Гігієнічні вимоги до розкладу уроків

Сучасними науковими дослідженнями встановлено, що найвища ак­тивність розумової діяльності у дітей шкільного віку припадає на інтервал 10-12 годин. Цей час характеризується найбільшою ефективністю засвоєння матеріалу при найменших психофізичних затратах організму.

Тому в розкладі уроків для молодших школярів предмети, що вимага­ють значного розумового напруження, повинні проводитися на 2-3-му уро­ках, а для учнів середнього і старшого віку — на 2, 3, 4-му уроках.

Не однакова розумова діяльність учнів і в різні дні навчального тижня: її рівень зростає до середини тижня і залишається низьким на початку (понеділок) і в кінці (п’ятниця) тижня.

Тому розподіл навчального навантаження протягом тижня повинен бути таким, щоб найбільший його обсяг припадав на вівторок, середу. На ці дні в шкільний розклад необхідно виносити предмети, які потребують велико­го розумового напруження, або ті, які не вимагають значного навантажен­ня, але у більшій кількості, ніж в інші дні тижня.

Виклад нового матеріалу, контрольні роботи найкраще проводити на 2-4-му уроках посеред тижня.

Предмети, які вимагають значних затрат часу для виконання домашніх завдань, не повинні групуватися в один день у розкладі занять.

Для раціонального складання шкільного розкладу гігієністи пропону­ють враховувати трудність предметів і перевагу статичного і динамічного компонентів під час занять. Динамічний компонент переважає на уроках фізкультури, праці, виробничої практики і співів. Це найменш втомлюючі уроки і при правильній організації вони знижують втому, яка виникла на попередніх уроках. В разі одного із можливих способів оцінки уроків мож­на використовувати рангову шкалу складності предметів (Сивков І. Г., 1075).

Математика, російська мова (для національних шкіл) 11

Іноземна мова 10

Фізика, хімія 9

Історія 8

Рідна мова, література 7

Природознавство, географія 6

Фізкультура 5

Праця 4

Креслення З

Образотворче мистецтво 2

Музика 1

Найбільш важкі предмети потрібно давати в розклад другими або тре­тіми уроками (а не першими або останніми), тобто давати їх у період найбільш високої працездатності учнів.

Не рекомендується сполучення або з’єднання двох або трьох важких уроків підряд (наприклад: фізика, математика, іноземна мова); необхідно чередувати їх з менш «складними» предметами (наприклад, історія, мате­матика, географія). Раціонально чередування предметів природничо-мате­матичного і гуманітарного циклів з уроками фізкультури, праці, співів і малювання, що надає можливість учням переключатись з розумової діяль­ності на фізичну. Такий перехід є активним відпочинком і забезпечує висо­ку працездатність як протягом учбового дня, так і протягом всього учбово­го тижня. Шкалою складності уроків можна скористатись для гігієнічної оцінки шкільного розкладу. При цьому підраховується сума балів по днях тижня. Наприклад, в 6-А класі сума балів по ранговій шкалі трудності у виділені дні тижня буде такою: 36, 38, 47, 40, 35, 32. Ці цифрові дані відоб­ражаються графічно. Шкільний розклад оцінюється позитивно в тому разі, якщо утворюється крива з підйомом, що припадає на середу-четвер. Шкільний розклад оцінюється як «нераціональний» при найбільшій сумі балів у понеділок або п’ятницю, а також при рівномірному розподілі наван­таження в тижневому циклі.

