Перша допомога при пораненні
Той, хто подає допомогу при пораненні, повинен з милом помити руки, а якщо це неможливо змазати пальці йодною настоянкою. Доторкуватися до рани навіть вимитими руками не дозволяється. Не дозволяється обмивати рану водою.
— При незначних порізах рану обробляють йодною настоянкою і накладають марлеву пов’язку, яка захищає організм від мікробів і сприяє швидкому зсіданню крові.
— При пораненні склом або іншим предметом рану промивають великою кількістю дистильованої води або тампоном, змоченим п иловим спиртом (етанолом); виймають осколки скла і знову промина ють рану спиртом. Якщо рана забруднена, бруд видаляється лише навкруги, але ні в якому разі не з глибинних шарів рани. Шкіру на вколо рани обробляють йодною настоянкою або розчином брилі- а і ітової зелені, перев’язують і звертаються в медпункт.
— При серйозному порізі й сильній кровотечі необхідно накласти джгут вище рани, покрити рану стерильною марлею і негайно викликати лікаря.
— Відповідальність, обов’язки та права посадових осіб
— Відповідно до Закону України «Про охорону праці» і Положення про організацію охорони праці та порядок розслідування нещасних випадків у навчально-виховних закладах керівник на- мчального закладу:
5.2.10. відповідає за створення безпечних умов праці в кабінеті (лабораторії) хімії;
5.2.11. організовує навчання педагогічних працівників з питань безпеки життєдіяльності з наступною перевіркою знань відповідно до чинних нормативних актів;
5.2.12. організовує роботу з розроблення інструкцій з безпеки для кабінету (лабораторії) хімії, а також їх періодичний перегляд один рач на три роки.
Завідувач кабінету (лабораторії) хімії:
несе безпосередню відповідальність за безпечний стан робочих місць, обладнання, приладів, інструментів, інвентарю тощо;
забороняє використання обладнання, що не передбачено Типовими переліками;
здійснює навчання та інструктаж учнів і вихованців з охорони праці під час робіт, що передбачені навчальними програмами.
Вчитель хімії:
5.2.13. відповідає за безпечне проведення навчально-виховного
процесу, проводить інструктаж учнів на початку навчального року (реєстрацією в журналі обліку навчальних занять, а під час про- ведення позакласних і позашкільних заходів — з обов’язковою реєстрацією в журналі встановленої форми відповідно до Положення про організацію та порядок розслідування нещасних випадків у навчально-виховних закладах;
4.258. несе особисту відповідальність за збереження життя і здоров’я учнів під час навчально-виховного процесу;
—- повідомляє керівника навчального закладу про кожний нещасний випадок, організовує надання першої допомоги потерпілому, а за необхідності — спеціалізованої медичної допомоги;
4.259. організовує евакуацію учнів із приміщення у разі пожежі та під час інших аварійних ситуацій.
— Щоразу перед проведенням експерименту вчитель повинен проінструктувати учнів про заходи безпеки під час проведення даного досліду, докладно розповісти про властивості хімічних речовин, що будуть використані, пояснити причини, що призводять до нещасних випадків, і засоби щодо їх запобігання.
— Лаборант, який працює під керівництвом завідувача кабінету (вчителя хімії), стежить за дотриманням учнями правил безпеки і гігієни праці, відповідає за:
4.260. зберігання та експлуатацію обладнання, підготовку його до лабораторних і практичних робіт, демонстраційних дослідів;
—профілактичне обслуговування (видалення вологи, витирання пилу тощо) хімічного посуду, приладів та апаратури, пристроїв і приладдя;
4.261. наявність засобів надання першої допомоги і протипожежного інвентарю.
— Завідувач кабінету, учителі хімії, керівники гуртків один раз на три роки проходять навчання на курсах підвищення кваліфікації з безпеки життєдіяльності з наступною атестацією.
— Відповідальність за стан електрообладнання, вентиляції, водопровідної і каналізаційної мереж і сантехнічних споруд у кабінеті хімії несуть особи, призначені наказом керівника навчального закладу.
— Вносити будь-які зміни, знімати або заміняти окремі елементи комунікацій (вмикати додаткові електроприлади тощо) можна тільки з дозволу особи, зазначеної в п. 8.7.
Додаток І
Рекомендації щодо нейтралізації відходів натрію
Відходи (обрізки) натрію необхідно знищувати в той самий день, коли вони одержані. Для цього обрізки натрію будь-яких розмірів загальною масою до 200 г розміщують в круглодонній колбі і заливають бензином так, щоб шар над верхнім шматочком металу був не менший ніж 0,05 м. Колбу закріплюють на штативі і забезпечують зворотним водяним холодильником. Всередину колби через холодильник подають холодну воду. Об’єм разової порції становить близько 5 мл. Наступну порцію додають тоді, коли повністю прореагує попередня. Роль бензину і зворотного холодильника полягає в тому, щоб не припустити нагрівання рідини вище кімнатної температури. Колбу можна додатково охолоджувати ззовні за допомогою водяної бані.
