Принципи й функції інформатизації управлінської діяльності керівника закладу освіти
Розділ II
УПРАВЛІННЯ ЗАКЛАДОМ ОСВІТИ В УМОВАХ ІНФОРМАТИЗАЦІЇ СУСПІЛЬСТВА
ПРИНЦИПИ Й ФУНКЦІЇ ІНФОРМАТИЗАЦІЇ УПРАВЛІНСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ КЕРІВНИКА ЗАКЛАДУ ОСВІТИ
КОНЦЕПТУАЛЬНІ ОСНОВИ ІНФОРМАТИЗАЦІЇ УПРАВЛІННЯ ЗАКЛАДОМ ОСВІТИ
ОРГАНІЗАЦІЙНО-ПЕДАГОГІЧНІ УМОВИ ІНФОРМАТИЗАЦІЇ УПРАВЛІННЯ ЗАКЛАДОМ ОСВІТИ
ІНФОРМАЦІЙНЕ НАВЧАЛЬНЕ СЕРЕДОВИЩЕ ЗАКЛАДУ ОСВІТИ — ОСНОВА ВПРОВАДЖЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ
ІНФОРМАТИЗАЦІЯ УПРАВЛІНСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ КЕРІВНИКА ЗАКЛАДУ ОСВІТИ
ІНФОРМАТИЗАЦІЯ ДІЯЛЬНОСТІ ВЧИТЕЛЯ Й УЧНІВ НА УРОЦІ В ЗАКЛАДІ ОСВІТИ
ІНФОРМАЦІЙНА КУЛЬТУРА КЕРІВНИКА ЗАКЛАДУ ОСВІТИ ЯК СКЛАДОВА ІНФОРМАТИЗАЦІЇ УПРАВЛІННЯ НИМ
Принципи й функції інформатизації управлінської діяльності керівника закладу освіти
Ефективне управління освітньою системою в умовах інтенсивних внутрішніх перетворень у суспільстві може бути реалізоване з урахуванням закономірностей функціонування й розвитку відкритих соціальних систем, до яких належить заклад освіти. Особливо актуальною є проблема розробки й упровадження інформаційно-комуніка-ційних технологій управління освітніми системами. її розв'язання ускладнюється тим, що сукупність управлінських дій щодо розвитку загальноосвітнього навчального закладу є розгалуженою. Інформатизація управління закладом освіти — це процес розробки й упровадження цілісної системи управління ним на основі широкого впровадження інформаційно-комунікаційних технологій управління в усі ланки навчально-виховного процесу.
У даному посібнику інформатизацію управління закладом освіти ми розглянули не тільки як сукупність процесів, які пов'язані з упровадженням апаратних і програмних засобів в управлінську діяльність усіх учасників навчально-виховного процесу, але й як забезпечення способів зв'язку між окремими структурними елементами навчального середовища загальноосвітнього навчального закладу. Під час розробки й упровадження окремих етапів інформатизації управління загальноосвітнім навчальним закладом нами було класифіковано організаційні заходи,пов'язані з означеним процесом:
• визначення стратегічних напрямів і стратегічних цілей інформатизації управління загальноосвітнім навчальним закладом (розробка концепції інформатизації управління загальноосвітнім навчальним закладом);
• прийняття пріоритетних управлінських рішень, розрахованих як на перспективу, так і на поточний момент;
• поглиблення спеціалізації управлінської діяльності керівника, вчителя, учня;
• забезпечення чіткого розподілу функцій між усіма учасниками навчально-виховного процесу.
Ці заходи є організаційними засадами для розробки принципів Інформатизації управління загальноосвітнім навчальним закладом,визначення функцій та напрямів управлінської діяльності його керівника.
Важливими поняттями теорії й практики педагогічного менеджменту є принцип і функція, що відображають основний зміст управлінської діяльності керівника закладу освіти. Водночас вони визначають завершений цикл управлінських дій учителя й учня, що в сумі складають його управлінську діяльність. В основу педагогічного менеджменту покладено принципи теорії наукового управління, досягнення психології, соціології, педагогіки та інших наук. Н. Л. Коломінський вважає, що менеджмент в освіті — це усвідомлена взаємодія керівника з іншими людьми (підлеглими, партнерами, своїми керівниками, дітьми, батьками тощо), спрямована на забезпечення їхньої активності та скоординованої участі в досягненні поставленої мети, яка базується на принципах педагогічного менеджменту [101].
Першим і найважливішим принципом педагогічного менеджменту є принцип конкретного цілепокладанняяк основа планування, організації й контролю. Цей принцип складає суть діяльності менеджера будь-якого рівня управління. Дослідники дотримуються думки, що концепція цілепокладання в педагогічній науці розроблена недостатньо, хоч до цієї проблеми звертаються у своїх дослідженнях багато вчених, починаючи з основоположника цільового управління — Аристотеля. Саме він зазначив, що за будь-яких обставин благо залежить від дотримання двох умов: одна з них — правильне з'ясування завдання й кінцевої мети різного виду діяльності, друга — відшукування різноманітних засобів, що ведуть до кінцевої мети [46]. Порушення даного принципу на практиці завдає управлінню загальноосвітнім навчальним закладом соціальної й педагогічної шкоди.
