СТРУКТУРА ПРОГРАМИ НАВЧАЛЬНОГО КУРСУ

РОБОЧА НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА

з дисципліни

«МІКРОПРОЦЕСОРНІ СИСТЕМИ В ГАЛУЗІ ЗАХИСТУ ІНФОРМАЦІЇ»

Для студентів інституту радіоелектроніки та телекомунікацій

Рівень підготовки - магістр

Спеціальність: 8.160101 – “Захист інформації з обмеженим доступом та автоматизація її обробки”

Програма розроблена і забезпечується кафедрою інформаційної безпеки

Одеса – ОНПУ

Робоча навчальна програма з дисципліни «Мікропроцесорні системи в галузі захисту інформації» для магістрів спеціальності 8.160101 “Захист інформації з обмеженим доступом та автоматизація її обробки” інституту радіоелектроніки та телекомунікацій / Укл.: В.Я.Чечельницький, М.О.Барабанов. — Одеса: ОНПУ, 2009.— 26 с.

Укладачi: В.Я. Чечельницький, доцент

М.О. Барабанов, ст. викладач

Робоча навчальна програма розглянута та затверджена на засіданні кафедри «Інформаційна безпека», протокол № ___ від «___» _________ 2009 р.

Зав. кафедрою ІБ

«___» _____________ 2009 р. _________М.I. Мазурков

Робоча навчальна програма погоджена:

Директор ІРТ

«__» _____________ 2009 р. __________ П.Ю. Баранов

Начальник НМВ

«__» _____________ 2009 р. ___________ В.С. Полонік

Прийняті скорочення

МПС – мікропроцесорна системи

ЦСП – цифровій сигнальний процесор

ЦПБ – цифровій процесор безпеки

ЗІ – захист інформації

ПК – персональний комп'ютер

РР – розрахункова робота

РГР – розрахунково-графічна робота

КР – курсова робота

КП – курсовий проект

СРС – самостійна робота студента

Км – модульна контрольна робота на лекційних заняттях

Ко – контрольне опитування

Ке – контрольний етап виконання КР

Зах – захист курсової роботи

Т – тема дисципліни

СТРУКТУРА ПРОГРАМИ НАВЧАЛЬНОГО КУРСУ

«МІКРОПРОЦЕСОРНІ СИСТЕМИ В ГАЛУЗІ ЗАХИСТУ ІНФОРМАЦІЇ»

( за вимогами ECTS)

СКЛАД І СТРУКТУРА КУРСУ

Дисципліна: «Мікропроцесорні системи в галузі захисту інформації»

1 МЕТА ТА ЗАДАЧІ ДИСЦИПЛІНИ, ЇЇ МІСЦЕ

У НАВЧАЛЬНОМУ ПРОЦЕСІ

1.1 Мета викладання дисципліни, її роль у вищій інженерній освіті

Метою викладання дисципліни є засвоєння студентами комплексу знань і здобуття навичок розробки апаратного та програмного забезпечення микропроцессорних систем (МПС) захисту інформації (ЗІ) на базі цифрових сигнальних процесорів (ЦСП) та цифрових процесорів безпеки (ЦПБ).

Дисципліна призначена для формування знань в області реалізації разномонитних криптографичних алгоритмів захісту інформації на базе мікропроцесорних систем.

У системі підготовки магистрів за за спеціальністю 8.160101 – «Захист інформації з обмеженим доступом та автоматизація її обробки»спеціальністю, дисципліна “Мікропроцесорні системи в галузі захисту інформації» забезпечує завершальну підготовку студентів в галузі проектування цифрових систем обробки та захисту інформації (ЗІ).

Матеріал дисципліни відповідає рекомендаціям навчально-методичної комісії з напрямку “Інформаційна безпека” в аспекті підготовки магістрів за спеціальністю 8.160101 «Захист інформації з обмеженим доступом та автоматизація її обробки».