Додаток 7

Перелік обладнання медичного кабінету школи

Положення про профілактичні огляди дітей, відвідуючих загальноосвітні заклади

	2
5. Санітарно-технічне обладнання (раковини, унітази та ін.)	Кришки унітазів мити гарячою мильною водою. Унітази, ванни, раковини протерти двічі однім із розчинів, вказаних в п. 1, чи протерти чисгаце- дезінфікуючим засобом: "Белка” "Блеск-2”, "Санитарный", "ПЧД", "Санига", "Дезус", "Дезэф" та ін. — відповідно до рекомендацій по зас­тосуванню засобу на емкещі. Використані квачі, прибиральні матеріали зануриш у 0,5% розчині НГК чи 1% розчин хлорного вапна — на ЗО хв, прополоскати та просушити. Сховати чисті квачі та прибиральні матеріали у спеціально промаркованій тарі у господарчій шафі
6. Вироби медичного призначення зі скла, металу, гуми, пластмас	Хімічний метод: занурити чи протерти одним із дезінфікуючих розчинів: 1% розчин хлораміну — ЗО хв; 2,5% (0,5% ДВ) розчин хлоргексидіну біпжжонату—ЗО хв; 3% (по ДВ) розчин перекису водню з 0,5% розчином миючого засобу 80 хв. Фізичний метод: (окрім виробів з пластмас): кнп’яппи у воді чи у 2% розчині соди — 15 хв; сухе гаряче повітря 120°С—45 хв.
7. Руки персоналу	Для гігієнічного обеззараження руки обробляють протягом 2 хв одним із розчинів: 2,5% (0,5%) вод­ним розчином хлоргексидіну бігаюконаїу; 1% розчином йодопірону, 0,5% розчином хлораміну, а потім миють милом

ПРО ВИКОРИСТАННЯ ШКІЛЬНИХ МЕБЛІВ (Методичні рекомендації)

Затверджені Міністерством освіти СРСР і Головним державним санітарним лікарем СРСР 2 червня 1980 р. № 21177-80

Використання шкільних меблів, що відповідають гігієнічним вимогам, має важливе значення для забезпечення тривалої пра­цездатності, правильного фізичного розвитку, профілактики по­рушення постави і Зору в дітей і підлітків.

У процесі навчальних занять організм учня зазнає статичного навантаження, яке зумовлене необхідністю тривалий час зберігати вимушену робочу позу. Це навантаження різко зростає в разі непра­вильної будови меблів, невідповідності їх розмірів зросту й пропор­ціям тіла учнів. Одночасно виникають умови, що сприяють розвитку короткозоркості та її прогресуванню, порушенню постави.

Гігієнічні вимоги, що ставляться до шкільних меблів, насам­перед стосуються її розмірів.

Спеціальними вимірюваннями було встановлено, що середні величини окремих параметрів тіла, за якими нормують основні розміри меблів, та їх співвідношення при коливанні зросту дітей і підлітків у межах 10... 15 см істотно не різняться між собою.

З 1972 р. для учнів прийнято зростову шкалу з інтервалами 15 см. Відповідно до цієї шкали в нових стандартах на шкільні меблі (див. додаток 1) передбачено виготовлення для учнів парт, столів і стільців п’яти груп: А, Б, В, Г і Д (табл. 1).

Таблиця 1

Розміри парт, столів і стільців, що виготовляються за новими стандартами

До 1972 р. шкільні меблі мали цифрову нумерацію та іншу зростову шкалу. Приблизне співвідношення старих і нових но­мерів, виходячи з розмірів меблів, таке: група А—№ 6—7; Б— № 8; В—№ 9; Г—№ 10; Д—№ 11-12.

Маркування меблів

Парти, столи й стільці, виготовлені відповідно до стандартів, повинні мати фабричне цифрове й кольорове маркування.

На нижніх поверхнях кришки стола й сидіння стільця, на внутрішніх поверхнях кришки й сидіння парта зазначають групу сто­ла (парти), стільця—у чисельнику; діапазон зросту учнів, для яких ці

меблі призначені—у знаменнику, наприклад, .

Б

(130...145)см

Кольорове маркування меблів повинно бути видно з боку про­ходу між рядами; його наносять на обох боках стола (парти), стільця у вигляді круга діаметром 25 мм або горизонтальної смуги зав­ширшки 20 мм (див. табл. 1).

Розстановка меблів

Першими в усіх трьох (чотирьох) рядах ставлять меблі групи А (або № 6, 7), другими — групи Б (або № 8), третіми — групи В (або № 9) і т. д. Якщо треба поставити меблі більших розмірів ближче до дошки, їх треба ставити тільки першими в першому або третьому (четвертому) рядах.

