Складання карти категорій земель

 

Основою для розробки проекту внутрішньогосподарського землеустрою з комплексом протиерозійних заходів являється карта категорій земель. При її складанні враховуються наступні основні фактори: крутизна схилу, його довжина, форма і експозиція, ґрунти, їх механічний склад і еродованість, протиерозійна стійкість ґрунтів, під яке угіддя використовується, стан поверхні і т. д.

Серед умов, що роблять вплив на розвиток водної ерозії, вирішальна роль належить крутизні і довжині схилу. Зі збільшенням крутизни схилу росте швидкість стікання води, а від довжини схилу залежить її маса. Змивши ґрунти зростає набагато швидше за збільшення крутизни або довжини схилу і особливо при одночасному їх збільшені.

Перш ніж визначити довжину лінії стоку, на плані землекористування червоним кольором необхідно показати вододіл, а зеленим - тальвеги.

Потім від вододілів визначають напрямки стоку до тальвегом, шляхом викреслювання ліній, перпендикулярних до всіх перетинаються ними горизонталями на характерних, найбільш довгих, схилах підписують довжину лінії стоку.
Завдання виконуються на планово-картографічному матеріалі, що видається викладачем.
Всі землі при встановленні категорій ерозійної небезпеки розбивають на чотири групи, що включають в себе дев'ять категорій, з яких п'ять придатні для обробки.
1. Землі, придатні для інтенсивного використання в землеробстві.
I категорія. Землі, які не піддаються ерозії (НЕ змиті ґрунти), розташовані на вододілах і при вододільних схилах крутизною до 1˚ з довжиною лінії стоку 200 м.
II категорія. Землі, схильні до слабкої ерозії (не змити і слабо змиті ґрунти). Включають верхні пологі ділянки схилів крутизною до 3˚ з довгою лінією стоку до 300 м.
III категорія. Землі, схильні до середньої ерозії, що включають середні і частково нижні частини схилів крутизною до 5˚. Довжина лінії стоку становить 300-600 м.

2. Землі, придатні для обмеженою обробки, але не придатні для обробітку просапних культур.
IV категорія. Землі, схильні до сильної ерозії (середньо- і сильно змиті ґрунти), середні і частково нижні частини схилів крутизною до 8˚.Довжина лінії стоку становить 800-1000м.
V категорія. Землі, дуже сильно схильні до ерозії (сильно змиті ґрунти). Нижні, що примикають до брівкам балок частини схилів з крутизною понад 8˚.
3. Землі, не придатні для обробки.
VI категорія. Землі балок, верхні їх частини, що примикають до ріллі, з крутизною схилів понад 10˚. Довжина лінії стоку1000-1500 м. Травостій поріжу, зустрічаються вимоїни.
VII категорія. Землі нижніх частин схилів балок, крутизною більш 10-12˚. Довжина лінії стоку 1500-2000 м. В цю категорію земель включають днища балок, які є місцем винесення дрібнозема з усією водозбірної площі.
4. Землі, не придатні для використання під сільськогосподарські угіддя.
VIII категорія. Балкові схили, порізані частими вимоїнами, крутизною понад 10˚, розташовані між ярами, що не перевищують 150-200 м. Вузькі, менш 200-250 м балки, з дуже крутими схилами більше 17-20˚ їх днища, є місцем стоку талих і зливових вод, піддаються розмиву.
IX категорія. Яри, які не підлягають виполажування, виходи крейди, галечника, кам'янисті осипи, піски та ін.

Завдання 8

На плані землекористування провести розрахунки класів потенційної ерозійної небезпеки при складанні картограми потенційного змиву землі

1. Провести на плані характерну лінію стоку і обчислити ухил.
2. Визначити коефіцієнт ерозійного потенціалу.
3. Визначити узагальнений коефіцієнт ерозійного потенціалу рельєфу.

Проведення характерних ліній стоків обчислення ухилів

Від ліній вододілу червоним кольором проводять характерні лінії стоку (найбільш типові для значної частини схилу з розрахунку п'ять ліній на 100 га площі) лінії стоку
недоцільно поєднувати з ерозійно-небезпечними елементами рельєфу місцевості (балки, промоїни) і пристрої території (дороги, лісосмуги). Починаючи від вододілу, лінії стоку ділять на рівні 100-метрові відрізки, для яких визначають ухил, виражений у відсотках (%), тип і підтип, гранулометричний склад і ступінь змитості ґрунтів.
Для визначення коефіцієнта ерозійного потенціалу рельєфу необхідно отримати дані про довжину схилів в межах даної території (її типу) або водозбірного басейна річки, а також про їх крутизну. Згідно з цими даними, закладена довжина орних схилів по Пензенській області становить158-160 м.
В межах схилів вищевказаної протяжності слід виділити окремі відрізки з певними ухилами. Довжина відрізків певної крутизни приблизно відповідає частці площі земель з цієї крутизною в загальній їх площі. Тоді довжина відрізків з різною крутизною може бути
обчислена за формулою

 

Li - довжина відрізка певної крутизни, м;
LS - середня довжина схилів по області, м;
Li- площа земель з певною крутизною, тис. Га;
Sо - загальна площа розглянутого виду сільгоспугіддя, тис. Га.
Визначення коефіцієнта ерозійного потенціалу
Для кожного 100-метрового відрізка лінії стоку розраховується коефіцієнт ерозійного потенціалу рельєфу R за формулою


де L - довжина відрізка, м;
a - показник ступеня при довжині;
n - порядковий номер відрізка;
in - ухил на відрізку,%.
Залежність показника ступеня а на 100-метровому відрізку L від його ухилу приведена в таблиці 8.
Таблиця 8 - Залежність показника ступеня а від ухилу


Розрахунок значення коефіцієнта ерозійного потенціалу рельєфу доцільно вести за допомогою таблиці 10, де для південних 100-метрових відрізків з урахуванням їх місцеположення і ухилу визначені величини коефіцієнта ерозійного потенціалу.
Для неповних відрізків ліній стоку (довжина менше 100 м) величини на коефіцієнта ерозійного потенціалу рельєфу визначається шляхом інтерполяції з урахуванням його часткової частини.
Визначення узагальненого коефіцієнта ерозійного потенціалу рельєфу
Узагальнений коефіцієнт ерозійного потенціалу рельєфу Rоб встановлюється з урахуванням поправок за експозицію і поперечний профіль схилу і обчислюється за формулою


де Ке - поправочний коефіцієнт за експозицію схилу;
Кп - поправочний коефіцієнт за поперечний профіль схилу.
У зв'язку з цим для кожного 100-метрового відрізка лінії стоку вводяться поправки за поперечний профіль і експозицію схилу відповідно до даних, наведеними в таблиці 9.

Таблиця 9 - Поправочний коефіцієнт на величини змиву ґрунту в залежності від експозиції і розташування схилів