфі
Ортнера
Ровзінга
Шоффара (зона)
Щоткіна-Блюмберга

Матеріали для самоконтролю:

А.Тестові завдання:

1. Оперезуючі болі з переважною локалізацією зліва вище пупка відмічаються при:

а) езофагіті

б) холецистіті

в) гастриті

г) панкреатиті

д) апендициті

2. Гіперсалівація у дітей відмічається при:

а) холецистіті

б) диспепсії

в) паротиті

г) панкреатиті

д) глистній інвазії

3. Причина відсутності випорожнень у новонароджених:

а) атрезія анального отвору

б) вада розвитку кишечнику

в) родова травма

г) недоїдання

д) гіпотонія м’язів живота

4. Захворювання при яких відмічається зниження апетиту у дітей (вкажіть всі правильні відповіді):

1) пухлини гіпоталамічної ділянки

2) цукровий діабет

3) інтоксикації

4) захворювання органів травлення

5) захворювання нервової системи

5. Ранні болі в животі у дітей спостерігаються при (вкажіть всі правильні відповіді):

1) виразковій хворобі дванадцятипалої кишки

2) дуоденіті

3) гастродуоденіті

4) гастриті

5) езофагіті

Б. Задачі для самоконтролю:

1. Дитина 13 років, скаржиться на біль у животі, переважно в правому підребер’ї, який виникає після фізичного навантаження, жирної їжі, нудоту, поганий апетит, швидку стомлюваність. Об’єктивно: шкіра суха, субіктерична, язик з білим нальотом. Живіт м’який, болючий у правому підребер’ї, позитивні симптоми Ортнера, Єгорова, Мерфі. Печінка виступає з-під краю реберної дуги на 2 см. Випорожнення через 1 добу, схильність до закрепу.

Про яке захворювання слід думати? Які методи обстеження використати?

 

2. Дівчинці 5 років, вона поступила із скаргами на частий нападоподібний біль у правому підребер’ї і біля пупка, який виникає після фізичних перенавантажень, закрепи. Дівчинці призначене дуоденальне зондування. Порцію “В” отримати не вдалося, порції “А” і “С” без патологічних змін.

Про яке захворювання слід думати? Які дослідження можуть підтвердити ваші припущення?

 

3. Дитині 6 років. Мати скаржиться на підвищення температури у дитини до 37,8°С, блювання. Об’єктивно: шкіра бліда, землиста, язик густо обкладений сірим нальотом. Живіт при пальпації болючий в правій клубовій ділянці. Симптом Ровзінга і Щоткіна-Блюмберга позитивний, відмічається болючість в точці Мак-Бурнея.

Про яке захворювання слід думати?

 

Література.

Основна:

1. Чеботарьова В.Д., Майданник В.Г. Пропедевтична педіатрія. - К., 1999. - С. 189-192; 387-405.

2. . Мазурин А. В., Воронцов И. М. Пропедевтика детских болезней. – СПб.: «Фолиант», 2001. - С. 504-537.

3. Мазурин А. В., Воронцов И. М. Пропедевтика детских болезней. - М.: Медицина, 1986. - С. 181-220.

4. Детские болезни // Под ред. Л. А. Исаевой. - М.: Медицина, 1986. - С. 369-412.

Додаткова:

1. Клиническое исследование ребёнка / В. А.Еренков - К.: Здоров’я, 1984. - С. 148-223.

2. Сміян І.С., Лобода В.Ф. Особливості перебігу хронічного гастродуоденіту у дітей (лекція). – Тернопіль, 1996.–27с.

3. Сміян І.С. Захворювання гепатобіліарної системи у дітей (лекція). – Тернопіль, 1995.–51 с.

 


Змістовий модуль №8. Система травлення у дітей.

Тема заняття №13. Семіотика уражень органів травлення.Пілороспазм, пілоростеноз. Порушення випорожнень у дітей.

 

Актуальність теми.Блювання і порушення випорожнень у дітей раннього віку є проявом ряду захворювань травної системи. Крім того, дані симптоми зустрічаються при інтоксикаціях будь-якого ґенезу. Знання особливостей даних симптомів у дітей дозволить покращити діагностику захворювань, провести диференціальну діагностику з хірургічними та інфекційними захворюваннями.

 

2. Конкретні цілі:

· Збирати анамнез у хворого з патологією травної системи.

· Проводити об’єктивне обстеження органів травлення у дитини.

· Інтерпретувати отримані дані.

· Аналізувати основні синдроми ураження травної системи у дітей.

· Диференціювати синдроми блювання при пілороспазмі та пілоростенозі, порушення випорожнення при інфекційній діареї, жовтяницях тощо.

· Призначати лабораторно-інструментальні методи дослідження травної системи у дітей.

· Фіксувати отримані результати в медичній карті стаціонарного хворого, історії розвитку дитини (ф.№003/о і .№112/о).

Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція)

Назви попередніх дисциплін Отримані навики
1. Нормальна анатомія   2. Гістологія та ембріологія людини 3. Нормальна фізіологія   Описувати будову травної системи організму людини. Знати та визначати особливості будови органів травлення у дітей різного віку. Визначити особливості функціонування травної системи у дітей.

4.Завдання для самостійної праці під час підготовки до заняття.

4.1. Перелік основних термінів, параметрів, характеристик, які повинен засвоїти студент при підготовці до заняття:

Термін Визначення
1.Пілоростеноз  
2. Пілорспазм  
3. Мальабсорбція  
4. Токсична диспепсія  
4.Дизентерія  
5. Інвагінація  

4.2. Теоретичні питання до заняття:

1. Семіотика* простої диспепсії.

2. Семіотика* токсичної диспепсії

3. Семіотика* гастриту.

4. Семіотика* виразкової хвороби.

5. Семіотика* панкреатиту.