В цих умовах змінюється механізм взаємодії натрію з водою — кисень вже не бере участі в реакції, тому і тепловий ефект відносно малий. Добавляння води припиняють тоді, коли розчиняться останні шматочки металу. Одержаний водний розчин гідроксиду натрію відокремлюють на розподільній воронці і використовують для будь-яких потреб.
Групи зберігання хімічних реактивів
| № •РУ- пи | Загальні властивості даної ірупи | Приклади речовин із Типових переліків для загальноосвітніх шкіл | Умови зберігання |
| Вибухові речовини | В Типових переліках немає | Заносити в навчальний заклад заборонено | |
| Виділяють під час взаємодії з водою легкозаймисті гази | Літій, натрій, кальцій, карбід кальцію | У лаборантській у шафі під замком або разом з легкозаймистими речовинами | |
| Самозаймаються при неправильному зберіганні | В Типових переліках немає | ||
| Легкозаймисті рідини | Діетиловий ефір (єгер), ацетон, бензол, спирти: етанол, буганол | У лаборантській у металічному ящику | |
| Легкозаймисті тверді речовини | Сірка, фосфор червоний | У лаборантській у шафі під замком | |
| Займисті реактиви (окисники) | Перманганат калію, нітратна кислота, нітрати калію, натрію | У лаборантській у шафі окремо від 4 і 5-ї тр. | |
| Підвищеної фізіологічної активності | Йод , бром, оксиди барію, кальцію, гідроксиди калію, нагрію та кальцію, дихромат амонію та інші, наведені в п. 6.3 Правил | У лаборантській у сейфі | |
| Малошкідпиві речовини і практично безпечні | Хлорид натрію, сахароза, крейда, боратна кислота, сульфат магнію тощо | У кабінеті в закритих шафах або в лаборантській у шафі |
Додаток З
Відомості
про особливі властивості і групи зберігання речовин (витяг із Типових переліків навчально-наочних посібників та технічних засобів навчання для загальноосвітніх шкіл (I, II, III ступеня), іатяерджених наказом Міністерства освіти України 15.05.96, № 131)
Реактиви та матеріали хімічні, що визначені в Типовому переліку, чйюгь такі властивості:
І. Особлива примітка (графа 2). Якщо мається знак х, то речовина використовується тільки вчителем. Учням можна видавати речовину у ви- ■ милі розбавлених розчинів.
Якщо у графі стоїть знак хх, то речовина потребує особливого став- іічшн через те, що має високу фізіологічну активність у відносно малих І.ІІНИ, підвищену пожежну небезпеку.
Якщо особливої примітки немає, то речовина використовується без іОмгжошя за умови виконання правил безпеки.
4.262. Групи зберігання речовин визначаються в першу чергу за їх хімічною сумісністю: при випадковому змішуванні речовин однієї і тієї самої групи між ними не повинно бути взаємодії або, якщо це виникає, продукти реакції і тепловий ефект не повинні викликати небезпеку (графа 3).
4.263. Дія на організм визначається у графі 4. Якщо речовина безпечна за хронічної чи короткочасної дії, у графі ставлять прочерк.
| Назва речовини згідно з Типовим переліком | Особлива відмітка | Група зберіган ня | Дія речовини на організм при роботі з масою і об'ємом із Типового переліку |
| Неорганічні речовини Алюміній металічний (гран.) | |||
| Бром в ампулах по 5 г | XX | Хімічний опік | |
| Залізо відновлене (порош.) | — | ||
| Йод кристалічний | XX | Хімічний опік | |
| Кальцій металічний (струж.) | X | Хімічний опік | |
| Літій металічний | X | Хімічний опік | |
| Магній металічний (порош.) | X | — | |
| Натрій металічний (плавл.) | X | Хімічний опік | |
| Фосфор червоний | X | Захворювання шкіри | |
| Цинк металічний (іран.) | — | ||
| Цинк (пил) | X | — | |
| МІЛЬ | — | ||
| Оксиди, гідрооксиди Алюміній оксид Амоніак (аміак) 25%-ний водний | Кагарв.дих. | ||
| розчин Барію оксид | XX | шляхів 0,2гі вище—смерт. доза | |
| Калію гідроксид | XX | Хімічні опіки | |
| Кальцію гідроксид | XX | Язви на шкірі рук | |
| Карбону оксид (вуглекислий газ) | — | ||
| Силіцію гідроксид (кремнезем) | — | ||
| Купруму (П) оксид (порош.) | X | Ураження шкіри | |
| Купруму (П) оксид (гран.) | X | Алергія, лет. ферма | |
| Магнію оксид | — | ||
| Мангану (IV) оксид (пор.) | — |
| Натрію гідроксид | XX | Хімічні ОПІКИ | |
| Нікелю оксид | — | ||
| Сульфуру (IV) оксид | — | ||
| (сірковий газ) | |||
| Феруму (Ш) оксид | — | ||
| Цинку оксид | — | ||
| Солі | |||
