Розділ 7 ПІДГОТОВКА ВИХІДНИХ ДАНИХ

ПОБ передбачає розробку календарних планів, які повинні встановити черговість, строки і розподіл капіталовкладень та обсягів БМР у грошовому вираженні за кварталами в межах установленого строку. Перед розробкою календарних планів повинна бути розроблена вся проектно-технологічна документація; організаційно-технологічні схеми будівництва; послідовність робіт та їх взаємозв'язок (топологія сіті), черговість будівництва; локальні, об'єктні та зведений кошторисний розрахунок (ЗКР); будгенплан.

Для розробки календарного плану будівництва в ринкових умовах на базі кошторисної документації доцільно прийняти наступний порядок:

1 На основі аналізу проектної документації, локальних та об’єктних кошторисів складаються укрупнені комплекси робіт спочатку щодо окремих робіт, а потім щодо комплексів і циклів. Наприклад, підготовчий період; заказ, виготовлення й підготовка до монтажу конструкцій і обладнання; підземі роботи; надземні роботи; монтаж обладнання; оздоблювальні роботи; пуско-налагоджувальні роботи.

2 Проводиться групування прямих витрат (ПВ) і трудомісткоті(Тпв) щодо комплексів робіт, які впливають на послідовність і строки виконання їх на будмайданчику. Окремо виділяються усі роботи, які повинні бути виконані за межами будмайданчика, паралельно з попередніми або даною роботою (виготовлення металоконструкцій, обмуровувальних плит, трубопроводів, придбання й підготовка до початку монтажу обладнання).

3 Відносно кажного комплексу робіт визначаются загальновиробничі витрати(ЗВ), виходячи з норми на 1 люд-год. трудомісткості в прямих витратах(Тпв) локального кошторису або методом розрахунку за трьома блоками ДБН Д 1.1-1-2000:

 

ЗВ=ЗВ 1+ЗВ 2+ЗВ 3= Тпв*(К1*З6+К2)+Нсз*(Зпв+К1*З6*Тпв),

 

де Тпв- нормативна трудомісткість у розрахунку прямих витрат, люд.-год.;

К1- коефіцієнт переходу від нормативної трудомісткості робіт (Додаток 3 ДБН Д 1.1-1-2000 зі змінами 2005-2008рр.).

З6 – вартість 1 люд.-год., виходячи з заробітної плати за 6-тим розрядом на виконання робіт, грн. (Додаток 1. ДБН Д 1.1-1-2000 зі змінами 2005 -2008рр.);

К2 – показник для визначення коштів на покриття інших статей накладних витрат, грн./люд-год. (додаток 3 ДБН Д 1.1-1-2000 зі змінами 2005-2008рр.).

Нсз – норматив відрахувань на соціальні заходи, долі одиниць;

Зпв –заробітна плата в підсумку прямих витрат локального кошторису, грн:

 

Зпв= Зср·Тпв ,

 

де Зср - средня зарплата за 1 людино-годину в прямих витратах кошторису при средньому разряді робіт, грн.

Кошторисна собівартість (СВi) кожного комплексу робіт визначається як підсумок прямих (ПВi) й загальновиробничих (ЗВi) витрат:

 

СВi = ПВi+ЗВi .

 

Підсумки локальних або об’єктних кошторисів повинні бути однаковими з підсумком СВi , що входять до них, з прийнятою точністью (напрклад :+- 2-3%).

4 На основі аналізу ЗКР визначаются укрупнено коефіцієнти (Крц) за видами робіт для переходу від кошторисної собівартості (СВ) до інвесторської вартості (РЦ) по ЗКР:

Крц = РЦ/ СВ1-12 ,

 

де РЦ – інвесторська вартість відповідно до ЗКР, тис.грн;

СВ1-12 – підсумок за главами 1-12 ЗКР з розподілом витрат за главами 8-12 між видами робіт (будівельними та монтажними) та обладнанням.