Програма побудована за вимогами кредитно-модульної системи організації навчального процесу у вищих навчальних закладах, згідно Тимчасового положення про організацію навчального процесу за кредитно-модульною системою, затвердженого 30.10.2006р. Розподіл обсягів навчального матеріалу виконано згідно рекомендацій Європейської Кредитно-Трансферної Системи (ECTS).

1.2 Предмет і задачі вивчення дисципліни

Предметом вивчення дисципліни є архітектура ЦСП та ЦПБ, та принципи розробки мікропроцесорних систем захисту інформації на базі цих процесорів.

Основними задачами дисципліни є:

1. Вивчення, засвоєння і розуміння студентами основних методик розробки апаратного та програмного забезпечення для проектування мікропроцесорних систем у галузі ЗІ.

2. Вивчення принципів побудови та функціонування ЦСП та ЦПБ, системи команд асемблера таких процесорів.

3. Підготовка студентів до виконання кваліфікаційних робіт, тематика яких пов'язана з розробкою систем захисту інформації на базі ЦСП та ЦПБ.

1.3 Перелік базисних попередніх дисциплін

Вивчення дисципліни безпосередньо базується на знаннях і вміннях, отриманих студентами при вивченні дисциплін: “Інформатика та обчислювальна техніка”, “Операційні системи”, “Алгоритмічні мови та програмування”, “Архітектура обчислювальних систем”, “Цифрові пристрої”, “Цифрове оброблення сигналів”.

2 СРУКТУРА І ЗМІСТ ДИСЦИПЛІНИ

2.1 Найменування тем дисципліни, обсяг у годинах

В табл. 2.1 приведені дані структури та змісту дисципліни.

Таблиця 2.1

2.2 Найменування та зміст модулів і лекцій

Змістовий модуль 1 (9 семестр)

Розробка систем захісту інформації на базі цифрових сигнальних процесорів ADSP-2181

Тема 1. Архітектура сімейства цифрових сигнальних процесорів ADSP-2181 фірми Analog Devises

Лекція 1. Огляд цифрових сигнальних процесорів і особливості їх застосування для обробки сигналів та захисту інформації ([1] c. 5-7; [2], с. 10-74; [3], c. 13-16; [4] с. 21-26).

1.1 Огляд по сигнальних процесорах.

1.2 Основи цифрової обробки сигналів із використанням ЦСП.

1.3 Застосування сигнальних процесорів для криптографічного захисту інформації.

1.4 Огляд сімейства ЦСП ADSP-21ХХ фірми Analog Devises.

Лекція 2. Структура ЦСП ADSP-2181 і його особливості ([1] c. 8-20; [2], с. 245-249; [3], с. 32-56; [4] c. 26-32).

2.1 Основні функціональні пристрої.

2.2 Розрядність даних та адресів.

2.3 Структура ядра процесорів сімейства 21хх і додаткові пристрої процесора ADSP-2181.

2.4 Внутрішні і зовнішні шини даних і адресів.

2.5 Карта пам'яті.

Лекція 3. Архітектура обчислювальних пристроїв процесорів сімейства ADSP-21ХХ ([1] c.129-134, c.150-187; [4] c.35-70, з. 493-498).

3.1 Арифметика і типи даних.

3.2 Арифметико-логічний пристрій (ALU).

3.4 Помножувач – накопичувач (MAC).

3.5 Пристрій зсуву (SHIFTER).

Лекція 4. Архітектура пристроїв керування програмою та даними ([1] c.54-55, c. 188-202; [4], c.71-111).

4.1 Пристрій обміну між внутрішніми шинами адреси і даних.

4.2 Генератори адрес даних .

4.3 Програмний автомат.

4.4 Інструкції керування програмою.

4.5 Реєстри статусу і стік статусу.

4.6 Умовні інструкції.

4.7 Зовнішні і внутрішні переривання.

Лекція 5. Iнтерфейсни пристрої ЦСП ADSP-2181 ([1] c. 80-91, c. 203-217, c.80-; [3], с.74-90; [4], c. 113-162, c. 228-230, c. 267-308).

3.1 Паралельній порт і прапори.

3.2 Послідовни порти SPORT0 і SPORT1.

