Хід виконання практичної роботи. 5.1 Знайти очікувану кількість ураження будівлі без улаштування блискавко захисту

5.1 Знайти очікувану кількість ураження будівлі без улаштування блискавко захисту. Підрахунок очікуваної кількості N уражень блискавкою на рік виконується для зосереджених будинків і споруд (димарі, вишки, вежі) за формулою (5.1), для будинків і споруд прямокутної форми за формулою (5.2),

Дані питомої щільності ударів блискавки в землю згідно з

РД 34.21.122-87 наведені в табл. 1 додаток В

5.2 Знаючи очікувану кількість уражень будівлі без улаштування блискавко-захисту (N) і категорію обладнання блискавкозахисту визначити тип зони захисту А або Б відповідно до РД 34.21.122-87.

Зона захисту одиночного стрижневого блискавковідводу висотою h являє собою круговий конус (рис. 5.1). Вершина конуса знаходиться на висоті h0<h. На рівні землі зона захисту утворить коло радіусом R0. Горизонтальний перетин у зоні захисту на висоті споруди, що захищається, hx являє собою коло радіусом .Rx.

Зони захисту одиночних стрижневих блискавковідводів висотою h£150 м мають такі розміри.

Зона А:

h0 = 0,85h (5.3)

 

R0 = (1,1 – 0,002h)·h (5.4)

 

Rx = (1,1 – 0,002h)·(h – hx /0,85) (5.5)

Зона Б

h0 = 0,92h (5.6)

 

R0 = 1,5h (5.7)

 

Rx = 1,5·(h – hx /0,92) (5.8)

 

 

рис. 5.1 – Зона захисту одиночного стрижневого блискавковідводу:

1–границя зони захисту на рівні hx, 2 –те саме на рівні землі.

 

5.3 Визначити висоту одиночного стержневого блискавковідводу.

Для зони А висота одиночного стержневого блискавковідводу при відомих hx і Rx може бути визначена за формулою.

h = , (5.9)

де b = 1,1+ 0,00235 hx ;

с = 1,294 hx

Для зони Б висота одиночного стержневого блискавковідводу при відомих hx і Rx може бути визначена за формулою

h = (Rx + 1,63hx)/1,5 (5.10)

 

5.4 Визначити радіус зони захисту R0 на рівні землі (за формулою 5.4 для зони А та за формулою 5.7 для зони В)

5.6 Визначити висоту захисту над землею h0 за формулою 5.3 для зони А та за формулою 5.6 для зони В).

Приклад розрахунку

Споруда листоштампувального цеху має розміри: S=72м; L=138м; hx=18м. Будинок знаходиться в місцевості з грозовою діяльністю 100 і більше на год.

Необхідно знайти висоту одиночного стержневого блискавковідводу h, радіус зони захисту R0 на рівні землі та висоту захисту над землею h0.

Для цього випадку

Rx2 = (X+S)2+ (5.11)

Рішення

1 За табл.1 додаток Г такій інтенсивності відповідає середньорічна кількість ударів блискавки, що припадає на 1км2площі, n=8,5. Категорія пристрою блискавкозахисту для приміщення – ІІІ.

Очікувана кількість N уражень блискавкою на рік будинків і споруд, не обладнаних блискавкозахистом, визначається за формулою (5.2)

Підставляючи відомі дані, отримуємо

.

2 Оскільки 0,01<N<2 тип зони захисту даного цеху Б

З рис. 5.1 та формулою визначаємо(5.11) Rх :

м.

Визначаємо для зони Б висоту поодинокого стрижневого блискавковідводу За відомими величинами hx та rx за формулою (5.10):

м.

Визначаємо радіус зони захисту на рівні землі за формулою (5.7)

, м.

Визначаємо за формулою (5.6) висоту захисту над землею h0:

h0 = 0,92‧h=0,92‧71,445=65,729, м.

 

Питання до захисту

 

1 Причини утворення атмосферної електрики.

2 Блискавка. Види прояву.

3 Засоби захисту об’єкта від удару блискавки.

4 Що таке блискавкозахист. Склад блискавкозахисту.

5 Дайте визначення поняттю зона захисту блискавковідводу

6 Вид зони захисту одиночного стрижневого блискавковідводів.

7 Різниця між зонами захисту А і Б.

Список джерел інформації

1 Жидецький В. Ц. Основи охорони праці. – Львів: Українська академія друкарства, 2006. – 336 с.