6. Семіотика* хронічного холециститу, дискінезії жовчних шляхів.

7. Дизентерія – інвагінація, семіотика, диференційна діагностика

8. Пілоростеноз – пілороспазм, семіотика, диференційна діагностика.

9. Догляд за хворими з деякими розладами при захворюванні органів травлення:

- нудоті;

- відрижці;

- метеоризмі;

- блюванні;

- проносі;

- печії;

- закрепах і болю в животі.

10. Долікарська допомога при шлунково-кишкової кровотечі.

 

*скарги, анамнез хвороби, огляд, пальпація, перкусія, результати додаткових обстежень.

 

4.3. Практичні роботи (завдання), які виконуються на занятті:

1. Дослідження хворих з патологією системи травлення.

2.Обговорення та інтерпретація отриманих результатів.

3.Розв'язання ситуаційних задач

4.4. Зміст теми:

Характер випорожнень при захворюваннях

Захворювання Характер випорожнень
Дизентерія
Проста диспепсія
Токсична диспесія
Муковісцидоз
Целіакія
Гепатит
Інвагінація

Характеристика мікробіоценозу кишечника

 

Мікроорганізми Діти першого року життя Дорослі
кількість мікроорганізмів в 1 г фекалій
min - max M±m, lg min - max M±m, lg
Біфідобактерії 108-1010 8,6±0,6 109- 1010 9,8±0,19
Бактероїди 109-1010 9,2±0,1 108**
Малочнокислі палички 106-107 6,9±0,2 106-108 7,5±0,1
Молочнокислі стафілококи 106-107 6,6±0,1 107-108 7,4±0,36
Ентерококи 105-106 5,2±0,1 105-107 6,4±0,2
Ентеробактерії        
з нормальною ферментативною активністю 107-108* 7,7±0,3 107-108 7,8±0,24
зі зниженою ферментативною активністю 106-107* 6,7±0,3 106-107* 6,8±0,24
лактозонегативні 106-107* 6,4±0,2 106-107* 6,5±0,2
Мікроби роду протея <104* 3,4±0,1 <103**
Інші умовнопатогенні ентеробактерії <105* <104*
Стафілококи (сапрофітні, епідермальні) <104* 104-106* 5,3±0,4
Дріжджоподібні гриби <104* <104*
Спороносні анаеробні палички (клостридії <105*

 

* Можуть виявлятися у практично здорових людей

** Виявляються у невеликої частини дітей старше 3 міс.

4.5. Матеріали для самоконтролю:

А.Тестові завдання:

1. Вкажіть скільки раз на день відмічаються випорожнення у здорових дітей перших 6 міс життя, що знаходяться на грудному вигодовуванні:

а) 1-2

б) 2-3

в) 3-4

г) 4-5

д) 6-7

 

2. При абдомінальних кольках у дітей в першу чергу необхідно виключити:

а) перекорм

б) метеоризм

в) інвагінацію кишечнику

г) апендицит

д) ущемлення грижі

 

3. Блювання «фонтаном» у дітей відмічається при:

а) родовій травмі

б) перекормі

в) дизентерії

г) пілороспазмі

д) пілоростенозі

 

4. Целіакія ‑ це захворювання, що пов’язане з:

а) відсутністю лактази

б) вадою розвитку шлунку

в) порушенням кишкового всмоктування білків злаків

г) нераціональним харчуванням

д) порушенням всмоктування жирів молока

 

5. Синдром мальабсорбції проявляється:

а) проносом з поліфекалією

б) зростаючим виснаженням хворого

в) збільшенням живота в об’ємі

г) меленою

д) іктеричністю склер

 

 

Б.Задачі для самоконтролю:

1. Дитині 3 тижні. Мати скаржиться на блювання «фонтаном», те що дитина не набирає масу тіла. Дані симптоми спостерігаються протягом 1 тижня. При огляді живота – перистальтика у вигляді «піщаного годинника». На що вказує дана симптоматика.

 

2. Мати дитини 3,5 міс звернулась до педіатра із скаргами на кволість дитини, періодичний неспокій, рідкі випорожнення до 6 разів на добу жовтого кольору з незначною кількістю слизу і білими грудочками, дворазове блювання. З анамнезу відомо, що мати ввела в раціон дитини манну кашу.

Яке захворювання можна запідозрити? Які причини призвели до його виникнення?

 

3. У дитини 5 років, випорожнення набули білого кольору, сеча ‑ кольору пива. Печінка на 4 см виступає з-під краю реберної дуги, ущільнена.

Яке захворювання можна запідозрити?

 

Література.

Основна:

1. Чеботарьова В.Д., Майданник В.Г. Пропедевтична педіатрія. - К., 1999. - С. 189-192; 387-405.

2. Мазурин А. В., Воронцов И. М. Пропедевтика детских болезней. - М.: Медицина, 1986. - С. 181-220.

3. Детские болезни // Под ред. Л. А. Исаевой. - М.: Медицина, 1986. - С. 369-412.

Додаткова:

1. Клиническое исследование ребёнка / В. А.Еренков - К.: Здоров’я, 1984. - С. 148-223.

2. Сміян І.С., Лобода В.Ф. Особливості перебігу хронічного гастродуоденіту у дітей (лекція). – Тернопіль, 1996.–27с.

3. Сміян І.С. Захворювання гепатобіліарної системи у дітей (лекція). – Тернопіль, 1995.–51 с.

4.Майданник В.Г., Дука К.Д.Практикум з пропедевтичної педіатрії з доглядом за дітьми. –К., «Знання України», 2002. с.-224-232, 295, 298-300, 302, 309-312.


Змістовий модуль №9. Система виділення у дітей.