Інвесторська вартість кожного комплексу робіт(РЦi) визначається як добуток (РЦі ) - СВі ·Крц і заноситься до таблиці, підсумок якої по об'єкту повинен дорівнювати ринковій інвесторській вартості.

5Для визначення тривалості комплексу робіт у днях необхідно проаналізувати організацію його виконання та взаємозв'язок з трудомісткістью, що передбачена в локальному кошторисі в людино-годинах, вийти на разрахункову трудомісткість, від якої при певному складі добової бригади рабітників отримати тривалість виконання комплексу робіт.

Для машинних та машинно-ручних комплексів робіт, строк виконання яких залежить від продуктивності головної машини, доцільно тривалість визначати, виходячи з продуктивності машини, а потім через чисельність добової бригади, обслуговуючої весь комплекс робіт, визначити розрахункову трудомісткість. Такий самий розрахунок можна виконати, виходячи з машиномісткості обсягу робіт і кількості машин, зайнятих на виконанні робіт.

Наприклад, механізовані земляні роботи включають екскаваторну розробку й завантаження грунту в котловані при продуктивності, що складає (П) - 400 м3/зміну ( 2 люд.), перевезення автосамоскидами (5 люд.), відвальні роботи (2люд.). Тривалість виконання земляних робіт (tзм) з обсягом за проектом Д = 4000 м3 і работою 1 экскаватора ( а=1) в одну зміну складе:

 

tзм = Д/(П·а) = 4000/(400·1) = 10 днів.

 

Розрахункова трудомісткість 10·9 = 90 люд-змін.

Для машинно-ручних робіт (якщо бригада робітників виконує паралельно з машиною більшу частину комплексу робіт (кран подає й утримує конструкції на місце установки, а рабітники виконують усі інші роботи), тривалість визначається діленням розрахункової трудомісткості в людино-змінах на чисельність добової бригади робітників, працюючих одночасно з краном.

Для ручных робіт (наприклад, малярних) розрахунок тривалості виконується аналогічно (діленням розрахункової трудомісткості в людино-змінаха на чисельність добової бригади робітників).

Крім того під час визначення тривалості виконання комплексу робіт необхідно враховувати, що в локальних кошторисах в РЕКН передбачено ряд робіт, які відносяться до основного комплексу робіт або паралельного з ним (виготовлення металевих колон, їх доставка на склад, перевезення й розкладання на місці установки). В таких випадках до розрахункової трудомісткість необхідно включати тільки роботи, що виконуються основною бригадою робітників на будмайданчику (установка колон), шляхом корегування кошторисної трудомісткості, визначивши коеффіцієнт Косн < 1.

На практиці, у разі перевиконання кошторисних норм на 120 – 130 %, вони повинні прийматися як песимістичні або очікувані, а при оцінці реальної тривалості повинні визначатись оптимістична та средня оцінки за рахунок їх перевиконання, виходячи з рівня варіації.

Тривалість виконання кожного комплексу робіт у рабочих днях (ti) установлюється після обгрунтування розрахункової трудомісткості (Wpi) в людино-змінах або для провідних машин машиномісткості (Mpi) - в машино-змінах; чисельності змінної бригади (Uri ) або кількості машин(аi ); числа робочих змін на добу (ns ) за формулами:

; .

6 Під час розробки ПОБ на основі локальних кошторисів для усунення недолікив РЕКН необхідно перейти до розрахункової трудомісткості (Wр) або машиномісткості (Мр) на основі даних локальних кошторисів:

 

,

 

де Ді – обсяг і-ї роботи в натуральному вираженні, (одиниць);

Wei – ресурсна елементна кошторисна норма (РЕКН) і-ї роботи, людино-годин (одиниць);

КНС - коефіцієнт, що визначає долю робіт в РЕКН, які виконуються провідною змінною бригадою робітників, КНС ≤ 1;

ТЗМ - тривалість зміни, годин;

Vi - коефіцієнт варіації в РЕКН залежно від складності робіт, в долях одиниць (Vi = 0,05-0,1).