2 Долін П.А. Справочник по технике безопасности. – 6-е изд., перераб. и доп. – М.: Энергоатомиздат, 1985.–824с.

3 ДБН В.2.5.-28-2006.Державні будівельні норми України. Природне і штучне освітлення.– К.: Мінбуд. України,2006.– 76с.

4 РД 34.21.122-87. Инструкция по устройству молниезащиты зданий и сооружений. – М.: Энергоатомиздат, 1989–56 с.

5 СНиП 2.01.02-85. Строительные нормы и правила. Противопожарные нормы проектирования зданий и сооружений. – М.: Стройиздат, 1986.–15 с.

ПУЭ-87. Правила устройств электроустановок. – М.: Энергоатомиздат, 1988.

–648 с.

6 Долін П.А. Справочник по технике безопасности. – 6-е изд., перераб. и доп. – М.: Энергоатомиздат, 1985.–824с.

 

 

ДОДАТОК А

Таблиця 1 ─ Розряди зорової роботи для нормування освітлення виробничих приміщень

Характеристика зорової роботи Найменший розмір об’єкта розрізнення, мм Розряд зорової роботи
Найвищої точності Дуже високої точності Високої точності Середньої точності Малої точності Груба Робота з матеріалами та вироба- ми, що світяться, у гарячих цехах Загальне спостереження за виробничим процесом Менше 0,15 0,15 –0,3 0,3–0,5 0,5–1,0 1,0–5,0 Понад 5,0 Понад 0,5 II III IV V VI VII VIII

 

Таблиця 2 ─ Рекомендовані значення відносної площі світлових прорізів α для виробничих приміщень

Розряд зорової роботи Вид робіт за ступенем точності α, %
ІІ Дуже високої точності 16-20
ІІІ високої точності 14-16
ІV високої точності 12-14
V високої точності 10-12
Грубі 8-10

Таблиця 3 ─ Нормовані значення КПО при боковому природному освітленні виробничих приміщень

Характеристика зорової роботи Розряд зорової роботи е НIII, %, при природному боковому освітленні для III світлового клімату
Найвищої точності І 3,5
Дуже високої точності ІІ 2,5
Високої точності ІІІ 2,0
Середньої точності ІV 1,5
Малої точності V
Дуже малої точності VI
Робота з матеріалами, що світяться у гарячих цехах VII
Загальне спостереження за виробничим процесом VIII    
Постійне  
періодичне при постійному перебуванні людей у приміщенні   0,3
періодичне при постійному перебуванні людей у приміщенні   0,2
Загальне спостереження     0,1

 

Таблиця 4 ─ Коефіцієнт запасу Кз при проектуванні природного, штучного і суміщеного освітлення

Приміщення й території Приклади приміень Коефіцієнт запасу Кз
При природному освітленні і розташуванні світлопропускного матеріалу При штучному освітленні
вертикально нахилено горизонтально Газорозрядні лампи Лампи розжарювання
Виробничі приміщення з повітряним середовищем, що містить у робочій зоні:            
а) св. 5 мг/м3 пилу, диму, кіптяви; Агломераційні фабрики, цементні заводи і обрубні відділення ливарних цехів   1,5 1,7 1,7
б) від 1 до 5 мг/м3 пилу, диму, кіптяви; Цехи ковальські, ливарні, мартенівські, зварювальні, збірного залізобетону 1,4 1,5 1,8 1,8 1,5
в) менш 1 мг/м3 пили, диму, кіптяви; Цехи інструментальні, складальні, механічні, механоскладальні, швацькі 1,3 1,4 1,5 1,5 1,3

 

 

Таблиця 5 ─ Значення світлової характеристики h0 вікон при

бічному освітленні

Відношення довжини приміщення Lдо його глибини В Значення світлової характеристики h0 при відношенні глибини приміщення В до його висоти від рівня робочої поверхні до верху вікна (hв+ hп─ hр)
1,5 7,5
4 і більш 6,5 7,5 12,5
7,5 8,5 9,6 12,5
8,5 9,5 10,5 11,5
1,5 9,5 10,5
26,5
0,5 -
                   

 

