Тривалість опромінення розсади 5 страница

Приймаємо n_c=10 проходів.

9. Визначають число проходів опромінювачів на початку строку служби УФ-ламп (нових ламп) n_н, шт. за виразом

Приймаємо n_н=6 проходів.

10. Визначаємо тривалість щоденного опромінення тварин на початку стро­ку служби УФ-ламп Т_н, год. за виразом

11. Визначаємо тривалість щоденного опромінення тварин наприкінці стро­ку служби УФ-ламп за умови їх регулярного очищення Т_с, год. за виразом

12. Висновки по роботі.

Контрольні запитання

1. Переваги та недоліки рухомих УФ-опромінювальних установок.

2. Принцип дії, типи та застосування УФ-ламп.

3. Техніка безпеки при обслуговуванні опромінювальних установок.

Практична робота №7

Тема:Розрахунок і вибір установок інфрачервоного випромінювання.

Мета:Навчитись розраховувати висоту підвішування та тривалість вітального опромінення установок комбінованого опромінення тварин (птиці).

Теоретичні відомості

Вода добре поглинає інфрачервоні (ІЧ) промені. Будь-яка жива матерія на 70% складається з води, тож також відмінно поглинає ІЧ-випромінення. В основно­му ІЧ-промені, які потрапили в організм, перетворюються на тепло, підвищуючи температуру опроміненого тіла. Інфрачервоне обігрівання не є поверхневим, тепло рівномірно розподіляється по товщині площі проникнення ІЧ-променів.

В тваринницьких приміщеннях досить висока вологість повітря. У поєднанні з високою температурою утворюється сприятлива атмосфера для розмноження бактерій, в тому числі і хвороботворних. Якщо обігрівання молодняку здійснювати ТЕНами, вологість повітря зменшується, але цей спосіб обігріву має досить низький ККД (<40%). ІЧ-випромінювачі мають вищий ККД (>64%), але вони не перешко­джають розмноженню хвороботворних бактерій. Через це в сільському господарстві установки ІЧ-обігрівання застосовуються рідко, частіше використовують установки комбінованого опромінювання тварин, які поєднують дію ІЧ та УФ-променів.

Установки УФ-випромінювання призначені для підвищення життєдіяльно­сті молодняку (зміцнення кісток, покращення кровотворення). ІЧ-установки забез­печують необхідний температурний режим для тварин, особливо новонароджених, адже в них природній терморегуляційний апарат не налагоджений і вони потребу­ють додаткового обігріву. Комбіновані опромінювальні установки поєднують ці два необхідні процеси під час роботи.

Хід виконання роботи

1. Приймають тип ІЧ-установки (табл. 7.1).

Таблиця 7.1.

Технічні характеристики установок комбінованого опромінення

2. Визначають необхідну ІЧ-опроміненість Е_ІЧ, Вт/м² за формулою

(7.1)

де Е_о - оптимальна опроміненість для новонародженого, який перебуває у сухому приміщенні без руху повітря при температурі t=0 °С, Вт/м² (табл. 7.2); s - температурний градієнт опроміненості тварин (птиці), S=25 Вт/м²·град., (для ягнят S=13 Вт/м²·град.); t - температура повітря в приміщенні, °С; D - вік тварин (птиці), днів; L - термін повної температурної адаптації тварин (птиці), в середньому L=100 днів.

Таблиця 7.2.

Необхідна опроміненість для новонароджених тварин при нульовій температурі навколишнього середовища

3. Відстань від однієї ІЧ-лампи до спини тварини знаходять за виразом

(7.2)

де I_α0 - сила світла дзеркальної лампи або опромінювача в напрямку α=0°, Вт/ср (рис. 7.1); z - коефіцієнт нерівномірності опромінення, z=1,4...1,6 для КСС косинусного і глибокого, z=1 для широкого світлорозподілу опромінювача.

Рис. 7.1. Криві сил випромінювання ламп: 1 – ИКЗК-250; 2 – ИКЗК-250-1; 3 – ИКЗ-250

4. Обраховують вітальну опроміненість тварини Е_віт, мвіт/м² від горизонта­льно розташованої УФ-лампи з ви­разу

(7.3)

де Ф_віт - вітальний потік УФ-лампи, мвіт (табл. 7.1); η – частка потужності лампи, перетворена в променистий потік, η=0,7...0,85; α – кут між вертикаллю та напрямком сили випромінювання від опромінювача в розрахункову точку, град.