У процесі вивчення стану інформатизації управління загальноосвітнім навчальним закладом ми зіткнулися з фактом цього пору-, шення під час постановки управлінських цілей, що сформульовані так: «забезпечити стовідсоткову успішність», «від творчо працюючого вчителя —до творчо працюючого колективу». Такий підхід до постановки цілей є протиріччям функціонуванню загальноосвітнього навчального закладу. Керівники закладів освіти зловживають подібними «цілями», починаючи з 1985 року. Дослідження цього аспекту проблеми ми проводили в окремих регіонах, де ще й досі є спроби нав'язати вчителю й педагогічному колективу в цілому нереальну мету ЇХДіяльності.
У соціально-педагогічній літературі аналізують проблему підвищення ефективності управлінських рішень керівника загальноосвітнього навчального закладу не тільки на етапі планування, але й на етапі організації й контролю навчально-виховного процесу. Проте для планування як основної функції управління загальноосвітнім навчальним закладом найбільш характерними є цілепокладання йприйняття раціональних управлінських рішень, що розглядаються як педагогічний процес, підготовлений на основі аналізу й оцінки існуючого стану навчально-виховного процесу.
Принцип цілеспрямованості управліннявідображає вимоги, реалізація яких дозволяє ставити цілі зурахуванням їх раціональності, реальності, соціальної значущості й перспективності. Невизначеність та ускладненість сформульованої цілі функціонування загальноосвітнього навчального закладу вже на початковому етапі управління ним є дезорганізаційним фактором, який не дає змогу досягти її. Перспективність і соціальна значущість обраної цілі відображають безперервний характер розвитку загальноосвітнього навчального закладу та його функціонування як складної соціальної системи.
Принцип кооперації й розподілення вуправлінні відображає важливу вимогу до управлінської діяльності керівника будь-якого рівня. Нераціональним, на наш погляд, є прагнення керівника закладу освіти все робити самому: складати план роботи; організовувати його виконання; контролювати й координувати діяльність всіх виконавців, що знижує ініціативу й творчість виконавця. Колективна творчість і колективний розум педагогічного колективу дає змогу керівникові навчального закладу реалізувати це важливе положення. Це є актуальним аспектом під час визначення мети управління загальноосвітнім навчальним закладом на етапі переходу до реальної свободи особистості в суспільстві.
Принцип комплексностіпередбачає поєднання цільового, функціонального й лінійного управління загальноосвітнім навчальним закладом. Визначення мети управління навчальним закладом не передбачає зупинки на етапі планування діяльності педагогічного колективу, а враховує умови реалізації навчального плану (хто буде його реалізовувати, засоби реалізації, доцільність заходів, ефективність тощо). Дослідження дало підстави зробити висновок, що й досі на практиці трапляються випадки, коли план роботи у загальноосвітньому навчальному закладі подається з точним визначеннямпозицій. Водночас зміст етапів його реалізації йорганізаційні питаннявиконання прийнятих рішень не враховані керівниками навчальних закладів.
Існують також випадки, коли план розроблено, організовано його виконання, а протягом навчального року контролювати й координувати діяльність виконавців керівник закладу освіти не встигає. У цих ситуаціях керівники загальноосвітніх навчальних закладів не враховують принцип комплексності педагогічного менеджменту, що призводить до зниження ефективності управління навчальним закладом. Принцип комплексності передбачає необхідність комплексно визначати не тільки завдання, пов'язані з поточним функціонуванням закладу освіти, але й завдання його розвитку, що передбачають постановку управлінських завдань дослідницького характеру. Розв'язання цих завдань пов'язане з науковим пошуком, розробкою сучасних систем управління й технологій їх упровадження.
Принцип централізаціїпередбачає виділення головного, суттєвого у змісті управлінської діяльності керівника загальноосвітнього навчального закладу на визначеному етапі функціонування закладу освіти.
Визнання та усвідомлення керівником загальноосвітнього навчального закладу принципів демократизму, гуманізму та національного спрямуваннясвоєї діяльності передбачає модернізацію змісту, форм і методів управлінської діяльності. Метою реалізації принципу демократизації управління закладом освіти є підвищення відповідальності учасників навчально-виховного процесу за доручену справу — виховання підростаючого покоління, формування їх активної життєвої позиції, підготовка учнів до життя в умовах демократії й свободи в процесі здобування освіти. Водночас реалізація принципу демократизму передбачає розвиток нових форм самоуправління, їх демократичний вибір. Гуманізація управління загальноосвітнім навчальним закладом передбачає реалізацію гуманних стосунків між суб'єктами управління, що забезпечують самореалізацію учасниками навчально-виховного процесу таких складових, як гуманістичні мотиви, якості, переконання. Національна спрямованість діяльності керівника загальноосвітнього навчального закладу забезпечує використання ідейного багатства народу, його морально-естетичних таетичних цінностей, що трансформовані взасобах народної педагогіки, принципах, формах та методахїх реалізації [41].
