Матеріали атестації робочих місць є документами суворої звітності і зберігаються на підприємстві протягом 50 років.
24.Розслідування та облік нещасних випадків на виробництві. Відповідно до Закону України «Про охорону праці» (стаття 25)
роботодавець зобов'язаний проводити розслідування та вести облік
нещасних випадків, професійних захворювань і аварій, які виникають на
підприємстві.
Процедура проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків,
професійних захворювань і аварій, що сталися на підприємствах (незалежно
від форми власності, виду економічної діяльності) чи у фізичних осіб —
підприємців, які використовують найману працю, визначається у Порядку
розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних
захворювань і аварій на виробництві, який затверджується Кабінетом
Міністрів України.
Цей Порядок поширюється також на осіб, які забезпечують себе роботою
самостійно, за умови добровільної сплати ними внесків на державне
соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві тапрофесійного захворювання. Розслідування проводиться у разі раптового погіршення стану здоров'япрацівника або особи, яка забезпечує себе роботою самостійно, одержанняними поранення, травми, у тому числі внаслідок тілесних ушкоджень,заподіяних іншою особою, гострого професійного захворювання і гострогопрофесійного та інших отруєнь, одержання теплового удару, опіку,обмороження, у разі утеплення, ураження електричним струмом, блискавкоюта іонізуючим випромінювання, одержання ушкоджень внаслідок аварії,пожежі, стихійного лиха (землетруси, зсуви, повені, урагани тощо),контакту з представниками тваринного і рослинного світу. Підлягаютьрозслідуванню також нещасні випадки, що призвели до втрати працівникомпрацездатності на один день чи більше або до необхідності переведенняйого на іншу (легшу) роботу не менш як на один робочий день, у разізникнення працівника під час виконання ним трудових обов'язків, а такожу разі смерті працівника на підприємстві. До гострих професійних захворювань і гострих професійних отруєньналежать захворювання та отруєння, спричинені впливом небезпечнихфакторів, шкідливих речовин не більше ніж протягом однієї робочої зміни. Про кожний нещасний випадок потерпілий або працівник, який його виявив,чи свідок нещасного випадку повинні негайно повідомити керівника робіт(майстра, бригадира) та у разі необхідності надати необхідну допомогупотерпілому. Цей керівник, у свою чергу, зобов'язаний: > терміново організувати надання медичної допомоги потерпілому; > повідомити про випадок роботодавця, керівника профспілки, членом якоїє потерпілий, або уповноважену найманими працівниками особу, якщопотерпілий не є членом профспілки; > зберегти до прибуття комісії з розслідування обстановку на робочомумісці та устаткування у такому стані, в якому вони були на момент події(якщо це не загрожує життю і здоров'ю інших працівників і не призведе дотяжких наслідків). Роботодавець, отримавши повідомлення про нещасний випадок, зобов'язанийнегайно: 1) повідомити про нещасний випадок з використанням засобів зв'язку: > робочий орган виконавчої дирекції Фонду соціального страхування віднещасних випадків; > підприємство, де працює потерпілий, якщо він є працівником іншогопідприємства; > органи державної пожежної охорони — у разі нещасного випадку, щостався внаслідок пожежі; > установу державної санітарно-епідеміологічної служби — у разівиявлення гострого професійного захворювання (отруєння); 2) утворити наказом комісію з розслідування у складі не менше ніж триособи та організувати розслідування. До складу комісії включаються керівник служби охорони праці та керівникструктурного підрозділу, у якому стався нещасний випадок. До комісіїзалучається представник профспілки, членом якої є потерпілий, абоуповноважена найманими працівниками особа з питань охорони праці, якщопотерпілий не є членом профспілки, та представник Фонду соціальногострахування від нещасного випадку на виробництві. У разі гострогопрофесійного захворювання (отруєння) до складу комісії також включаєтьсяпредставник установи державної санітарно-епідеміологічної служби замісцем настання нещасного випадку. До складу комісії не може включатися керівник робіт, який безпосередньовідповідає за стан охорони праці на робочому місці, де стався нещаснийвипадок. На підприємствах, де немає структурних підрозділів, до складу комісіївключається представник роботодавця. У разі, коли нещасний випадок стався з особою, яка забезпечує себероботою самостійно, розслідування організовує виконавчий орган дирекціїФонду, для чого утворює наказом комісію у складі не менше ніж три особи.