5. Приймають добову дозу опромінювання H_доб, мвіт·год/м² (табл. 5.3).

6. Визначають час УФ-опромінення тварин на добу Т_о, год. за виразом

(7.4)

7. Роблять висновки по роботі.

Примітка. При обігріванні поросят-сисунів опромінювачі установок ИКУФ, “Луч”, опромінювачі ОРИ-1 використовують, як правило, для обігріву двох суміжних станків, розміщуючи їх над перегородкою. Якщо в приміщенні відсутня система загального обігріву, то опромінювачі установок ИКУФ, “Луч” розміщують по одному на кожне станко-місце. При температурі повітря в приміщенні більше 16 ⁰С інфрачервоні лампи опромінювачів ИКУФ необхідно перемкнути на послідовне з’єднання.

При утриманні телят в клітках один опромінювач установок ИКУФ, “Луч” використовують для опромінення двох тварин в суміжних клітках. При груповому утриманні телят обладнують обігрівну ділянку із розрахунку один опромінювач на 4 м² ділянки. Режим опромінення телят – переривчастий з вимиканням на 30 хв. через кожні 1…1,5 год. роботи. У перші два-три дні життя, коли телята багато лежать, висота підвішування опромінювачів 0,5…0,6 м, а потім її слід збільшити до 1,2 м.

Для обігріву молодняку птиці використовують інфрачервоні лампи тільки з пофарбованою колбою. Однією лампою потужністю 250 Вт можна обігріти 100…120 курчат, 60…80 індичат, гусенят чи каченят першого віку. Молодняк птиці обігрівають до 20…30-денного віку. Режим обігріву, як правило, безперервний.

Таблиця 7.3 - Завдання варіантів для виконання ПР № 7

Приклад розв'язання

Завдання. Розрахувати висоту підвішування та час вітального опромінення тварин (птиці) для комбінованої опромінювальної установки.

Вихідні дані варіанту № 31: вид тварин – телята; температура в приміщенні - +8 °С; вік тварин - 14 днів.

Хід виконання роботи

1. Приймаємо тип ІЧ-установки – “Луч-А” (табл. 7.1).

2. Визначаємо необхідну опроміненість Е_ІЧ, Вт/м² за формулою

де E_о - оптимальна опроміненість для новонародженого, що перебуває у сухому приміщенні без руху повітря при температурі t =0 °С, Е_о=500 Вт/м² (табл. 7.2);

s - температурний градієнт опроміненості тварин, s=25 Вт/м²·^оС;

t - мінімальна температура в приміщенні для тварин, t=8 °С;

D - вік тварин, D = 14 днів;

L - термін повної температурної адаптації тварин, в середньому L= 100 днів.

3. Відстань від однієї ІЧ-лампи до спини тварини знаходимо за виразом

де I_α0 - сила світла дзеркальної лампи або опромінювача в напрямку α=0°, І_α0=155 Вт/ср (рис. 7.1);

z - коефіцієнт нерівномірності опромінення, приймаємо z =1,4.

4. Обраховуємо вітальну опроміненість Е_віт, мвіт/м² від горизонта­льно розташованої УФ-лампи ЛЭ-15 в арматурі косинусного світлорозподілу з ви­разу

де Ф_віт - вітальний потік УФ-лампи, для ЛЭ-15 Ф_віт =300 мвіт (табл. 7.1);

η – частка потужності лампи, перетворена в променистий потік, приймаємо η=0,75;

α – кут між вертикаллю та напрямком сили випромінювання від опромінювача в розрахункову точку, град., приймаємо α=45⁰, тоді соs 45⁰=0,707.

5. Приймаємо добову дозу опромінювання, для телят H_доб=120 мвіт·год/м² (табл. 5.3).

6. Визначаємо час опромінення тварин на добу Т_о, год.

6. Висновки по роботі.

Контрольні запитання

1. Важливість обігрівання молодняку тварин ІЧ-променями.

2. В чому полягає відмінність обігрівання ІЧ-променями від звичайного нагрівними елементами?

3. Принцип дії установок комбінованого опромінення тварин.

Додаток 1.

Світильники промислового, сільськогосподарського і

адміністративно-побутового призначення

Додаток 2.

Галузеві норми освітлення сільськогосподарських підприємств,

будівель і споруд (вибірково)

Додаток 3.

Коефіцієнти використання світлового потоку світильників з лампами розжарювання, %

• ⇐ Назад
• 1
• 2
• 3
• 45