Якщо Тзм = 8 годин, КНС=0,872, Vi=0,3, то Wpi = 0,1·(Дi·Wei) .

Для машинних робіт приймається алогічний підхід через нормативну машиномісткість (Ме) і визначаєтьтя розрахункова машиномісткість (Мр) в машино-змінах:

,

 

де Меі – РЕКН машиноємкість на одиницю роботи в локальному кошторисі, машино-годин/одиницю.

Для побудови імовірностних моделей можна розрахувати оцінки тривалості робіт:

- оптимістичну : ;

- песимістичну : .

 

7 Інтенсивність споживання коштів(ІSi) можна визначити за формулою:

 

ІSi = , грн./день.

8 Результати аналізу й оцінки тривалості виконання робіт та інвестеційної вартості доцільно оформити в табл.6.2, в пакеті Ехсеl і використати під час побудови календарного плану будівництва в пакеті Мicrosoft Project - 2002 (MsP), визначення показників використання ресурсів, оптимізації терміну будівництва та розробка відповідних звітних документів.

На етапі підготовки будівництва (після підписання контракту) під час розробки ПВР завдання полягає у забезпеченні підрядником виконання робіт в установлені строки з мінімальними витратами.

Для розробки календарного графіка робіт в ПВР необхідно мати: ПОБ об'єкта; контракт з визначенням вартості будівництва (договірної ціни) та його тривалості; технологічні карти; карти трудових процесів (КТП); діючі норми виробітку та часу, умови їх виконання; строки та умови надходження від постачальників конструкцій, виробів, матеріалів, устаткування; умови контрактів із субпідрядниками; будгенплан.

Підготовка вихідних даних для ПВР може бути подана у відповідній таблиці із внесенням ряду змін:

1 Відповідно до стадії будівництва проводиться деталізація комплексу робіт, уточнюються обсяги робіт.

2 Вартість робіт визначається згідно з договірною ціною.

3 Визначаються норми праці та норми їх перевиконання в організаціях генпідрядника та субпідрядників.

4 Проводиться перерахунок згідно з досягнутими витратами розрахункових трудомісткості та машиномісткості.

В умовах конкретної будівельної організації за рахунок збільшення норм виробітку та часу, а також їх перевиконання внаслідок раціональної організації праці та виробництва можна пропонувати коефіцієнт перевиконання норм Кнс = 1,1 – 1,3, виходячи з досвіду роботи передових бригад у минулому, тобто наближаємося до найбільш імовірної (Еxр) тривалості виконання робіт:

 

ti = .

 

Під час розробки ПВР доцільно прийняти нормативи на рівні КТП, відносно яких тривалість повинна бути більшою за оптимістичну оцінку (Opt), але нижчою за песимістичну (Exp), за рахунок раціональної організації праці та виробництва:

.

5 Визначається склад змінних бригад робітників, кількість машин ( ), та число робочих змін на добу (ns).

6 Визначається тривалість виконання робітti (як середня), а також, за необхідності, її оптимістична та песимістична оцінки.

У пакеті MsP порядок роботи з вихідними даними такий самий, як і для ПОБ, але відкриваються можливості для відслідкування календарного графіка та його коригування щодо зміни умов будівництва.

У всіх випадках у разі застосування MsP у вихідних даних потрібно:

· визначити дату початку робіт на об'єкті: день, місяць, рік;

· прийняти режими роботи (за їх видами в часі): тривалість, зміни, число змін на добу, днів та тиждень, вихідні, святкові та передсвяткові дні;

· визначитися з календарем для різних етапів будівництва об'єкта.

Контрольні питання

1 Порядок підготовки вихідних даних для розробки календарного плану в ПОБ.

2 Особливості використання проектно-кошторисної документації у процесі визначення трудомісткості та вартості робіт.

3 Зв'язок РЕКН та норм праці при визначенні тривалості робіт.

4 Особливості підготовки вихідних даних із застосуванням комп'ютерної побудови календарних графіків.

5 Порядок визначення тривалості машинних робіт.