Поняття та види суб’єктів корпоративного права

Для того, щоб визначити суб’єктів корпоративного права, потрібно виділити їх особливості.

Першою особливістю є те, що суб’єкти корпоративних правовідносин вступають у відносини з корпоративного управління та здійснення корпоративних прав, що складають об’єкт корпоративних правовідносин. Другою особливістю є формалізація суб’єктів. Потрібно зазначити, що коло суб’єктів корпоративних відносин, хоча і є широким, але обмеженим. Тобто, будь- який учасник господарських відносин не може стати суб’єктом корпоративних відносин.

Третьою особливістю суб’єктного складу є його виключність. Річ у тому, що деякі суб’єкти корпоративних відносин можуть вступати виключно в корпоративні відносини та не мати правомочностей на вступ до інших господарських відносин. Мова йде про органи корпоративного управління,. Четвертою особливістю є наявність суб’єктів із спеціальним статусом. Акціонери, учасники, члени кооперативу, органи корпоративного управління тощо, вступаючи в корпоративні відносини, набувають спеціального статусу, який відмінний від їх статусу як фізичної чи юридичної особи. Наприклад, тільки особа, що набула статусу акціонера та є власником простих акцій, має право на участь в управлінні акціонерним товариством; отримання дивідендів.
П’ятою особливістю є підпорядкованість учасників.

Шостою ознакою є конфлікт інтересів суб’єктів корпоративних правовідносин. Ынтереси в корпоративних правовідносинах часто можуть заводити суб’єктів в різні боки і породжувати конфлікти. Ці конфлікти суттєво відрізняються від, наприклад, договірних, оскільки можуть тривати досить довго та залучати все більше коло суб’єктів. Наприклад, продаж значного пакета акцій вже створює конфлікт - колишній-майбутній акціонер та саме акціонерне товариство, однак можуть бути зачеплені інтереси міноритарних акціонерів, трудового колективу та органів корпоративного управління.

Класифікація поглядів на види суб’єктів господарювання уявляється досить складною, оскільки суб’єктів корпоративного права є багато.

У рамках вузького підходу, до суб’єктів вносять лише учасників та корпорацію. Так, при аналізі праці Д.
В. Ломакін, який замовчує питання класифікації суб’єктів корпоративних правовідносин, можна прийти до висновку, що такими є корпорація, та учасники корпорації .
Широкий підхід включає до складу суб’єктів корпоративних відносин органи корпоративного управління.
Кравчук В. М. до кола суб’єктів корпоративних правовідносин вводить юридичну особу (тобто, корпорацію - наше уточнення), учасників, які мають корпоративні права, органи корпоративного управління та органи державного управління корпоративними правами держави. Потім його позиція була уточнена наступними суб’єктами: засновники.
Зауважимо, що при класифікації суб’єктів корпоративних правовідносин можна досить легко піти шляхом запозичення економічних класифікацій, які не мають юридичного значення.

Перша класифікація за критерієм участі суб’єктів в інших господарських правовідносинах: учасники корпоративних та інших господарських правовідносин (сама корпорація, її учасники, кредитори, органи державної влади та місцевого самоврядування)та учасники виключно корпоративних правовідносин (органи корпоративного управління, суб’єкти управління, групи акціонерів, асоційовані особи та трудовий колектив). Другою нашою класифікацією є поділ суб’єктів на суб’єктів управління та здійснення корпоративних прав. За великим рахунком, будь-який акціонер може бути суб’єктом контролю чи управління.

Ознаками суб’єктів господарських правовідносин є: 1) суб’єкти корпоративних правовідносин вступають у відносини з корпоративного управління та здійснення корпоративних прав; 2) формалізація суб’єктів; 3) виключність суб’єктного складу є його; 4) наявність суб’єктів із спеціальним статусом; 5) підпорядкованість суб’єктів;6) конфлікт інтересів суб’єктів корпоративних правовідносин.