| Алюмінію хлорид | — | ||
| Алюмінію фосфат | — | ||
| Алюмінію нітрат | XX | Канцероген | |
| Амонію карбонат | — | ||
| Амонію нітрат | XX | Канцероген | |
| Амонію хлориц | — | ||
| Амонію дихромат | XX | На шкірі язви, 1 г внутрішньо — смертельна доза | |
| Амонію сульфат | — | ||
| Аргеніуму нітрат | XX | Канцероген | |
| Барію нітрат | XX | 0,2 г і вище | |
| Барію хлорид | XX | внутрішньо—смерг. доза | |
| Кальцію карбонат | — | ||
| Кальцію хлорид дигідрат | — | ||
| Кальцію диіідрогенфосфат | — | ||
| Кальцію тідрогенсульфат | — | ||
| Кальцію сульфат | — | ||
| Калію ацетат | — | ||
| Калію хлорид | XX | 1 гвнуїрішньо — | |
| Калію дихромат | смертельна доза | ||
| Калію сульфат | — | ||
| Калію перманганат | XX | 1 гівище— смертельна доза | |
| Калію нітрат | XX | б | Канцероген |
| Калію тіоціадат | X | ЗО г внутрішньо — гострий психоз | |
| Калію хромат | XX | Див. амонію дихромат | |
| Калію карбонат | — | ||
| К'шгію фосфат | — |
| ' 1 2 Т | | 4 | ||
| Калію гексаціаноферат (її) | XX | Під дією шлункового | |
| (жовта кров'яна сіль) | соку розкладаються до | ||
| Калію гексаціаноферат (Ш) | XX | ніяніпія | |
| (червона кров'яна сіль) | |||
| Калію гідрогенфосфат | — | ||
| Калію йодид | XX | — | |
| Кобальту сульфат | X | Гостре отруєння від 1 гі вище | |
| Купруму карбонат | — | ||
| Купруму(П)хлорид | — | ||
| Купруму сульфат пентагідрат | — | ||
| (мідний купорос) | |||
| Купруму сульфат | XX | — | |
| Купруму нітрат | 6 | Канцероген | |
| Магнію сульфат | — | ||
| Магнію хлорид | — | ||
| Магнію карбонат | X | ||
| Марганцю (П) сульфат | Погіршення | ||
| Марганцю (її) хлорид | X | заживления мікротравм, подразнення ураженої шкіри | |
| Наїрію ацетат | — | ||
| Натрію карбонат | — | ||
| Натрію хлорид | — | ||
| Наїрію гідрогенсульфат | — | ||
| Натрію карбонат декагідрат | — | ||
| Натрію сульфат декагідрат | — | ||
 Наїрію сульфід нонадарат
| X | 3—5гівище— смертельна доза | |
| Нагрію сульфат | — | ||
| Натрію сульфіт | Канцероген | ||
| Натрію нітрат | XX | — | |
| Наїрію бромід | XX | ||
| Нагрію фторид | X | 0,2 г і вище— смертельна доза | |
| Натрію фосфат | |||
| Нікелю сульфат | XX | Канцероген | |
| Плюмбуму сульфат | XX | Канцероген | |
| Феруму (Ш) хлорид | X | — | |
| (хлорне залізо) | |||
| Феруму (Ш) сульфат | — | ||
| Феруму (П) сульфат гептагідрат | — | ||
| Хрому (Ш) хлорид | XX | Канцероген |
| Цинку сульфат | X | Подразнення шкіри і шлункові рашада | |
| Цинку нітрат | Канцероген | ||
| Цинкухлорид | Шлункові розпади | ||
| Кислоти | |||
| Иічратна кислота, густ. 1,42 | Хімічний опік | ||
| Ьорагна кислота | — | ||
| Мурашина кислота, 85% | Хімічний опік | ||
| ()ртофосфатаа кислота | Хімічний опік | ||
| (Сульфатна кислота (сірчана кислота), густ. 1,84 | Хімічний опік | ||
| Хлоридна кислота (соляна кислота), густ. 1,19 | Хімічний опік | ||
| Оцтова кислота льодяна, хч | Хімічний опік | ||
| Органічні речовини | |||
| Ацетон | Наркотику великих дозах | ||
| Анілін+ | XX | Отруєння у вигладі пари і через шкіру | |
| Гліцерин | — | ||
| 1 люкоза | — | ||
| Гексан | — | ||
| 1 ексахлорциклогексан (ітаксахлоран) | XX | Подразнення очей | |
| ^ Іистиловий ефір (етар) | XX | Наркотик | |
| Кислота масляна+ | XX | Подразнення очей | |
| Кислота стеаринова | — | ||
| Кислота пальмітинова | — | ||
| Кислота олеїнова | — | ||
| Кислота амінооцгова (гліцин) | — | ||
| 1 Іафга (сира) | Легке подразнення | ||
| Спирт егаловий (етанол) | X | Наркотик | |
| < 'і іирт бутиловий (буїанол) | Подразнення очей | ||
| (їіхароза | — | ||
| ()іпистиловий ефір (естер) | X | Дерматити і екземи | |
| < >іт>іюаміловий ефір (естер) | XX | Наркотик | |
| <І>СІІОЛ+ | XX | Отруєння при попаданні на шкіру |
| 1 2 | 1 4 | ||
| Бензен (бензол)^ | XX | Оірута у всіх видах | |
| Формалін 40-% (формальдегід) | X | Гострі отруєння | |
| Фруктоза | — | ||
| Хпорметален | XX | У вигляді парів сильне отруєння | |
| Матеріали | |||
| Аетивоване вугілля | — | ||
| Графіт | — | ||
| Пероксид водню (пероксоводень) | X | Небезпечний при попаданні в організм | |
| Сірка | Алерген |
Примітка: Знаком (+) позначені речовини, які потрапляють в організм, крім інших шляхів, через шкіру у крапельно-зрідженому стані.