Таблиця 6 ─ Значення коефіцієнтів τ1, τ2 і τ3

Вид світло пропускаю-чого матеріалу Значення τ1 Вид переплетення Значення τ2 Несучі конструкції покриттів Значен- ня τ3
Скло віконне листове:   Переплетення для вікон і ліхтарів промислових будинків:   Сталеві ферми 0,9
одинарне; 0,9 Залізобетонні і дерев’яні форми й арки 0,8
подвійне; 0,8 а) дерев'яні:
потрійне. 0,75 одинарні 0,75 Балки й рами суцільні  
Скло вітринне товщиною 6…8 мм. 0,8 спарені 0,7    
подвійні роздільні 0,6    
Скло листове армоване. 0,6        

Таблиця 7 ─ Значення коефіцієнтів відбиття світлового потоку від стелі rстелі, стін rстін і підлоги rпідлоги

 

Стан стелі Коефіцієнт відбиття стел rстелі,% Стан стін   Коефіцієнт відбиття стін rстін,% Стан підлоги Коефіці-єнт відбиття підлоги rпідлоги,%
Свіжопобілений Свіжопобілені з вікнами закритими білими шторами Світлий паркет
Побілений у сирих приміщеннях Свіжопобілені з вікнами без штор Світла керамічна плитка
Чистий бетонний Бетонні з вікнами Світлийлінолеум
Світлий дерев’яний (пофарбований) Обклеєні світлими шпалерами Темний паркет
Бетонний брудний Брудні й темні Темна плитка
Дерев’яний (незабарвлений) Цегляні без штукатурки Темний лінолеум
Брудний, темний Обклеєні темними шпалерами Дерев’яна підлога темний (пофарбований)

 

 

Таблиця 8 ─ Значення коефіцієнта r1

B/h l/B Значення r1 при бічному освітленні
Середньозважений коефіцієнт відбиття рсер стелі, стін і підлоги
0,5 0,4 0,3
Відношення довжини приміщення L до його глибини В
0,5 2 і більш 0,5 2 і більш 0,5 2 і більш
Від 1 до 1,5 0,1 0,5 1,05 1,4 2,1 1,05 1,3 1,9 1,05 1,2 1,5 1,05 1,2 1,8 1,05 1,15 1,6 1,1 1,3 1,05 1,2 1,4 1,1 1,3 1,1 1,2
Від 1,5 до 2, 5   0,3 0,5 0,7 1,05 1,3 1,85 2,25 3,8 1,05 1,2 1,6 3,3 1,05 1,1 1,3 1,7 2,4 1,05 1,2 1,5 1,7 2,8 1,05 1,15 1,35 1,6 2,4 1,05 1,1 1,2 1,3 1,8 1,05 1,15 1,3 1,55 1,1 1,2 1,35 1,8 1,05 1,1 1,2 1,5

 

Продовження таблиці 8

Від 2,5 до 3,5     0,1 0,2 0,3 0,4 0,5 0,6 0,7 0,8 0,9 1,1 1,15 1,2 1,35 1,6 2,6 3,6 5,3 7,2 1,05 1,1 1,15 1,25 1,45 1,75 2,2 3,1 4,2 5,4 1,05 1,05 1,1 1,2 1,3 1,45 1,7 2,4 4,3 1,05 1,1 1,15 1,2 1,35 1,6 1,9 2,4 2,9 3,6 1,1 1,1 1,15 1,25 1,45 1,7 2,2 2,45 3,1 1,05 1,1 1,1 1,2 1,3 1,4 1,55 1,9 2,4 1,05 1,1 1,15 1,25 1,4 1,6 1,9 2,2 2,6 1,05 1,1 1,1 1,15 1,3 1,5 1,7 1,85 2,2 1,05 1,05 1,1 1,1 1,2 1,3 1,4 1,5 1,7
Від 3,5     0,1 0,2 0,3 0,4 0,5 0,6 0,7 0,8 0,9 1,2 1,4 1,75 2,4 3,4 4,6 7,4 1,15 1,3 1,5 2,1 2,9 3,8 4,7 5,8 7,1 7,3 1,1 1,2 1,3 1,8 2,5 3,1 3,7 4,7 5,6 5,7 1,1 1,2 1,4 1,6 2,4 2,9 3,4 4,3 1,1 1,15 1,3 1,4 1,8 2,1 2,6 2,9 3,6 4,1 1,05 1,1 1,2 1,3 1,5 1,8 2,1 2,4 3,5 1,05 1,1 1,25 1,4 1,7 2,3 2,6 3,5 1,05 1,05 1,2 1,3 1,5 1,8 2,3 2,6 1,05 1,1 1,2 1,3 1,5 1,7 1,9 2,1 2,5