Тема заняття №14. Анатомо-фізіологічні особливості, методика обстеження і семіотика найбільш поширених захворювань сечової системи у дітей

 

1.Актуальність теми:Система виділення виконує ряд життєво важливих гомеостатичних функцій. Підтримання постійного об’єму рідини організму, осморегуляція, регуляція іонного складу та кислотно-лужного стану, екскреція продуктів метаболізму і чужорідних речовин, секреція біологічно активних речовин тощо. Знання анатомо-фізіологічних особливостей, методики обстеження і семіотики захворювань органів системи виділення допоможе своєчасно діагностувати та лікувати захворювання, проводити профілактичні заходи.

2. Конкретні цілі:

· Збирати анамнез у дитини з хворобами системи виділення.

· Проводити об’єктивне обстеження хворої дитини.

· Оцінювати отримані дані.

· Аналізувати основні синдроми ураження системи виділення у дітей.

· Фіксувати отримані результати в медичній карті стаціонарного хворого, історії розвитку дитини (ф.№003/о і №112/о).

Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція)

Назви попередніх дисциплін Отримані навики
1. Нормальна анатомія 2. Гістологія та ембріологія людини 3. Нормальна фізіологія   Описувати будову органів сечової системи. Знати та визначати особливості будови органів сечової системи у дітей. Визначити особливості функціонування сечовидільної системи у дітей.

4.Завдання для самостійної праці під час підготовки до заняття.

4.1. Перелік основних термінів, параметрів, характеристик, які повинен засвоїти студент при підготовці до заняття:

Термін Визначення
1. Нетримання сечі  
2. Неутримання сечі
3. Гіпоспадія  
4. Епіспадія  
5. Крипторхізм  
6. Фімоз  
7. Гідроцеле  

4.2. Теоретичні питання до заняття:

1.Анатомічні особливості нирок в дитячому віці, клінічні висновки.

2.Гістологічні особливості нирок у дітей, клінічні висновки.

3.Основні функції нирок, їх особливості у дітей; клінічні висновки.

4.АФО будови мисок і сечоводів у дітей; клінічні висновки.

5.АФО будови сечового міхура у дітей; клінічні висновки. Кількість сечовипускань в залежності від віку (1 міс, 1 рік, дошкільний вік).

6.АФО будови сечовивідного каналу у дітей; клінічні висновки.

 

4.3. Практичні роботи (завдання), які виконуються на занятті:

1.Методика (алгоритм) виявлення ознак захворювання органів виділення шляхом опитування (скарги, анамнез).

2. Методика (алгоритм) виявлення ознак захворювання органів виділення шляхом огляду.

3. Методика (алгоритм) виявлення ознак захворювання органів виділення шляхом пальпації.

4. Методика (алгоритм) виявлення ознак захворювання органів виділення шляхом перкусії.

4.4.Зміст теми:

Симптом Визначення Клінічне значення
1. Гематурія  
2. Лейкоцитурія  
3. Еритроцитурія  
4. Протеїнурія  

. Методика обстеження органів сечової системи, короткий виклад.

1. Опитування:

- скарги

- зміна поведінки дитини під час сечовипускання

- анамнез захворювання

- анамнез життя

- сімейний анамнез (спадкова схильність)

- умови життя; режим..

Огляд

- загальний стан

- поведінка

- положення дитини (вимушене чи активне)

- стигми дизембріогенезу

- стан шкіри (колір, сухість, розчухи, припорошеність, запах урини)

- слизові оболонки ротової порожнини (стан і колір)

- наявність набряків : повіки, обличчя, кінцівки, тулуб

- розмір, форма живота, його симетричність в горизонтальному та вертикальному положеннях, ознаки асциту

- геніталії: виділення на білизні, чи правильно сформовані відносно статі і віку

- зміна поведінки дитини під час сечовипускання

 

3. Пальпація

- нирок (горизонтальне, вертикальне положення і вертикальне напівзігнуте

- сечового міхура

- болючість точок проекції сечоводів

- набряків на крижах і кінцівках

4. Перкусія

- виявлення асциту

- перевірка симптому Пастернацького

- перкусія сечового міхура.

4.5. Матеріали для самоконтролю:

А.Тестові завдання:

1. Реабсорбційна функція канальців нирок у дітей:

а) знижена

б) підвищена

в) як у дорослих

2. Вісцеральний листок капсули клубочків у дітей перших років життя викладений епітелієм:

а) плоским

б) кубічним

в) багатошаровим

3. Співвідношення кількості сечі від кількості випитої рідини в нормі у дітей становить (в %):

а) 20

б) 30

в) 40

г) 50

д) 70-75

4. Вкажіть тиждень внутрішньоутробного розвитку, на якому починають формуватись процеси сечовиділення:

а) 1

б) 5

в) 9

г) 11

д) 22

5. У скільки разів збільшується маса нирок до 15 років?

а) 2

б) 3

в) 6

г) 8

д) 10

 

Б.Задачі для самоконтролю:

1. Напишіть, як виглядатиме результат загального аналізу сечі здорової дитини 2 років.

 

2. Напишіть, як виглядатиме результат загального аналізу сечі здорової дитини 7 років.

 

Література.

Основна:

1. Чеботарьова В.Д., Майданник В.Г. Пропедевтична педіатрія. - К., 1999. - С. 170-179, 421-428.

2. Майданник В.Г. Основи клінічної діагностики в педіатрії. - Київ., 1998. - С. 179- 187.

3. Мазурин А. В., Воронцов И. М. Пропедевтика детских болезней. – СПб.: «Фолиант», 2001. - С. 538-558.

4. Мазурин А.В., Воронцов И.М. Пропедевтика детских болезней. - М.: Медицина, 1985. - С. 221-237.

Додаткова:

1. Смиян И.С., Луговая О.И. Заболевания органов мочеполовой системы у детей. - К.: Здоровье, 1990. - 144 с.

2. Майданник В.Г., Бурлай В.Г., Корнієнко А.Б. Анатомо-фізіологічні особливості та методика дослід­ження функціональних систем у дітей. - К.: Супрамед, 1994. - С.12-23, 55-63.