До складу комісії включаються представники Фонду, місцевої державноїадміністрації, профспілки та потерпілий або особа, яка представляє йогоінтереси. Комісія з розслідування зобов'язана протягом трьох діб з моменту події: > обстежити місце нещасного випадку, опитати очевидців і осіб, причетнихдо нього, та отримати пояснення потерпілого (якщо це можливо); > визначити відповідність умов праці та її безпеки вимогам законодавствапро охорону праці; > з'ясувати обставини і причини нещасного випадку; > визначити, чи пов'язаний цей випадок з виробництвом; > установити осіб, які допустили порушення вимог законодавства проохорону праці; > розробити заходи щодо запобігання подібним нещасним випадкам; > скласти акт розслідування нещасного випадку за формою Н-5 у трьохпримірниках, а також акт про нещасний випадок, пов'язаний звиробництвом, за формою Н-1 у шести примірниках, якщо цей нещаснийвипадок визнано таким, що пов'язаний з виробництвом, або акт пронещасний випадок, не пов'язаний з виробництвом, за формою НПВ, якщо цейнещасний випадок визнано таким, що не пов'язаний з виробництвом, іпередати їх на затвердження роботодавцю; > у разі виявлення гострого професійного захворювання (отруєння),пов'язаного з виробництвом, крім акта форми Н-1 скласти також у чотирьохпримірниках карту обліку професійного захворювання (отруєння) за формоюП-5. Визнаються пов'язаними з виробництвом нещасні випадки, що сталися зпрацівниками під час виконання трудових обов'язків, у тому числі увідрядженні, а також ті, що сталися у період: >> перебування на робочому місці, на території підприємства або в іншомумісці, пов'язаному з виконанням роботи, починаючи з моменту прибуттяпрацівника на підприємство до його відбуття, які повинні фіксуватисявідповідно до вимог внутрішнього трудового розпорядку підприємства; гпідготовки до роботи та приведення в порядок після закінчення роботизнарядь виробництва, засобів захисту, одягу, а також виконання заходівособистої гігієни; > проїзду на роботу чи з роботи на транспорті, що належить підприємству; > використання власного транспортного засобу в інтересах підприємства здозволу роботодавця; > виконання дій в інтересах підприємства, на якому працює потерпілий(дії в інтересах підприємства — це дії працівника, які не входять у колойого прямих обов'язків, зокрема надання необхідної допомоги іншомупрацівникові у піднятті та встановленні важкого пристрою, дії щодозапобігання аваріям, гасіння пожеж тощо); > подання необхідної допомоги або рятуванні людей; > надання підприємством шефської допомоги; > прямування до місця відрядження. Не визнаються пов'язаними звиробництвом нещасні випадки, що сталися з працівниками: > за місцем постійного проживання на території польових вахтових селищ; > під час використання ними в особистих цілях транспортних засобів,машин, устаткування, інструментів, що належать підприємству (крімвипадків, що сталися внаслідок їх несправності); > унаслідок отруєння алкоголем або наркотичними засобами, а такожунаслідок їх дії (інсульт, зупинка серця тощо) за наявності медичноговисновку, якщо це не пов'язане із застосуванням таких речовин увиробничому процесі або якщо потерпілий, який перебував у станіалкогольного чи наркотичного сп'яніння, до нещасного випадку буввідсторонений від роботи; > під час скоєння ними злочину, що встановлено обвинувальним вирокомсуду. Нещасні випадки, що сталися з вихованцями, учнями, студентами,курсантами, слухачами, стажистами, клінічними ординаторами, аспірантами,докторантами під час проходження ними виробничого навчання, практики абовиконання робіт на підприємстві під керівництвом його посадових осіброзслідуються і беруться на облік цим підприємством. У розслідуваннібере участь представник навчального закладу. Порядок розслідування та ведення обліку нещасних випадків, що сталися звихованцями, учнями, студентами, курсантами, слухачами, стажистами,клінічними ординаторами, аспірантами, докторантами під часнавчально-виховного процесу, у тому числі під час виробничого навчання,практики на виділеній дільниці підприємства під керівництвомуповноважених представників навчального закладу, визначаєтьсяМіністерством освіти і науки. Проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, що сталисяз працівниками під час прямування на роботу чи з роботи пішки, нагромадському, власному транспорті, що не належить підприємству,здійснюється згідно з Порядком розслідування та обліку нещасних випадківневиробничого характеру. На вимогу потерпілого або особи, яка представляє його інтереси, головакомісії з розслідування нещасного випадку зобов'язаний ознайомити його здокументами, що містяться в матеріалах розслідування. Примірник затвердженого акта форми Н-5 разом з примірником затвердженогоакта форми Н-1 (або форми НПВ), примірник карти форми П-5 - у разівиявлення гострого професійного захворювання (отруєння) протягом трьохдіб надсилаються роботодавцем потерпілому або особі, яка представляєйого інтереси. Нещасні випадки реєструються роботодавцем у відповідному журналі. Примірник акта форми Н-5 разом з примірником акта форми Н-І (або формиНПВ), карти форми П-5 — у разі виявлення гострого професійногозахворювання (отруєння), матеріалами розслідування підлягає зберіганнюна підприємстві протягом 45 років, у разі реорганізації підприємства —передається правонаступникові, який бере на облік цей нещасний випадок,а у разі ліквідації підприємства — до державного архіву. Контроль за розслідуванням нещасних випадків здійснюють органидержавного управління, органи державного нагляду за охороною праці, Фонддержавного соціального страхування від нещасних випадків на виробництві. Громадський контроль здійснюють профспілки, а також уповноваженінайманими працівниками особи з питань охорони праці.