Утілення в життя принципу функціонального підходув педагогічному менеджменті є умовою постійного його розвитку, вдосконалення управлінської діяльності керівника загальноосвітнього навчального закладу на основі постійного оновлення, уточнення й конкретизації функцій учасників навчально-виховного процесу. Тому ми вважаємо, що інформатизація управління закладом освіти неможлива без реалізації принципу функціонального підходу.
Проблему визначення функцій управління загальноосвітнім навчальним закладомвивчали й вивчають соціологи, психологи й педагоги. Управлінська функція —особливий вплив управлінських дій, що спрямована на суб'єкт менеджменту (або особливі дії суб'єкта менеджменту з інформацією). Так, В. О. Козлова під функцією розуміє сукупність об'єктивно необхідних, постійно повторюваних дій, що об'єднані однорідністю змісту й цільовою спрямованістю.
В. Г. Афанасьєв, розробляючи теорію управління соціальними системами, визначає функціїяк операції, дії суб'єкта управління, що відповідають послідовній зміні стадій управлінського циклу — функції управління, а їхня сукупність — змісту управлінського процесу. На його погляд, такими функціями є: розробка й прийняття управлінського рішення; організація, регулювання та коригування; облік і контроль. Крім цих функцій, він називає управлінськими функціями такі, що відповідають окремим стадіям і загалом управлінському циклу [5; 6; 87].
Ю. А. Конаржевський однією з головних управлінських функцій вважає педагогічний аналіз, що органічно поєднується з традиційними функціями управління — плануванням, організацією, регулюванням і коригуванням, обліком та контролем [94; 95]. В. С. Пікельна визначає такі управлінські функції, як планування, організація, координування, контроль регулювання, облік та аналіз [140; 142]. В. І. Бондар розглядає управлінську діяльність як низку функцій, серед яких центральне місце посідають науково-теоретична та регулятивно-оціночна функція [16].
В. І. Маслов розробив модель системи функціональної компетентності сучасного керівника й визначив такі функції управління загальноосвітнім навчальним закладом: адміністративну; господарсько-фінансову; керівництво вихованням; управління процесом навчання [116]. Л. І. Даниленкота Н. М. Островерхова, досліджуючи проблему впливу соціально-педагогічних умов на ефективність управління закладом освіти, виділили, крім традиційних функцій, прогностичну, консультативну, представницьку, менеджерську та політико-дипломатичну і розкрили їх суть [41; 130; 131].
Аналіз робіт, присвячених цій проблематиці, показує, що більшість дослідників визначають майже однакову першу та завершальну функції управління як процесу — це планування (вироблення й прийняття управлінського рішення) і контроль, що ґрунтується на організації зворотного зв'язку. Проміжним станом між цими функціями різні автори визначають найчастіше організацію як практичну реалізацію управлінських рішень. Розробка наукових основ педагогічного менеджменту актуалізує питання вибору методів управління й особливо розробку функції організації виконання управлінських рішень, що виступає як основа сучасних управлінських технологій, спрямованих на досягнення поставлених цілей.
У монографії вітчизняних учених Н. М. Островерхової, Л. І. Дани-ленко «Ефективність управління загальноосвітньою школою: соціально-педагогічний аспект» управлінське рішення розглядається як класична функція управління.Будь-яка управлінська дія (функція) керівника загальноосвітнього навчального закладу є результатом його управлінського рішення.
Прийняття управлінського рішення керівником загальноосвітнього навчального закладу передбачає постановку мети, визначення завдань, прогнозування очікуваних результатів, обрання методів і шляхів та розробку технологій їх реалізації учасниками навчально-виховного процесу щодо досягнення мети. Обов'язковим є дотримання принципів вироблення управлінського рішення,а саме: демократичності, раціональності, варіативності, узгодженості шляхів реалізації рішення; врахування стилю роботи школи й управління.
Проведений нами аналіз основних положень теорії педагогічного менеджменту та вивчення практичної діяльності керівника закладу освіти показав, що управлінське рішення повинне:
• мати цільову спрямованість;
• бути обґрунтованим щодо розробки технології прийняття управлінського рішення;
• мати розробку базової основи з використанням сучасних методів і засобів переробки інформації;
• передбачати позитивні результати його реалізації;
• бути сумісним з існуючою системою управління;
• відповідати умовам конкретності за часом його реалізації;
• передбачати критерії оцінки ефективності його реалізації з урахуванням усіх витрат;
• відповідати умовам функціонування закладу освіти.
Сучасний етап функціонування загальноосвітніх навчальних закладів пов'язаний з модернізацією управлінських функцій керівника закладу освіти. Л. І. Даниленко в монографії «Модернізація змісту, форм та методів управлінської діяльності директора загальноосвітньої школи» управлінські функції, що виконує сучасний директор школи, поділяє на класичні, діяльнісні та модернізовані (табл. 1.3) [41, с. 55].
Таблиця 1.3