3. Терещенко О.В., Люлько О.О. Нариси дитячої урології. - Дніпропетровськ: “Пороги”, 1995. - С.4-260.

4. Загальний догляд за дітьми: /Л.С.Калиновська, В.Й.Гроховський, А.Х.Жагліна та ін. - К.: Вища школа, 1993. - С.71-74.


Змістовий модуль №9. Система виділення у дітей.

Тема заняття №15.Семіотика найбільш поширених захворювань сечової системи у дітей. Семіотика мікроскопічних змін сечового осаду (протеїн-, еритроцит-, лейкоцит- і циліндрурія тощо). Синдром гострої і хронічної ниркової недостатності.

 

1.Актуальність теми:Захворювання видільної системи поширені у дитячому віці. Вміння інтерпретувати зміни аналізу сечі, виділяти симптоми захворювання і поєднувати їх в синдроми дозволяє лікарю діагностувати тяжкі захворювання органів виділення, а також оцінювати наявність токсичного стану організму.

2. Конкретні цілі:

· Збирати анамнез у дитини з хворобою системи виділення.

· Проводити об’єктивне обстеження хворої дитини.

· Оцінювати отримані дані.

· Призначати лабораторно-інструментальні методи обстеження хворого з патологією системи виділення.

· Інтерпретувати результати лабораторно-інструментальних методів дослідження.

· Аналізувати основні синдроми ураження системи виділення у дітей.

· Фіксувати отримані результати в медичній карті стаціонарного хворого, історії розвитку дитини (ф.№003/о і №112/о).

3. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція)

Назви попередніх дисциплін Отримані навики
1. Нормальна анатомія 2. Гістологія та ембріологія людини 3. Нормальна фізіологія   Описувати будову органів сечової системи. Знати та визначати особливості будови органів сечової системи у дітей. Визначити особливості функціонування сечовидільної системи у дітей.

4.Завдання для самостійної праці під час підготовки до заняття.

4.1. Перелік основних термінів, параметрів, характеристик, які повинен засвоїти студент при підготовці до заняття:

Термін Визначення Клінічне значення
1. Олігурія  
2. Анурія  
3. Поліурія  
4. Дизурія  
5. Гіпостенурія  
6. Гіперстенурія  
7. Ізостенурія  
8. Поллакіурія  
9. Ніктурія  
10.Странгурія  
11.Бактеріурія

4.2. Теоретичні питання до заняття:

1.Семіотика* циститу і уретриту (клінічні та лабораторні ознаки).

2.Семіотика* пієлонефриту (клінічні та лабораторні ознаки).

3.Семіотика* гломерулонефриту (клінічні та лабораторні ознаки).

4.Синдром гострої і хронічної ниркової недостатності.

5.Догляд за дітьми з захворюваннями нирок та сечовивідних шляхів

*скарги, анамнез хвороби, огляд, пальпація, перкусія, результати додаткових обстежень.

4.3. Практичні роботи (завдання), які виконуються на занятті:

1. Методика (алгоритм) виявлення ознак захворювання органів виділення шляхом оцінки та інтерпретації загального аналізу сечі залежно від віку, дослідження за Нечипоренко, Зимницьким.

2. Спостереження за дітьми з захворюваннями нирок та сечовивідних шляхів (зважування, облік випитої і виділеної рідини, вимірювання артеріального тиску).

4.4.Зміст теми:

Захворювання Скарги, анамнез хвороби Огляд, пальпація, перкусія Зміни в заг. аналізі сечі Зміни в заг. аналізі крові, біохімічному
Пієлонефрит
Гломерулонефрит
Цистит

Основні елементи догляду за дітьми з захворюваннями нирок та сечовивідних шляхів:

- лікувально-охоронний режим;

- дієта, водний і сольовий режими;

- догляд за шкірою та слизовими оболонками;

- гігієнічні заходи, щоденний туалет.

 

Спостереження за хворими з захворюваннями нирок та сечовивідних шляхів:

- зважування дитини;

- облік випитої та виділеної рідини;

- виявлення набряків;

- вимірювання артеріального тиску.

Підготовка хворих та проведення проб Нечипоренка, Зимницького, Реберга, аналізу сечі на вміст цукру.

4.5.Матеріали для самоконтролю:

А.Тестові завдання:

 

1. Показник кліренсу ендогенного креатиніну у новонароджених (мл/хв):

а) 5‑10

б) 10‑28

в) 30‑40

г) 55‑65

д) 70‑120

2. Для встановлення прихованих набряків у дітей використовують пробу:

а) Машковського

б) Мак-Клюра-Олдрича

в) Зимницького

г) Нечипоренко

д) Амбурже

3. Вся циркулююча кров у організмі протікає через нирки кожні (в хв):

а) 1-2

б) 5‑10

в) 15‑20

г) 30-35

д) 60-70

4. Співвідношення денного та нічного діурезу в нормі:

а) 1:1

б) 2:1

в) 1:2

г) 4:5

д) 6:1

5. Нормальні показники проби за Нечипоренко (вкажіть всі вірні відповіді):

а) лейкоцити – 0‑2,0 106 в 1 л;

б) циліндри – 0‑1 000 за добу;

в) еритроцити – 0‑1,0 106 в 1 л;

г) епітелій – 10‑15 в полі зору;

д) лейкоцити – 0‑20 000 в 1 мл.

 

Б.Задачі для самоконтролю:

 

1. Хворий 8 років. Місяць тому перехворів на скарлатину. За останній тиждень став кволим, погіршився апетит, з’явилися набряки на обличчі. Об’єктивно: шкіра бліда, пастозність обличчя. ЧСС – 108/хв, АТ – 130/80 мм рт. ст. Сечовиділення не порушене. Аналіз сечі: відносна щільність 1028, рівень білка – 2,6 г/л, лейк. – 5-8 в полі зору, ер. – 40-50 в полі зору, змінені. Проба за Зимницьким: коливання відносної щільності – 1006-1024, ніктурія.