Робочі місця в навчальних кабінетах за першими й другими столами (партами) в будь-якому ряду відводять для учнів із значно зниженою гостротою слуху (розмовна мова сприймається від 2 до 4 м, а шепіт — від 0,5 до 1 м). Учням із зниженою гостротою зору відводять робочі місця в ряду біля вікна за першими столами (партами), де найсприятливіші умови освітлення природним світлом. При добрій корекції гостроти зору окулярами учні мо­жуть сидіти в будь-якому ряду.

Учням з ревматичними захворюваннями, які схильні до час­ті« ангін і гострих запалень верхніх дихальних шляхів, робочі місця відводять якомога далі від вікон.

Не менше двох разів на рік учнів, які сидять у першому й тре­тьому (четвертому) рядах, міняють місцями, не порушуючи відпо­відності номерів — меблів їх зросту. Це треба робити з метою профілактики порушення постави.

Між рядами столів (парт) і стінами навчального приміщення додержують таких установлених відстаней:

—у навчальних приміщеннях звичайної прямокутної конфігу­рації від зовнішньої стіни до першого ряду столів (парт) — не менш як 0,5 м; від внутрішньої стіни до третього ряду столів (парт) не менш як 0,5 м; від задньої стіни до столів (парт) — не менш як 0,65 м; від класної дошки до перших столів (парт) — не менш як 1,6 ... 2,0 м, у лабораторіях — не менш як 2,5 м; між рядами одно­місних столів—не менш як 0,5 м, двомісних — не менш як 0,6 м;

— у навчальних приміщеннях квадратної та поперечної кон­фігурації при розстановці меблів у чотири ряди відстань від клас­ної дошки до перших столів (парт) повинна бути не менша як 2,5 м, що при довжині дошки 3 м забезпечує кут поля зору для учнів, які сидять за першими столами (партами) в першому й четвертому рядах, не менший як 30°.

Щоб забезпечити кут поля зору 35°, відстань від дошки до перших столів у крайніх рядах треба збільшити до 2,4 м при три- рядовій розстановці меблів і до 3,0 м — при чотирирядовій.

Вимірювання зросту учнів

Зріст учнів вимірюють звичайним зростоміром або спеціаль- ою дерев’яною рейкою завдовжки 2 м. На одному боці наносять оділки з інтервалом 15 см, починаючи із 130 см. У проміжках між оділками проставляють усі групи меблів.

Зріст учнів вимірюють у звичайному взутті безпосередньо в класі; кожна також використати дані про зріст учнів, які є в медичних карт­ах, у цьому випадку до показника зросту додають 2 см на взуття. Учитель (класний керівник або завідуючий кабінетом) при розсаджуванні учнів за меблі погрібної групи враховує здобуті дані про зріст. Рекомендується в кожному навчальному приміщенні поряд з дверима мати кольорову вимірювальну лінійку, на якій наносять відповідно до груп меблів кольорові смуги завширшки 15 см: жовту—н а висоті 115 ... 130 см від підлоги; червону 130... 145 см; блакитну- 145 ...160 см, зелену 160 ... 175 см, білу 175 ... 190 см. Учні можуть самостійно виміряти свій зріст і знайти маркувальний колір потрібних меблів.

Дані про дату вимірювання зросту і результати перевірки зору і слуху учнів, групу (номер) меблів заносять у класний журнал, ожний учень повинен знати маркування стола (парти) й стільця, о відповідають його зросту. Повсякденну перевірку правильності розстановки меблів слід доручити санітарному активу класу.

Щоб полегшити розсаджування учнів 1— 3 класів, рекомендується на початку кожного навчального року заповнювати лис­ок здоров’я із зазначенням прізвища, зросту, стану зору й слуху кожного учня, а також групи кольорового маркування столів (парт) і стільців. Листок підписують класний керівник і шкільний лікар, затверджує директор школи; він є ефективною формою контролю за правильним використанням шкільних меблів.

• ⇐ Назад
• 1
• 2
• 3
• 4
• 567
• 8
• 9
• 10
• 11
• 12
• 13
• 14
• 15
• 16
• Далее ⇒