ДОДАТОК Б

 

Таблиця 1 - Оптимальні відносні відстані між світильниками

Тип світильника Відношення L / Нр
ДРЛ 0,7 - 1,4
Глибоковипромінювач 0,8 - 1,4

 

 

Таблиця 2 - Нормована освітленість і коефіцієнти запасу

 

Категорія приміщення Нормована освітленість, лк Коефіцієнт запасу
Механічний цех 1,3
Цех металопокриттів 1,4
Диспетчерські, пульти управління 1,3

 

 

Таблиця 3 - Коефіцієнт використання світлового потоку освітлювальної установки

 

ρп,% ρс,% Коефіцієнт використання ή (%) при індексі приміщення i
0,6 0,8 1,25 1,5 2,5 3,5
Світильник типу «глибоковипромінювач»
Світильник типу ДРЛ

 

 

Таблиця 4 - Світлотехнічні характеристики джерел освітлення

  Джерело освітлення Тип Параметри
Потужність, Вт Світловий потік, лм
Лампи розжарювання НВ-100
НВ-150
НВ-200
НВ-300
НВ-500
НВ-750
Ртутні лампи ДРЛ-80
ДРЛ-125
ДРЛ-250
ДРЛ-400
ДРЛ-700
ДРЛ-1000

Додаток В

 

Таблиця1 ─ Опір заземляючих пристроїв електроустановок, Ом, не більш

У мережах із заземленою нейтраллю   У мережах з ізольованою нейтраллю  
Напруга трифазного джерела живлення, В Напруга однофазного джерела живлення, В
           
               

Додаток Г

Таблиця 1 - Питома щільності ударів блискавки в землю

Середньорічна тривалість гроз, год Питома щільність ударів блискавки в землю n, 1/(км2 рік)
10-20
20-40
40-60
60-80 5,5
80-100
100 і більше 8,5

 

 

Таблиця 2 - Зони захисту різних типів

 

Будівлі і споруди   Місцеполо-ження   Тип зони захисту при використанні стрижньових і тросовых громовідводів Тип зони захисту при використанні стриж-ньових і тросовых громовідводів
Будівлі і споруди або їх частини, приміщення яких згідно ПУЕ відносяться до зон класів В-1 і В-11 На всій території   Зона А   I  

 

Продовження таблиці 2

То ж класів В-1а, В-1б, В- 11а   У місцевостях з середньою тривалістю гроз 10 ч в рік і більш   При очікуваній кількості уражень блискавкою в рік будівлі або споруди N>1 — зона А; при N<1 — зона Б II  
Зовнішні установки, що створюють згідно ПУЕ зону класу В-1г На всій території   Зона Б   II  
Будівлі і споруди або їх частини, приміщення яких згідно ПУЕ відносяться до зон класів П-1, П-11, П-11а   У місцевостях з середньою тривалістю гроз 20 ч в рік і більш   Для будівель і споруд I і II ступені|мір|в вогнестійкості при 0,1 <N<2 і для III — V ступенів вогнестійкості при 0,02< N<2 -зона Б при N > 2- зони А III  

Продовження таблиці 2

Зовнішні установки і відкриті склади, що створюють згідно ПУЕ зону класів П-Ш У місце-востях з середньою тривалістю гроз 20 ч в рік і більш При 0,1 <N<2 — зона Б, при N>2 — зона А   III  
Будівлі і споруди III, Ша. Шб, IV, V ступенів огне­стойкости, в яких відсутні приміщення, відношувані по ПУЕ до зон взрыво- і пожароопасных класів То ж   При 0,1 <N<2 — зона Б, при N>2 — зона А   III  
Будівлі і споруди з легенів металевих конструкцій з утеплювачем, що згорає, I яких відсутні приміщення, відношувані по ПУЕ до зон взрыво- і пожароопасных класів У місцевостях з середньою тривалістю гроз 10 ч в рік і більш   При 0,02<N<2 — зона Б, при N>2 — зона А III  
Будівлі обчислювальних центрів, зокрема розташовані в міській забудові   У місцевостях з середньою тривалістю гроз 20 ч в рік і більш Зона Б   II  

Додаток Д

Зразок титульного листа

 

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ,

МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