Про яке захворювання слід думати? Які основні симптоми його?

 

2. Хвора 7 років. Скаржиться на часте сечовипускання, біль у животі, нудоту, блювання, підвищення температури до 38,2°С. Хворіє 4 доби, тиждень тому мало місце переохолодження. Шкіра бліда. Пальпація нирок болісна. Симптом Пастернацького позитивний праворуч.

Аналіз крові: ер. – 3,8´1012 /л, Нb – 130 г/л, КП – 1,1, лейк. - 19,2´109/л, паличк. – 12%, сегм. – 63%, лімф. – 20%, еоз. – 1%, мон. – 4%, ШОЕ – 23 мм/год.

Аналіз сечі за Нечипоренко: лейк. - 62,3´106 /л, ер. – 1,25´106/л.

Перерахуйте основні синдроми захворювання.

 

Література.

Основна:

1. Чеботарьова В.Д., Майданник В.Г. Пропедевтична педіатрія. - К., 1999. - С. 170-179, 421-428.

2. Мазурин А.В., Воронцов И.М. Пропедевтика детских болезней, Санкт-Петербург, «Фолиант» 2001. - С.554-582.

3. Еренков В.А. Клиническое исследование ребенка. – Киев: «Здоров’я»,1984г. – с.247-248.

4.Майданник В.Г., Дука К.Д. Практикум з пропедевтичної педіатрії з доглядом за дітьми. –К., «Знання України», 2002. с.-229-232, 295, 298-300, 302.

Додаткова:

1. Майданник В.Г., Бурлай В.Г., Корнієнко А.Б. Анатомо-фізіологічні особливості та методика дослід­ження функціональних систем у дітей. - К.: Супрамед, 1994. - С.12-23, 55-63.

2. Майданник В.Г. Основи клінічної діагностики в педіатрії. - Київ., 1998. - С. 179- 187.

3. Смиян И.С., Луговая О.И. Заболевания органов мочеполовой системы у детей. - К.: Здоровье, 1990. - 144 с.

4. Терещенко О.В., Люлько О.О. Нариси дитячої урології. - Дніпропетровськ: “Пороги”, 1995. - С.4-260.

5. Калиновська Л.С., Гроховський В.Й., Жагліна А.Х.та ін. Загальний догляд за дітьми. - К.: Вища школа, 1993. - С.71-74.

 


Змістовий модуль №10. Ендокринна система у дітей.

Тема заняття №16. Анатомо-фізіологічні особливості, методика обстеження ендокринних залоз. Семіотика синдромів гіпер- і гіпофункції окремих ендокринних залоз та захворювань ендокринної системи у дітей

 

1.Актуальність теми:

Ендокринні залози впливають на обмін речовин, фізичний і психічний розвиток дитини, регулюють ріст і диференціювання. У дітей при розладах залоз внутрішньої секреції виникає своєрідна клініка. Зміни організму можуть бути незворотними, формується психічний і фізичний дефект, що не характерно для дорослих. Тому знання анатомо-фізіологічних особливостей, методики обстеження і семіотики захворювань органів ендокринної системи допоможе своєчасно розпізнавати, лікувати, попереджувати розвиток захворювань.

2. Конкретні цілі:

· Збирати анамнез у дитини з хворобою ендокринної системи.

· Проводити об’єктивне обстеження ендокринної системи у дітей.

· Призначати необхідний комплекс діагностичних заходів у хворого з патологією ендокринної системи для уточнення патологічних змін.

· Інтерпретувати виявлені зміни основі знання анатомо-фізіологічних особливостей дитини.

· Формувати комплексний синдромальний діагноз.

· Фіксувати отримані результати в медичній карті стаціонарного хворого, історії розвитку дитини (ф.№003/о і .№112/о).

3.Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція)

Назви попередніх дисциплін Отримані навики
1. Нормальна анатомія   2. Гістологія та ембріологія людини 3. Нормальна фізіологія   Описувати особливості будови ендокринних залоз організму. Знати та визначати особливості будови органів ендокринної системи. Визначити особливості функціонування ендокринної системи: місце продукції гормонів, їх вплив на інші орган і системи, обмін речовин, регуляція секреції гормонів.

4.Завдання для самостійної праці під час підготовки до заняття.

4.1. Перелік основних термінів, параметрів, характеристик, які повинен засвоїти студент при підготовці до заняття:

Термін Визначення
1.Гіпертиреоз  
2.Гіпотиреоз  
3.Гіперпаратиреоз  
4.Гіпопаратиреоз  
5.Гіпофізарний нанізм
6.Гігантизм  
7.Гірсутизм  
8.Гіпертрихоз  
9.Гіпогонадизм  
10.Гінекомастія  

4.2. Теоретичні питання до заняття:

    1. Особливості функціонування ендокринних залоз у дитячому віці.
    2. Анатомо-фізіологічні особливості щитоподібної залози. Ознаки гіпер- та гіпофункції щитоподібної залози.
    3. Анатомо-фізіологічні особливості паращитоподібних залоз. Гіпер- та гіпопаратиреоз.
    4. Анатомо-фізіологічні особливості гіпофізу. Семіотика ураження гіпофіза.
    5. Анатомо-фізіологічні особливості ендокринної частини підшлункової залози. Цукровий діабет: клініка.
    6. Анатомо-фізіологічні особливості наднирників. Ознаки гострої та хронічної наднирникової недостатності.

 

4.3. Практичні роботи (завдання), які виконуються на занятті:

1. Методика (алгоритм) виявлення ознак гіпер- і гіпофункції щитовидної залози шляхом опитування, огляду, пальпації, додаткових методів обстеження.