Додаток 4
Рекомендації
щодо знищення відпрацьованих реактивів і хімічних речовин, які не мають етикеток
4.264. Випробувати розчини на наявність високотоксичних іонів Ва+2 і РЬ+2 добавлянням сульфат-іона. Якщо випадає осад, додавати сульфатіон до припинення випаду осаду. Осад відокремити декантацією і знищити з твердими відходами, рідину злити в каналізацію.
Якщо при добавлянні сульфат-іона осад не випадає, злити розчин в посуд для зберігання відпрацьованих розчинів.
4.265. Пробу твердого реактиву на кінчику ножа розчинити у воді і випробувати на наявність іонів Ва2+ і РЬ2+ (див. п. 1). Якщо реактив не дає реакції на ці іони і добре розчиняється у воді, перевести його повністю у розчин і злити у посуд для відпрацьованих розчинів.
Якщо реактив у воді практично не розчиняється, його можна знищити разом з твердими відходами. Малорозчинні у воді реактиви обробляють надлишком теплої води, переводять у розчин і зливають його у каналізацію.
4.266. Рідини органічного походження мають характерний запах (на відміну від водних розчинів солей, кислот або лугів). їх зливають в посуд для зберігання легкозаймистих рідин і знищують у місцях, які погоджені з органами санітарного та пожежного нагляду.
Додаток 5
Перелік
медикаментів, перев’язувальних засобів і приладь для аптечки кабінету (лабораторії) хімії
| 1. | Бинт стерильний і нестерильний | — по 1 шт. | |||
| 2. | Серветки стерильні | — 1 уп. | |||
| 3. | Вата гігроскопічна (у банці з притертою пробкою) | —50г | |||
| 4. | Спирт етиловий | —ЗО—50 мл | |||
| 5. | Мазь від опіків (з анестезином тощо) | — 1 уп. | |||
| 6. | Перманганат калію | — 15—20 г | |||
| 7. | Розчин йоду спиртовий | — 1 фл. | |||
| 8. | Розчин борної кислота 5%-ний спиртовий | — 1 фл. | |||
| 9. | Розчин оцтової кислоти 2%-ний | —100—150 мя | |||
| 10. | Розчин аміаку 10%-ний | — 1 фл. | |||
| 11. | Валідол | — Іуп. | |||
| 12. | Вазелін борний | — Іуп. | |||
| 13. | Розчин пероксиду водню 3%-ний | —50 мл | |||
| 14. | Активоване вугілля в табяепсах | —4уп. | |||
| 15. | Сульфацил натрію 30%-ний у тюбиках ш 13 мл | —5 шт. | |||
| 15. | Сульфацил-наїрію 30%-ний у "лобиках по 1,5 мл | —5 шт. | |||
| 16. | Сода питна | — 1 пачка | |||
| 17. | Ножиці медичні | — 1 шт. | |||
| 18. | Пінцет | — 1 шт. | |||
| 19. | Клей БФ-6 (або лейкопласпф) | —25 ми (3 пак.) | |||
| 20. | Джгут | — 1 шг. | |||
Комплектування аптечки й складання інструкції з подання першої медичної допомоги роблять за погодженням з персоналом медпункту навчального закладу.
Відповідальність за наявність медикаментів, перев’язувальних засобів, а також за належний стан аптечки покладається на лаборанта кабінету.
Контроль за станом аптечки здійснює персонал медпункту.