3.3 Порт прямого доступу до зовнішньої байтової пам'яті BDMA.

3.4 Порт прямого доступу до внутрішньої пам'яті IDMA.

3.5 Порт JTAG для відладки програми.

3.5 Таймер.

Тема 2. Програмні та апаратні засоби розробки МПС на базі ЦСП

ADSP-2181

Лекція 6. Набір команд ЦСП ADSP-2181 та їх класифікація по функціональному призначенню ([3], с. 95-106; [4], c. 359-).

6.1 Команди пересилки даних.

6.2 Арифметичні команди.

6.3 Команди порівняння.

6.4 Логічні команди.

6.5 Команди зсуву і нормалізації.

6.6 Команди передачі керування.

6.7 Команди роботи зі стеком і підпрограмами.

6.8 Багатофункціональні команди.

6.9 Інші команди.

6.10 Коди команд.

Лекція 7. Технологія розробки програмного забезпечення на асемблері Analog Devices ([1], c. 38-39, c.105-128; [3], с. 349-359, ).

7.1 Програмно-логічна модель ЦСП ADSP-2181.

7.2 Стисла характеристика мови асемблера фірми Analog Devices.

7.3 Основи технології розробки програмного забезпечення з використанням асемблера ADSP-21xx.

7.4 Алфавіт і граматика мови асемблера.

Лекція 8. Методика розробки програмного забезпечення для цифрових сигнальних процесорів ADSP-21хх ([1], c.57-79, c. 219-266; [3], с. 21-37; [4], c. 309-324).

8.1 Приклади програм обробки інформації на асемблерііADSP-21хх.

8.2 Повноекраний налагоджував програм для DSP фірми Аnalog Devises.

8.3 Середовище розробки VISUAL DSP++.

8.4 Програмування на мові СІ.

Лекція 9. Приклад проектування мікропроцесорної системи обробки і захисту інформації на базі ADSP-2181([1], c.21-37, c. 92-104; [3], c.119…136; [4] c.337-357).

9.1 Розробка структурної схеми МПС обробки і захисту інформації на базі ADSP-2181.

9.2 Розробка програмного забезпечення МПС обробки і захисту інформації на базі ADSP-2181

9.3 Процес відладки МПС на базі ADSP-2181.

Змістовий модуль 2 (9 семестр)

Розробка систем захисту інформації на базі

цифрових процесорів безпеки ADSP-2141

Тема 3. Архітектура цифрового процесора безпеки ADSP2141

Лекція 10. Загальна характеристика цифрового процесора безпеки ADSP-2141 ([5], с.1-2)

10.1 Труднощі реалізації криптографічних алгоритмів на базі звичайних ЦСП.

10.2 Області застосування процесора безпеки ADSP-2141.

10.3 Основні особливості ADSP-2141.

10.4 Функціональна блок-схема ADSP-2141.

Лекція 11. Загальний опис процесора ADSP-2141 ([5], c.2-4).

11.1 DSP-ядро типу ADSP-218x.

11.2 Криптобібліотека ядра безпеки.

11.3 Керування режимами ядра безпеки.

11.4 Захищена пам'ять ядра безпеки.

11.5 Хешування і шифрування.

11.7 Генерація випадкових чисел

11.8 Прискорювач відкритого ключа.

11.9 PCI-інтерфейс.

11.10 Контролер прямого доступу до пам'яті.

11.11 Інтерфейс послідовної пам'яті типу EEPROM.

11.12 Контролер переривань.

11.13 Лазерний запис даних безпеки.

11.14 Завантажуваний код безпеки.

Лекція 12. Огляд архітектури ЦПБ ADSP-2141 ([5], с.4-8)

12.1 Карта пам'яті.

12.2 Архітектура DSP-ядра.

12.3 Підсистема керування режимом ядра.

12. 4 Обзор HASH-блоку і блоку шифрування.

12.5 Крипто-контексти.

12.6 Розширення крипто-блоку.

12.7 Завантаження "Черніх" ключів.

12.8 Блок генератора випадкових чисел.