2. Методика (алгоритм) виявлення ознак гіпер- і гіпофункції передньої долі гіпофіза шляхом опитування, огляду, пальпації, додаткових методів обстеження.

3. Методика (алгоритм) виявлення ознак гіпер- і гіпофункції паращитовидних залоз шляхом опитування, огляду, пальпації, додаткових методів обстеження.

4. Методика (алгоритм) виявлення ознак цукрового діабету шляхом опитування, огляду, пальпації, додаткових методів обстеження.

5. Методика (алгоритм) виявлення ознак гіпер- і гіпофункції надниркових залоз шляхом опитування, огляду, пальпації, додаткових методів обстеження (адреногенітальний синдром, хвороба Іценко-Кушинга, Едісона).

6. Методика (алгоритм) оцінки статевого розвитку дитини (в т.ч. стадії за J.M. Тanner).

4.4. Зміст теми:

Методика обстеження органів ендокринної системи. Короткий виклад матеріалу.

1. Опитування:

- скарги

- анамнез захворювання

- анамнез життя

- сімейний анамнез (спадкова схильність)

- умови життя; режим.

2.Огляд

а) загальний огляд

- фізичний розвиток

- пропорційність тілобудови

- тип тілобудови, відповідно до статі і віку

- особливості розподілу та місця найбільшого відкладання жиру

б) стан шкіри і її придатків

- колір

- вологість

- особливість пігментації

- ріст волосся в нетипових місцях

- наявність висипу

- стан волосся

в) огляд обличчя

- оцінка міміки

- форма та риси обличчя

- оцінка стану повік

- оцінка стану рогівки, кон’юнктив, зіниць

г) огляд шиї

д) огляд тулуба

- молочних залоз

- аксилярне оволосіння

- постава

ж) огляд статевих органів

3. Пальпація

- підрахунок пульсу

- вимірювання артеріального тиску

- пальпація щитовидної залози

- вимірювання поперечного розміру щитовидної залози

- вимірювання окружності шиї при збільшенні щитовидної залози

- вимірювання товщини підшкірної основи

- стан поверхні шкіри, вологість

- набряки або пастозність

 

4. Дослідження статевого розвитку дітей

а) у дівчаток оцінюють:

- оволосіння підкрильцевої ямки та лобка

- розвиток молочних залоз

- опитуванням визначають характер менструальної функції

б) у хлопчиків оцінюють:

- оволосіння обличчя, підкрильцевої ямки, лобка

- формування кадика

- вікові зміни голосу

- розмір статевого члена

- розмір яєчок

4.5. Матеріали для самоконтролю:

А.Тестові завдання:

1. В середній долі гіпофізу (проміжній) клітини секретують:

а) фолікулостимулюючий гормон

б) тиреотропний гормон

в) лютеїнізуючий гормон

г) меланостимулюючий гормон

д) пролактин

2. Симптом Греффе проявляється:

а) широким розкриттям очних щілин

б) блиском очей

в) відсутністю зморшок при погляді вверх

г) відставанням верхньої повіки від радужки при погляді вниз

д) відставанням нижньої повіки від радужки при погляді вверх

3. Антагоністом інсуліну є:

а) ТТГ

б) андрогени

в) кортизон

г) глюкагон

д) альдостерон

4. В основі адреногенітального синдрому лежить гіперпродукція:

а) естрогенів

б) андрогенів

в) кортизолу

г) адреналіну

5. Про передчасний статевий розвиток свідчить поява вторинних статевих ознак у дівчаток у віці (в роках):

а) 5

б) 6

в) 7

г) 8

д) 10

 

Б.Задачі для самоконтролю:

 

1. Дитині 1,5 роки. Активність знижена, не ходить, не розмовляє. Об’єктивно: шкіра бліда, суха, набрякла, великий язик, сідловидний ніс, голос низький, грубий, волосся товсте грубе. Велике тім’ячко 3,0´3,0 см, зубів не має. Про який діагноз можна думати?

 

2. Дитині 6 років. Мати відмічає, що останні 2 тижні дитина постійно декілька разів уночі ходить до туалету, багато п’є води, схудла, періодично скаржиться на болі у животі. При огляді шкіра бліда, суха, лущення на підошвах, на щоках рум’янець. Губи і язик яскраво-червоні, сухі. Внутрішні органи без особливостей. Запах ацетону з роту. Глікемія 12 ммоль/л. Який діагноз найбільш iмовiрний?

 

3. Дівчинка 13 р. скаржиться на підвищення t тіла до 37,4°С протягом останніх 2 міс після перенесеної ГРВІ. При огляді: худа, дифузне збільшення щитоподібної залози ІІ ст., щільність її при пальпації, екзофтальм, тахікардія. Про який діагноз можна думати?

 

Література.

Основна:

1. Чеботарьова В.Д., Майданник В.Г. Пропедевтична педіатрія. - К., 1999. - С. 197-204, 440-447.

2. Мазурин А.В., Воронцов И.М. Пропедевтика детских болезней, Санкт-Петербург, «Фолиант» 2001. – с.622-670.

3. . Мазурин А.В., Воронцов И.М. Пропедевтика детских болезней. - М.: Медицина, 1985. - С. 279-303.

4. Жуковский М.А. Детская эндокринология. - Москва: “Медицина”, 1995. - 630с.

 

Додаткова:

1. Майданник В.Г., Бурлай В.Г., Корнієнко А.Б. Анатомо-фізіологічні особливості та методика дослідження функціональних систем у дітей. - Супрамед, 1994. - С.28-36, 71-78.

2. Григоровська Д.П. Підготовка хворого до клінічних обстежень. – Київ: Здоров’я, 1991.- С.6-73.


Змістовий модуль №11. Імунна система та система крові у дітей.

Тема заняття №17. Особливості системи крові у дітей різних вікових груп. Методи клініко-лабораторного обстеження дітей з ураженням системи крові.

 

1. Актуальність теми:

Система крові чутливо реагує практично на будь-які захворювання і патологічні стани організму. Знання анатомо-фізіологічних особливостей в залежності від віку здорової дитини, методики обстеження і семіотики захворювань системи крові допоможе своєчасно діагностувати, лікувати і контролювати ефективність лікування багатьох захворювань дитячого організму.

2. Конкретні цілі:

· Збирати анамнез у хворого з патологією системи крові.

· Проводити об’єктивне обстеження кровотворних органів дитини.

· Інтерпретувати отримані дані.

· Призначати лабораторно-інструментальні методи дослідження системи крові у дітей

· Фіксувати отримані результати в медичній карті стаціонарного хворого, історії розвитку дитини (ф.№003/о і .№112/о).

3.Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція)

Назви попередніх дисциплін Отримані навики
1. Нормальна анатомія 2. Гістологія та ембріологія людини 3. Нормальна фізіологія   Описувати будову органів системи крові. Знати та визначати особливості будови органів системи крові у дітей. Гемопоез. Визначити особливості функціонування системи крові у дітей.

4.Завдання для самостійної праці під час підготовки до заняття.

4.1. Перелік основних термінів, параметрів, характеристик, які повинен засвоїти студент при підготовці до заняття:

Термін Визначення
1. Лейкоцитоз  
2. Лейкопенія  
3. Нейтрофільоз  
4. Нейтропенія  
5. Еозинофілія  
6. Еозинопенія  
7. Моноцитоз  
8. Лімфоцитоз  
9. Лімфопенія  
10.Тромбоцитопенія  
11.Анемія  

4.2. Теоретичні питання до заняття:

1. Особливості кровотворення у дітей.

2. Анатомо-фізіологічні особливості (АФО) кісткового мозку в дитячому віці.

3. Фізико-хімічні і біохімічні властивості крові у дітей.

4. Особливості еритроцитарної ланки системи крові у дітей.

5. Особливості лейкоцитарної ланки системи крові у дітей.

6. Критерії оцінки (аналізу) периферійної крові здорової дитини залежно від віку.

 

4.3. Практичні роботи (завдання), які виконуються на занятті:

1. Методика (алгоритм) виявлення ознак захворювання системи крові шляхом огляду.

2. Методика (алгоритм) виявлення ознак захворювання системи крові шляхом пальпації.

3. Методика (алгоритм) виявлення ознак захворювання системи крові шляхом перкусії.

4. Перкуторні симптоми збільшення внутрішньогрудних лімфатичних вузлів. Назви за авторами, методика (алгоритм) виявлення, оцінювання.

Зміст теми:

Методика обстеження системи крові. Короткий виклад.

1. Опитування:

- скарги

- анамнез захворювання

- анамнез життя

- сімейний анамнез (спадкова схильність)

- умови життя; режим, особливості вигодовування.

Огляд.

- дослідження шкіри, слизових оболонок (колір, сухість, “заїди” в кутах рота, зміни поверхні язика, геморагічні висипи, кровоточивість)

- мигдалики

- оцінка додатків шкіри (тонке, ламке волосся, ламкість нігтів)

- виявлення деформації суглобів.

- ділянок розміщення лімфатичних вузлів (чи контуруються, гіперемія шкіри, наявність нориці)

3. Пальпація

- оцінка периферичних лімфатичних вузлів (локалізація; число; форма; розмір в см чи мм; консистенція; рухомість; болючість; злученість вузлів між собою, шкірою, навколишніми тканинами; поверхня)

Пальпуємо такі лімфатичні вузли: підбородні, підщелепні, привушні, потиличні, задньошийні, передньошийні, надключичні, підключичні, пахвові, ліктьові, грудні, пахвинні, підколінні.

- пальпація селезінки

- пальпація печінки

- виявлення флюктуації в суглобах.

4. Перкусія.

- виявлення болючості при перкусії по плоских і трубчастих кістках

- перкусія печінки

- перкусія селезінки

- перкуторні ознаки збільшення бронхопульмональних лімфатичних вузлів (симптоми Аркавіна, Філософова – с-м чаші, Кораньї)

5. Ендотеліальні проби (симптом щипка, симптом джгута)

Матеріали для самоконтролю:

А.Тестові завдання:

 

1. Коли відбувається внутрішньоутробне кровотворення в жовточному мішку

(в тижнях)?

а) 3-6

б) 6-12

в) 13-14

г) 12-20

д) 20-40

 

2. Вкажіть вміст фетального гемоглобіну при народженні (в % від загального гемоглобіну):

а) 100

б) 60

в) 50

г) 40

д) 30

 

3. Вкажіть клітину, з якої утворюється макрофаг:

а) базофіл

б) еозинофіл

в) моноцит

г) нейтрофіл

д) лімфоцит

 

4. Вкажіть кількість лейкоцитів у периферійній крові дітей старше 1 р (´109/л):

а) 1-3

б) 6-10

в) 10-12

г) 12-15

д) 15-20

 

5. Активність вітамін-К-залежних факторів у дітей перших днів життя порівняно з дорослими:

а) вище

б) нижче

в) така ж

 

Б.Задачі для самоконтролю:

1.Проставте значення, що характерні для периферійної крові дитини 5 років:

Нb г/л

Еритроцити *1012

Кольоровий показник

Ретикулоцити 0/00

Тромбоцити *109

 

Лейкоцити *109

Базофіли %

Еозинофіли %

Нейтрофіли %:

Метаміелоцити %

Паличкоядерні %

Сегментоядерні %

Лімфоцити %

Моноцити %

ШОЕ мм/год.