12.9 Прискорювач відкритого ключа.

12.10 PCI-інтерфейс.

12.11 Контролер прямого доступу до пам'яті.

12.12 Інтерфейс послідовної пам'яті типу EEPROM.

12.13 Контролер переривань.

12.14 Лазерний запис даних безпеки.

Лекція 13. Системний інтерфейс ADSP-2141 ([5], с.9-14).

13.1 Типова конфігурація МПС на базі ADSP-2141.

13.2.1 Конфігурація в режимі IDMA.

13.2.2 Конфігурація в режимі PCI.

13.3 Робочі режими.

13.3.1 Режими безпеки.

13.3.2 Режими шини прямого доступу до пам'яті (IDMA або PCI).

Тема 4. Програмні та апаратні засоби розробки МПС на базі процесора безпеки ADSP-2141

Лекція 14. Система команд інформаційної безпеки процесора ADSP-2141 ([5], с.14-15)

14.1 Командний інтерфейс.

14.2 Короткий огляд команд криптографічної безпеки

14.2.1 Загальні утиліти.

14.2.2 Керування симетричним ключем.

14.3.4 Симетричне кодування-декодування.

14.3.5 Керування асиметричним ключем.

14.3.6 Асиметричне кодування-декодування.

14.3.7 Цифрові сигнатури.

14.3.8 Математичні утиліти.

14.3.9 Режим розширення.

Лекція 15. Використання емулятора EZ-ICE для налагодження програм ЦПБ ADSP-2141 ([6], с.14-15)

15.1 Плата эмулятора EZ-ICE.

15.2 Роз'їм емулятора процесора ADSP-2141.

15.3 Програмне забезпечення емулятора EZ-ICE.

15.2 Методика налагодження програми за допомогою емулятора EZ-ICE.

Лекція 16. Функції виводів процесора ADSP-2141 ([5], с.9-11)

16.1 Внешняя шина адреса и даннях.

16.2 Входи зовнішніх переривань.

16.3 Сигнали керування шинами адреси та даних.

16.4 Послідовні порти SPORT0 і SPORT1.

16.5 Виведення прапорів.

16.6 Порт емулятора.

16.7 Інтерфейс послідовної EEPROM.

16.8 Мультіплексируємі виведення (IDMA або PCI шина).

16.9 Інші виведення.

Лекція 17. Конструктивні, електричні і временне характеристики ЦПБ ADSP-2141 ([5], с.17-39).

17.1 Тип корпусу.

17.2 Абсолютні максимальні значення експлуатаційних параметрів.

17.3 Рекомендовані умови експлуатації.

17.4 Основні електричні характеристики.

17.5 Часові параметри.

Лекція 18. Приклад проектування мікропроцесорної системи захисту інформації на базі ADSP-2141 ([6], с.17-35)

18.1 Розробка структурної та принципової схеми МПС ЗІ на базі ADSP-2141.

18.2 Розробка програмного забезпечення МПС ЗІ на базі ADSP-2141.

2.3 Лабораторні заняття

Метою лабораторних занять є закріплення теоретичного матеріалу та здобуття практичних навичок:

- отримання відомостей про архітектуру цифрових сигнальних процесорів сімейства ADSP-21XX;

- моделювання роботи різних пристроїв ЦСП ADSP-21XX;

- складання програми для ЦСП ADSP-21XX на мові асемблера;

- асемблювання та лінкування модулів програми ЦСП ADSP-21XX;

- налагодження програмного забезпечення ADSP-21XX з використанням системи емуляції EZ-ICE.

Усього з дисципліни передбачено 6 лабораторних занять. Перелік занять, їх стислий зміст наведено в табл. 2.2.

Таблиця 2.2

Курсова робота

Мета курсової роботи

Метою курсової роботи є: придбання студентами навичок застосування ЦСП сімейства ADSP-21хх для створення МПС захисту інформації; засвоєння студентами методології програмування різноманітних криптографічних алгоритмів на мові CІ та асемблері ЦСП; дослідження отриманих результатів розробок програм.

12
• Далее ⇒