 

2.Проставте значення, що характерні для периферійної крові дитини 2 днів:

Нb г/л

Еритроцити *1012

Кольоровий показник

Ретикулоцити 0/00

Тромбоцити *109

 

Лейкоцити *109

Базофіли %

Еозинофіли %

Нейтрофіли %:

Метаміелоцити %

Паличкоядерні %

Сегментоядерні %

Лімфоцити %

Моноцити %

ШОЕ мм/год.

 

3.Проставте значення, що характерні для периферійної крові дитини 3 міс:

Нb г/л

Еритроцити *1012

Кольоровий показник

Ретикулоцити 0/00

Тромбоцити *109

 

Лейкоцити *109

Базофіли %

Еозинофіли %

Нейтрофіли %:

Метаміелоцити %

Паличкоядерні %

Сегментоядерні %

Лімфоцити %

Моноцити %

ШОЕ мм/год.

 

4. Проставте значення, що характерні для периферійної крові дитини 6 місяців:

Нb г/л

Еритроцити *1012

Кольоровий показник

Ретикулоцити 0/00

Тромбоцити *109

 

Лейкоцити *109

Базофіли %

Еозинофіли %

Нейтрофіли %:

Метаміелоцити %

Паличкоядерні %

Сегментоядерні %

Лімфоцити %

Моноцити %

ШОЕ мм/год.

 

Проставте значення, що характерні для периферійної крові дитини 12 років:

Нb г/л

Еритроцити *1012

Кольоровий показник

Ретикулоцити 0/00

Тромбоцити *109

 

Лейкоцити *109

Базофіли %

Еозинофіли %

Нейтрофіли %:

Метаміелоцити %

Паличкоядерні %

Сегментоядерні %

Лімфоцити %

Моноцити %

ШОЕ мм/год.

 

Література.

Основна:

1. Чеботарьова В. Д., Майданник В.Г. Пропедевтична педіатрія. - К., 1999. - С.179-189; 428-440.

2. Мазурин А.В., Воронцов И.М. Пропедевтика детских болезней. - М.: Медицина, 1985. - С.238-263.

3.Мазурин А.В., Воронцов И.М. Пропедевтика детских болезней, Санкт-Петербург, «Фолиант» 2001. – с.583-609.

4. Детские болезни / Под ред. Л.А.Исаевой. - М.: Медицина, 1986. - С.62-74.

Додаткова:

1. Гематологические болезни у детей / Под ред. М.Л.Павловой. - Минск: “Вышейшая школа”, 1996. - 430 с.

2. Майданник В.Г., Бурлай В.Г., Корнієнко А.Б. Анатомо-фізіологічні особливості функціональних систем у дітей. - Київ: “Супрамед”, 1994. - С.23-28, 63-71.


Змістовий модуль №11. Імунна система та система крові у дітей.

Тема заняття №18.Клініко-гематологічна семіотика основних синдромів (анемічний, гемолітичний, геморагічний тощо) та захворювань системи крові у дітей. Лабораторні методи дослідження функціонального стану системи крові дитячого організму, їх оцінка.

 

1. Актуальність теми:

Система крові чутливо реагує практично на будь-які захворювання і патологічні стани організму. Знання семіотики захворювань системи крові, вміння інтерпретувати загальний аналіз крові допоможе своєчасно діагностувати, і контролювати ефективність лікування багатьох захворювань дитячого організму.

 

2. Конкретні цілі:

· Збирати анамнез у хворого з патологією системи крові.

· Проводити об’єктивне обстеження органів системи крові дитини.

· Інтерпретувати отримані дані.

· Призначати лабораторно-інструментальні методи дослідження системи крові у дітей

· Фіксувати отримані результати в медичній карті стаціонарного хворого, історії розвитку дитини (ф.№003/о і .№112/о).

3. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція)

Назви попередніх дисциплін Отримані навики
1. Нормальна анатомія 2. Гістологія та ембріологія людини 3. Нормальна фізіологія   Описувати будову органів системи крові. Знати та визначати особливості будови органів системи крові у дітей. Гемопоез. Визначити особливості функціонування системи крові у дітей.

4.Завдання для самостійної праці під час підготовки до заняття.

4.1. Перелік основних термінів, параметрів, характеристик, які повинен засвоїти студент при підготовці до заняття:

Термін Клінічне значення (при яких захворюваннях є характерним)
1. Еритробластоз  
2. Анізоцитоз  
3. Поліхроматофілія  
4. Пойкілоцитоз  

4.2. Теоретичні питання до заняття:

1. Критерії оцінки (аналізу) периферійної крові хворої дитини залежно від віку.

2. Клініко-гематологічна семіотика анемічного синдрому.

3. Клініко-гематологічна семіотика гемолітичний синдрому.

4. Клініко-гематологічна семіотика геморагічного синдрому.

5. Клініко-гематологічна характеристика гострого лейкозу.

6. Клініко-гематологічна характеристика хронічного лейкозу.

7. Клініко-гематологічна характеристика тромбоцитопенічної пурпури.

8. Клініко-гематологічна характеристика геморагічного васкуліту.

9. Особливості догляду за дітьми з патологією системи крові.

 

4.3. Практичні роботи (завдання), які виконуються на занятті:

1. Робота з хворими, виявлення ознак захворювання системи крові шляхом огляду.

2. Робота з хворими, виявлення ознак захворювання системи крові шляхом пальпації, перкусії.

3. Інтерпретація результатів загального аналізу крові.

4.4. Зміст.

Захворювання Скарги, анамнез хвороби Огляд Пальпація, перкусія Зміни в заг. аналізі крові
Дефіцитна анемія           І ступінь ІІ ступінь ІІІ ступінь
Капіляротоксикоз            
Тромбоцитопенічна пурпура          
Гострий лейкоз            
Хронічний лейкоз            

4.5.Матеріали для самоконтролю:

А.Тестові завдання:

1. Яке критичне